Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
13 вересня, 2014   ▪   Алла Лазарева   ▪   Париж   ▪   Версія для друку

Євротітушки

Французький Антимайдан без церемоній використовує можливості формальної демократії, порушуючи при цьому її стандарти.
Євротітушки

Не всі визнають, але війна в Україні давно набула міжнародних вимірів. Не тільки тому, що про неї систематично пише вся світова преса, а зарубіжні лідери щотижня мусять висловлюватися по українських питаннях. Війна переросла в європейську, бо скрізь, де є українці з активною громадянською позицією, неодмінно формуються два суспільні антиподи – Майдан та титушки.

Та сама риторика, такі ж самовпевнені, не зовсім інтелектуальні обличчя... Ну, може, немає треніків із витягнутими колінами:  життя на Заході дозволяє вбиратися акуратно й недорого. Але сутність – та сама. «Радянський Союз – найвище досягнення людської цивілізації», «Українців не існує : росіяни й українці - один народ», «Ви ще Путіну не раз подякуєте, що врятував вас від Правого сектору»...

«Ми знаємо їх в обличчя, їхній фотограф ще не пропустив жодної української демонстрації, – розповідає голова української громади Франції Наталка Пастернак. – Він приходить і мовчки фільмує все. А коли ми просимо відійти чи зовсім піти, вдає глухого та далі знімає на відео протестну акцію».

Майже всі активісти української громади Франції мають фото цього безсловесного відеооператора. Поліція не втручається: в публічних місцях, під час мітингів, кожен може знімати що хоче і кого хоче. Але маніакальна присутність з таким же небажанням відповісти хоч слово на запитання «хто ви і звідки», наводить на роздуми.

Читайте також: Французькі компанії опираються санкціям проти Росії

Європейські тітушки, так само, як українські, не поспішають давати про себе правдиву інформацію. «Я – вроджений киянин, із діда-прадіда,» - переконує активіст промосковських мітингів, якого тільки й бачити у сюжетах російського телебачення, Дмітрій Канін. Перевіряємо по базі народжених в Україні: Каніна від 1966 року народження нема. Є або молодші, або старші. Неправдива дата, змінене прізвище, брехня про місце народження? Не принципово, що саме не відповідає дійсності. Але очевидно: коли людина вигадує собі неправдиву ідентичність, в неї мусять бути свої підстави приховувати правду.

«Тітушки не обов’язково народжені в колишньому совку, але завжди хамовиті та зазомбовані, - вважає Ганна, активістка руху Євромайдан-Франція. – Один такий, учасник багатьох акцій з розкрутки ДНР та ЛНР, а також на підтримку Росії в справі продажу «Містралів», француз Бруно Жійо з Руану, погрожував мене прилюдно зґвалтувати. Ось така елегантність спілкування з опонентами, нічим не краща за ватну».

Сторінку Жійо на Фейсбуку можна побачити у відкритому доступі. Георгіївські стрічки, хамуваті коментарі на сторінках україньских активістів, нестримна апологетика Путіна – «сильного лідера, який потрібний сьогодні світу.» Така ж бездумна та упевнена зневага до всього українського. Куплений?  Потрапив під вплив? Визначити важко, бо на діалог не йде. Як і більшість інших французів з анти-Майдану, переважно або крайніх правих, або крайніх лівих.

Бруно Жійо

Майже щодня французькі медіа повідомляють про арешти тих, хто вербує громадян Франції до участі в джихаді – мусульманській війні проти «невірних» на Близькому Сході та в інших регіонах планети. Проте вербувальників, які запрошують повоювавти на Донбасі на боці Росії, ніхто не турбує. Вони відкрито проводять мітинги, розповсюджують в інтернеті заклики до «війни з Америкою» на українській землі. Пропагують без перешкод ненависть до України і дезінформують громадськість. Але поліція та спецслужби не втручаються. Антиамериканський комплекс виявився чіпким гачком, на який Росія спіймала і євротитушок з контингенту невдах та безробітних, і успішних бізнесменів, і політиків - аж до депутатів та сенаторів.

Читайте також: «Містраль» до листопада

Ідеологічно євротітушок підтримує «мережа Вольтера» - досить активна, дуже скандальна групка діячів з претензією на інтелектуальність. «Мережа Вольтера» відома своєю відкритою підтримкою Моаммару Каддафі та Башару Аль-Ассаду, а також – зацикленою американофобією. «Це – пропагандистська контора, яку фінансують найвідразніші диктатори», - каже про них журналіст з часопису Liberation Жан-Пьєр Перен.

Виступаючи за вихід Франції з НАТО, Євросоюзу та зони «євро», члени «мережі Вольтера» не забувають систематично співати осанну Путіну та доводити, ніби «російських військових в Україні нема і не було».

Євротітушки в Західній Європі здійснюють ту саму «роботу», що й в Україні : очорнюють українство всіми способами, послуговуючись переважно продукцією RussiaTV. Агресивні та загрозливі, вони, слід вважати, сподіваються залякати всіх тих, хто активно домагаєтся розуміння та підтримки Україні, а також - віднадити від України тих, хто сьогодні на Заході ставиться до неї з симпатією. Існування євротитушок  означає, що гібридна війна робить високу ставку на інформаційні технології. З ними не варто дискутувати, але давно необхідно поставити до дії систему ефективної української комунікації, яка вивела б дискусію по українських питаннях на принципово інший рівень.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
  • Наскільки дієва м’яка сила Росії в Естонії
    1 грудня, Ерккі Баховскі
  • Місто наче ріка, у воду якої не можна зайти двічі. Місто живе, змінюється, вдягається у стилі різних епох, гарнішає або спотворюється через хаотичну забудову. Щось із нового одягу личить місту, а щось – ні. Дедалі частіше чую, що Київ уже не той, що він утратив свій характер… Хай там як, до міста дитинства – до свого міста – завжди є шлях через хвіртку в серці.
    1 грудня, Катерина Новікова
  • Якими є амбіції та можливості новоствореної партії Рабіновича — Мураєва
    1 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено