Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 травня, 2011   ▪   Олександр Сирцов   ▪   Версія для друку

Супутник Львова

Винники – невеличке 15-тисячне містечко на схід від Львова. Мало яке з йому подібних може похвалитись такою кількістю знаменитих земляків
Супутник Львова
Фотогалерея: Винники – містечко на схід від Львова (зображень: 15)

Добратись до Винник нескладно – машиною це займе декілька хвилин, аби від околиці Львова домчати до містечка, яке розкинулось вздовж тернопільської траси. Однак навіть на такому короткому відтинку дороги є два об’єкти, які заслуговують пильнішої уваги. Перше – це Винниківське озеро. Справа у тому, що Львів розташовано на Головному європейському вододілі, тож навіть невеликих водойм як в самому місті, так і в його околицях – обмаль, так що штучно утворене в середині 1950-х років  Винниківське озеро з невеликим островом посередині – одне з улюблених місць літнього відпочинку городян.

Другий об’єкт – Чотові скелі, улюблене місце відпочинку екстремалів, які є найвищою точкою Львівського плато, їхня висота сягає 414 метрів над рівнем моря. Хоча вони не є надто високими, але тут проводяться змагання із скелелазіння. Скелі є природною межею між мегаполісом та його супутником.

Майже одразу за Винниківським озером починається справжній гірський серпантин, дорога стрімко спускається вниз, а з вікна автомобіля відкривається вид на Винники. Перепад висот є характерною особливістю місцевого рельєфу, тож містечко поділяється на верхні та нижні Винники.

Перша згадка про це містечко датується 1352 роком. Також у 14 столітті місто отримало Магдебурзьке право. Як і в більшості середньовічних міст його основою був величезний замок. Власники замку постійно змінювались, врешті він перейшов до рук спочатку Замойських, а потім Потоцьких. Саме Франтішек Сілезій Потоцький (1700-1772 роки) був останнім власником замку. Однак справжній розквіт Винник почався після того, як у 1778 році його було передано у власність цісаревни Марії-Терезії. Саме тоді в замку було засновано... тютюнову фабрику. І саме з нею пов’язане економічне піднесення міста. Фактично воно постало із тютюнового диму.

Замкові мури поступово перебудовувались під потреби тютюнки, тож зараз у численних будівлях фабрики важко впізнати колишню шляхетську велич – таке собі типове промислове підприємство доби зародження дикого капіталізму. Від замку залишились хіба що фундаменти та невидимі для ока спостерігача підземні ходи. Втім, у містечку вже 20 років працює краєзнавчий музей, де можна оглянути макет колишнього замку. Ще один предмет особливої гордості місцевих музейників – надгробок ханської могили. Його музейники віднайшли в одному із сусідніх сіл.

У 1914 році українська громада Винник першою в Галичині спромоглася встановити пам’ятник Шевченкові. Власне, це навіть і не пам’ятник у повний зріст, а невеликий бюст на постаменті. Час робить своє, і пам’ятник ми застали в будівельних риштуваннях. І хоча гроші на його ремонт виділила Львівська мерія та обласна рада, дещо докинула і Винниківська мерія, однак робітників на майданчику ми не застали. Ще один вартий уваги пам’ятник видатному землякові – Іванові Огієнку встановлено на головній вулиці містечка – Галицькій.

Втім, у Винниках шанують не тільки видатних земляків. Фактично у самому центрі міста в невеличкому скверику збереглася братня могила радянських воїнів з пам’ятником солдатові. За словами історика Миколи Литвина, у вересні 1939 року саме у Винниках відбулась «зустріч» німецьких та радянських військ – у центрі містечка між ними розгорівся кількагодинний бій із застосуванням танків. Цілком ймовірно, що це був перший неприкордонний бій між червоною та німецькою арміями в ході ІІ світової війни.

Щодо Винниківської, а точніше Львівської тютюнової фабрики, то вона виявилась не готовою до капіталістичних стосунків. Однак Винникам вдалось уникнути сумної долі більшості мономіст.  Статус міста-супутника Львова та зручне географічне розташування таки зіграли свою роль. Винники перетворились на такий собі розважально-відпочинковий центр – вздовж центральної вулиці можна знайти десятки кафе, ресторанів, готелів. Як для маленького містечка, центральна вулиця досить метушлива. Натомість вже за декілька десятків метрів від центру розпочинається розмірене, і головне безбідне життя – значна частина винниківчан працюють у Львові, а саме містечко поступово перетворюється на престижний район великого міста з двоповерховими особняками, великою кількістю зелені і можливістю за декілька хвилин домчати сюди, аби відпочити від великого міста.

Варто побачити:

Чортові скелі – розташовані між Львовом та Винниками. Є улюбленим місцем відпочинку екстремалів.

Пам’ятник Шевченкові – збудований у 1914 році українською громадою містечка є найстарішим пам’ятником Кобзареві в Галичині

Винниківський краєзнавчий музей – може похвалитись унікальними експонатами, як от надгробок з могили монгольського хана

Тютюнова фабрика – найстаріша серед подібних підприємств в Україні, зведена на місці колишнього замку

Видатні особистості, що жили у Винниках

 

Іван Огієнко, митрополит УАПЦ

Леопольд фон Захер-Мазох, письменник

Мирослава Сопілка, поетеса 

Мартін Бубер, філософ 

Мирон Маркевич, футбольний тренер


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено