Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 червня, 2013   ▪   Олександр Зінченко   ▪   Версія для друку

Полювання на краснолюдків

У Вроцлаві можна пошукати казкових гномиків і поміркувати про те, в які ігри грає Бог
Матеріал друкованого видання
№ 21 (289)
від 30 травня, 2013
Полювання на краснолюдків
Фотогалерея: Вроцлав - місто гномів (зображень: 13)

Там, де вулиця Олавська виходить на Ринок, двоє красналів серед білого дня намагалися вкрасти гранітну кулю, що обмежувала тротуар. У діаметрі вона мала з півметра, тож для маленьких казкових персонажів, охочих її зрушити, це були тортури незгірші Сізіфових.

Прикмети часу

Красналі, або краснолюдки, – то польською «гноми». Невеличкі створіння в каптурках, заклопотані своїми справами. Найбільше їх у самому центрі: в околицях Ринку можна побачити близько трьох десятків краснолюдків: біля фантастичної готичної Ратуші, найстаршого в Польщі паба та костелу Св. Ельжбети. Знайти всіх вроцлавських гномів – популярна туристична забава. Одначе цей квест тільки тоді насправді має сенс, коли не забуваєш дивитися навкруги й розшифровувати прикмети часу.

Просто біля Вроцлавського університету із книжкою в руках «прогулюється» гном Професор. Він багато розповів би про те, що відбувалося колись навколо цього вишу. Наприклад, про листування Ейнштейна.

«Господь НЕ грає в кості», – писав батько теорії відносності Максові Борну. Минав 1926 рік. Ішлося про фізику, а не про історію. Але, через 20 років саме історія могла б примусити великого вченого взяти ці слова назад. Нобелівський лауреат із фізики Макс Борн народився в Бреслау і так само, як іще один нобеліст, історик Теодор Моммзен, чи як знаменитий філософ Фердінанд Лассаль, був частинкою німецького обличчя цього міста. Та із цієї трійці тільки він один пересвідчився, наскільки небезпечно вказувати Богу, що робити, а що ні.

А про те, яким чином це трапилося, повідав би інший краснолюдок – Ґермек Ґрун-Вальдек – гном-лицар, що оберігає вхід до торгового центру на Грюнвальдському майдані. Ця площа дивує своєю забудовою. Уявіть: посеред лабіринтів історичної частини Вроцлава, між Грюнвальдським та Щитницьким мостами пролягає прямий, як спис хрестоносця, майдан-проспект, забудований сучасною архітектурою. Тут мало щось трапитися. Якась містобудівна катастрофа.

Карл Ганке, колишній ад’ю­­тант Йозефа Ґеббельса, дістав від Гітлера наказ перетворити Бреслау на місто-фортецю іще в березні 1944 року. Гауляйтер Нижньої Силезії підійшов до завдання фюрера із характерною старанністю. Але ешелонів для евакуації цивільного населення не вистачало. 20 січня 1945-го жителям було наказано, щоб жінки з дітьми рухалися до південно-західної околиці міста. «Кожен тягнув із собою якийсь засіб пересування, на якому вмостив свої пожитки, – так згадували той день свідки події. – Жінки штовхали перед собою візочки з малюками, тішилися, що вони поводяться так тихо, і ще не знали, що ті – попри ковдри й перини – давно позамерзали. Температура впала до -20° С, випав глибокий сніг. Рано в понеділок у парку вже було 50 дитячих могил». Евакуація тривала до середини лютого, тобто до моменту остаточного оточення міста. Із Бреслау встигло евакуюватися 700 тис. мирних жителів. Близько 200 тис. залишилося в оточенні разом із 50 тис. солдатів Вермахту. Місто оголосили закритим. Ганке карав смертю будь-які спроби втекти з нього. Страчував заодно й тих, хто говорив, що боротьба втратила сенс.

Читайте також: Зателефонувати в минуле. У Польщі на зміну класичним історичним музеям приходять нараційні

На початку березня населення почуло новий наказ. Він стосувався всіх: старих, жінок, хлопців віком від 10 і дівчат від 12 років. Треба було будувати аеродром. Летовище планували майже півтора кілометра завдовжки. За тиждень до Великодня старовинні квартали, що лежали між Грюнвальдським та Щитницьким мостами, почали палити, а потім підривати. Розбирати руїни гнали цивільне населення. Під бомбами й артилерійським вогнем. Спорудження аеродрому обійшлося у 10–15 тис. життів. Ніхто не знає точнішої цифри.

Гітлер наклав на себе руки 30 квітня 1945 року. Берлін капітулював 2 травня. Фортеця Бреслау продовжувала опір аж до 6-го числа, коли гауляйтер скористався тим аеродромом і втік із міста назавжди. Війна скінчилася.

Коли в 1926-му Борн отримав Ейнштейнів лист, світ уже вісім років насолоджувався миром піс­­ля Першої світової. Уявити, що через шість він сам як німець єврейського походження шукатиме нову батьківщину, а за тринадцять його переслідувачі розпочнуть нову війну, ще не міг жоден ані тодішній, ані майбутній нобелівський лауреат. Як і того, що згодом із Бреслау виженуть усіх представників нації, котра зробила вигнанцем його, і що внаслідок тієї війни місто виявиться в іншій країні. Легше було повірити, що Бог таки грає в кості.

Нові мешканці

А я стояв уже біля нового красналя, що обклався книжками: його звали Оссолінек, і він причаївся неподалік провулку Оссолінських. Це ім’я звучить надто по-львівськи й не пасує до німецької архітектури міста над Одрою. Бібліотека «Оссолінеум» справді є прикметою львівської минувшини нових, повоєнних жителів Вроцлава. Бреслау не тільки опинилося в іншій державі. Польщу, як старий комод, пересунули на захід, а польський Львів переселили у Вроцлав.

Останній кілька разів «міняв підданство». За свого тривалого життя, не сходячи з місця, він побував у Польщі, Чехії, Австрії, Пруссії та Німеччині. І от – Польща знову повернулася до кордонів першої королівської династії Пястів. Однак іще жодного разу в історії не траплялося, щоб майже все населення Вроцлава за кілька місяців змінилося на інше, яке переїхало б зі своїми музеями, картинами, університетами, архівами, пилюкою, ностальгією (в цьому випадку – за чарівним Містом Лева) і прихованими кривдами.  Кажуть, до початку 1960-х тут ніхто не робив ремонтів у будинках: думали, що весь той «переїзд» у чуже місто тимчасовий і за 20 років усе знову стане як було. Потрібні були два покоління народжених по війні, щоб прибульці започували­­ся господарями.

Помаранчевий опір

Неподалік пам’ятника кардиналові Болеславові Комінеку на газовому ліхтарі ажурного Тумського містка серед замочків із освідченнями в коханні висів іще один красналь – Ґазу­­сь. Він намагався той ліхтар запалити. Так, на Тумському острові уже понад століття діє система газового освітлення, що пережила й війну, й мир. У сутінках тут можна зустріти чоловіка, закутаного в чорний плащ, що обертає темряву на світло.

Власне, таке завдання і стояло перед жителями Вроцлава наприкінці 1980-х: перетворити похмуру соціалістичну реальні­сть на карнавал. Під час воєнного стану, що був запроваджений генералом Ярузельським, кілька молодих людей почали виводити на стінах: «Свободу політичним в’язням та рабині Ізаурі», – а також інші іронічні антикомуністичні заклики. Правоохоронці старанно їх замальовували. Отож невдовзі весь Вроцлав був поплямований різнокольоровою фарбою. Уже незабаром поверх плям почали з’я­­­влятися зображення гномиків. А ще згодом люди в помаранчевих каптурках почали влаштовувати вуличні гепенінги «Допоможи міліції – побий себе сам!» чи публічну роздачу дефіцитних у ПНР рулонів під гаслами: «Ділимося справедливо! Нехай справедливість розпочнеться з туалетного паперу».

Читайте також: «Православні поляки»

Як наслідок, із рації міліціонера можна було почути: «Що там у вас?» – «Гноми». – «Лейтенанте, ви там що, збожеволіли?!» – «Ні, на вулиці справді гноми. Ми їх затримали». – «Мабуть, хильнули зайвого?» – «Ні, взагалі не пив!» – «То як же побачили гномів?» – «Це перевдягнуті студенти!»

Згодом «Помаранчева альтернатива» та її персонажі перетворилися на міську леген­­ду. З появою нової міфології колись чуже Бреслау перетворилося на свій Вроцлав, а ма­­ленькі краснолюдки на його вулицях стали пам’ятником цій фан­­тастичній трансформації, новим символом міста й непоганим джерелом доходів для торгівців сувенірами.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено