Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
5 серпня, 2012   ▪   Вадим Куликов   ▪   Версія для друку

Пісні Дністровського каньйону. Ця дивовижна місцина як магніт притягує талановитих людей

Дністровський каньйон, що простягає свої зміїсті закрути на 250 км уздовж межі чотирьох областей, здавна вважають одним із найкрасивіших місць нашої країни
Матеріал друкованого видання
№ 30 (247)
від 26 липня, 2012
Пісні Дністровського каньйону. Ця дивовижна місцина як магніт притягує талановитих людей

2008 року інтернет-користувачі, організувавши опитування, присвячене головним природним чудесам України, назвали його серед семи головних у списку. Лівий бік каньйону належить до Тернопільщини та Хмельниччини, правий – до Івано-Франківщини та Буковини. У цих краях 26 населених пунктів, де відбувалися дослідження спадщини трипільців. За наших днів культура регіону розвивається завдяки місцевим жителям, па­­м’яті про предків та багатьом активним талановитим людям, які на практиці реалізовують різні ідеї щодо поліпшення українського суспільства.

Окрім водоспадів, безлічі джерел із кристально чистою водою, різноманітності соснових та мішаних лісів, мальовничих ландшафтів, сюди приваблює ще і м’який клімат. Зими тут малосніжні, весна починається трохи раніше, ніж у Прикарпатті, а літо ніколи не буває занадто спекотним. Біля села Хмелевá до 1940-х років у тіні пагорбів розросталися виноградники. Якісний продукт місцевих винокурень вивозили до багатьох міст тогочасної Польщі. Ті насадження знищила радянська влада, одначе селекціонерська слава Хмелевої не зникає і сьогодні, бо ж саме тут уже п’ять років діє розсадник рідкісних сортів дерев. Цей дендрарій став частиною великого проекту, найменованого просто за назвою села, в якому, здається, зупинився час, де орють кіньми, а молотять ціпами. Головна мета задуму – перетворити цю місцевість на територію успіху, де кожен житель чи турист ставитиметься до землі та її ресурсів із повагою.

Кількома останніми роками Хмелева зробилась улюбленим місцем для деяких письменників, музикантів та інших митців, яких зачаровують не лише пейзажі, а й тутешні легенди. Місцеві жителі розповідають, що на водному плесі нерідко можна застати закоханих, які живуть по різні боки річки, але зустрічаються вечорами, допливши в човнах до її середини. А народна етимологія самої назви «Дністер» відсилає до легенди про сло­­в’ян­­ське плем’я, яке оселилося поруч. Його календарем були відмітини на берегах, які одного разу під час повені знищила вода. На запитання: «Хто дні стер?» – відказували: «Бурхлива річка». Відтоді в неї нове ім’я, хоча течія, як і раніше, сильна.

Серед музикантів, які підтримують план розвитку Хмелевої, уже давно присутній Сашко Положинський. Раз по раз він на­­віду­­ється сюди по натхнення або ж для підтримки молодіжних таборів, що збираються неподалік. Навесні 2011-го це село надихало одну дуже цікаву співдружність українських та білоруських артистів. Той союз музичної інтелігенції склався із представників гурту «ДахаБраха» та інструментального тріо Port Mone, які з Мінська приїхали в загублений український світ, киплячий від весняних трелей птахів і буйного цвіту дерев на тлі червоних скель. Практично незнайомі між собою митці почали репетиції спільної програми, в якій пізніше слухачі впізнавали відгомони класичного мінімалізму, вкрадливого пост-року, святкових співів південних слов’ян та ефіопського джазу. Драматизм пісень «ДахаБрахи», побудованих на основі фольклору, а також багатоголоссі учасниць групи, й атмосферні музичні полотна Port Mone, поєднуючись, підживлювали одне одного.

На результати цього музичного експерименту, поза сумнівом, вплинула атмосфера Хмелевої, в котрій дорослого населення налічується близько 150 осіб. Жителі села ніколи не переводили стрілок на літній час і завжди спілкувались особливим покутським діалектом. Так, вони часто використовують «сі» замість «ся» (готувавсі, шанував­­сі) й по-своєму чергують «е» – «і» (добре–добрі). А ще місцеві жителі дуже пишаються своєю церквою, зведеною півтора століття тому. Будували її 14 довгих років, викочуючи на високий пагорб річкове каміння. Висота шпиля – 24 м, що для сільського храму аж ніяк не мало.

Спільна праця «ДахаБрахи» й Port Mone заслужила чимало овацій на концертах, а також помітну увагу з боку преси, запрошення від фестивалю «Арт-Поле» й кількох фестів Білорусі та Польщі. Саме в студіях західного сусіда музиканти записали свої нові твори, щоб видати в Україні альбом, який було названо «Хмелева Project». Інакше й бути не могло.

Традиційні пісні, співані над Дністром упродовж століть, які дійшли до нас, зберігає ансамбль «Перемітка», літні учасниці яко­­го мешкають неподалік, у селі Лука. Вони виконують колядки, щедрівки, обрядові пісні й можуть розповісти про те, що колись весілля на Покутті святкували три дні, а на четвертий нареченій на голову пов’язували перемітку, з якою вона вже перетворювалася на заміжню жінку. Виконавиці з колективу до сьогодні бережуть ці головні убори й саме в них виходять на сцену. Секрети деяких традицій ансамбль розкрив у 2011-му на фестивалі «Арт-поле», що віднедавна обжився поруч із Лукою, в селі Уніж.

У липні 2012-го Дністровський каньйон також не обійшовся без пісень цього дійства, що зібрало небайдужу молодь на лоні природи для участі у створенні живої спільноти любителів народних традицій та етнічної музики. Цього року поміж інших на фесті виступили такі популярні гурти, як «Бурдон» зі Львова, «Перкалаба» й «Коралі» з Івано-Фран­­ківська, а також польська ватага Mitch & Mitch, чеський духовий проект Deši та зірка течії world music із Британії Trans­­global Underground.

Дістатися до Унежа не так просто, дороги перебувають у жахливому стані, але їх нестача виявилась однією з причин того, що цей загублений світ зберіг своє природне багатство. Місцеві жителі розповідають також про рукотворні чудеса Наддністрян­­щи­­ни, печерні храми й старовинні монастирі, облаштовані в підземеллях каньйону. Відомо, що один із них, кам’яний грот «Скеля монахів», розміщений біля села Литячі, на лівому березі річки. Поставив­­ши собі за мету відшукати його чи просто вирушивши в дорогу вздовж мальовничих закрутів Дністра, напевне, кожен мандрівник знайде свою власну пісню.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як живе обласний центр з новою українською назвою
    26 липня, Світлана Орел
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про чорний ринок зброї в Україні, смерть Павла Шеремета, хресну ходу Московського патріархату та військові навчання біля берегів Одеси
    26 липня, Віталій Рибак
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено