Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
19 червня, 2014   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Філіпп Буайя: «Ви не переробите менталітету за одну ніч, але необхідна готовність змінювати його на державному рівні»

Тиждень розмовляв із Філіппом Буайя, Генеральним директором Генерального директорату прав людини і верховенства права Ради Європи, про реформу міліції та прокуратури в Україні, її труднощі й виклики, а також допомогу Страсбурга в цьому процесі.
Матеріал друкованого видання
№ 24 (344)
від 12 червня, 2014
Філіпп Буайя: «Ви не переробите менталітету за одну ніч, але необхідна готовність змінювати його на державному рівні»

У. Т.: Як Рада Європи (РЄ) та українська влада співпрацюють у питанні реформування міліції?

– Взаємодія в питаннях, які стосуються міліції, є ключовою для України, особливо зараз. На мою думку, основний принцип цього підходу полягає у відновленні довіри між владою та громадськістю. Хотів би підкреслити, що згідно з тим підходом міліцію треба розглядати не як репресивну силу, а як службу для громадян, і це означає зміну її менталітету й культури. Для цього потрібні прозорість, підзвітність і гарантії. Якщо подивитися на практику Європейського суду з прав людини та рекомендації Європейського Комітету з питань запобігання катуванням (ЄКЗК), то перше, на чому наголошено, – це необхідність подолати застосування методів жорстокого поводження до затриманних з боку міліції. Окрім того, ЄКЗК підкреслює, що найвищі посадовці у правоохоронних органах повинні змінити власні культуру, мислення й розвинути етичність серед працівників МВС. На наш погляд, це дуже важливо. Коли говорити про конкретні речі, то, звичайно, слід забезпечити кра­­щу ідентифікацію працівників міліції, зокрема під час протестів.

Потрібно боротись із незадокументованим затриманням людей, гарантувати ефективне право сповіщення про затримання, право на доступ до адвоката й лікаря. Все це зазначено в рекомендаціях ЄКЗК, і українська влада має це імплементувати. Важливою умовою практики  Страсбурзького Суду з прав людини є забезпечення ефективних засобів правового захисту на національному рівні та проведення ефективного розслідування. То основні елементи, які ми хотіли б бачити втіленими у процесі реформи української міліції.

У. Т.: Ви багато говорили про змі­ну менталітету. Як вона може статися?

– Хороше запитання. Це непросто, але ми знаємо, як тренувати сили міліції. Думаю, ми можемо співпрацювати з українським урядом, щоб прийняти кодекс етики для неї. Що дуже важливо. У нас є деякі приклади таких етичних кодексів на національному рівні для обміну досвідом між різними членами Ради Європи, але це завдання довгострокове. Ви не переробите менталітету за одну ніч, але необхідна готовність змінювати його на най­­вищому державному рівні.

Читайте також: Нілс Муйжнієкс: «Головне – розслідування злочинів і реформа міліції»

У. Т.: В Україні бракує довіри до правоохоронних органів. Як покращити ситуацію?

– У разі забезпечення ефективного розслідування випадків, коли влада зловживає службовим становищем, довіру можна повернути. Якщо суспільство знає, що існує таке зловживання у правоохоронних органах, але водночас розуміє, що на національному рів­­ні є ефективний засіб правового захисту і впевненість, що порушення будуть належно розслідувані відповідно до критеріїв практики Суду (Європейського суду з прав людини – Ред.), то, гадаю, завдяки цим елементам можна відновити довіру, наприклад, між міліцією та громадянами.

У. Т.: Ви згадали про поліпшення ідентифікації сил міліції під час протестів. У лютому Нілс Муйжнієкс, комісар з прав людини Ради Європи, був в Україні й повідомив, що РЄ готує звіт про ситуацію з нашими правоохоронними органами. Свої рекомендації ви базуєте лише на цьому звіті чи й на якихось інших дослідженнях Ради Європи?

– Зараз слушний момент, щоб звернути вашу увагу на методи роботи Ради Європи. У неї є три основні сектори діяльності: встановлення стандартів, моніторинг та співпраця.
Щоб визначити цілі нашої взаємодії в цій сфері, ми дивимося на результати роботи своїх спостережних органів, зокрема на недоліки, які вони ідентифікували під час візиту до держав-членів, прогалини, які виявили в законодавстві та у практиці, а відтак на основі цих висновків, рекомендацій наших консультативних органів вирішуємо з нашими державами-членами, як можемо з ними співпрацювати. Саме держава – член РЄ повинна взяти на себе ініціативу вдосконалення внутрішнього законодавства та національної практики відповід­­но до стандартів організації. Комісар, звичайно, дуже важливий інститут у структурі Ради Європи, рекомендації якого беруться до уваги. Але насамперед маємо Суд, нагляд за виконанням рішень якого здійснює Комітет міністрів РЄ. Маємо ЄКЗК, маємо консультативний орган для захисту національних меншин; маємо також ЄКРН (Європейська комісія проти расизму та нетерпимості), GRECO – для боротьби з корупцією; Moneyval – для боротьби з відмиванням грошей; Європейський комітет з соціальних прав – для переконання в тому, що їх справедливо реалізовують наші держави-члени. Так працює Рада Європи. Коли мова про взаємодію, експертну оцінку законодавства, створення потенціалу, навчання – це і є наші звичайні інструменти для роботи із краї­­­нами-членами.

Читайте також: Українській міліції обіцяють реформи та перейменування

У. Т.: Яким має бути процес реформування міліції в Україні? Поступовим чи радикальним, негайним. Особливо, коли зважати на ситуацію в державі…

– Що швидше, то краще. Нам відомо про труднощі ухвалення нового законодавства на національному рівні та його впровадження. Побачимо… Може, це буде поступовий рух, але, зрештою, мета – цілком імплементувати європейські стандарти у внутрішнє законодавство. Украї­­на, як і 46 інших держав, вступаючи до Ради Європи, взяла на себе багато зобов’язань, приєднуючись, зокрема, до Статуту РЄ і ратифікуючи Конвенцію про права людини та інші документи, як-от Конвенція про запобігання катуванням чи Конвенція про захист національних меншин. Таким чином, країни-члени зо­бов’я­­­­зані запроваджувати наші стандарти. Тут у них немає вибору.

У. Т.: Які ваші враження від реформування міліції в Україні після цього короткого візиту?

– Україна в дуже складній ситуації. Проте, на мою думку, ви зробили перший крок у майбутнє: у вас є президент. Це дуже важливо для відновлення довіри й установлення миру в державі.

Ми проглянули різні пропозиції, що надходять до Верховної Ради, й бачимо, що між депутатами немає єдності в пошуку способів вирішення різних проблем, які стоять перед Україною на цьому етапі. Але я хотів би додати, що багато людей переконані: вони повинні працювати з такими організаціями, як Рада Європи, щоб знайти правильні варіанти поліпшення ситуації, базуючись на стандартах РЄ.
Ми обговорили багато інших питань із нашими партнерами під час мого візиту: передусім необхідність пришвидшити процедуру реформи міліції, прийня­­ти новий закон про прокуратуру, започаткувати державне бюро розслідувань. Окрім усього переліченого, серед пріоритетів – боротьба з корупцією.

Як ви знаєте, одним із успіхів співпраці між РЄ та українською владою було ухвалення Кримінального процесуально­­го кодексу в 2012 році. Офіційний Київ урахував 95% пропозицій Страсбурга, і це було дуже важливо. Тепер у вас є сучасний КПК, але ви повинні його реалізувати.

Читайте також: МВС закликає українців добровільно здавати зброю

Для Ради Європи дуже важливою є співпраця в рамках підготовки і підвищення кваліфікації суддів, прокурорів і міліції задля певності, що Кодекс належно реалізують. Мені сказали, що в парламенті дехто озвучує намір повернутися до старої системи. Сподіваюся, того не станеться, бо це був би крок назад.

Ми обговорили з першим віце-прем’єром Віталієм Яремою і його колегами з міністерств юстиції та внутрішніх справ, а також виконувачем обов’язків генерального прокурора перспективи прийняття проекту закону про прокуратуру. Ми сподіваємося, що спільний висновок Венеціанської комісії і Директорату з прав людини, які знаходяться в ієрархії Генерального директорату, який я очолюю, буде повністю врахований у процесі реформи. Нашою метою є співробітництво з українською владою, щоб  ввести в дію нове законодавство, адже це є необхідним елементом для запобігання майбутніх порушень Європейської конвенції з прав людини.

Біографічна нота:
Філіпп Буайя народився у Швейцарії 1952 року. Юридичну кар’єру розпочав 1978-го у Федеральному міністерстві юстиції в Берні. Від 1997-го до 2005-го був заступником директора Федерального міністерства юстиції, керівником департаменту міжнародних відносин та представником уряду Швейцарії в Європейському суді з прав людини та Комітеті ООН проти катувань (КПК).

Від жовтня2005 року посадовець РадиЄвропи. У 2006-му став Генеральним директором з прав людини, а в 2007-му – Генеральним директором Генерального директорату прав людини і правових питань (від 2011-го Генеральний директорат прав людини і верховенства права)


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено