Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 липня, 2011   ▪   Жанна Безп’ятчук   ▪   Версія для друку

Реактивний смарагд

Розміщений на смузі суходолу між тихоокеанською затокою і великим озером, Сієтл дає простір альтернативному мистецтву й технічним інноваціям
Матеріал друкованого видання
№ 28 (193)
від 7 липня, 2011
Реактивний смарагд
Фотогалерея: Сієтл - Смарагдове місто (зображень: 7)

Сієтл вміє сміятися, плакати, шукати сенс життя, схилятися перед святинями й святотатствувати. Він персоніфікується в диваках-пись­­менниках, незалежних кінорежисерах, які не люблять Голлівуд і знімають тільки артхаус, у музикантах, що виконують грандж – альтернативний напрям року з елементами пан­­ку й важкого металу, винайдений саме в сієтлівських передмістях.

Монорейкою – у космос

Це велике місто (1) на північному заході США, подібно до Рима, розміщене на семи пагорбах – між тихоокеанською затокою П’юджет-Саунд та озером Вашингтон. Його клімат, економічна успішність і географія сформували й зміцнили те, що називається spirit of Seattle, незалежний і дещо бунтівний дух міста, який ще з середини минулого сторіччя почав втілювати найсміливіші науково-технічні фантазії людства. Скажімо, півстоліття тому там було прокладено знамениту монорейку (4), яка довозить вас туди, де височіє знаменитий «Спейс Нідл», або «Космічна голка» (2). Нічого надзвичайного в цьому не було б, якби монорейка не мчала на висоті п’ятиповерхового будинку, з якої перед вами відкриваються скляні переходи між будівлями на рівні кількох поверхів, а внизу пливуть міські вулиці, перехожі, автівки. Вона привозить своїх пасажирів прямісінько до «Спейс Нідл». Під час хвилинного підйому на її вершину ви дізнаєтеся, що цей дивакуватий хмарочос, зведений до Всесвітньої виставки 1962 року, вже не є, як раніше, найвищим у місті. Нові ділові центри його переросли.

З оглядового майданчика у «вушку» Космічної голки» відкривається панорама міста: дзеркало П’юджет-Саунд виблискує під хмародряпами бізнес-центрів. У їхніх нетрях розміщені офіси всесвітньо відомих фірм. Там колись була й штаб-квартира компанії Boeing, допоки 2001 року її не перевели до Чикаго. Варто трохи опустити голову – і ви побачите, як гелікоптер приземляється, точніше придаховується на майданчику невеличкого хмарочосика. Сієтл живе в цю мить своїм діловим життям – пришвидшеним і мобільним.

Музична нірвана

Уже на землі, після повернення з «вістря голки», раптом чується музика. Це грандж. З гламурного гелікоптерного піднебесся він опускає вас у гітарний андеграунд. Поруч зі «Спейс Нідл» розміщений Музей історії музики (3), чия офіційна назва має перекладатися з англійської приблизно як «Відчуй, що таке музичний проект». З експозиції можна дізнатися про музикантів сієтлівської сцени, які стали голосами покоління, як-от вокаліст і гітарист гурту Nirvana Курт Кобейн. Ті, хто хотів бути комерційно успішним, їхали до Нью-Йорка та Лос-Анджелеса. Ті, кого цікавила власне музика, лишалися в Сієтлі й досягали там свого неповторного успіху, висловлюючи в ній своє неприйняття соціальної несправедливості, відчай перед хаосом життя. І саме вони подарували світу грандж – надривний, вдумливий, філософський рок, який розповідав про людські почуття, пережиті в «місті дощів», як називають часто Сієтл.

Якщо ви не маєте жодних музичних навичок, освіти, то отримаєте в цьому музеї унікальний шанс наодинці в зачинених кімнатах його лабораторій відчути на доторк і на слух, що це таке – народжувати музику. Клавіші, барабани, гітари, відповідні ком­­п’ютерні програми – усе надається в цілковите розпорядження відвідувачів.

У місті, як і в його рок-му­­зиці, вчувається якась задавнена тривога. Її не уникнути, бо сусідкою городян є таємнича гора Рейнер із масиву Каскадних гір. Це стратовулкан, розташований за 87 км від Сієтла, що, як вважають учені, одного дня може почати викидати фонтани лави. Тоді…

Вкрита снігами й гігантсь­­кими льодовими масивами, сувора, неприступна гора-вулкан Рейнер у ясну погоду відкривається на обрії у всій своїй красі. Але якщо хмарно, то вона ховається від людського ока.

Прогулянка на острови

Наблизитися до гір та океану одночасно в Сієтлі можна по-різному. З поромної переправи штату Вашингтон із невеликими інтервалами курсують судна (5) до островів у затоці П’юджет-Саунд. Під час півгодинної подорожі до острова Бейнбридж ви насолоджуватиметеся типовими панорамами Західного узбережжя США: горами, затоками, хмарочосами. 30 хвилин – і опиняєтеся на скромному й затишному Бейнбриджі. На його вузьких вулицях – мініатюрні ресторани, магазинчики. У місцевій книгарні простелена дерев’яна підлога, пахне вологою, так само як і в українських провінційних канцелярських крамничках. Тільки асортимент тут принципово інший: поруч із англомовним виданням нобелівської лекції Варґаса Льйоси лежить журнал із заголовком «Post-West» на обкладинці. Але затримуватися на острові не варто. Сієтл, розклад порома й протяжні схлипи чайок нагадають, що час повертатися. Крім подорожей на поромах затоками й горами одночасно можна милуватися в узбережних парках, як-от у «Голден Гарденс», куди легко дістатися і автівкою, і маршрутним автобусом.

Дух Троля

Є щонайменше дві речі в Сієтлі, які його ріднять із Північною Європою – краєм вікінгів, портів і холодних вітрів. Це тужливі покрики чайок над містом і будівлі з червоної цегли – у районі Піонерської площі (Пайонер-сквер) та на сусідніх із нею вулицях багато будинків зведені саме з неї. А площа ця, звісно, нічого спільного з радянськими школярами не має. Вона розташована на місці найперших поселень у Сієтлі. І ось цей північноєвропейський дух приніс американському місту якимось дивом чудернацького Троля зі скандинавських казок.

У районі під назвою Фремонт під північним краєм мосту Аврора височіє велика кам’яна скульптура Троля, що стискає в руці стареньке авто. Її звели 1990 року, щоб символічно окультурити місцевість, де раніше роїлися наркомани й торгівці зіллям. Така ідея реабілітації урбаністичних площ, позначених важ­­ким спадком минулого, тут справ­­ді працює. Так місто дощів змиває свої гріхи й готується подарувати світу ще якийсь альтернативний мистецький напрям.

Заходячи в двері залізничного вокзалу, ви гукаєте таксистові: «Це правда, що Сієтл – місто дощів?!» «Ні! Це місто хмар», – кричать вам у відповідь.

Варто побачити

«Спейс Нідл», або «Космічна голка» – якщо ви були в Сієтлі й не піднялися ліфтом на вершину цього хмарочоса, щоб звідти обсервувати навколишній світ, то вважайте, що з містом так і не познайомились.

Парк «Голден Гарденс» на узбережжі затоки П’юджет-Саунд, звідки можна милуватися силуетом Олімпійських гір, що належать до системи Берегових хребтів США. Тут цікаво пройтися хащами, покататися на човні, прогулятися пляжем.

Музей історії музики – міститься в химерній багатокольоровій і багатокутній будівлі, дає змогу відчути альтернативний дух Сієтла крізь призму історії сучасної музики, насамперед гранджу.

Острів Бейнбридж – розташований у затоці П’юджет-Саунд. Під час подорожі поромом із Сієтла на острів і назад можна насолоджуватися краєвидом гір. На зворотному шляху відкриється панорама набережної Сієтла: причали, доки, кораблі, зграї чайок.

Видатні краяни

Курт Кобейн (1967–1994), гітарист, вокаліст, автор пісень гурту Nirvana, став символом свого покоління. Народився в містечку Абердин неподалік Сієтла, музична сцена останнього стала його рідною.

Білл Ґейтс (1955) народився в Сієтлі й закінчив школу. Сьогодні його родина живе там-таки в розкішному будинку в передмісті.

Калейдоскоп прізвиськ

Крім офіційної назви Сієтл має чимало інших брендових імен та прізвиськ: Королівське місто (або Тихо­океанська королева міст), Смарагдове місто, місто дощів і, нарешті, Джет-місто, або Реактивне. Остання назва з’явилася після того, як там була заснована 1916 року й згодом почала набирати обертів авіабудівна компанія Boeing


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Корупційні скандали не рідкість і для деяких країн-членів ЄС, особливо, для тих, хто приєднався до спільноти після тривалого перебування в орбіті СРСР.
    10 грудня, Ольга Ворожбит
  • Ліберали намагаються уникнути поразки, підтримуючи протекціонізм і посилення прикордонних режимів
    10 грудня, The Economist
  • Перший російський військовий, якого я побачила, був майже точною копією президента своєї держави. Невисокий, з типовою зовнішністю, усміхнений, але абсолютно холодний до всього, що не стосувалося безпосередньо його. Зовнішність прекрасно підійшла б для розвідника: типовий чоловік між 30 та 40 роками, швидше худорлявий, без виразних ознак ані в рисах обличчя, ані в мові.
    10 грудня, Вікторія Малишева
  • Чому влада зволікає з легалізацією видобутку бурштину
    10 грудня, Денис Казанський
  • Чи зможе Франсуа Фійон подолати Марін Ле Пен?
    9 грудня, The Economist
  • На яких засадах утворилася і функціонує «Воля народу»
    9 грудня, Денис Казанський
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено