Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 січня, 2015   ▪   Василь Зоря   ▪   Версія для друку

Російське лоббі в Європі. Чого чекати від зимової сесії ПАРЄ

Як би Україні не хотілося побачити Росію виключеною з членів ПАРЄ і як російська делегація не сподівалася на повне відновлення своїх повноважень в Асамблеї, але істина традиційно проляже посередині.
Російське лоббі в Європі. Чого чекати від зимової сесії ПАРЄ

До крайнощів цього разу знову не дійде, - гарантією залишається вага російського лоббі. Його достатня ефективність досі забезпечена рублем, навіть в своєму нинішньому принизливому стані. 

Зимова сесія ПАРЄ, що триватиме в Страсбурзі з 26 по 30 січня, вже встигла привернути увагу не тільки позаплановим розглядом ситуації довкола теракту в Парижі чи очікуваним питанням переселенців в Україні. Тижневе засідання стане показником того, наскільки Росія реально захоче повернутися до правил міжнародного права, хоча б у перспективі. Вірогідніше за все, ніяк не захоче.    

Одна з набільших делегацій у ПАРЄ - 20 російських депутатів і сенаторів - прибула до Франції в критичний момент, коли більшість Асамблеї відверто налаштована не підтверджувати їхні повноваження взагалі. Особливо після Маріуполя, Волновахи, Донецька і попри миттєве ідеологічне реагування Кремля. Напередодні сесії делегацію було посилено політичними важковаговиками - спікером Держдуми РФ Сергієм Наришкіним і віце-спікером, заступником секретаря Держради партії "Єдина Росія" Сергієм Железняком, відомого зверненнями до "героїчного народу Новоросії". З українського боку, постійну делегацію при ПАРЄ очолив народний депутат і в минулому журналіст Володимир Ар'єв.

Залучення керівництва Думи було сприйняте в Страсбурзі однозначно, як тиск на найстарішу міжнародну парламентську інституцію. Цілком логічно - днями Наришкін відкрито виступив з ультимативними заявами про можливість призупинення діяльності Росії в ПАРЄ щонайменше на рік. Спікер пообіцяв переорієнтуватися з ПАРЄ на "більш практичну" ПА ОБСЄ, якщо росіян знову образять і повністю (або навіть частково) позбавлять основних повноважань на 2015-й. А ще попередив всерйоз подумати про вихід Росії з Ради Європи. 

Як відомо, в квітні 2014 року російська делегація вже вдавалася до подібного демаршу, демонстративно залишивши пленарну сесію. Причиною стало часткове обмеження її повноважень через анексію Криму. Внаслідок цього депутатів залишили без права голосу в ПАРЄ, а також без можливості брати участь у керівних органах і монторинговій діяльності. Статус Росії тимчасово змінився - з активного членства на пасивне. 

Читайте також: Останні події в Україні: загрози функціонуванню демократичних інститутів (резолюція ПАРЄ, повний текст)

Сьогодні Асамблея має або підтвердити свою принциповість і залишити обструкцію щодо Росії без змін. Або - піддатися на шантаж Москви, пом'якшити позицію і фактично визнати свою неправоту у засудженні анексії. Тобто, проковтнути ігнорування Держдумою її вимог. 

Тож, як розвиватимуться події у Страсбурзі цими днями? Ось ймовірний сценарій розвитку подій.

26 січня, понеділок. Президент ПАРЄ Анн Брассер відкриє зимову пленарну сесію - одну з чотирьох на рік. Саме у перший день Асамблея має підтвердити повноваження делегацій 47 країн-членів. ПАРЄ повинна автоматично реабілітувати обмежених у правах, якщо проти  не виступить певна кількість депутатів Асамблеї. Згідно регламенту, протест мають заявити щонайменше тридцять депутатів від п'яти країн-членів - тоді сесія обговорить їхні контраргументи. Тиждень тому делегати від Генеральних Штатів Нідерландів публічно пообіцяли оскаржити амністію для росіян, для цього вони підготували від імені себе і колег проект відповідної резолюції.

27 січня, вівторок. Далі головуючий зобов'язаний відправити голландські застереження на розгляд одного з комітетів ПАРЄ. Від вибору залежить рішення Асамблеї. Було б краще, якби проект потрапив до Моніторингового комітету, де українські позиції традиційно міцні. Росіяни лобіюватимуть, щоб проект потрапив до Комітету з політичних питань або міграційного Комітету, де розстановка сил більше на їхню користь... У вівторок перед відльотом зі Страсбурга до Москви Сергій Наришкін проведе прес-конференцію і знову повторить погрози.           

28 січня, середа. За кулісами розгорнеться справжня дипломатична бійка. Обраний комітет збере і узагальнить поправки до антиросійської резолюції. Багато залежатиме від доповідача, що готуватиме остаточний варіант резолюції. У його силах внести до тексту оманливу рекомендацію ратифікувати повноваження у повному обсязі -  але виключно заради "збереження діалогу" чи через "непродуктивність санкцій". Диявол, як завжди, криється у деталях.

29 січня, четвер. Україна теж не стане мовчати - тепер її черга внести поправки. Як тільки текст буде завершено, документ внесуть до зали на голосування. Настане момент істини. Очікується, на підтримку росіян голосуватиме чимало депутатів ПАРЄ. Традиційно - більшість політичних фракцій соціалістів і "об'єднаних європейських лівих". Прогнозовано - представники Сербії, Угорщини, Азербайджана. Сусіди підрахували, що русофіли знайдуться навіть в українській делегації (чи не заступника керівника делегації Юлію Льовочкіну мали на увазі?). Звичну солідарність висловили б вірмени. Хоча... нещодавна трагедія з розстрілом вірменської родини російським військовим, що викликало ланцюг масових антиросійських виступів у Вірменії, внесе корективи.

Читайте також: Росія може втратити голос в ПАРЄ, якщо не звільнить Савченко - адвокат     

30 січня, п'ятниця. Тим не менш, під час голосування статус-кво в ПАРЄ буде, наймовірніше, збережений - санкції стосовно Росії посилені не будуть. І справа тут не в ілюзорності повної міжнародної ізоляції Москви або в її погрозах забрати свій фінансовий внесок з бюджету Асамблеї. Останнє юридично неможливо, поки існує єдиний внесок до РЄ з урахуванням його робочих органів. Росія може дозволити собі вийти з Ради Європи хоч зараз. Сьогодні це тільки зекономить їй кошти в скрутний час і зруйнує ще один важель європейського тиску. 

Насолода імперських ігор полягає в іншому, а саме - в задоволенні комплексу неповноцінності російських вигнанців. Москва вкотре змусить світ раховутися з собою, поки вона вчергове ламатиме Європу через коліно, а в Україні триватимуть дні національної жалоби. Тим часом, ПАРЄ не вистачить рішучості викинути Росію з кола цивілізованих депутатів.

У сухому залишку всі формальності з боку Асамблеї будуть виконані. Три дні під стінами ПАРЄ стоятиме демонстрація українців на підтримку народного депутата України Надії Савченко (як так само колись протестували грузини і чеченці). Президент ПАРЄ Анн Брассер письмово попросила Держдуму звільнити її з-під варти не тільки як захопленого військового льотчика, але як члена постійної делегації України в ПАРЄ. І знову Росія ігноруватиме прохання надати полоненій міжнародний імунітет... 

Пленарна сесія також обіцяно проаналізує стан з українськими переселенцями і ухвалить шаблонну аморфну резолюцію щодо 700 тисяч примусових мігрантів з Криму і Донбасу. Європейці досі бачать проблему через систему загальних принципів порушення прав і свобод людини, ніж через розуміння завтрашніх перспектив сплеску міграції в країни ЄС із України. 

Але ніхто не поставить всерйоз питання про ефективність подібних міжнародних структур, як ПАРЄ. Бюрократія як явище залишається безсмертною. Тому у плани ПАРЄ не входить послаблення самої себе через черговий водорозділ. Занадто багато в світі міжнародних переговорних майданчиків, занадто висока конкуренція серед них. Тож краще зберегти гарне бюрократичне обличчя при поганій грі.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено