Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
23 вересня, 2012   ▪   Олександр Сирцов   ▪   Версія для друку

Париж на берегах Одри

Місцеві жителі порівнюють Щецин із французькою столицею, а найбільшою національною меншиною міста є українці
Матеріал друкованого видання
№ 37 (254)
від 13 вересня, 2012
Париж на берегах Одри
Фотогалерея: Париж на берегах Одри (зображень: 20)

Кожне велике місто має свій архітектурний символ: скажімо, Париж – Ейфелеву вежу. У Щеци­­на таких знакових об’єктів фактично два. Перший із них – замок поморських князів, білосніжний велет на високому березі Одри, який панує над усією місцевістю. Історичну резиденцію можна оглянути зсереди­­ни – і не лише її зали, а й вежу. У цитаделі є опер­­на, концертна й кінематографічна зали, невеликий музей, тут установлено гігантський маятник Фуко. Роздивитися пам’ят­­ку можна також із протилежного берега річки, точніше з велетенського мосту, що простягнувся над її двома рукавами. Поруч із замком стоїть символ уже сучасного Щецина – висотний комплекс RAZIM, другий знаковий об’єкт. На його останньому ярусі діє кафе, котре так і називається – «22-й поверх». Саме воно є найвищим оглядовим майданчиком міста.

Прикордоння розбрату

За порт у гирлі Одри, як і за інші землі сучасного Західнопоморського воєводства, століттями не припинялися війни, найвідомішою з котрих виявилася Семилітня (1756–1763). Як наслідок – ці території не раз змінювали господарів (хоча до складу Польщі ввійшли ще 962 року). Тривалий час, аж до 1637-го, тут правила слов’янська династія Ґрифітів. Щецин входив до Ганзейської лі­­ги. У 1637-му його окупували шве­­ди з бранденбуржцями, а в 1648-му за Вестфальським мирним договором Західне По­­­­мор’я ввійшло до складу Швеції. Одначе під владою скандинавів міс­­то й регіон перебували відносно недовго – уже 1719 року тут запанувала Пруссія. Упродовж своєї історії регіон належав Польщі, Данії, Саксонії, Бранденбургові, об’єднаній Німеччи­­ні. І лише 1945-го за Ялтинським мирним договором Помор’я ос­­таточно стало польським.

До 1946-го основну масу жителів Щецина становили німці. Комуністична влада ПНР переселила їх на територію західного сусіда, замінив­­ши поляками з центральної частини своєї держави. Зараз тутешня німецька громада малочисленна, знайти сліди її історичної присутності в місті непросто. Щоправда, зберігся будинок, де народилась російська імператриця, німкеня Єкатєріна ІІ.

Жителі називають Щецин «маленьким Парижем» (фото 2) – його фактичним центром є Грюнвальдська площа, довкруж якої розходяться концентричними колами вулиці. Вже на іншому березі Одри вдалось натрапити на храм Св. Трійці, який належить до євангельської конфесії. А в самому центрі розташований собор Св. Петра і Павла. Це найстаріша культова будівля міста – перший дере­­в’яний костел було зведено тут 1124 року, а мурований – 1233-го. Згодом святиня зазнала неодноразових руйнувань, пожеж, відбудов та перебудов. Належить вона Польсько-католиць­­кій церкві: це окрема гілка католицизму, головна відмінність якої – невизнання верховенства Папи Римського.

У місті навіть у робочі дні можна зустріти групи туристів, і всі вони будуть німецькі. Це наводить на паралель зі Львовом – найбільше груп мандрівників у столиці Галичини саме з Польщі, й часто ними рухає ностальгія за довоєнним містом. Сентимент до Щецина в німців є, але в межах Європейського Союзу його вдалося скерувати в конструктивне русло міжрегіональної співпраці. Зокрема, в департаменті звернень місцевої мерії є невеличкий сектор роботи із громадянами ФРН – сюди вони звертаються із приводу будь-яких проблем, які в них виникають: відкриття бізнесу, залагодження адміністративних, родинних, туристичних чи інших справ. Аналогічне бюро для поляків існує по інший бік кордону – на території Німеччини. Працівниця щецинського офісу розповіла, що нині в місті проживає близько 150 осіб із паспортами Німеччини і їхня кількість поступово зростає.

Українська адреса Щецина

Найбільшою і найпотужнішою національною меншиною пор­­ту на Одрі є все-таки українська. У Помор’ї наші земляки опинились унаслідок операції «Віс­­ла» – саме сюди переселяли їх із південно-східних регіонів ПНР. Спершу депортованим заборонено було селитись у містах, однак це не стримало галичан, тож через певний час у місті утворилась українська громада, до якої належить приблизно тисяча осіб. Зараз її життя сконцентроване за адресою: вулиця Міцкевича, 45. Тут розташовані почесне консульство нашої держави, Щецинський осередок Об’єд­­нання українців Польщі, при якому діють численні гурт­­ки за інте­­ресами. Є в місті й греко-ка­­толицька церква (переважна частина місцевих українців – саме цієї конфесії) та пункт вивчення мови. Почесний консул України Генріх Колодій каже, що в Польщі є кілька персон із таким званням, однак він єдиний із них – етнічний українець.

Три роки тому, дізнавшись, що тутешня громада потребує допомоги вчительки рідної мо­­ви, до міста переїхала лучанка Алла Дьоміна. «Вам важ­­ко бу­­де мене зрозуміти – я відчула поклик душі, збагнула, що здатна допомогти», – каже во­­на. Пункт вивчення української відкрито при одній із місцевих шкіл – пані Алла в її штаті. Вона хвалить підручники для нульового та першого класу, видані в Польщі, каже, що колеги з Батьківщини, які з ними знайомляться, почувають заздрість. У самому пункті навчається 45 дітей – не лише зі Щецина, а й із сусідніх гмін. «Вони сюди приходять добровільно, часто з польськомовних родин. Змусити їх силоміць учити українську, коли вони мають басейн, теніс та інші розваги, було б нереально», – стверджує педагог.

Найбільшим досягненням громади є фестиваль націо­­наль­ної культури – цього року відбувся 16-й. Його заснов­­ник – голова місцевого осередку Об’єд­­­­нання українців Іван Сирник. Він каже, що такі заходи організовують за фінансової підтримки польської влади. А от із боку офіційного Києва такої допомоги немає.

Варто побачити

Замок поморських князів – головний туристичний об’єкт міста на пагорбі над Одрою, закладений 1346 року. Тут є опера, концертна зала, виставкові зали й театри.

Щецинський порт разом із Свіноуйсьце – найбільші морські ворота Польщі. На набережній Одри пропонують годинну екскурсію: прогулянковий катер повозить вас акваторією порту, її вартість – 22 злоті (50 грн). Навігація триває від травня до вересня.

Кафе «22-й поверх» розташоване на останньому поверсі комплексу RAZIM і є найвищим оглядовим майданчиком міста, тож звідти можна побачити не лише місто та порт, а й озеро Домбє.

Костел Св. Петра і Павла – збудований у ХІІ столітті, його вважають найстарішою сакральною будівлею міста.

Кафедральний собор Св. Якуба – так само пам’ятка ХІІ століття. Його 119-метровий шпиль видно здалеку. Крім того, костел слугує ще й оглядовим майданчиком (фото 1).

Де поїсти

У місті достатньо різноманітних точок громадського харчування – від дешевих турецьких забігайлівок із люля-кебабами до дорогих та престижних закладів. Кебаб із солянкою обійдеть­­ся у 13,5 злотого (31 грн), а з подвійним м’ясом 17,5 злотого (41 грн).

Як дістатися

Зі столиці України до Щецина можна доїхати залізницею – сівши на потяг Київ – Вроцлав і зробивши з нього пересадку в Кракові або Катовіце. Також зі Львова чи Києва до Щецина можна подорожувати літаками авіакомпанії LOT через Варшаву (вартість квитка від 2650 грн).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • В Україні можна відшукати чимало цікавих туристичних місць, які зазвичай оминають традиційні довідники для мандрівників
    30 липня, Роман Малко
  • Що впливає на формування зовнішньої політики Грузії та її сприйняття вдома
    30 липня, Анна Корбут
  • Включення органів місцевого самоврядування у змагання з тарифного популізму дорого коштуватиме і жителям окремих міст, і країні загалом
    30 липня, Олександр Крамар
  • Нова британська прем’єрка активніше береться за бізнес
    30 липня, The Economist
  • Не знаю, наскільки це правильно з погляду психології, але вже деякий час прагну сприймати своє життя в Луганську як життя десь на екзотичних островах. Оскільки чимало читаю про Шрі-Ланку, прикладів у багатій уяві не бракує. Але хоч як притягуй за вуха реальність, вона ну аж ніяк не схожа на мій вибір та життя на диковинних островах.
    30 липня, Яна Вікторова
  • Дивовижна історія сина українських куркулів і грузинських «ворогів народу»
    29 липня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено