Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
19 січня, 2015   ▪   Спілкувалася: Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Александр Мельник: "Щоб запобігти російській загрозі, треба прийняти Україну до НАТО"

Останнім часом все, що стосується НАТО та взаємин ЄС і США, стало для частини французького суспільства болючою темою. Важко виокремити провідну причину, чим саме викликане загострення очевидної американофобії: російською агресією в Україні та небажанням розуміти, що ця непроголошена війна змінила європейський континент назавжди, комплексом меншовартості держави, що втрачає вплив на міжнародній сцені, ефективністю російських лобістів або чимось іще.
Александр Мельник: "Щоб запобігти російській загрозі, треба прийняти Україну до НАТО"

Але факт є факт. Небагато французьких політологів зі статусом бодай університетьских викладачів закликають, зі сторінок провідних медіа, надати Україні членство в НАТО. Колишній дипломат Александр Мельник — один з ось таких оригіналів. У розмові з Тиждень.ua викладач геополітики в  ICN Business School Nancy Metz висловив свої міркування, чому не варто ставитися до геополітики як до свяшенної корови, в чому подібність між державним та індивідуальним тероризмом, а також — про те, наскільки західне суспільство готове нині відмовитися від частини політкоректних табу.

Тиждень.ua: У своїй майже скандальній статті в часописі Le Mond Ви закликаєте надати Україні членство в НАТО. Наскільки, на Вашу думку, західний та, зокрема, французький політичний клас готовий почути Ваші аргументи? Чи вважаєте Ви, що нині, після терактів у Парижі, ситуація змінилася і ставлення до України — також?

Стаття, на яку Ви посилаєтеся, написана кілька місяців тому. За цей час я не помітив радикальних змін у ставленні до України з боку істеблішмента. І тим не менш. Треба спочатку прояснити деякі речі. Я добре усвідомлюю, що моя позиція у Франції — дещо маргінальна. Я свідомо на це йду та спокійно до цього ставлюся. Не будемо забувати: Франція — не є НАТО, а НАТО — не Франція. Внутрішня політична ситуація в цій країні, а також — геополітичні погляди французьких політичних еліт не визначають позицію Північно-Атлантичного альянсу. Нагадаю генезу, причини появи НАТО. Це була військова парасолька, яку Сполучені Штати розкрили, після Другої світової війни, над Західною Європою. Це дозволило Європі відновити економіку і не витрачати кошти на оборону. Президенти Рузвельт та Трумен спільно з британським прем’єром Черчілем були справжніми архітекторами НАТО. Цей проект ніколи не був пріоритетом французьких політиків.

Читайте також: Лєв Ґудков: «Аморальність і цинізм – надзвичайно важливі складові російського суспільного простору»

Тиждень.ua: Можна навіть сказати, що Франція опинилася в НАТО ледь всупереч власній волі...

Так, але членство виявилося їй на користь! Франція змогла відбудуватися після війни, під час свого Славетного Тридцятиріччя, зокрема й тому, що французи змогли заощадити на обороні. Безпеку гарантувала Америка. Це була військова потужність — hard power, коли ж Європейський Союз втілював soft power — принадність мирного рішення, економічні, культурні та інші критерії. Саме тому я пропоную чітко відрізняти позицію політичного істеблішмента Франції, де, як Ви наголосили, немає консенсусу стосовно перспективи вступу України до НАТО, та напрацювання нового бачення НАТО — організації, яка сьогодні шукає новий подих, нові сенси, нову ідентичність перед новими викликами. ХХІ століття принципово відрізняється від попереднього. Отже, потрібно робити іноваційні кроки. Статус-кво ніколи не буває добрим рішенням. Статус-кво дає вчорашні відповіді. Сьогодні ж треба оновлюватися. Це стосується всіх міжнародних організацій, абсолютна більшість яких заснована в ХХ столітті. Контекст принципово змінився, а організації залишаються тими самими. Отже, сенс моєї пропозиції в наступному: насмілитися виголосити це словосполучення, яке досі затабуйоване у Франції : “інновація геополітики”. Геополітику треба перезавантажити. Інновація не має стосуватися лише технологій та економіки, але й геополітики також. Що я пропоную? Передивитися програму сутності та сенсу існування НАТО, і почати з кроку, який матиме кардинальні наслідки — залучити Україну до Північно-Атлантичного альянсу.

 Тиждень.ua:  Отже, якщо я правильно зрозуміла, Ви пропонуєте передивитися висновки Бухарестського саміту 2008 року, коли саме Франція та Німеччина наполягли, щоб Україна та Грузія не отримали ПДЧ до членства в НАТО?

Саме так. Я пропоную чітко відкрити Україні шлях до членства в організації. Вступ не стався б аж завтра. Формальності неминуче забрали б  чималочасу. Але я впевений, що це — єдина ефективна пересторога, єдиний спосіб не тільки стримати експансіонізм Владіміра Путіна, але й надати НАТО та іншим інституціям новий імпульс розвитку, відкрити для них друге дихання. Саме Україна є сьогодні форпостом захисту демократичних засадничих європейських цінностей. Саме тут відбувається гідна захоплення й підтримки боротьба за гідінсть, за свободу, за правову державу. Стара, втомлена Європа втратила імпульс, їй важко тримати динаміку. І саме Україна, яка добре пам’ятає, що таке комуністична несвобода, несе в собі й свіжі сенси, і дух свободи.

Тиждень.ua:  Ви казали про Францію, яка не хотіла НАТО, хоча, у сухому залишку, вигідно скористалася з цього членства. Часто, ми бачимо, що політикам та опінії не вдається спрацювати на випередження, мислити стратегічно. От і нині: наскільки стара й втомлена Європа здатна побачити в Україні саме їй потрібну  свіжу кров?

Я бачу сприятливість контексту в тому, що нині президентом Ради ЄС є поляк, Дональд Туск. Він походить з категорії викрадених радянським режимом країн. Вживаю термін “викрадані”, щоб окреслити: держави Центральної та Східної Європи органічно належать до європейської цивілізації. Отже, вступ України до НАТО відповідав би не лише цілям європейської безпеки, але й завданню зміценння європейських засадничих цінностей. Європа мусить об”єднати зусилля в протистоянні проти спільної загрози — експансіонізму Кремля.

Читайте також: Вайра Віке-Фрейберґа: «Після розпаду СРСР Захід мав надто романтичний погляд на Росію»

Тиждень.ua:  Але так часто доводиться чути саме від європейських політиків: “Ну не станемо ж ми воювати з Росією!”

Так, воювати ніхто не хоче, в прямому сенсі слова. Але нічого не робити, ховаючись за real politik, теж не можна! Щодня стає все більш зрозуміло, що інтереси Путіна не обмежуються Кримом та Донбасом, а стосуються цілої України, яку він сподівається залучити силою до “русского миру”, нібито несумісного з Заходом. Путін здатен розуміти тільки силу. Отже, відповідь має бути сильною, сміливою, асиметричною.  Привласнивши Крим та почавши військові дії в Україні, Росія зруйнувала систему міжнародних відносин та правил, які були сфомовані по завершенні Другої світової. Вона практикує правовий нігілізм, ніби доводячи на практиці: все дозволено. Але навіть якщо система міжнародного права далека від досконалості, це не означає, що законів не треба зовсім. Їх лише необхідно оновити, привести у відповідність до викликів часу, вдосконалити.

 Тиждень.ua: Не всі на Заході погоджуються з аргументом, що ісламський радикалізм, який став причиною загибелі журналістів Charlie Hebdo, та державний тероризм, який практикує по відношенню до України Росія, - явища хоч і різного порядку, але спільної природи. Якою є Ваша думка

Це - два види варварства. Того варварства, яке здатне, якщо його не зупиняти, набути глобальних обрисів. Навіть якщо кожне з них починалося як локальна подія. Варварство в ім”я спотвореного прочитання релігії або ж “русского мира” вимагає жорсткої та чіткої відсічі. Я розумію, що мої пропозиції — не в мейнстримі. Але ніколи не треба боятися стати дисидентом.

Біографічна нота:

 Александр Мельник народився в 1958 році в Москві. 1980 - Закінчив Московський інститут міжнародних відносин. Працював дипломатом у Женеві, Парижі та Москві. З 1996 — викладач геополітики в французьких університетах, автор багатьох аналітичних розвідок та двох книг : “Шлях франко-російського дипломата, 20 років після падіння Берлінської стіни” та “Долучити Францію до світу: Глобалізація, інструкція до використання”.
 

 

 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено