Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
23 вересня, 2012   ▪   Олександр Сирцов   ▪   Версія для друку

Париж на берегах Одри

Місцеві жителі порівнюють Щецин із французькою столицею, а найбільшою національною меншиною міста є українці
Матеріал друкованого видання
№ 37 (254)
від 13 вересня, 2012
Париж на берегах Одри
Фотогалерея: Париж на берегах Одри (зображень: 20)

Кожне велике місто має свій архітектурний символ: скажімо, Париж – Ейфелеву вежу. У Щеци­­на таких знакових об’єктів фактично два. Перший із них – замок поморських князів, білосніжний велет на високому березі Одри, який панує над усією місцевістю. Історичну резиденцію можна оглянути зсереди­­ни – і не лише її зали, а й вежу. У цитаделі є опер­­на, концертна й кінематографічна зали, невеликий музей, тут установлено гігантський маятник Фуко. Роздивитися пам’ят­­ку можна також із протилежного берега річки, точніше з велетенського мосту, що простягнувся над її двома рукавами. Поруч із замком стоїть символ уже сучасного Щецина – висотний комплекс RAZIM, другий знаковий об’єкт. На його останньому ярусі діє кафе, котре так і називається – «22-й поверх». Саме воно є найвищим оглядовим майданчиком міста.

Прикордоння розбрату

За порт у гирлі Одри, як і за інші землі сучасного Західнопоморського воєводства, століттями не припинялися війни, найвідомішою з котрих виявилася Семилітня (1756–1763). Як наслідок – ці території не раз змінювали господарів (хоча до складу Польщі ввійшли ще 962 року). Тривалий час, аж до 1637-го, тут правила слов’янська династія Ґрифітів. Щецин входив до Ганзейської лі­­ги. У 1637-му його окупували шве­­ди з бранденбуржцями, а в 1648-му за Вестфальським мирним договором Західне По­­­­мор’я ввійшло до складу Швеції. Одначе під владою скандинавів міс­­то й регіон перебували відносно недовго – уже 1719 року тут запанувала Пруссія. Упродовж своєї історії регіон належав Польщі, Данії, Саксонії, Бранденбургові, об’єднаній Німеччи­­ні. І лише 1945-го за Ялтинським мирним договором Помор’я ос­­таточно стало польським.

До 1946-го основну масу жителів Щецина становили німці. Комуністична влада ПНР переселила їх на територію західного сусіда, замінив­­ши поляками з центральної частини своєї держави. Зараз тутешня німецька громада малочисленна, знайти сліди її історичної присутності в місті непросто. Щоправда, зберігся будинок, де народилась російська імператриця, німкеня Єкатєріна ІІ.

Жителі називають Щецин «маленьким Парижем» (фото 2) – його фактичним центром є Грюнвальдська площа, довкруж якої розходяться концентричними колами вулиці. Вже на іншому березі Одри вдалось натрапити на храм Св. Трійці, який належить до євангельської конфесії. А в самому центрі розташований собор Св. Петра і Павла. Це найстаріша культова будівля міста – перший дере­­в’яний костел було зведено тут 1124 року, а мурований – 1233-го. Згодом святиня зазнала неодноразових руйнувань, пожеж, відбудов та перебудов. Належить вона Польсько-католиць­­кій церкві: це окрема гілка католицизму, головна відмінність якої – невизнання верховенства Папи Римського.

У місті навіть у робочі дні можна зустріти групи туристів, і всі вони будуть німецькі. Це наводить на паралель зі Львовом – найбільше груп мандрівників у столиці Галичини саме з Польщі, й часто ними рухає ностальгія за довоєнним містом. Сентимент до Щецина в німців є, але в межах Європейського Союзу його вдалося скерувати в конструктивне русло міжрегіональної співпраці. Зокрема, в департаменті звернень місцевої мерії є невеличкий сектор роботи із громадянами ФРН – сюди вони звертаються із приводу будь-яких проблем, які в них виникають: відкриття бізнесу, залагодження адміністративних, родинних, туристичних чи інших справ. Аналогічне бюро для поляків існує по інший бік кордону – на території Німеччини. Працівниця щецинського офісу розповіла, що нині в місті проживає близько 150 осіб із паспортами Німеччини і їхня кількість поступово зростає.

Українська адреса Щецина

Найбільшою і найпотужнішою національною меншиною пор­­ту на Одрі є все-таки українська. У Помор’ї наші земляки опинились унаслідок операції «Віс­­ла» – саме сюди переселяли їх із південно-східних регіонів ПНР. Спершу депортованим заборонено було селитись у містах, однак це не стримало галичан, тож через певний час у місті утворилась українська громада, до якої належить приблизно тисяча осіб. Зараз її життя сконцентроване за адресою: вулиця Міцкевича, 45. Тут розташовані почесне консульство нашої держави, Щецинський осередок Об’єд­­нання українців Польщі, при якому діють численні гурт­­ки за інте­­ресами. Є в місті й греко-ка­­толицька церква (переважна частина місцевих українців – саме цієї конфесії) та пункт вивчення мови. Почесний консул України Генріх Колодій каже, що в Польщі є кілька персон із таким званням, однак він єдиний із них – етнічний українець.

Три роки тому, дізнавшись, що тутешня громада потребує допомоги вчительки рідної мо­­ви, до міста переїхала лучанка Алла Дьоміна. «Вам важ­­ко бу­­де мене зрозуміти – я відчула поклик душі, збагнула, що здатна допомогти», – каже во­­на. Пункт вивчення української відкрито при одній із місцевих шкіл – пані Алла в її штаті. Вона хвалить підручники для нульового та першого класу, видані в Польщі, каже, що колеги з Батьківщини, які з ними знайомляться, почувають заздрість. У самому пункті навчається 45 дітей – не лише зі Щецина, а й із сусідніх гмін. «Вони сюди приходять добровільно, часто з польськомовних родин. Змусити їх силоміць учити українську, коли вони мають басейн, теніс та інші розваги, було б нереально», – стверджує педагог.

Найбільшим досягненням громади є фестиваль націо­­наль­ної культури – цього року відбувся 16-й. Його заснов­­ник – голова місцевого осередку Об’єд­­­­нання українців Іван Сирник. Він каже, що такі заходи організовують за фінансової підтримки польської влади. А от із боку офіційного Києва такої допомоги немає.

Варто побачити

Замок поморських князів – головний туристичний об’єкт міста на пагорбі над Одрою, закладений 1346 року. Тут є опера, концертна зала, виставкові зали й театри.

Щецинський порт разом із Свіноуйсьце – найбільші морські ворота Польщі. На набережній Одри пропонують годинну екскурсію: прогулянковий катер повозить вас акваторією порту, її вартість – 22 злоті (50 грн). Навігація триває від травня до вересня.

Кафе «22-й поверх» розташоване на останньому поверсі комплексу RAZIM і є найвищим оглядовим майданчиком міста, тож звідти можна побачити не лише місто та порт, а й озеро Домбє.

Костел Св. Петра і Павла – збудований у ХІІ столітті, його вважають найстарішою сакральною будівлею міста.

Кафедральний собор Св. Якуба – так само пам’ятка ХІІ століття. Його 119-метровий шпиль видно здалеку. Крім того, костел слугує ще й оглядовим майданчиком (фото 1).

Де поїсти

У місті достатньо різноманітних точок громадського харчування – від дешевих турецьких забігайлівок із люля-кебабами до дорогих та престижних закладів. Кебаб із солянкою обійдеть­­ся у 13,5 злотого (31 грн), а з подвійним м’ясом 17,5 злотого (41 грн).

Як дістатися

Зі столиці України до Щецина можна доїхати залізницею – сівши на потяг Київ – Вроцлав і зробивши з нього пересадку в Кракові або Катовіце. Також зі Львова чи Києва до Щецина можна подорожувати літаками авіакомпанії LOT через Варшаву (вартість квитка від 2650 грн).


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Світові медіа аналізують результати проміжного звіту міжнародної слідчої групи щодо збиття літака MH17 17 липня 2014 року в небі над Україною і роздумують над притягненням до відповідальності кремлівського режиму.
    29 вересня, Ольга Ворожбит
  • Те, що колись видавалося немислимим, сьогодні не таке далеке від реальності
    29 вересня, The Economist
  • Низькі рейтинги нинішнього владного дуумвірату викликають у його учасників приплив політичних амбіцій в умовах певної невизначеності. Поки що приховані, але від того не менш сильні. Тиждень спробував спрогнозувати, у що можуть мімікрувати нинішні партії влади й на які суспільні сили вони спиратимуться.
    29 вересня, Богдан Буткевич
  • Попри прагнення деяких (переважно українських) політиків вилучити тему Волині з українсько-польських відносин, у Польщі кампанія обговорення «злочинів українських націоналістів» набула мистецького підживлення
    29 вересня, Юлія Олійник
  • Георгій Тука, який майже півроку працює в новому Міністерстві тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, розповів Тижню про своє ставлення до конфлікту переселенців і держави довкола соціальних виплат та боротьби з контрабандою на Донбасі.
    29 вересня, Андрій Голуб
  • Однією з головних новин минулого тижня стала спроба так званого державного перевороту в угрупованні «ЛНР». Після того як лідер луганських сепаратистів Ігор Плотницький 21 вересня заявив, що проти нього готувався заколот, який провалився, багато хто спочатку сприйняв це як чергове інформаційне вкидання чи самопіар сепаратиста. Адже жодних конкретних імен Плотницкий не називав.
    29 вересня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено