Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
10 лютого, 2011   ▪   Міла Тєшаєва   ▪   Версія для друку

Нью-Вавилон

На американських гірках цього мегаполіса люди виписують найкарколомніші віражі
Матеріал друкованого видання
№ 5 (170)
від 4 лютого, 2011
Нью-Вавилон
автора
БРУКЛІНСЬКИЙ МІСТ. Якщо дивитися з Нижнього Манхеттену
 
 
Ти приїздиш до Нью-Йорка як турист, але вже через день перетворюєшся на місцевого, обзаводячись улюбленими сквериками, магазинами і забігайлівками. Місто зв’язує руки й ноги тисячами ниток, і виборсатися з цієї павутини не вдасться ніколи. 
 
Манхеттен за $24
 
Ще якихось 70 років тому Нью-Йорк починався для мандрівни­­ків, що прибувають з-за океану, не з бетонних джунглів аеро­­порту JFK, а з вузького ми­­су Нижнього Манхеттену. Сюди мав приплисти й «Титанік». І почати прогулянки містом логічніше саме з цього місця.
 
Скромна табличка на огоро­­жі парку Боулінг Грін повідом­ляє перехожим, що саме на цьому місці 1626 року голландський чиновник Петер Мінуїт обміняв у індіанців острів Манхеттен на партію сокир і ковдр вартістю 60 гульденів, або, як підрахували пізніше історики, $24. Одні називають цю угоду найбільшою операцією з нерухомістю, інші – найбільшою аферою. Втім, за підрахунками тих самих істориків, якби в той час голландець поклав ці $24 в банк, то на сьогодні отримав би близько $3 трлн, що приблизно дорівнює нинішній вартості Манхеттену з усією його нерухомістю.
 
Нині на цьому місці орудують мільярдами брокери Нью-Йорк­­ської фондової біржі. Зазирнув­­ши на Уолл-стрит, розумієш, що саме тут мешкають найзайнятіші у світі люди. Схоже, тільки-но вони зупиняються на хвилинку, як забувають, навіщо бігли. Поодинокі винятки, як-то джентльмен у костюмі, що читає журнал, викликають жалість – усе говорить про те, що його тільки що звільнили.
 
А варто перейти шосе, що розділяє набережну й хмарочоси Уолл-стрит, і всі лавочки виявляються зайняті темношкірими нелегалами, які з ранку до ночі із заповзяттям витріщаються на море так, ніби чекають корабель із пурпуровими вітрилами. Ось один із них – у куртці з написом «світ, а не лють» і виразом обличчя, гідним президента Лінкольна.
 
Манхеттен розкреслений вулицями чітко на квадрати, без зайвих нерівностей і вигинів. Назвами для вулиць слугують номери, за винятком Бродвею, єдиної вулиці, що перетинає острів по діагоналі. Мож­­ливо, саме тому він і став притчею во язиціх: якщо не пройшовся Бродвеєм, вважай, що й не був у Нью-Йорку. У минулому індіанська стежка, Бродвей веде просто в центр світу – на Таймс-сквер, де й приходить цілковите усвідомлення, що ви дісталися до Нью-Йорка. Тут також виникає думка, що все це ти вже десь колись бачив, наприклад, у блокбастерах.
 
Італія та Китай у мініатюрі
 
Одне з перших відчуттів від Нью-Йорка – він складається з невеликих сіл, населених власними племенами. Так, по сусідству з хмарочосами притулився Чайна-таун, де швидко сновигають китайці, з невеликими будиночками й численними китайськими лавками. Англійської мови майже не чути, та й навіщо тут вона. Головний гаст­­ро­номічно-зоологічний атракціон Чайна-тауну – рибні магазини, де є все: від білих змій до зелених жаб. Рибний товар торгівці вивалюють просто на вуличні прилавки; вона свіжа, жива, різнобарвна й періодично обдає бризками перехожих.
 
Ще кілька кварталів вгору – і ось село Маленька Італія. Персонажі зі стрічок «Хрещений ба­­тько» і «Клан Сопрано» вже давно переїхали звідси до Брукліну, але все ще функціонують бари, в яких знімали епізоди всіх відомих фільмів про мафію.
 
Тут також був центр горілчаних бутлегерів за часів сухого закону. Не так давно підпільні бари знову увійшли в моду. Випивку в таких місцях наливають у чайні чашки, інтер’єр – у стилі 1920-х. Заховані модні заклади в богемних нью-йорк­­ських селах: Сохо, Челсі, Грінвічі, Іст і Вест Вілліджі.
 
У пошуках Елли Фітцжеральд
 
Дорогою до Гарлема не можна не завітати в Центральний парк щонайменше тому, що в жодній столиці немає нічого схожого. Цією величезною територією з озерами, спортивними майданчиками та полянами для роздумів найкраще пересуватися орендованим велосипедом.
 
На північ від Центрального парку вулиці починають поступово наповнюватися краєвидами, звуками і смаком Гарлема. Заглиблюватися далеко не слід – Гарлем хоч і перетворюється на житловий район для середнього білого класу, але його все ще не можна назвати абсолютно безпечним. Варто приїхати до Гарлема недільного ранку. Для походу до церкви чоловіки вдягають білі шкарпетки й калоші, а пані – кокетливі капелюшки. Таке видовище зворушує до сліз. А вечорами 125-ю вулицею бродять у пошуках першокласного джазу натовпи япі. Одне з культових місць тут – театр «Апол­­ло». Спочатку це було звичайне вар’єте, слави ж він зажив завдяки «Вечорам новачків», що проводилися з 1934 року. Саме на них свого часу запалилися такі зірки естради, як Елла Фіцджеральд, Джеймс Браун, Стіві Вандер та багато інших. Не факт, що вам пощастить натрапити на появу нового таланту, але ще одна перспектива Нью-Йорка тут точно відкриється.
 
Заповідник пострадянщини
 
Можливо, для когось відвідування Брукліну здасться гаянням часу, але як можна в Нью-Йорку не зазирнути на Брайтон-Біч! Це також хороший привід, щоб перейти Бруклінський міст пішки.
 
У заповіднику пострадянської культури, на Брайтоні, зустрічних легко ідентифікувати: вони зверхньо-нахабні. Тут здійснилася мрія радянської людини: мати машину й харчуватися в ресторанах. Їх на Брайтоні безліч – із комічною претензією на стиль і незмінним шансоном із динаміків. Навіть нове покоління молодих і освічених «русскіх» не поспішає залишати Брайтон.
 
У кінці еспланади суперприз – Коні-Айленд. Парк атракціонів Америки початку ХХ століття. Саме тут почали виготовляти хот-доги й будувати американські гірки, що поступово привчили населення до справжніх, а не іграшкових лабіринтів автомобільних розв’язок. Але ностальгія за минулими часами не належить до числа американських цінностей, і вже зовсім скоро на місці Коні-Айленду виросте новий Діснейленд.
Потрапляючи в це місто, здається, що ти тут назавжди. Щоранку ноги самі виносять тебе на авеню, що ведуть кудись за обрій, але це не прогулянка, ти тут живеш. Точніше, виживаєш разом з усіма іншими.
 
Сам собі хмарочос
 
На перший погляд, ледве не третину населення Нью-Йорка можна впевнено назвати міськими божевільними, настільки вони здаються дивними в усьому. До цього, щоправда, швидко звикаєш і за кілька днів сам стаєш повноправним мешканцем «столиці світу» з усіма можливими наслідками, вже поводячись абсолютно розкуто, не звертаючи уваги на дивацтва оточення. На запитання, скі­­льки, за офіційними даними, божевільних у Нью-Йорку, мій знайомий, цілком респектабельний молодий американець, образився. «У цьому місті ми підкоряємо світ і втілюємо американську мрію! І в нас із розумом усе гаразд».
Я думала, що втомилася від тривог і суєти Нью-Йорка, але у салоні літака, раптом з’явився несвідомий смуток. За людьми, що залишилися в місті, за хмарочосами й самим Нью-Йорком, у якому так приємно бути вільним і божевільним – не таким, як усі. 
 
Музеї Нью-Йорка

 

Метрополітен-музей – один із найбільших у світі. Нинішня колекція – енциклопедія мистецтва всіх часів і народів, що налічує понад 2 млн експонатів. 
 
Український музей засновано 1976 року на базі колекції народного мистецтва, придбаної в кооперативу «Українське Народне Мистецтво» у Львові 1933-го. Містить етнографічну й мистецьку колекції. У його зібранні – роботи Архипенка, Кричевського, Їжакевича та ін.
 
Музей сучасного мистецтва має одну з найкращих колекцій сучасного мистецтва у світі. Містить графіку, живопис, скульптури, фотографії, друковані видання, кінофільми й пресу.
 
Музей Ґуґґенгайма зберігає понад 6 тис. картин сучасного мистецтва: Кандинского, Клеє, Сезана, ван Гога, Гогена, Пікассо, Бранкуші, Ларіонова, Ворхола. 
 
Національний музей американських індіанців присвячений побуту, мовам, літературі, історії й мистецтву корінних жителів США. Його створено силами самих індіанців.
 

 

Найвідоміші місця

 

Статуя Свободи – символ США, хоча її виготовили й подарували американцям французи.
Центральний парк розташований на острові Манхеттен. Один із найвідоміших парків у світі, показаний у багатьох фільмах і телевізійних шоу. Його відвідують 25 млн людей на рік.
 
Уолл-стрит – вулиця, фінансовий центр Нью-Йорка, де «гроші не сплять». 
 
Брайтон-Біч – заповідник радянщини, де «нові американці» добровільно кайфують від старого піонерського галстука і шансон-гурту «Лєсоповал»

 

Особливі прикмети

 

Патріарх хмарочосів
Будівля, на даху якої призначають побачення романтики й на яку так відчайдушно дерся Кінг-Конг, як і раніше, залишається однією з найвищих у світі. Щоб потрапити на оглядовий майданчик хмарочоса Емпайр Стейт Білдінг, доведеться вистояти кілька годин у черзі, але споглядання Нью-Йорка з пташиного польоту того варте.
 
Штаб-квартира українців
У Нью-Йорку розмістив штаб-квартиру Український конгресовий комітет Америки – позапартійна громадська організація, яка репрезентує українську громаду США. При УККА діє Шкільна рада, якій підпорядковані українські школи Америки. 
 
Гордість нації
Найвідоміший атракціон Коні-Айленду – оголошені нещодавно національним надбанням американські гірки «Циклон». За 110 секунд вагончики долають відстань 800 м, розвиваючи швидкість до 100 км/год. І треба зазначити, ці 110 секунд варті витрачених на них $5,5. Вдруге прокататися можна зі знижкою – за $4, але охочих повторити трюк небагато.

 

 

 

«тепер прощання з зимою 
перетворивши на культ
сидиш на цім пляжі бруклінськім – п’ятий шукаючи кут...
вічности тут не бракує 
але бракує грошей
хвиль океану наплодилось знову – немов мишей»
 
Василь Махно 
зі збірки «38 віршів про Нью-Йорк і дещо інше»

 

 
Брайтон-Біч. Тут все як в СРСР, тільки без КПР
 
УОЛЛ-СТРИТ. Робити гроші тут поспішають усі, крім безробітного
 
ОЧИМА АМЕРИКАНСЬКОГО ОРЛА. Оглядовий майданчик Top of the Rock («Вершина скелі») в Рокфеллер-центрі
 
ХЛОПЦІ З ГАРЛЕМА. Дають автентичного джазу біля Центрального парку
 
ВАГОН ПІДЗЕМКИ. Сабвей – транспорт яскравих вражень

Матеріали за темою:

Теги
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено