Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
14 лютого, 2014   ▪   Олександр Крамар   ▪   Версія для друку

Росія: багата країна - бідні громадяни

Попри значні нафтогазові доходи й усупереч живучим стереотипам, реальні зарплати в більшості регіонів Росії не перевищують українські через значно вищу вартість життя
Матеріал друкованого видання
№ 6 (326)
від 6 лютого, 2014
Росія: багата країна - бідні громадяни

 Уже тривалий час лобісти євразійської інтеграції та різних «возз’єднань» із Росією активно використовують міф про в рази вищий рівень життя в РФ порівняно з Україною. Проте глибший аналіз не просто засвідчує, що ці твердження не відповідають дійсності, а й виявляє значно нижчу соціальну ефективність путінської авторитарної моделі держави.

Традиційно для обґрунтування вищого рівня життя у Росії  використовують показник номінального ВВП на особу, за яким у 2013 році РФ справді перевершила нашу країну в 3,9 раза, або ж ВВП на особу за паритетом купівельної спроможності (ПКС), який у російському випадку також був 2012-го в 2,4 раза вищим. Однак уже номінальна середня зарплата в Росії більша порівняно з українською лише у 2,1, а з урахуванням різної купівельної спроможності (про це нижче) – тільки у 1,3–1,4 раза.

Причому й ця різниця виявляється лише в середньому по РФ. У більшості її регіонів через великі диспропорції між різними суб’єктами Федерації реальна купівельна спроможність середніх заробітних плат суттєво не відрізняється від українського відповідника, а в окремих випадках є нижчою. Ще гірша ситуація з таким соціальним стандартом, як мінімальний рівень оплати праці (МРОП). Адже в абсолютній більшості регіонів нафтогазоносної сусідки він є куди нижчим за прожитковий мінімум для працездатних і має набагато меншу купівельну спроможність порівняно з мінімальною заробітною платою в Україні.

Така різна Росія

Різниця середньої заробітної плати в різних суб’єктах РФ сягає 4 разів (проти 2,1 в Україні). За середнього офіційного її показника по Федерації у ІІ кварталі 2013 року $860 (тут і далі, якщо не вказано іншого, для порівняння використані цифри за цей період) у 13 регіонах вона становила $1–2 тис. Окрім Москви та області, а також Санкт-Петербурга, до лідерів за розміром номінальної платні належить «північна десятка»: республіки Комі та Саха (Якутія), Мурманська, Магаданська й Сахалінська області, Камчатський край, Ненецький, Ямало-Ненецький, Ханти-Ман­сій­ський – Югра та Чукотський автономні округи. Однак, за винятком столиці, Московської області та Санкт-Пе­тер­­бурга, ці регіони є малозаселеними (у Ханти-Мансійському АО на початок 2014 року проживало 1,6 млн осіб, а в решті – від 43 тис. до 955 тис. у кожному), тож у всіх названих 13 регіонах мешкає лише 21% жителів РФ.

Тим часом в абсолютній більшості з решти 70 регіонів Росії середня зарплата становила $500–700. Звісно, й такі показники можуть видатися досить високими більшості громадян України, де її рівень за аналогічний період був лише $400 (від $295 у Тернопільській до $615 у Києві). Однак це якщо не враховувати значних відмінностей у вартості життя в двох країнах. Аналіз даних російських статистичних органів, включно з регіональними, та інших відкритих джерел засвідчив, що в усіх регіонах Росії значно вищими є роздрібні ціни на абсолютну більшість продовольчих та низку непродовольчих товарів, послуг, а також транспортні й комунальні тарифи.

Вартість життя

Наприклад, наприкінці ІІ кварталу (червень) 2013 року за основні харчові продукти в Москві доводилося платити більше, ніж в Україні, на 20–100% (за молоко – на 20%, яловичину – на 36%, олію – на 44%, картоплю – на 56%, масло – на 65%, яйця – на 100%). У російській провінції ціни хоч і не настільки, але теж вищі, ніж у нас. Так, у Бєлгородській області та Краснодарському і Ставропольському краях різні продукти були на 15–50% дорожчими, аніж у нашій країні.

Читайте також: Назад, в Азію. Справжній вектор Євразійського союзу

Значно вищі в Росії і транспортні та комунальні тарифи, послуги, надавані громадянам. Наприклад, розцінка на електроенергію для населення в Україні варіюється від 0,28 (до 150 кВт за місяць) до 0,36 грн (до 800 кВт). У РФ її встановлюють для кожного регіону окремо, однак в усіх випадках вона удвічі-втричі й більше разів вища. Так, у сусідніх із Україною Воронезькій та Бєлгородській областях у другому півріччі 2013 року тариф був відповідно 0,73 та 0,79 грн, Ставропольському краї – 0,84, у Республіці Саха (Якутія) – 1,06 грн, Москві – 1,12 грн. Проїзд у міському комунальному наземному транспорті в Москві коштує 6,5 грн, Казані – 5, Ставропольському краї – 3,25–3,75 грн. У метро в Санкт-Петербурзі та Москві – від 7 до 10 грн, в Єкатеринбурзі – 5,5, Казані – 5, Самарі – 4,5 грн.

Ціна газу для потреб населення в Росії теж вища. Так, в Україні вона становить 0,72 грн/м³ для людей, які споживають до 2,5 тис. м³, та 1,1 грн для тих, хто спалює до 6 тис. м³. Тоді як в РФ навіть безпосередньо близько до основних джерел видобутку він є дорожчим і в другій половині 2013 року коштував у Ямало-Ненецькому АО 0,89 грн, у місті Ханти-Мансійську – 1,22, у Тюменській області – 1,03 грн. У сусідніх з Україною Ростовській та Бєлгородській областях та Краснодарському краї – 1,25 грн. У Владимирській області – 1 (на опалення) та 1,6 грн (з іншою метою: газові плити, колонки тощо), Костромській – 1 та 1,35, Омській – 1 та 1,65, Калінінградській відповідно 1,44 і 2,15 грн.

Значно дорожче в Росії і житло. Так, середня ціна 1 м² типової забудови на вторинному ринку Бєлгородської та Воронезької областей (не тільки обласних центрів, а й решти населених пунктів) у ІІІ кварталі 2013 року становила 11,85–12,35 тис. грн/м². Тобто була фактично на рівні середніх відповідних показників Києва – найдорожчого міста України. Тоді як у Харкові дорівнювала 8 тис. грн, Сумах – 5,3 тис. грн (тільки в обласних центрах).

Прожитковий мінімум у нас та в них

В Україні у ІІ кварталі 2013 року прожитковий мінімум для працездатних становив 1147 грн, а в Росії (в середньому) – 1985 грн, тобто був у 1,73 раза більшим (див. «Різна вартість життя»). Безперечно, український Держстат може під тиском влади занижувати цифру, однак навряд чи російський є менш залежним від свого уряду.

Зіставлення точного паритету купівельної спроможності українського та російського прожиткових мінімумів для працездатних з огляду на низку відмінностей потребує спеціального дослідження й сягає за межі цієї публікації. Однак ознайомлення з їх структурою свідчить, що у групі продовольчих товарів вони загалом збігаються. В Україні дещо вищі норми на особу за такими позиціями, як яйця, бо­рош­номель­но-круп’яні вироби, картопля, майже в 1,4 раза – для цукру й кондитерських виробів. У Росії знано більша норма рибопродуктів та олії (в 1,3–1,4 раза) й майже вдвічі – молокопродуктів. Частка продовольчих товарів у прожитковому мінімумі для працездатних там становила 50% споживчого кошика, в Україні 2013 року – 55%.

Загальна оцінка свідчить, що купівельна спроможність російського прожиткового мініму­­му перевищує українську не біль­­ше як на 10–15%. На користь цього свідчить, наприклад, прожитковий мінімум Тамбовської області (найнижчий у Росії), який у ІІ кварталі 2013 року становив лише 121,5% українсь­­кого показника. Водночас серед­­ні ціни на товари й послуги там були або зіставні або дещо вищі порівняно з українськими.

Хто нам ближчий

Суттєві відмінності в цінах на товари та послуги зумовлюють різну купівельну спроможність заробітних плат у регіонах. Із цієї причини прожитковий мінімум та мінімальний рівень оплати праці у РФ розраховують індивідуально для кожного суб’єкта Федерації. Щоб з’ясувати реальне співвідношення рівня життя в Україні та різних частинах Росії, порівняймо мінімальну й середню заробітну плату з мінімальним прожитковим рівнем для працездатних у регіонах. У такий спосіб дістанемо необхідний коефіцієнт, який і можемо зіставляти з аналогічними пропорціями в нашій країні.

У середньому по Росії співвідношення номінальної середньої зарплати й прожиткового мінімуму для працездатних (її купівельна спроможність) є у 1,19 раза вищим, аніж у нас. Оскільки російський прожитковий мінімум зі згаданих причин є на 10–15% «важчим» від українського, співвідношення становить 1,31–1,37. Значно краще (більш ніж 1,5 раза) воно лише в дев’яти регіонах РФ: Москві та Підмосков’ї, Санкт-Петербурзі, Ленінградській, Тюменській та Сахалінській областях, Ямало-Ненецькому, Хан­ти-Ман­сійсь­кому й Чукотському АО.

Читайте також: Росіє, куди несе тебе?

В абсолютній більшості суб’єктів РФ на Уралі, в Сибіру та на Далекому Сході співвідношення заробітної плати й мінімального прожиткового мінімуму краще, ніж в Україні, в 1,15–1,45 раза. У європейській частині Росії, навпаки, переважають регіони, що мають зіставну, а то й гіршу пропорцію відповідних показників щодо нашої держави. Зокрема, таких більшість у Поволзькому, Центральному та Південному, а також усі без винятку – в Північнокавказькому федеральному окрузі. Лише в одному з європейських округів – Північно-Західному – суб’єктів, де купівельна спроможність середньої заробітної плати є вищою, аніж в Україні, дещо більше. Меншим, аніж у нас, співвідношення середнього заробітку й прожиткового мінімуму для працездатних є в 10 регіонах європейської частини РФ, значно кращим – у 5, кращим – у 18, зіставним – у 23.

Через значно дорожче життя в Росії (див. «Різна вартість життя») цілком зіставна з українською (1147 грн) номінальна мінімальна зарплата (від 1301 грн) в абсолютній більшості суб’єктів РФ (окрім Москви й Санкт-Петербурга, а також Московської, Ленінградської та Новосибірської областей) значно (подекуди в пів­тора-два й більше разів) поступається обсягові прожиткового мінімуму. Навіть коли врахувати зазначену похибку (10–15% вищої купівельної спроможності російського прожиткового мінімуму порівняно з українським аналогом), коло регіонів РФ, де мінімальна зарплата здатна забезпечити той самий рівень, який нині вона має в нашій державі, розшириться лише на п’ять-сім.

Вочевидь, причина значно нижчої соціальної ефективності російської економіки полягає в менш справедливому розподілі національного доходу за умов, коли владі доводиться рахуватися з позицією громадян значно менше, ніж в Україні. Це, своєю чергою, свідчить про значно вищу ймовірність потенційно негативного, а зовсім не сприятливого впливу реінтеграції з Росією на рівень життя абсолютної більшості наших співвітчизників.


Матеріали за темою:

Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Запровадження ринку землі не має бути самоціллю, а повинне підпорядковуватися меті успішного розвитку агросектору на основі національного малого й середнього бізнесу
    23 червня, Олександр Крамар
  • Упродовж трьох років війни на Донбасі загинуло 10 тис. людей. Цю цифру озвучують як міжнародні експерти, так і українські політики. Водночас ніхто з них не розтлумачує, на яких джерелах формуються дані про кількість загиблих і до яких категорій вони належать
    23 червня, Ярослав Тинченко
  • «Закарпатська народна республіка» час від часу підіймає хвилі обурення у стрічках новин. Така «загроза» поки виглядає примарною. Утім, непоміченими залишаються інші важливі проблеми
    22 червня, Станіслав Козлюк
  • Цією публікацією Тиждень.ua пропонує серію художніх репортажів про дітей, що зростають в особливих умовах
    22 червня, Єлизавета Гончарова
  • Що може поєднати лауреата «шнобелівської» премії з генералом СБУ
    22 червня, Андрій Голуб
  • За результатами парламентських виборів у Франції абсолютна більшість дасть змогу Емманюелю Макрону без перешкод затвердити новий уряд та провадити власну політику
    22 червня, Алла Лазарева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено