Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
9 травня, 2011   ▪   Ігор Потоцький   ▪   Версія для друку

Увічливість королів

Копенгаген поєднує роялістські традиції, притчевість казок Андерсена та вишукану європейську архітектуру
Матеріал друкованого видання
№ 17 (182)
від 28 квітня, 2011
Увічливість королів

На данських кронах викарбувано зображення королівських корон. Ця країна, як відомо, й досі монархія. Хоча її жителі вважають себе демократами й нагадують, що Конституція з’явилася в них іще 1849 року. Схоже, відтоді всі тамтешні королі й принци, трохи соромлячись свого аристократичного походження, намагаються поводитися якомога простіше, зрештою, як і всі їхні співвітчизники.

Пристань для прогулянок

Назва данської столиці, заснованої 1167 року, перекладається як «торговельна пристань». У центрі Копенгагена, звісно ж, є міська ратуша. Від Ратушної площі починається Строгет – найдавніша й найдовша пішохідна зона (Stroget данською мовою означає «прогулюватися»). Назва ця ніде не фігурує на картах. До прогулянкового ареалу належить кілька вулиць старого міста, які ненав’язливо перетікають одна в одну. Як і годиться пішохідній зоні, Строгет усіяний кав’ярнями й ресторанами, сувенірними крамницями й розкішними бутиками. Тут, як ніде, життя пульсує цілодобово й повітря просякнуте святом, що його створюють клоуни, вуличні музиканти та й просто численні усміхнені перехожі.

Квартали обабіч Строгету відкриють чимало цікавого: це й ансамбль старовинного Копенгагенського університету, й численні середньовічні церкви, й затишні, хоч і дещо багатолюдні площі, й вузькі старовинні вулички, де, якщо вірити місцевим легендам, мешкають привиди.

Закон ввічливості

На земній кулі небагато таких доброзичливих людей, як данці. Спілкуватися з ними легко. Зокрема, столичні жителі завжди поводяться спокійно й незворушно. А перебалакуватися примудряються навіть їздячи на велосипедах, яких у Копенгагені понад 400 тис.

Данці – лідери серед найбільш законослухняних народів світу. Своїх поліцейских вони поважають за непідкупність. Прогулянка нічним Копенгагеном може загрожувати туристові хіба що зустріччю з підпилим хіпі, який попросить копійчину на чарку. Однак і в ньому ви не відчуєте агресивності: навіть під кайфом данський безхатько залишається ввічливим, як принц.

Але злидарі тут рідкість. Натомість у Данії чимало заможних людей. Статок для цієї країни – звична річ. Хоча поводяться її жителі досить скромно. І діти їхні їздять до школи громадським транспортом, а не батьківськими автівками.

Водночас у них доволі висока самооцінка: данці вважають, що в них чимало чеснот і майже немає недоліків. Зрештою, підстави для цього є. Вони методичні, як німці, й урівноважені, як шведи. І змогли зробити свою країну багатою та процвітаючою. Інфляція в Данії незначна, економіка сильна.

Ганс Госен, інженер і книголюб, який зібрав у себе в бібліотеці майже всі першовидання книг Андерсена, нагадав нам хрестоматійну історію про своїх співвітчизників. Коли нацисти 9 квітня 1940 року окупували Данію, вони зажадали депортувати всіх місцевих євреїв. Король Крістіан Х і данський уряд відмовилися виконати ультиматум. У серпні 1943-го німці ввійшли до Копенгагена й заарештували монарха. І тоді всі данці влаштували акцію порятунку єврейського населення: поночі його переправляли човнами до нейтральної Швеції.

Українців данці вважають добрими й трохи навіженими. І не розуміють, чому в нас третина населення живе за межею бідності. Але зайвих запитань не ставлять – не звикли втручатись у чужі справи.

У паперовому кораблику

Хто полюбляє сюжети Ганса Хрістіана Андерсена, буде щасливий, коли опиниться в його рідному місті. Побродить Новою Королівською площею, роздивиться зусібіч чудовий готель «Анґлетер», що з його вікна казкар бачив ковзанку, яку потім описав у «Сніговій королеві».

Поруч із цією площею розташований один із найелегантніших районів Копенгагена – Нюхаун, Нова гавань. Мальовничий канал завдовжки з кілометр і завширшки 15 м тут прокопали ще 1671 року, щоб підвести води Ересуннської протоки, яка відділяє Данію від Швеції, до Нової Королівської площі. Уздовж цієї водойми ошатно шикуються акуратні кольорові будиночки й гарні вітрильники. Схоже, саме цим маршрутом плив у паперовому кораблику стійкий олов’яний солдатик. Канал придасться й нам: у районі чимало туристcьких ресторанів і кафе, щоправда, доволі дорогих. Зате на будинках № 20 і № 67 можна прочитати, що тут у різні роки жив і творив Ганс Хрістіан Андерсен.

Після прогулянки каналом і вздовж набережних доречно вийти до чудової королівської резиденції Амалієнборг – ансамблю з чотирьох однакових будинків, що оточують восьмигранну площу, де застигла кінна статуя короля Фредеріка V. Тут відбувається ритуал зміни палацової варти. Саме звідси починав ходу в «нових шатах» андерсенівський Голий король.

Палаци без поцілунків

«Тіволі», відкритий іще 1843 року, – один із найвідоміших парків розваг у Європі. У ньому вечорами виблискують більш ніж 100 тис. електричних ліхтариків. Один з адреналінових атракціонів тут – звивиста й перекручена американська гірка «Демон». Починаючи з весни кілька разів щотижня в «Тіволі» влаштовують барвисті феєрверки.

Окрасою Копенгагена є також Кругла вежа із золотою емблемою на фасаді. Її споруджено 1642 року для розміщення астрономічної обсерваторії університету. Висота будівлі – 36 м. Нагору веде цікавий спіральний підйом завдовжки 209 м. Із неї відкривається чудова панорама столиці Данії.

Навряд чи кому в прогулянках Копенгагеном вдасться оминути й перлину місцевого роялізму – замок-палац Росенборг (1632 рік). Він завмер в оточенні невеликого парку й пишається своїм Музеєм данських королів із колекцією фамільних монарших коштовностей та чудовою художньою експозицією. Також кілька годин поспіль можна провести, не помітивши цього, в Новій Карлсберзькій гліптотеці – великому зібранні скульптур і камей.

Копенгагенські вулиці не схожі одна на одну, як і характери жителів головного міста Данії. Елегантні літні дами безконфліктно вживаються зі студентками в порваних джинсах, хіпі – з яйцеголовими япі.

Дівчина температурить

Будинок міської управи Копенгагена примітний оригінальним термометром. У гарну погоду там з’являється постать дівчини на велосипеді, а в негоду – з парасолькою в руках.

Хрістіанія

У Копенгагені від 1970-х років у окремому кварталі діє колонія хіпарів – вільне місто, «держава у державі» зі своїми неформальними законами, облаштована в колишніх військових казармах. Тут діє кілька арт-галерей та концертних зал. Є чимало крамничок, де крім екологічних продуктів, книжок, аудіодисків продають також марихуану, взагалі-то заборонену в Данії.

Варто побачити:

Амалієнборг – ансамбль королівської резиденції.

Музей кораблів вікінгів демонструє торговельні й бойові судна, підняті археологами з дна фіорду Роскілде. Туристів катають на їхніх сучасних копіях.

Нова Карлсберзька гліптотека – музей шедеврів скульптури та гліптики єгипетського, грецького, етруського й римського мистецтва, прекрасні роботи французьких художників та скульпторів, а також картини данського золотого віку. Є і просторий зимовий сад із сучасними статуями.

Статуя Русалоньки зображує відомий персонаж казки Андерсена. Її встановлено у воді поблизу берега, в морському порту. Один із символів Копенгагена. У багатьох містах Данії є її копії.

Мандрівникові на замітку

Зменшити витрати на дзвінки в роумінгу можна, скориставшись послугою TravelSiM. Вартість вихідних дзвінків із Данії – від $0,49 за хвилину. Новий внутрішньомережний тариф (для клубу користувачів ТревелСімки) дає змогу спілкуватися по $0,29 за хвилину між абонентами мережі TravelSіm у 74 країнах. Водночас немає абонплати й плати за з’єднання. Мінімальний стартпакет (із $5 на рахунку) обійдеться в $14. Пункти продажу є в усіх областях України.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Літо надихає на мандри. Тому книжки, про які я напишу, теж так чи інакше пов’язані з мандрами й подорожами.
    25 липня, Олександр Стукало
  • Тиждень.ua поспілкувався із комісаром Ради Європи з прав людини Нільсом Муйжнієксом про стан прав людини на Донбасі та в Криму і його подальший план дій щодо цих територій
    25 липня, Віталій Рибак
  • Тиждень поспілкувався з легендарною Дітте Марчер, директором Bodynamic International, засновницею реабілітаційної програми для військових, яка допомогла тисячам людей повернутися до нормального життя після війни. Нині вона допомагає українським солдатам.
    25 липня, Роман Малко
  • Якщо люди-музеї — це здебільшого старше покоління, то в цій підбірці етнографічно-туристичних історій здебільшого свіжа кров. Проекти, що надихають, що з’являються зав­­дяки активній молодій енергії. Може, з роками й вони перетворяться на пам’ятки, але поки що це живі страшенно цікаві організми, котрі навіть диктують свої умови в деяких нішах нашого бідного туристичного ринку.
    24 липня, Богдан Логвиненко
  • Що передбачає й кого зачіпає якісна психореабілітація людей, які повертаються з війни
    24 липня, Ганна Трегуб
  • Найбільші бренди світу потерпають від дрібніших конкурентів
    24 липня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено