Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 січня, 2014   ▪   Олександр Сирцов   ▪   Версія для друку

Валізи без ручки

Тиждень дізнавався про стан замків, переданих у концесію
Матеріал друкованого видання
№ 47 (315)
від 21 листопада, 2013
Валізи без ручки

Кількасот років тому тут гарцювали румаки перед походом, у який зібрався князь Острозький, господар замку в Старому Селі. Тоді твердиня була на піку своєї слави. Коня, щоправда, вже не бойового, а тяглового, який пощипував травичку на тому-таки подвір’ї, я застав, коли навідався до найбільшого на Львівщині замку. Ось так безславно завершилась остання спроба відродити цитадель із руїни, передавши її на 49 років у концесію приватному підприємцю.

Українське законодавство передбачає, що такі унікальні споруди, як замки чи фортеці, не підлягають приватизації. Оскі­ль­ки держава та органи місцевого самоврядування нездатні фі­нансово забезпечити відновлення, реставрацію і дальше функціонування пам’яток архітектури, їх вирішили передати в концесію. Масовим це явище так і не стало, адже успішною виявилась лише перша спроба залучення приватного капіталу. У 2006 році новим господарем замку в Чинадійовому, що на Закарпатті, став тамтешній художник Йосиф Бартош. Отримавши в користування занедбану будівлю, де розташовувалась база пально-мастильних матеріалів, митець таки зумів залучити кошти, організувати пленери й нарешті відрестарвував перший поверх.

Пам’ятки, яким пощастило

Загалом в Україні, за даними реєстру Міністерства культури, налічується близько 75 замків та фортець. Найбільше їх на Тернопіллі – 34. Іще 10 – на Львівщині. Утім, до загального переліку варто додати руїни (так звані замчища) та старовинні цитаделі, що перебувають на балансі місцевих рад. Тож у підсумку їх чисельність сягне 200.

Читайте також: Лебедина пісня Кіні. Замки «казкового» короля Баварії

11 об’єктів об’єднано в Національний заповідник «Замки Тернопілля». Власне, він і вирішує всі проблеми, пов’язані із функціонуванням цих пам’яток фортифікаційної архітектури. Із трьох замків, а саме Олеського, Золочівського та Підгорецького, складається популярний туристський маршрут «Золота підкова Львівщини». Вони мають статус філії Львівської галереї мистецтв. Тривалий час її очолював Борис Возницький, якому вдавалося завдяки особистому авторитету знаходити спонсорів для реставрації. Ще один замок, якому, так би мовити, пощастило, – Жовківський, адже на його базі діє історико-архі­тек­турний заповідник. Спочатку на відновлення цієї пам’ятки виділяли значні кошти, готуючись до 400-річчя надання Жовкві магдебурзького права. Нещодавно тамтешній заповідник отримав чималий грант, який дасть змогу продовжити роботи і в королівському замку.

Однак решта замків Львівщини опинилися в числі «нефартових»: занепад почався ще в XIX столітті, тривав у роки радянської влади, коли пам’ятки використовували не за призначенням. Попри те що область є одним із центрів розвитку туризму, вони так і не дочекались інвестицій, які сприяли б їх відродженню й перетворенню на привабливі туристичні об’єкти.

Стадіони замість замків

Коли Борис Возницький, нині вже покійний, запитав тодішнього віце-прем’єра Бориса Колеснікова, чи буде в межах підготовки до Євро-2012 виділено кошти на реставрацію замків, той відповів, що зараз головне – збудувати стадіон та летовище. По завершенні чемпіонату з’ясу­ва­лося, що стадіон у Львові нікому не потрібен, а уряд замість реставрації замків розпочав інтенсивну підготовку до Олім­піа­ди-2022… Ще кілька років тому клопоти, пов’язані з реставрацією занедбаних твердинь, держава вирішила перекласти на приватні плечі. Сталося це за прем’єрства Віктора Януковича, який 21 листопада 2007-го підписав постанову КМУ про передачу в концесію трьох замків: у Старому Селі, Тартакові та Свіржі. Таким чином визначились державні пріоритети: спортивні арени замість замків.

Читайте також: Замки Закарпаття

Закон про концесії містить один пункт, який мав би привабити потенційного інвестора: він передбачає платежі не відразу, а лише після того, як об’єкт бодай частково запрацює і дасть прибуток. Та навіть цього виявилося замало, аби виник ажіотаж серед потенційних інвесторів. Черги охочих стати концесіонерами замку чи то в Тартакові, чи в Старому Селі не було (щодо кожної з цих пам’яток надійшло по одній заявці). Концесіонером Старосільського замку став львівський ресторатор Михайло Риба, який зобов’язався вкласти у відновлення об’єкта 300 млн грн і перетворити його на центр сімейного дозвілля. Новий господар твердині в Тартакові, підприємець Ігор Новосад, власник будівельного бізнесу з Рівного, назвав скромнішу цифру – 100 млн.

На початку бізнесмени охоче спілкувались і з місцевими жителями, обіцяючи відремонтувати прилеглі до об'єктів дороги, і з журналістами, розповідаючи як гарно працюватимуть замки. Однак минуло чотири роки, а обіцяних сотень мільйонів так і не видно. Упродовж останніх місяців навіть не прибирають території. Як підсумок – у Тартакові уже розірвано концесійну угоду, те саме мають намір зробити і в Старому Селі. А заодно тут шукають нового концесіонера. Щоправда, тепер переговори ведуть із поляками та німцями.

Читайте також: Беззахисні фортеці. Три унікальні напівзруйновані пам’ятки оборонної архітектури

Старе Село й досі залишається привабливим туристичним об’єктом. Щотижня сюди приїжджає щонаменше два автобуси з польськими туристами. У місцевій школі вчителі облаштували музей замку, учні роб­лять перші кроки в професії гіда, за невелику плату проводячи екскурсії цитаделлю. Складніша ситуація виявилась із Тартаковом: попри те що поруч є Червоноград із замком Потоцьких, княжі міста Белз та Угнів, через бездоріжжя, яким «славиться» північ Львівщини, охочих їхати туди небагато.

Але найпроблемнішою виявилась ситуація із третім замком – у Свіржі. Він занепав у повоєнні роки, шанс на відродження з’я­вився у другій половині 1970-х, після того як у ньому зняли кілька епізодів фільму «Д’Арта­ньян і три мушкетери». Одразу по тому пам’ятку передали у відання Спілки архітекторів СРСР, до реставрації залучили чотири проектні інститути; роботи вели з розмахом – не лише в самому замку, а й на прилеглій території включно з озером. Власне, тому їх так і не закінчили, а Спілка архітекторів України, якій об’єкт дістався у спадщину, таких фінансових можливостей уже не мала. Як вважає голова її обласної організації Олесь Ярема, основна помилка була в тому, що так і не відкрили бодай першої черги відреставрованої твердині. І це при тому, що порівняно із замками в Старому Селі й Тартакові Свірзький – у доволі непоганому стані й не потребує великих коштів для завершення робіт. Тим часом у Львівській обласній адміністрації згадали про урядову постанову й вирішили таки передати його в концесію «з урахуванням інтересів Спілки архітекторів». Ця громадська організація свій ліміт довіри, вочевидь, вичерпала.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Івона Костина, заступниця керівника громадської організації «Побратими», яка займається психосоціальною адаптацією ветеранів, була координатором команди Іnvictus Games в Україні. У вересні в рамках цих ігор в Канаді вона відвідала дві тематичні конференції й поділилася отриманим досвідом.
    17 листопада, Ганна Чабарай
  • Кажуть, якщо довго й наполегливо про щось мріяти, мрія обов’язково здійсниться. Можливо, українські політики в це не вірять, але після Революції гідності вони справляли враження безнадійних, але наполегливих мрійників, бо використовували чи не кожну можливість, щоб публічно заявити про необхідність «плану Маршалла» для України.
    17 листопада, Любомир Шавалюк
  • Велика чистка в Саудівській Аравії: Мугаммад ібн Салман посуває конкурентів на владу
    17 листопада, The Economist
  • Запекла боротьба точиться навколо Укрзалізниці з моменту перетворення її на ПАТ у жовтні 2015-го. За цей час там п’ять разів міняли керівників, вона виводилася з підпорядкування Мінінфраструктури й повернулася назад. Усе це відбувається на тлі корупційних скандалів, реформаторських невдач і зростання збитковості. Проблеми УЗ виходять далеко за межі владних кабінетів і корпоративної бухгалтерії, оскільки вона забезпечує 50% усіх пасажирських і понад 80% вантажних перевезень країни. І якщо найближчим часом там не почнуться ґрунтовні реформи, вона може стати серйозною перешкодою для розвитку країни.
    17 листопада, Максим Віхров
  • Тривала епопея з призначенням очільника Державного бюро розслідувань добігає свого кінця. Конкурсна комісія, яка понад рік проводила відбір кандидатів на посади голови Держбюро і його заступників, нарешті визначилася із прізвищами.
    17 листопада, Станіслав Козлюк
  • Чому реалізація невеликих регіональних проектів із європейськими країнами може бути ефективнішою, ніж стратегічне «тупцювання на місці»
    17 листопада, Юрій Лапаєв
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.