Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 травня, 2013   ▪   Олександр Москалець   ▪   Версія для друку

Рух довкола Сонця. Дивовижне і привабливе Мехіко

Спекотне Мехіко приваблює туристів увесь рік. Знаходячи тут підтвердження своїм стереотипам, вони все одно дивуються на кожному кроці
Матеріал друкованого видання
№ 14 (282)
від 4 квітня, 2013
Рух довкола Сонця. Дивовижне і привабливе Мехіко
Фотогалерея: Дивовижне і привабливе Мехіко (зображень: 16)

У столиці країни, про яку стільки написав Карлос Кастанеда, а трохи ще й Ернест Гемінґвей я зупинивсь у престижному кварталі під назвою Койоакан, саме там, де колись убили льодорубом Льва Троцького. Саме в цьому районі – знаменитий музей художників Дієґо Рівери та Фріди Кало («блакитний будинок») і ботанічний сад.

Дивна річ, але найперше, що може викликати захват у Мехі­­ко, – це метро. Воно тут чи не найдешевше у світі (один проїзд на будь-яку відстань коштує приблизно 50 наших копійок). Його розгалужені лінії охоплюють усі без винятку райони мегаполіса. І, звичайно, дістатися ним можна до будь-якого визначного місця. Такий режим користування міським транспортом вигідно відрізняє Мехіко від багатьох європейських міст, де ви спочатку роздумуєте, як слід купувати квитки в хитромудрих автоматах і скільки саме поїздок придбати нараз, аби зекономити. Тут квитки продають поштучно касирки у віконцях. Черг і сутолоки не буває. Але на деяких відтинках шляху окремі вагони призначені для чоловіків, а окремі – для жінок та дітей (так само, як, наприклад, у Токіо).

Зручна підземка дає змогу «оперативно» відвідати безліч музеїв та інших цікавих місць – місто ацтеків, усі без винятку квартали історичного центру, старовинні кладовища, знамениті парки – Чапультепек та парк Зелених індіанців – тощо. На одній зі станцій я зіткнувся з унікальним безплатним музеєм скульп­­тур доколумбової доби: їм майже 2 тис. років. Стоять вони на двох платформах (адже в Мехіко, як і в Європі, зустрічні потяги не прибувають на єдину центральну платформу, посадку там здійснюють із двох перонів, розділених подвійною колією). Слід бути готовим і до того, що мексиканські жінки під час поїздки залюб­­­ки поправляють собі макіяж: та­ку картину ви спостерігатимете щодня. А найперше, чим торгують у тамтешніх вагонах, – це CD, музичні DVD й… солодощі! Така вона, вдача життєлюбних мексиканців.

На шляху до пірамід

До Теотіуакана в долині Мехіко, де розташовані відомі на весь світ піраміди ацтеків, я поїхав рейсовим, а не туристичним автобусом. До священних споруд залишалося пройти кілометра з півтора, аж раптом натрапив на покажчик, що запрошував ліворуч від шосе, до загадкових ацтекських палаців Тетітла й Атетелько. Жодного туриста там не було, всередині працювало кілька жі­нок-реставраторів. Їхня присутність і відсутність вхідних квитків свідчили, що ці пам’ятки закриті для відвідування. Утім, і без детальної екскурсії, палаци здивували своєю нестандартністю, ад­же абсолютно не відповідали традиційним уявленням про такі об’єкти. Це система невеликих кам’яних тінистих приміщень, розділених не дуже високими перегородками, – свого ро­ду лабіринт під навісом. Власне, навіть не будівлі як такі: бо ж перегородки не є стінами, і в будь-який момент ви можете бачити майже всі «кімнати» палацу. Кожна з них має своє призначення й історію. Десь – святилище, десь – іще щось. Є кілька місць, до яких заходити заборонено. Ще дві пам’ятки, точніше їх руїни, містяться далі: це археологічні ансамблі Сакуала та Яяуала. Вхід до першого з них закрито, а територію обнесено металевою сіткою; він не має перегородок і схожий на місце розкопок. Поблизу не було ані душі!

Наближення до заповітних воріт комплексу пірамід супроводжується страшенною спекою. Сюди взагалі без великої пляшки з водою та парасолі (на випадок тропічної зливи) не варто й вирушати. Поблизу входу мене миттю атакують двоє ресторанних закличників, аби я відвідав їхні заклади. Оминувши цей нав’яз­ливий сервіс і заплативши 51 песо в касі, опиняюсь у, без перебільшення, неймовірному місці. Від пірамід віє такою величчю, значущістю й силою, що враження від них збережеться, мабуть, до останніх днів життя.

Піраміда Сонця – найголовніша й найбільша споруда цього комплексу. Перше, що впадає в око дорогою до неї, – гігантський ринок сувенірів, ряди нескінченних лотків обабіч. Про різноманітні коралі, браслети, магніти, значки та інші дрібниці зайве й розповідати: їх, певно, десятки тисяч. Вражає велика кількість дуже красивого національного одягу, особливо жіночого. За умови доброго смаку й відповідного ансамблю, деякі сукні звідти в Європі можуть справити враження справжньої високої моди в етностилі. Безмежний асортимент сувенірних футболок за $1, якісні срібні прикраси, вдвічі дешевші, ніж у Старо­­му світі. Простеньке плетене сомбреро тут можна придбати за пів­­тора «зеленого». Що­­­правда, воно нагадуватиме трохи модифікований бриль. Покупців майже немає. Одначе торгують і тут, і далі, біля самих пірамід, із рук. Там, здається, ще дешевше.

«Відійти» після подорожі в Мексику непросто. Вам іще довго снитимуться привітні обличчя метисів, дивовижні фрукти й ін­ші принади цієї магічно-чарів­ливої країни.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Назву селища Курдюмівка якийсь час уже не чутно у зведеній інформації зі штабу АТО. Місцеві забобонно плюють через ліве плече, бо навіть невелике загострення вони відразу відчувають на собі. Тут багато зруйнованих домів, а останній обстріл, що стався 6 лютого 2017-го, забрав життя 15-річного тутешнього хлопчика.
    23 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Що насправді відбувається з пам’ятниками конфедератам в Америці, та чому про це важливо знати навіть тим, хто ніколи не цікавився історією Громадянської війни в США.
    22 серпня, Олена Кухар
  • Що розповів американський журналіст про свою роботу на російському телеканалі
    22 серпня, Юрій Лапаєв
  • Чи можливий політичний «камбек» Берлусконі
    22 серпня,
  • Минулого тижня американські ЗМІ далі роздумували про те, чи мають США надати Україні летальну зброю, а німецькі – чи не стануть українці та білоруси новою хвилею міграції до Німеччини завдяки карті поляка
    22 серпня, Ольга Ворожбит
  • Майже три чверті довжини одного зі звивистих конвеєрів на автозаводі Nissan у Сандерленді робітник прикручує баки для пального на шасі незліченних «кашкаїв» — міських позашляховиків, які становлять основну масу продукції підприємства. Але раз по раз по конвеєру проходить електричний автомобіль моделі Leaf.
    21 серпня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено