Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
26 січня, 2015   ▪   Сяргєй Пульша   ▪   Мінськ   ▪   Версія для друку

Настрої в Білорусі: у «братерстві» з РФ дедалі більше сумнівів

Наркоз російської пропаганди в Білорусі минає, дедалі менше її громадян сприймає кремлівські погляди на події в Україні
Настрої в Білорусі: у «братерстві» з РФ дедалі більше сумнівів

Можна довго обманювати одну людину, можна якийсь час обманювати всіх, але обманювати всіх безкінечно неможливо, казав Вінстон Черчилль. Ось і білоруси хоча й помалу, але прокидаються від російської пропаганди стосовно України.

З півроку тому Тиждень.ua писав про ставлення білорусів до анексії Криму й узагалі до українських подій, зафіксоване Незалежним інститутом соціально-економічних і політичних досліджень. Нагадаємо два ключових моменти. Тоді приєднання АРК до РФ назвали «поверненням Росії її земель, відновленням історичної справедливості» 62,2%, а події, що відбувалися навесні вже минулого року на Сході України, розцінили як «народний протест проти нелегітимної влади» 65,5%. Білоруські соціологи пояснили такі результати шаленою російською пропагандою, яка безперешкодно ллється на білорусів із телеекранів.

Не можна сказати, що за півроку потік пропаганди зменшився. Тим більше що українська позиція на білоруському телебаченні відсутня – вільно транслюються тільки телеканали РФ. Досі, коли починаються російські новини на ТБ, я або перемикаю канал, або вимикаю телевізор узагалі. І не скажу, що інтерес до українських подій зник: такого приводу немає. То в Україні вибори відбудуться, то малайзійський Boeing зіб’ють, то українці АТО розгорнуть, а то й у Мінську переговори щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі розпочнуться або продовжаться. Одне слово, тема України в білорусів на слуху. На жаль, переважно з «російського ракурсу» подачі інформації.

Читайте також: Сьома вода на Кісєльові

Утім, повертаючись до слів Черчилля, не можна безкінечно обманювати всіх. Грудневе опитування того самого НІСЕПДу засвідчило: білоруси хоча й повільно, але перестають вірити російським телеканалам. За півроку оцінки «кримнашу» ненабагато, потроху, але неухильно змінювалися: прибічників російської версії ставало менше, тоді як симпатиків альтернативного бачення – більше.

У червні 2014-го анексію Росією Криму як «імперіалістичне захоплення та окупацію» розцінювали 26,9% білорусів, у грудні такої думки дотримувалося вже близько третини громадян – 31,6%. Частка тих, хто вважає анексію півострова поверненням російських земель, зменшилася на 5,4% – тепер їх 56,8% проти 62,2% у червні.

Істотно впала в білоруському суспільстві й підтримка «Новоросії». Лише 49,5% вважають, що вона має право на самовизначення. Порівняйте це з 65,5% апологетів «народного протесту» півроку тому!

Зате 22,1%, відповідаючи на запитання про «незалежність «Новоросії», заявили, що підтримують територіальну цілісність України, а ще 18,4% однозначно сказали: «Немає ніякої «Новоросії», є російська агресія проти України». Тобто 40,5% так чи інакше стали на український бік у ситуації на Донбасі. А півроку тому таких було 23,2%!

Це вразило навіть соціологів. «Березневе, червневе та вересневе опитування 2014 року, проведені Незалежним інститутом соціально-економічних і політичних досліджень, засвідчили, що білоруси в конфлікті на Сході України помітно менше симпатизували Києву, ніж проросійським сепаратистам. Однак уже грудневе дослідження показало, що розрив між прихильниками й противниками незалежності «Новоросії» становив менш як 10 процентних пунктів», – констатує НІСЕПД у своєму звіті.

Читайте також: Інформаційне сміття

Зберігається тренд відторгнення Росії від Білорусі в масовій свідомості білорусів. Відповіді на традиційне запитання про те, як вони проголосували б, якби сьогодні проводився референдум щодо об’єднання цих двох країн, також здивували соціологів. Порівняно з результатами дослідження піврічної давності частка «інтеграстів» упала ще на 1% і становить 23,9%. А ось тих, хто проти, зросла майже на 4% і сягнула 58,4%.

Як пише НІСЕПД, ці 58,4% – «новий максимум за багато років моніторингу».

Треба зазначити, що «великий російський брат» втрачає «маленьку білоруську сестру» буквально, як кажуть, «по всіх фронтах». Євразійський економічний союз, що був нещодавно підписаний і почав діяти тільки 1 січня, у свідомості населення втратив 5%: в червні 2014-го його створення підтримували 49,8% респондентів, а в грудні – уже 44,4%.

Ще більша проблема виникла і з участю Білорусі у військовому блоці з Росією – в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). 44,4% вважають, що він гарантує безпеку їхній країні, а 42,7% переконані, що через це членство вона може бути втягнута у воєнні авантюри РФ.

Майже третина білорусів – 31,8% – заявили, що їхнє ставлення до Росії внаслідок подій в Україні погіршилося.

Експерт Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень Сяргєй Нікалюк також каже, що не можна весь час обманювати всіх, тільки іншими словами. Зростання проукраїнських настроїв поміж білорусів пояснює тим, що вони заспокоїлися і замислилися: а що ж відбувається в Україні та хто в цьому винен? «Червневе опитування відбувалося в «збуреному» суспільстві, підігрітому російською пропагандою. Але з часом гострота конфлікту у сприйнятті населення зменшилася, почалося звикання. І на тому спокійнішому тлі й зросла кількість українських симпатиків», – пояснює Нікалюк.

Читайте також: Західна громадська думка напередодні війни

При цьому експерт зазначає, що в суспільстві є два плани сприйняття подій: символічний і план реального життя. «Символічний – це лозунги, «велика держава», «вставання з колін», «національний лідер» тощо. А план реального життя – це економічна ситуація в країні, рівень життя і так далі», – каже Нікалюк. І ось той план реального життя, всупереч російській пропаганді, ще більше відвертатиме білорусів від Росії.

Білорусь, тісно зав’язана на економіці РФ, наприкінці минулого року вкотре переживала кризу. Через низькі ціни на нафту й падіння російського рубля вона була змушена девальвувати національну валюту приблизно на 40%. «Влада повинна це якось пояснити. І, найімовірніше, вина буде покладена на «зовнішні обставини», тобто на кризу в РФ», – каже Нікалюк. У зв’язку з чим, на думку експерта, запрацює вже білоруська пропагандистська машина, яка переконуватиме, що всі їхні біди – від Росії. Тому експерт прогнозує, що українських симпатиків у майбутньому побільшає, а ось кількість прибічників РФ і далі зменшуватиметься.

«Якщо не станеться нічого екстраординарного, тенденція зростання чисельності проукраїнськи налаштованих білорусів і відповідно зменшення прибічників Росії зберігатиметься», – вважає Нікалюк і додає, що сам на «екстраординарний» розвиток подій не сподівається.

Можливо, цей процес відбувається зараз, оскільки грудневе опитування Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень завершилося якраз за тиждень до настання валютно-фінансової кризи в Білорусі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, –кажусвоєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
    6 грудня, Анастасія Левкова
  • Як функціонує схема заволодіння допоміжними приміщеннями в столиці
    6 грудня, Тарас Кінько
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено