Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика

Острів перебудови

Хтось їде на Кубу, щоб забутися, хтось – щоб пригадатися, а гурт ТНМК вирушив по натуру, що поступово зникає, адже країна змінюється
Матеріал друкованого видання
№ 32 (300)
від 8 серпня, 2013
Острів перебудови
Фотогалерея: Сучасна Куба (зображень: 10)

Коли відлітаєш із Куби, необхідно сплатити спеціальне виїзне мито – $25 з носа. Чесно кажучи, я вперше зіткнувся з тим, що треба платити ще й за виїзд (кубинські візи не з дешевих), але в той момент наш гурт мав іншу проблему. В аеропорту Гавани стоять застарілі рентгенівські апарати, і якби наша кіноплівка потрапила до них, то засвітилася б і «Танок на майдані Конго» не зміг би реалізувати свою давню мрію – відзняти кліп «Фідель» на батьківщині героя. Він, між іншим, нам і допоміг – оператор Ярослав Пілунський купив в аеропорту листівку зі старою чорно-білою фотографією Кастро, який пробивається крізь джунглі до своєї мрії. Поки прикордонник її роздивлявся, Пілунський тихенько посунув пакета з кіноплівкою далі, повз апарат, і ми були врятовані. Можна було нарешті заспокоїтися й підбити підсумки.

Отже, чому саме Куба? Ідея пісні в тому, що, доки Фідель живий, наше покоління залишається дітьми, бо він був дідусем із бородою ще тоді, коли нас приймали в жовтенята і на кожній політінформації обов’язково йшлося про далекий Острів Свободи, що бореться з клятим Дядьком Семом. Відтоді майже все змінилося, але уявлення про той острів лишилося, і ми вирішили реалізувати давню ідею. Врешті-решт, де ж нам знімати дитячі фантазії, ну не в Північній Кореї ж? 

Читайте також: Закономірний кінець кубинського комунізму

Ми в жодному разі не хотіли фільмувати класичне пляжне відео з дівчатами, хоча й не змог­ли відмовитися від зйомок у старовинному американському кабріолеті. ТНМК цікавив не туристичний постер, а справжня Куба, останній острів романтиків, які вірили, що можна ощасливити всіх і відразу. Хтось їде туди, щоб забутися, хтось – щоб пригадатися, ми ж їхали по натуру, що поступово зникає, адже країна змінюється, а нам хотілося зафіксувати утопію дитинства: Фідель, Че, Гемінґвей, сигари й революція, сонце і радість. ТНМК дуже пощастило з екскурсоводом – Цезар Гомер Чакон колись навчався у Львові, потім був військовим журналістом, перекладачем і письменником, знає про Кубу все й охоче включається в роботу. Він був із нами зі світанку до ночі, шукав акторів і локації, перериваючись лише для того, щоб піти на партійні збори. Так, реформи Рауля Кастро ґрунтуються на новій доктрині правлячої партії, у них перед очима приклад змін у Піднебесній. Усе це нагадує перебудову Ґорбачова, так само як і сьогоднішня Куба трохи вдає ейфорію першої хвилі кримського кооперативного руху, коли здавалося, що можна відпустити ринок, усе запрацює само по собі й цього вистачить на всіх.

Куба – сонячний спосіб зрозуміти, що не треба багато причин для щастя. Кубинцям живеться так само важко, як і українцям кінця 1980-х – початку 1990-х, але вони купують хліб за талонами й радіють життю. У них до всього ставляться легко, навіть класичні туристичні магнітики відпадають від холодильника – так мало на них магніту.

Куба – це зайвий спосіб пересвідчитися, що Україна все ж таки впізнається на карті світу, – не раз зустрічні люди, дізнав­шись про наше походження, одразу починали співати українських пісень. І як же ж було приємно чути «Ти ж мене підманула» та «Червону руту» за десять тисяч кілометрів від дому. Звісно, то були ті, хто свого часу навчався в нашій країні. Як з’ясувалося згодом, багато знайомих українців у дитинстві після Чорнобиля відпочивали й лікувалися на Кубі, але зараз інша ситуація, і в центрі на пляжі Тарара скупчилися молоді китайці – тут у них база, де вони вчать іспанську, а потім роз’їжджаються по країнах Латинської Америки.

Куба – це хороший спосіб перевірити вашу залежність від інтернету. Донедавна глобальна мережа була тут під забороною, тепер ніби трохи можна, але швидкість місцевого діалапу повертає нас у 1990-ті. Кажуть, що тягнуть новий кабель із Венесуели й незабаром з інтернетом буде простіше. Кубинці взагалі покладають на Венесуелу багато надій. Хоч як дивно, для них це зараз приклад заможної, успішної країни й найбільшого друга, який щороку надає $10 млрд допомоги. Саме тому вони сумують за Чавесом, сподіваючись, що новий водій нафтобуса не змінить дружнього курсу. 

І ще Куба – це вельми неочікуваний спосіб пересвідчитися в силі української театральної школи. Я не жартую – у пошуках акторів ми потрапляємо на «Попелюшку» дитячого театру La Colmenita («Маленький Вулик»). Дітлаки наживо співають пісні The Beatles, а ми шаленіємо, бо це прекрасно, як океан. З’ясовується, що режисер Карлос Кремата теж навчався у Львові, й навіть такий жахливий театрал, як я, радить вам принагідно побачити його вистави, адже це справжнє диво. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
  • Наскільки дієва м’яка сила Росії в Естонії
    1 грудня, Ерккі Баховскі
  • Місто наче ріка, у воду якої не можна зайти двічі. Місто живе, змінюється, вдягається у стилі різних епох, гарнішає або спотворюється через хаотичну забудову. Щось із нового одягу личить місту, а щось – ні. Дедалі частіше чую, що Київ уже не той, що він утратив свій характер… Хай там як, до міста дитинства – до свого міста – завжди є шлях через хвіртку в серці.
    1 грудня, Катерина Новікова
  • Якими є амбіції та можливості новоствореної партії Рабіновича — Мураєва
    1 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено