Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 жовтня, 2014   ▪   Анна Корбут   ▪   Версія для друку

Юган Партс: «Підтримка застарілої промисловості – це марнування часу»

Під час Київського міжнародного економічного форуму на початку жовтня Тиждень поспілкувався з Юганом Партсом, екс-прем’єром і колишнім міністром економіки та комунікацій Естонії, про подолання його країною пострадянського синдрому й залежності від Росії, а також про ресурси, що допоможуть Україні створити конкурентні переваги своїй економіці на міжнародній арені.
Матеріал друкованого видання
№ 41 (361)
від 9 жовтня, 2014
Юган Партс: «Підтримка застарілої промисловості – це марнування часу»

У. Т.: Чим небезпечна нинішня конфронтація між Москвою і Заходом для Таллінна?

– Ми не знаємо, яка стратегія в Кремля. Однак у 1990-х Захід з Естонією включно наївно сподівався, що Росія стане майже демократичною країною із сучасною економікою. Тепер зрозуміло: він помилявся. Нині серйозно руйнується структура безпеки, вибудувана після Другої світової війни.

У плані безпеки Естонія має абсолютно іншу ситуацію, ніж Україна чи Молдова. Вона член НАТО, і в нас немає підстав не довіряти Альянсові як колективній системі захисту. А коли говорити про економіку нашої країни, то в 1990-х роках вона була на 90% прив’язана до колишнього Радянського Союзу. Нині обсяг торгівлі з Росією не дотягує навіть до 10%. Бізнес-спільнота Естонії розуміє, що ринок РФ цікавий, але дуже непевний. Наші компанії не такі багаті, щоб дозволити собі серйозні політичні ризики, які приховує торгівля з Росією. Тому ми орієнтуємося на більш зрілі європейські ринки, і конфронтація з Москвою не матиме для нас катастрофічних наслідків. Однак естонська економіка стоїть перед іншими викликами. Наразі ми пройшли тільки половину шляху до справді інноваційної системи. Щоб досягнути повноцінного прогресу, треба працювати з ринками, де інновація має значення, а не з такими, як російський, без розвитку потенціалу чи технологій. А в нас нафти чи газу немає. Ми мусимо підходити з розумом та підприємницьким духом і співпрацювати з економіками, де ці речі відіграють свою роль. Ось єдиний шлях.

У. Т.: Естонія саме цим і відома – активним застосуванням людського потенціалу та інновацій. Це, схоже, створює додану вартість вашої економіки. А в яких секторах нашої вбачаєте такий потенціал для України? Які галузі створили б нам у світі конкурентну перевагу?

– Наскільки я розумію, в України величезний потенціал людського капіталу. За радянських часів ви мали високоякісну освіту, особливо технічну, інженерну. Нині ситуація, може, й інша, але у вас є ця історія і досвід.
Київ, схоже, досі намагається захищати й підтримувати застарілу промисловість. Це марнування часу. Єдиним способом реформування економіки, залучення інвестицій та стимулювання підприємництва є запровадження фундаментальних принципів ринку. Шукати якусь конкретну галузь, що забезпечила б Україні конкурентну перевагу в глобальному вимірі, зрештою, не так важливо. Якщо ви зосередитеся на засадничих принципах зараз, то відповідь у процесі знайдеться сама.

До речі, в нас теж була така радянська промисловість у 1990-х. Але вона розвалилася відразу після розпаду СРСР. Ми почали залучати іноземних інвесторів. Нам дуже допомогло сусідство зі скандинавськими країнами та їхніми інноваційними економіками. Вони почали приносити до нас різну бізнес-етику й культуру, показуючи, як по-справжньому слід виводити промисловість на міжнародні ринки. Однак, якщо в Україні збережеться нинішній рівень корупції та негативу в підприємницькому середовищі, давати якісь рекомендації важко.

У. Т.: У ЄС нещодавно змінилося чимало високопосадовців. Декот­рі з них, як-от італійка Федеріка Моґеріні чи люксембуржець Жан-Клод Юнкер, зі «старої» Європи, схильної до більш дружніх відносин із Москвою. Інші, як поляк Дональд Туск, суворіше реагують на російську агресію. Яким чином, на вашу думку, може змінитися політика ЄС щодо Росії та Східної Європи?

– Дуже складне питання. Коли моя партія балотувалася до Європарламенту навесні цього року, гаслом її кампанії було «Зупинити корупцію Путіна». Бо це не тільки внутрішня проблема Росії, а й дуже розумна гра на бізнес-інтересах різних європейських компаній. У цьому і проблема. Дуже сподіваюся, що нам вдасться подолати цей ризик. Принаймні наша позиція тут завжди однозначна.

Але ЄС – це складна модель взаємодії різних суверенних держав. Я розумію, що Європа працює доволі повільно, але зрештою ця машина діє. Тепер там уже усвідомили, що Росія не є надійним партнером. Нам доведеться багато чого змінити в енергетичному та інших аспектах взаємодії з нею. І це станеться, бо я певен, що Москва не бажає обирати інший курс на найближчі п’ять-шість років. Отож потрібно мати терпець і не драматизувати відсутність негайного консенсусу в Європі. ЄС разом зі США має чимало інструментів контролю над РФ з її доволі слабкою економікою.

Біографічна нота

Юган Партс народився 1966 року. Здобув юридичну освіту в Тартуському університеті, працював у Міністерстві юстиції Естонії. У 1998-му призначений генеральним аудитором. 2002-го пішов з посади і приєднався до нової партії, а згодом очолив її. У 2003 році стає прем’єр-міністром країни. У 2003–2005-му – міністр економіки та комунікацій. Нині депутат парламенту Естонії, заступник голови партії «Союз Вітчизни і Res Publica» (IRL), що входить до групи Європейської народної партії в Європарламенті. Кандидат на прем’єрське крісло від IRL на парламентських виборах, що відбудуться 2015 року


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено