Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
25 січня, 2015   ▪   Василь Зоря   ▪   Версія для друку

Російське лоббі в Європі. Чого чекати від зимової сесії ПАРЄ

Як би Україні не хотілося побачити Росію виключеною з членів ПАРЄ і як російська делегація не сподівалася на повне відновлення своїх повноважень в Асамблеї, але істина традиційно проляже посередині.
Російське лоббі в Європі. Чого чекати від зимової сесії ПАРЄ

До крайнощів цього разу знову не дійде, - гарантією залишається вага російського лоббі. Його достатня ефективність досі забезпечена рублем, навіть в своєму нинішньому принизливому стані. 

Зимова сесія ПАРЄ, що триватиме в Страсбурзі з 26 по 30 січня, вже встигла привернути увагу не тільки позаплановим розглядом ситуації довкола теракту в Парижі чи очікуваним питанням переселенців в Україні. Тижневе засідання стане показником того, наскільки Росія реально захоче повернутися до правил міжнародного права, хоча б у перспективі. Вірогідніше за все, ніяк не захоче.    

Одна з набільших делегацій у ПАРЄ - 20 російських депутатів і сенаторів - прибула до Франції в критичний момент, коли більшість Асамблеї відверто налаштована не підтверджувати їхні повноваження взагалі. Особливо після Маріуполя, Волновахи, Донецька і попри миттєве ідеологічне реагування Кремля. Напередодні сесії делегацію було посилено політичними важковаговиками - спікером Держдуми РФ Сергієм Наришкіним і віце-спікером, заступником секретаря Держради партії "Єдина Росія" Сергієм Железняком, відомого зверненнями до "героїчного народу Новоросії". З українського боку, постійну делегацію при ПАРЄ очолив народний депутат і в минулому журналіст Володимир Ар'єв.

Залучення керівництва Думи було сприйняте в Страсбурзі однозначно, як тиск на найстарішу міжнародну парламентську інституцію. Цілком логічно - днями Наришкін відкрито виступив з ультимативними заявами про можливість призупинення діяльності Росії в ПАРЄ щонайменше на рік. Спікер пообіцяв переорієнтуватися з ПАРЄ на "більш практичну" ПА ОБСЄ, якщо росіян знову образять і повністю (або навіть частково) позбавлять основних повноважань на 2015-й. А ще попередив всерйоз подумати про вихід Росії з Ради Європи. 

Як відомо, в квітні 2014 року російська делегація вже вдавалася до подібного демаршу, демонстративно залишивши пленарну сесію. Причиною стало часткове обмеження її повноважень через анексію Криму. Внаслідок цього депутатів залишили без права голосу в ПАРЄ, а також без можливості брати участь у керівних органах і монторинговій діяльності. Статус Росії тимчасово змінився - з активного членства на пасивне. 

Читайте також: Останні події в Україні: загрози функціонуванню демократичних інститутів (резолюція ПАРЄ, повний текст)

Сьогодні Асамблея має або підтвердити свою принциповість і залишити обструкцію щодо Росії без змін. Або - піддатися на шантаж Москви, пом'якшити позицію і фактично визнати свою неправоту у засудженні анексії. Тобто, проковтнути ігнорування Держдумою її вимог. 

Тож, як розвиватимуться події у Страсбурзі цими днями? Ось ймовірний сценарій розвитку подій.

26 січня, понеділок. Президент ПАРЄ Анн Брассер відкриє зимову пленарну сесію - одну з чотирьох на рік. Саме у перший день Асамблея має підтвердити повноваження делегацій 47 країн-членів. ПАРЄ повинна автоматично реабілітувати обмежених у правах, якщо проти  не виступить певна кількість депутатів Асамблеї. Згідно регламенту, протест мають заявити щонайменше тридцять депутатів від п'яти країн-членів - тоді сесія обговорить їхні контраргументи. Тиждень тому делегати від Генеральних Штатів Нідерландів публічно пообіцяли оскаржити амністію для росіян, для цього вони підготували від імені себе і колег проект відповідної резолюції.

27 січня, вівторок. Далі головуючий зобов'язаний відправити голландські застереження на розгляд одного з комітетів ПАРЄ. Від вибору залежить рішення Асамблеї. Було б краще, якби проект потрапив до Моніторингового комітету, де українські позиції традиційно міцні. Росіяни лобіюватимуть, щоб проект потрапив до Комітету з політичних питань або міграційного Комітету, де розстановка сил більше на їхню користь... У вівторок перед відльотом зі Страсбурга до Москви Сергій Наришкін проведе прес-конференцію і знову повторить погрози.           

28 січня, середа. За кулісами розгорнеться справжня дипломатична бійка. Обраний комітет збере і узагальнить поправки до антиросійської резолюції. Багато залежатиме від доповідача, що готуватиме остаточний варіант резолюції. У його силах внести до тексту оманливу рекомендацію ратифікувати повноваження у повному обсязі -  але виключно заради "збереження діалогу" чи через "непродуктивність санкцій". Диявол, як завжди, криється у деталях.

29 січня, четвер. Україна теж не стане мовчати - тепер її черга внести поправки. Як тільки текст буде завершено, документ внесуть до зали на голосування. Настане момент істини. Очікується, на підтримку росіян голосуватиме чимало депутатів ПАРЄ. Традиційно - більшість політичних фракцій соціалістів і "об'єднаних європейських лівих". Прогнозовано - представники Сербії, Угорщини, Азербайджана. Сусіди підрахували, що русофіли знайдуться навіть в українській делегації (чи не заступника керівника делегації Юлію Льовочкіну мали на увазі?). Звичну солідарність висловили б вірмени. Хоча... нещодавна трагедія з розстрілом вірменської родини російським військовим, що викликало ланцюг масових антиросійських виступів у Вірменії, внесе корективи.

Читайте також: Росія може втратити голос в ПАРЄ, якщо не звільнить Савченко - адвокат     

30 січня, п'ятниця. Тим не менш, під час голосування статус-кво в ПАРЄ буде, наймовірніше, збережений - санкції стосовно Росії посилені не будуть. І справа тут не в ілюзорності повної міжнародної ізоляції Москви або в її погрозах забрати свій фінансовий внесок з бюджету Асамблеї. Останнє юридично неможливо, поки існує єдиний внесок до РЄ з урахуванням його робочих органів. Росія може дозволити собі вийти з Ради Європи хоч зараз. Сьогодні це тільки зекономить їй кошти в скрутний час і зруйнує ще один важель європейського тиску. 

Насолода імперських ігор полягає в іншому, а саме - в задоволенні комплексу неповноцінності російських вигнанців. Москва вкотре змусить світ раховутися з собою, поки вона вчергове ламатиме Європу через коліно, а в Україні триватимуть дні національної жалоби. Тим часом, ПАРЄ не вистачить рішучості викинути Росію з кола цивілізованих депутатів.

У сухому залишку всі формальності з боку Асамблеї будуть виконані. Три дні під стінами ПАРЄ стоятиме демонстрація українців на підтримку народного депутата України Надії Савченко (як так само колись протестували грузини і чеченці). Президент ПАРЄ Анн Брассер письмово попросила Держдуму звільнити її з-під варти не тільки як захопленого військового льотчика, але як члена постійної делегації України в ПАРЄ. І знову Росія ігноруватиме прохання надати полоненій міжнародний імунітет... 

Пленарна сесія також обіцяно проаналізує стан з українськими переселенцями і ухвалить шаблонну аморфну резолюцію щодо 700 тисяч примусових мігрантів з Криму і Донбасу. Європейці досі бачать проблему через систему загальних принципів порушення прав і свобод людини, ніж через розуміння завтрашніх перспектив сплеску міграції в країни ЄС із України. 

Але ніхто не поставить всерйоз питання про ефективність подібних міжнародних структур, як ПАРЄ. Бюрократія як явище залишається безсмертною. Тому у плани ПАРЄ не входить послаблення самої себе через черговий водорозділ. Занадто багато в світі міжнародних переговорних майданчиків, занадто висока конкуренція серед них. Тож краще зберегти гарне бюрократичне обличчя при поганій грі.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
  • Як імперські палаци прийшли на зміну маєткам козацької старшини
    24 вересня, Ольга Ковалевська
  • Якщо ви хочете дізнатися середню ціну на новий гаджет, то знайдете сайт, який робить вибірку з усіх пропозицій. Якщо цікавитеся відгуками на нову стрічку, котра тільки-но вийшла в кінотеатрах, — шукатимете їх там-таки, у мережі. Але якщо вам потрібно дістати середнє арифметичне від мови й політики в Україні, ви зобов’язані поїхати на Полтавщину.
    24 вересня, Олекса Коба
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено