Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 вересня, 2013   ▪   Олександр Сирцов   ▪   Версія для друку

Домінанти Львова

Тиждень потрапив туди, де не ступала нога туриста
Матеріал друкованого видання
№ 35 (303)
від 29 серпня, 2013
Домінанти Львова
Володимира Дубаса

Зазвичай туристи, які відвідують Львів, милуються містом із двох позицій: оглядового майданчика Високого Замку та міської ратуші. Перший є найвищою точкою міста – його висота 413 м над рівнем моря, щоправда, з них 15 м – штучно насипаний копець, який спорудили з нагоди 300-річчя Люблінської унії. Саме його вершина і слугує оглядовим майданчиком. Друга зав­вишки 65 м, що робить її найвищою будівля такого типу в Україні. Однак із ратуші найкраще видно центр міста – дається взнаки перепад висот: магістрат міститься в долині підземної річки Полтви, а центр оточений пагорбами Львівського плато.
І саме завдяки цій обставині в місті є ще кілька оглядових майданчиків, однак здебільшого вони або майже недоступні туристам, або ж є режимними об’єктами, куди без спецперепусток вхід заборонено. Зрештою, оглядаючи Львів із Високого Замку, їх неможливо не помітити, однак ще цікавіший краєвид відкривається з цих хмарочосів. Тим більше що кожен із них є для міста знаковим.
Такою домінантою у східній частині Львова є костел Матері Божої Остробрамської, його сучасна назва – церква Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Личаківській (фото 1). Подвійна назва храму пов’язана з тим, що спершу його будували як римо-католицький, причому належав до чернечого ордену отців-салезіян. Його спорудження завершилося незадовго до початку Другої світової війни. За радянських часів святиню перетворили на склад, і лише 1992 року туди повернулися ченці, щоправда, вже греко-католики. Костел вражає своїми розмірами, до того ж стоїть на вершині Личаківського пагорба, звідки відкривається перспектива однієї з найцікавіших вулиць Львова – Личаківської, яка спускається до центру міста. Але ще цікавіше піднятися на дзвіницю, яка збудована на зразок не притаманних Львову флорентійських кампаніл. Тож до висоти Личаківського пагорба додайте 60 м дзвіниці – й зрозумієте, що мається на увазі.

Читайте також: Львів визнано найкращим європейським містом для туризму

Звідти проглядається все місто, що розкинулося на захід, однак у його південній частині чітким орієнтиром є будівля Податкової адміністрації. Звісно, ця структура викликає неоднозначні асоціації, однак зараз мова не про це. 53-метровий хмарочос є найвищою офісною будівлею Львова. І останній факт не є випадковим, адже її податківці «успадкували» від Компартії України. Річ у тім, що в радянські часи була ідея перенесення адміністративного центру міста в його південну частину. Першою туди мали переїхати структури Львівського обкому КПУ, для чого на вулиці Стрийській затіяли масштабне будівництво 14-поверхового хмарочоса, з якого Львів видно як на долоні. Однак плани комуністів на новий шикарний офіс не були втілені в життя – від 1991-го будинок на Стрийській на доб­рих 10 років залишився довгобудом – знайти нового господаря для нього ніяк не вдавалось, аж поки за це не взялися «митарі».

Читайте також: Кому заважає "Криївка"

Звісно, попри всі принади краєвиду з даху Податкової, для туристів він недоступний. Звідти чудово видно і найвищу будівлю міста – церкву Св. Ольги та Єлисавети (фото 2), яка поміж львів’ян також відома як костел Св. Ельжбети (стара назва). Висота 85 м дає змогу подивитися на місто із заходу. Пан Степан, із яким я піднімався на цю дзвіницю, виявився унікальним чоловіком. І річ не лише в тому, що він уже 20 років працює в цьому храмі й знає про нього фактично все. Саме він відновлював тут хрести на шпилях. Костел Св. Ельжбети збудовано у першому десятиріччі XX століття як римо-католицький, за радянських часів тут був склад, а на початку 1990-х його передали греко-католицькій громаді. «Хрести ми піднімали невеликими частинками, на землі відпрацьовували з’єднання кожної деталі, сходи тоді були ще в аварійному стані, багатьох деталей екстер’єру храмового шпиля не було, їх мусили відновлювати», – пригадує чоловік.
Храм є найвищим у Львові і це, не випадково. Річ у тім, що, за задумом його архітекторів, подорожній, який в’їжджав до Львова із заходу, мав найперше побачити римо-католицький костел, який заступає собою головну греко-католицьку святиню – собор Святого Юра. Те, що майже через 100 років костел Св. Ельжбети стане греко-католицькою церквою, ніхто не міг передбачити…


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Коли в Україні нарешті з’явився інтерес до консервативної ідеології, стало зрозуміло, як мало ми знаємо про особистість і спадщину засновника українського консерватизму
    1 жовтня, Тетяна Осташко
  • Чого прагнуть лідери, що заявляють про себе як про демократичну опозицію до нинішньої влади, і чи здатні вони досягти свого найближчим часом
    1 жовтня, Андрій Голуб
  • Координатор експертної групи розвитку культурних і творчих індустрій Єврокомісії розповів Тижню про культуру крізь призму процесу творення нової вітчизняної політики, яка регулює цю царину, економічну збитковість ставлення до неї за залишковим принципом та нові форми інституцій, що стимулюють її розвиток.
    1 жовтня, Ганна Трегуб
  • Здається, немає вже новини, яка здивувала б простого мешканця Луганська. Хоча часто про події в «республіці» дізнаєшся від тих, хто живе на «великій» землі. Іноді друзі з української сторони пишуть есемеску: «А чи правда, що…» Вони щось прочитали в інтернеті й хочуть підтвердження. І лише з таких ось «новин» дізнаєшся про кадрові зміни у верхівці місцевої «влади».
    1 жовтня, Вікторія Малишева
  • Як різні мусульманські громади сприйняли війну на Донбасі
    1 жовтня, Михайло Якубович
  • З початком жовтня в Україні мало стартувати тестування на керівні посади в Державне бюро розслідувань. Втім, цього не відбулося.
    1 жовтня, Станіслав Козлюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено