Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 листопада, 2014   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Протести у Франції: Маніпуляція бідністю

На вулицях французьких міст та містечок неспокійно. Бунтує молодь, - переважно від 15 до 20. Приводом до протестів стало вбивство поліцейською гранатою двадцятирічного активіста-еколога Ремі Фресса
Протести у Франції: Маніпуляція бідністю

Вбивство, кажуть правоохоронці, було ненавмисним, і чесно кажучи, не є чимось характерним для Франції. Та тим не менш: транспорт працює з перебоями, ліцеї заблоковані, а міністр внутрішніх справ щойно зовсім заборонив поліцейським використовувати світло-шумові гранати, що стали причиною трагедії.

“У місті повно жандармів, - застерігає в смс-ці приятелька. - Біля ліцею Поль Елюар — добрячий димисько. Мабуть, учні використали не один коктейль Молотова.” У метро лунає попередження: “Станція “Републік” тимчасово закрита для пасажирів, через несанкціоновану вуличну ходу”.

Загалом французи — досить законослухняна публіка. Дозвіл на протест у префектурі поліції дістати нескладно. Отже, мало хто нехтує формальністю, коли організувує демонстрацію. Проте останні два тижні стали, в певному сенсі, винятком з правила. По всій країні прокотилася хвиля саме несанкціонованих протестних акцій, з брутальними сутичками з поліцією, з заарештованими та кількома пораненими.

- Ким був Ремі Фресс?” - питаю в ліцеїста, озброєного величезним дубцем. Ц

- Це... хлопець, якого поліцейські замучили в Тулузі... Розстріляли на вулиці, - невпевнено відповідає молодик.

Його приятель втручається до розмови:

- Та ні, не розстріляли, а забили гранатою. І не в Тулузі, а в Сівенсі, це Піренеї.

Більш обізнаний ліцеїст назвався Омаром. Каже, що має 18 років, вчиться на майстра з обслуговування автобусів та має сумніви, що швидко знайде роботу, коли отримає диплом. “Розумієш, у бідних передмістях поліція з такими, як я, не панькається, - пояснює. - Раптом що, - вивертай кишені, або й лягай обличчям до землі. Набридло! Дійсно, та гребля, проти будівництва якої виступав Ремі Фресс, не має жодного стосунку до життя паризьких передмість. Але поліція скрізь однакова. Тож, якщо хочеш, я визнаю: ми використовуємо загибель активіста, щоб дістати собі трохи більше свободи”. Усміхаючись, Омар визнає, що смітник вони з другом підпалили спеціально, щоб сусіди викликали поліцію. “Подивися, як нас багато! Оце буде бійка! - тішиться з майбутньої пригоди. - Комісаріат більше десяти осіб не вишле, в них людей бракує.”

Читайте також: Антиукраїнський легіон

Повстала молодь, коктейлі Молотова, бійки з поліцією... Але не варто думати, що ситуація чимось нагадує Майдан. Частковий збіг за формою, навпаки, тільки підкреслює відмінності. Якщо Майдан висував вимогу правової держави , бунти руйнівників — це або комуністична логіка під гаслом “кожному за потребами”, або -  невідповідність поліцейських можливостей соціальним реаліям.

 

“Я їх зачула здалеку, - ділиться неприємними спогадами власниця крамниці спортивного одягу. - Що дивно — в бригадах експропріаторів чимало дівчат. Вони верещать, як несамовиті. Забезпечують характерний звуковий супровід. Отже, я хоча б встигла опустити металеве жалюзі. А сусідам не пощастило. Їхня вітрина в друзках, а товар розкрадено”.

Групи руйнівників не дуже йдуть на контакт із пресою. Свої ідеологічні вподобання формулюють просто: “В багатій країні не мусить бути бідних. Комерсантам все компенсує страховка. Вони не збідніють”. Ті, хто паралізує роботу державних ліцеїв, більш балакучі. Їхній набір політичних вимог також переважно — з крайнього лівого спектру.

Читайте також: Франція. Доба без героїв

“Право на освіту має бути надане кожному, незалежно від віз та паспорту,” - пояснює Флорін, роздаючи на виході з метро листівки Незалежного Руху Міжнародної Боротьби (MILI). «Кожному студентові — право на гуртожиток”, - читаю на червному папірцеві. “Поверніть Єро до Франції, він нікого не вбивав”, - зазначено на рукописному транспоранті. Йдеться про ліцеїста з Мавританії, якого депортували на батьківщину, за браком візи.

Журналіст Домінік Саншез назвав події останніх тижнів “ефектом олійної плями”. Спалені автівки, розторщені вітрини, пограбовані крамниці... Що тут — від скорботи, від боротьби за свободу, від екологічних вимог, які стали поштовхом до протистоянь з поліцією на Півдні Франції? “Є щось нестрепно інфантильне в тому, що смерть сміливого, порядного хлопця використовується ким попало і як завгодно, - каже колега,  який спеціалізується на проблемах урабінзму. - Таку протестність можна назвати маніпулятивною”.

Франції пощастило не побачити втілення комуністичної ідеології в життя. Може, тому дрібні експропріатори майже безкарно супроводжують велику кількість протестних ініціатив. Їх сприймають, як “побічний ефект демократії,” - з помірним роздратуванням та поблажливістю. Недарма численні вулиці Леніна ніхто перейменовувати не збирається. До пори, до часу...

Читайте також: У Франції загострюється боротьба між правими і лівими екстремістами


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено