Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
31 березня, 2013   ▪   Олександр Москалець   ▪   Версія для друку

Пустеля як спосіб життя

Самопроголошена держава Сомаліленд не зіпсована увагою туристів, хоча тут майже бездоганна екологія
Матеріал друкованого видання
№ 10 (278)
від 6 березня, 2013
Пустеля як спосіб життя

Навряд чи серед українців знайдеться багато таких, хто планує провести відпустку в Сомалі. Але якщо це спало комусь на думку, варто обрати Республіку Сомаліленд (а не Пунтленд чи Сомалі зі столицею Могадішо). Адже на теренах колишньої Сомалі зараз є три державні утворення. Сомаліленд – єдиний острівець стабільності на території колись єдиної країни, позначеної на багатьох географічних картах. Єдина складність полягає в тому, що посольств республіки одиниці. Одразу зазначимо: автор цих рядків отримав візу лише завдяки клопотанню, адресованому до тамтешнього МЗС.

Після приземлення в місті Бербера ми сіли до своєрідної «маршрутки» і поїхали до невеличкого аеропорту, який має єдиний термінал. Забронювати готель у Бербері через інтернет неможливо. Тож я послуговувався порадами мого фінського друга (адже саме фіни й шведи мають найширший безвізовий доступ до країн світу). З аеропорту до міста можна дістатися тільки на таксі.

Рекомендований мені готель коштував лише… $5 на добу (без сніданку). Для Бербери це нормальна ціна. Рівень послуг – між однією та двома зірками. У перші години перебування в кожній африканській країні ви маєте вирішити питання купівлі води й обміну грошей на місцеву валюту. Крокуючи піщаною стежкою, я спочатку зустрів двох молодиків, які чомусь запитали: «Where are you going?». Згодом з’ясувалося, що це англійський аналог місцевого вітання. Зрозумівши, що хочу обміняти гроші, вони запропонували обмін за дуже невигідним курсом. Загалом єдиною надійною установою для обміну грошей є головний банк у центрі міста. Як і в більшості країн цього регіону, він працює переважно зранку і через спеку має велику «обідню» перерву. Краще обмінювати виключно американські долари. Документів пред’являти не треба. У перерахунку на гривні одній тисячі сомалілендських шилінгів відповідає приблизно одна гривня.

Бербера – це не столиця Сомаліленду, а друге за розміром місто країни. Проте його неоціненною перевагою є близькість до морського узбережжя. Розкішні пляжі на березі Аденської затоки простягаються більш ніж на 700 км! Чиста вода, цілорічне сонце, велика мілина і майже бездоганна екологія – переваги цієї місцини. Головне – не наступити на морського їжака. Проблема лише в тому, що тутешні пляжні території сусідять із суцільною пустелею. Та й загалом мало хто приїжджає сюди заради морського відпочинку. А варто було б!

Пляжі тут завжди порожні й простягаються більш ніж на 700 км

Вийшовши до моря в межах міста, ви можете оглянути хіба що порт. Якщо ж візьмете таксі й матимете провідника, вам відкриються усі курортні переваги околиць Бербери. Пляжі тут завжди порожні, що місцеві мешканці пояснюють по-різному. Мовляв, перешкодою є або денна спека, або те, що сьогодні будній день. Насправді ж пляж у мусульманській країні – це зовсім не те, до чого звикли ми, європейці. Тут ви ніколи не побачите натовпу, який голічерева насолоджується сонцем та пірнає в морські хвилі. Не кажучи вже про роздягнених жінок. У Сомаліленді вони показують хіба що очі, ховаючи решту тіла під покровом квітчастих тканин. А п’ять разів на день у Бербері ви чуєте азан – призов до мусульманської молитви. Такий спосіб життя має свої переваги: на вулицях немає ані бродячих собак, ані п’яниць. Та й крадіжок тут майже не трапляється…

Щодо приморської «інфраструктури», то вона тут мінімальна. Навіть поблизу міста я бачив єдиний прибережний ресторан. Навколо були лише вода, небесна блакить, пісок і сонце. А далі простиралося безмежжя дикої природи. Щоб переконатися в тому, подивіться на цю ділянку земної кулі в програмі Google Earth. Не знаю, чи занесе вас доля до Сомаліленду, але будьте певні: там живуть привітні та приязні люди, які ніколи не заподіють вам лиха… Вони дуже гарні: довголиці, з правильними рисами обличчя. Інколи просто на вулиці можна зустріти друга на все життя. Тут часто можна спілкуватися англійською, особливо з молоддю. Місцева мова дуже складна, навряд чи хтось із нас здатний її опанувати.

У Сомаліленді зовсім не нудно. Тут є можливість поласувати молоком верблюда або надзвичайно смачною стравою, яку готують із печінки цієї покірної тварини (її місцева назва – кібда). І те, й інше можна купити лише зранку і лише на базарі. Таке молоко коштує вдвічі дорожче від коров’ячого, але це пояснюється важкістю транспортування. Щодо печінки, то її подають із підсмаженими зеленими помідорами, морквою, цибулею та спеціями. Відвідавши понад 40 країн світу і маючи схильність до гурманства, я навряд чи куштував щось смачніше! Порція такої страви обійдеться гривень у п’ять. Хоча зважте на те, що іноземцям тут трохи завищують ціни.

Навіть у зимові місяці температура повітря на сонці в Сомаліленді сягає 40 градусів і вище, тож варто придбати хаміз (довгополий білий халат вартістю не більше ніж $15) та тюбетейку (коштує від $2). Якщо ви одягнете все це на голе тіло, додавши сандалі (близько $10), то матимете змогу терпіти місцеву спеку так, ніби перебуваєте на Трухановому острові.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Святошинський районний суд продовжує розглядати провадження щодо п’яти колишніх працівників «Беркуту». На черзі – велика балістична експертиза.
    27 вересня, Станіслав Козлюк
  • Перші в історії праймеріз партії Республікаців з великою долею імовріності визначать майбутнє Франції на найближчі п’ять років.
    27 вересня, Алла Лазарева
  • 26-го вересня ввечері відбувся перший раунд теледебатів між кандидатами у президенти США Гілларі Клінтон та Дональдом Трампом. Перемогу у них медіа однозначно віддали кандидатці від демократичної партії, однак кандидат від республіканців теж знайшов слабкі сторони своєї суперниці.
    27 вересня,
  • Полтавська область справедливо вважається одним із локомотивів української економіки. Якщо вже й сперечатися про те, хто «годує країну», то Полтавщина серед регіонів завжди буде в перших рядах.
    27 вересня, Денис Казанський
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено