Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
14 листопада, 2014   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Протести у Франції: Маніпуляція бідністю

На вулицях французьких міст та містечок неспокійно. Бунтує молодь, - переважно від 15 до 20. Приводом до протестів стало вбивство поліцейською гранатою двадцятирічного активіста-еколога Ремі Фресса
Протести у Франції: Маніпуляція бідністю

Вбивство, кажуть правоохоронці, було ненавмисним, і чесно кажучи, не є чимось характерним для Франції. Та тим не менш: транспорт працює з перебоями, ліцеї заблоковані, а міністр внутрішніх справ щойно зовсім заборонив поліцейським використовувати світло-шумові гранати, що стали причиною трагедії.

“У місті повно жандармів, - застерігає в смс-ці приятелька. - Біля ліцею Поль Елюар — добрячий димисько. Мабуть, учні використали не один коктейль Молотова.” У метро лунає попередження: “Станція “Републік” тимчасово закрита для пасажирів, через несанкціоновану вуличну ходу”.

Загалом французи — досить законослухняна публіка. Дозвіл на протест у префектурі поліції дістати нескладно. Отже, мало хто нехтує формальністю, коли організувує демонстрацію. Проте останні два тижні стали, в певному сенсі, винятком з правила. По всій країні прокотилася хвиля саме несанкціонованих протестних акцій, з брутальними сутичками з поліцією, з заарештованими та кількома пораненими.

- Ким був Ремі Фресс?” - питаю в ліцеїста, озброєного величезним дубцем. Ц

- Це... хлопець, якого поліцейські замучили в Тулузі... Розстріляли на вулиці, - невпевнено відповідає молодик.

Його приятель втручається до розмови:

- Та ні, не розстріляли, а забили гранатою. І не в Тулузі, а в Сівенсі, це Піренеї.

Більш обізнаний ліцеїст назвався Омаром. Каже, що має 18 років, вчиться на майстра з обслуговування автобусів та має сумніви, що швидко знайде роботу, коли отримає диплом. “Розумієш, у бідних передмістях поліція з такими, як я, не панькається, - пояснює. - Раптом що, - вивертай кишені, або й лягай обличчям до землі. Набридло! Дійсно, та гребля, проти будівництва якої виступав Ремі Фресс, не має жодного стосунку до життя паризьких передмість. Але поліція скрізь однакова. Тож, якщо хочеш, я визнаю: ми використовуємо загибель активіста, щоб дістати собі трохи більше свободи”. Усміхаючись, Омар визнає, що смітник вони з другом підпалили спеціально, щоб сусіди викликали поліцію. “Подивися, як нас багато! Оце буде бійка! - тішиться з майбутньої пригоди. - Комісаріат більше десяти осіб не вишле, в них людей бракує.”

Читайте також: Антиукраїнський легіон

Повстала молодь, коктейлі Молотова, бійки з поліцією... Але не варто думати, що ситуація чимось нагадує Майдан. Частковий збіг за формою, навпаки, тільки підкреслює відмінності. Якщо Майдан висував вимогу правової держави , бунти руйнівників — це або комуністична логіка під гаслом “кожному за потребами”, або -  невідповідність поліцейських можливостей соціальним реаліям.

 

“Я їх зачула здалеку, - ділиться неприємними спогадами власниця крамниці спортивного одягу. - Що дивно — в бригадах експропріаторів чимало дівчат. Вони верещать, як несамовиті. Забезпечують характерний звуковий супровід. Отже, я хоча б встигла опустити металеве жалюзі. А сусідам не пощастило. Їхня вітрина в друзках, а товар розкрадено”.

Групи руйнівників не дуже йдуть на контакт із пресою. Свої ідеологічні вподобання формулюють просто: “В багатій країні не мусить бути бідних. Комерсантам все компенсує страховка. Вони не збідніють”. Ті, хто паралізує роботу державних ліцеїв, більш балакучі. Їхній набір політичних вимог також переважно — з крайнього лівого спектру.

Читайте також: Франція. Доба без героїв

“Право на освіту має бути надане кожному, незалежно від віз та паспорту,” - пояснює Флорін, роздаючи на виході з метро листівки Незалежного Руху Міжнародної Боротьби (MILI). «Кожному студентові — право на гуртожиток”, - читаю на червному папірцеві. “Поверніть Єро до Франції, він нікого не вбивав”, - зазначено на рукописному транспоранті. Йдеться про ліцеїста з Мавританії, якого депортували на батьківщину, за браком візи.

Журналіст Домінік Саншез назвав події останніх тижнів “ефектом олійної плями”. Спалені автівки, розторщені вітрини, пограбовані крамниці... Що тут — від скорботи, від боротьби за свободу, від екологічних вимог, які стали поштовхом до протистоянь з поліцією на Півдні Франції? “Є щось нестрепно інфантильне в тому, що смерть сміливого, порядного хлопця використовується ким попало і як завгодно, - каже колега,  який спеціалізується на проблемах урабінзму. - Таку протестність можна назвати маніпулятивною”.

Франції пощастило не побачити втілення комуністичної ідеології в життя. Може, тому дрібні експропріатори майже безкарно супроводжують велику кількість протестних ініціатив. Їх сприймають, як “побічний ефект демократії,” - з помірним роздратуванням та поблажливістю. Недарма численні вулиці Леніна ніхто перейменовувати не збирається. До пори, до часу...

Читайте також: У Франції загострюється боротьба між правими і лівими екстремістами


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено