Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
28 грудня, 2011   ▪   Володислав Журба   ▪   Версія для друку

Джаз із солоним присмаком

Литовська Клайпеда приваблює атмосферою свободи, старовинною забудовою історичного центру, великим портом та близькістю до морських курортів Паланги й Ніди
Матеріал друкованого видання
№ 51 (216)
від 15 грудня, 2011
Джаз із солоним присмаком
Роман Малко
Клайпеда нині – це третє за розміром литовське місто, хоча заснували його ще да­­лекого 1252 року німе­цькі лицарі-хресто­носці. Вони недаремно виріши­­ли закласти свій черговий форпост саме тут, адже ці землі, крім того, що виходили до моря, були прикордонними для багатьох балтсь­ких племен: жемайтів (жмуді), куршів, прусів тощо. Усі балт­и були язичники, а значить, на думку очільників ордену, потребували завоюван­­ня та християнізації. Так тут, на Куршській затоці Балтійського моря, і з’я­вився Мемель, або ж Мемельбург. Після падіння хрестоносців місто було в складі Прусського герцогства, яке згодом стало королівством, пізніше – у складі Німецької імперії. Коли 1923 року цей край відійшов до незалежної Литви, Мемель став Клайпедою. Щоправда, новітня назва, яка вказує або на грузьку заболочену місцевість – драговину, або ж на пласку рівнину, такою вже новою не була, бо тутешня людність використовувала її з давніх-давен, а серед писемних джерел вона вперше фігурує ще в листі литовського князя Вітовта. 1939 року Клайпедський край був анексований гітлерівською Німеччиною, а са­ма Литва за пактом Молотова – Ріббентропа згодом стала частиною Радянського Союзу.
 
Читайте також: Балтійське тріо

Друга світова виявилася, певно, найтяжчим періодом в історії Клайпеди, бо її нещадно бомбардували як Червона армія, так і нацисти. На момент входу туди радянських військ більш як половина будівель Старого міс­та, включно з 10 католицькими та лютеранськими церквами, були зруйновані. Про­­те там і досі є на що подивитися. Ска­­жімо, залишки давнього зам­­­­­ку Мемель, де зараз міститься музей історії міста. Також збереглася й сама забудова житлових кварталів XVII–ХIХ століть зі старовинними будинками та прямими вузькими вуличками, блукати якими – саме задоволення.Купецькі й бюргерські будинки старої Клайпеди, котрі, на щастя, дійшли до наших днів, є чудовим зразком німецької архітектури фахверкового типу, тобто це кам’яниці з дерев’яним брусованим каркасом. Окрасою міста є неоготичні будівлі з червоної цегли – Голов­ний поштамт і Клайпедський університет, який почав діяти 1991 року вже після відновлення незалежності Литви у приміщеннях колишніх казарм.

СТРОКАТЕ РОЗМАЇТТЯ

По війні спустошену Клайпеду заселяли вихідці із сусідніх регіонів Литви, а також із РРФСР. Зараз у місті більшість населення становлять литовці, однак російська меншина є доволі помітною – понад 28%. Тому російськомовними тут є ціла мережа дитсадків та шкіл і одна з радіостанцій.

Проте, на відміну від сусідньої Латвії, де російськомовне населення становить більш ніж 40%, Литва ніколи не мала «лінгвістичної» проблеми: на часприйняття незалежності росіян тут було менш як 10%. Нині цифра ще зменшилася – до 6%. Литовські росіяни переважно по­­чуваються на своїй другій батьківщині вельми добре – майже всі давно опанували тутешню мову й повертатися на рідні простори не збираються. Поготів – багато з них є щирими патріотами балтійської держави.

Нащадки депортованих колись німецьких жителів міста, які й досі називають себе мемельлендерами, живуть переважно досить компактно на теренах сучасної Німеччини й по змозі підтримують зв’язок зі своєю історичною батьківщиною. У Клайпеді є також і поляки, третя за кількістю національна меншина, проте польську мову тут почуєш нечасто.

СКАРБИ ДУХОВНІ

Із Клайпедою були пов’язані ба­­гато знаних діячів німецької культури, таких як відомий астроном Фрідріх Вільгельм Арґеландер і поет ХVII століття Сімон Дах. Саме завдяки останньому в серці міста – на Теат­ральній площі, навпроти історичної будівлі міського драматичного театру, з’явився пам’я­­тник, який можна вважа­­ти місцевим символом: скульп­тура дівчини на ім’я Анна, а на постаменті – барельєф поета. Річ у тім, що саме тут, у своєму рідному місті, Сімон Дах познайомився з гарною німецькою панною, в яку закохався з першого погляду. Подейкують, що почуття було взаємне, про­­те Анна вже належала іншому. Закоханий поет вилив свою тугу за коханою в ліричних рядках, створивши вірш «Анке з Тарау», який став класикою німецької літерату­­ри. Коли Клай­­педу анек­­­­­­су­­вала гітлерівська Німеччина, перетворивши її знову на Мемель, скульптура таємничим чином безслідно зникла. У 1990-х її відновили за старими малюнками та світлинами.

Хоча Клайпедський край більшу частину своєї історії належав Німеччині, його роль в утвердженні та становленні національної литовської мови й культури була визначною. Саме з цього регіону, який іще називався Мала Литва, у другій половині ХІХ століття таємно переправляли недозволені книж­­ки на литовські землі, що належали Російській імперії, в якій діяла заборона на друк литовських видань латинкою. Бурем­­на історія цього краю, в якій усе литовське тісно переплелося з німецьким, представлена в Музеї історії Малої Литви.

Клайпедські експозиції старожитностей хоч і нечисленні, проте унікальні. Як-от Музей годинників, що розмістився в затишному особняку біля Головної пошти на Липовій вулиці. Тут є коштовні експонати різних епох, а також багато цікавої інформації про історію людського виміру часу. У Музеї ковальства можна побачити дивовижні ковані зразки знаменитих литовських хрестів, а в Картинній галереї Пранаса Домшайтіса, литовсь­кого худож­­ника-експресіоніста євро­пейсь­кого масштабу, окрім картин самого митця, зібрано цікаві зразки образотворчого мис­­тецтва Литви, Росії та країн Західної Європи.

МОРЕ ВЕЛИЧІ

Та найбільша місцева атракція – Балтійське море, чарівне за будь-яких погодних умов. А погода тут навіть улітку показує свої вибрики – сонце часто-густо змінюється дощем, хмарністю й вологою прохолодою. У сонячні й погожі дні Балтика зачаровує спокоєм і величчю, а за негоди чи взимку вона все одно прекрасна, навіть у своїй суворості. У межах міста діють морські пляжі – «Герулей» і «Мелнраге», а на Куршській косі лише за 10 хвилин на поромі – «Смільтіне».

Із водною стихією було по­в’язане життя місцевих жителів у всі часи та епохи. Може, саме тому тут і з’явився Музей моря – на самому кінці Куршської коси. Це одне з найбільших і найбагатших зібрань такого штибу в Європі. Тут, на теренах старого форту Копгаліс, у залишках фортифікаційних споруд розмістився величезний акваріум із тисячами видів морських риб і тварин, а також морський зоопарк. Велика частина експозиції присвячена історії мореплавства й суднобудування як у світі, так і в самій Литві.

Клайпедський порт  – одна з небагатьох незамерзаючих північних гаваней Європи. Він обслуговує і пасажирські круїзні лайнери, й вантажні судна. Дивитися на кораблі, які відпливають і прибувають, – що може бути романтичніше? Особливо у серпні, коли в місті відбувається щорічна міжнародна регата вітрильників.

СВЯТО, ЯКЕ ЗАВЖДИ З ТОБОЮ

У Клайпеді завжди є що робити й нема часу на нудьгу. Це місто ніколи не дозволяє сумувати своїм мешканцям, а гостям і поготів, бо тут у будь-яку пору року є цікаві події. Наприклад, улітку знамените на всю Литву Свято моря приваблює туристів з усіх сусідніх регіонів та країн, перетворюючи місто на один суцільний ярмарок із численними забавами. Тоді рікою тече литовське пиво, кількість місцевих сортів якого вразить будь-якого досвідченого пиволюба. Щопра­вда, тутешні жителі намагають­­ся тихо пересидіти цей час у себе вдома.

Для шанувальників спокійнішого, чи то пак духовнішого відпочинку в Клайпеді також безліч можливостей, бо тут проходить багато міжнародних культурних подій – фольклорних, театральних і поетичних фестивалів, а також концертів класичної музики. Окремо варто виділити знаменитий Джазо­­вий фестиваль Клайпедського замку. Джазові імпрези відбуваються й у багатьох затишних кав’ярнях та барах міста. Адже хай там як, а джаз – це друга релігія литовців (перша, звісно ж, баскетбол). Що казати, коли й сам мер міста Вітаутас Ґрубляускас – відомий далеко за межами Литви джазмен, прекрасний вокаліст і віртуозний трубач. До речі, мешканці Клайпеди просто обожнюють свого міського голову не лише за його гру, а й за вміле господарювання та «бли­зькість до народу»: пан Вітаутас, незважаючи на свій статус політика й славу музиканта, залишається простою і відкритою людиною – користується громадським транспортом, регулярно спілкується з городянами.

Воно й не дивно, адже в цього міста може бути лише такий голова. Просто від самого початку існування Клайпеди тут навіки оселився дух свободи й толерантності. А хто його відчув, той завжди захоче повернутися сюди ще.

Читайте також: Балтійський шлях

Як доїхати

Автобусна поїздка з Києва/Львова до Вільнюса й назад коштує 874 грн; літак із Києва – від 2636 грн. Ціна квитка на автобус від Вільнюса до Клайпеди приблизно відповідає 150 грн

Варто побачити

Залишки старого замку Мемель – нині тут музей історії Клайпеди.

Картинна галерея Пранаса Домшайтіса, литовського художника-експресіоніста.

Музей годинників міститься в будинку XIX століття. Тут можна побачити найрізноманітніші їх зразки – від сонячних до електронних.

Музей моря містить комплексну експозицію (включно з історією мореплавства, рибальства, суднобудування). Є величезний акваріум із тисячами видів морських риб і тварин, а також морський зоопарк і дельфінарій.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено