Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
9 травня, 2011   ▪   Ігор Потоцький   ▪   Версія для друку

Увічливість королів

Копенгаген поєднує роялістські традиції, притчевість казок Андерсена та вишукану європейську архітектуру
Матеріал друкованого видання
№ 17 (182)
від 28 квітня, 2011
Увічливість королів

На данських кронах викарбувано зображення королівських корон. Ця країна, як відомо, й досі монархія. Хоча її жителі вважають себе демократами й нагадують, що Конституція з’явилася в них іще 1849 року. Схоже, відтоді всі тамтешні королі й принци, трохи соромлячись свого аристократичного походження, намагаються поводитися якомога простіше, зрештою, як і всі їхні співвітчизники.

Пристань для прогулянок

Назва данської столиці, заснованої 1167 року, перекладається як «торговельна пристань». У центрі Копенгагена, звісно ж, є міська ратуша. Від Ратушної площі починається Строгет – найдавніша й найдовша пішохідна зона (Stroget данською мовою означає «прогулюватися»). Назва ця ніде не фігурує на картах. До прогулянкового ареалу належить кілька вулиць старого міста, які ненав’язливо перетікають одна в одну. Як і годиться пішохідній зоні, Строгет усіяний кав’ярнями й ресторанами, сувенірними крамницями й розкішними бутиками. Тут, як ніде, життя пульсує цілодобово й повітря просякнуте святом, що його створюють клоуни, вуличні музиканти та й просто численні усміхнені перехожі.

Квартали обабіч Строгету відкриють чимало цікавого: це й ансамбль старовинного Копенгагенського університету, й численні середньовічні церкви, й затишні, хоч і дещо багатолюдні площі, й вузькі старовинні вулички, де, якщо вірити місцевим легендам, мешкають привиди.

Закон ввічливості

На земній кулі небагато таких доброзичливих людей, як данці. Спілкуватися з ними легко. Зокрема, столичні жителі завжди поводяться спокійно й незворушно. А перебалакуватися примудряються навіть їздячи на велосипедах, яких у Копенгагені понад 400 тис.

Данці – лідери серед найбільш законослухняних народів світу. Своїх поліцейских вони поважають за непідкупність. Прогулянка нічним Копенгагеном може загрожувати туристові хіба що зустріччю з підпилим хіпі, який попросить копійчину на чарку. Однак і в ньому ви не відчуєте агресивності: навіть під кайфом данський безхатько залишається ввічливим, як принц.

Але злидарі тут рідкість. Натомість у Данії чимало заможних людей. Статок для цієї країни – звична річ. Хоча поводяться її жителі досить скромно. І діти їхні їздять до школи громадським транспортом, а не батьківськими автівками.

Водночас у них доволі висока самооцінка: данці вважають, що в них чимало чеснот і майже немає недоліків. Зрештою, підстави для цього є. Вони методичні, як німці, й урівноважені, як шведи. І змогли зробити свою країну багатою та процвітаючою. Інфляція в Данії незначна, економіка сильна.

Ганс Госен, інженер і книголюб, який зібрав у себе в бібліотеці майже всі першовидання книг Андерсена, нагадав нам хрестоматійну історію про своїх співвітчизників. Коли нацисти 9 квітня 1940 року окупували Данію, вони зажадали депортувати всіх місцевих євреїв. Король Крістіан Х і данський уряд відмовилися виконати ультиматум. У серпні 1943-го німці ввійшли до Копенгагена й заарештували монарха. І тоді всі данці влаштували акцію порятунку єврейського населення: поночі його переправляли човнами до нейтральної Швеції.

Українців данці вважають добрими й трохи навіженими. І не розуміють, чому в нас третина населення живе за межею бідності. Але зайвих запитань не ставлять – не звикли втручатись у чужі справи.

У паперовому кораблику

Хто полюбляє сюжети Ганса Хрістіана Андерсена, буде щасливий, коли опиниться в його рідному місті. Побродить Новою Королівською площею, роздивиться зусібіч чудовий готель «Анґлетер», що з його вікна казкар бачив ковзанку, яку потім описав у «Сніговій королеві».

Поруч із цією площею розташований один із найелегантніших районів Копенгагена – Нюхаун, Нова гавань. Мальовничий канал завдовжки з кілометр і завширшки 15 м тут прокопали ще 1671 року, щоб підвести води Ересуннської протоки, яка відділяє Данію від Швеції, до Нової Королівської площі. Уздовж цієї водойми ошатно шикуються акуратні кольорові будиночки й гарні вітрильники. Схоже, саме цим маршрутом плив у паперовому кораблику стійкий олов’яний солдатик. Канал придасться й нам: у районі чимало туристcьких ресторанів і кафе, щоправда, доволі дорогих. Зате на будинках № 20 і № 67 можна прочитати, що тут у різні роки жив і творив Ганс Хрістіан Андерсен.

Після прогулянки каналом і вздовж набережних доречно вийти до чудової королівської резиденції Амалієнборг – ансамблю з чотирьох однакових будинків, що оточують восьмигранну площу, де застигла кінна статуя короля Фредеріка V. Тут відбувається ритуал зміни палацової варти. Саме звідси починав ходу в «нових шатах» андерсенівський Голий король.

Палаци без поцілунків

«Тіволі», відкритий іще 1843 року, – один із найвідоміших парків розваг у Європі. У ньому вечорами виблискують більш ніж 100 тис. електричних ліхтариків. Один з адреналінових атракціонів тут – звивиста й перекручена американська гірка «Демон». Починаючи з весни кілька разів щотижня в «Тіволі» влаштовують барвисті феєрверки.

Окрасою Копенгагена є також Кругла вежа із золотою емблемою на фасаді. Її споруджено 1642 року для розміщення астрономічної обсерваторії університету. Висота будівлі – 36 м. Нагору веде цікавий спіральний підйом завдовжки 209 м. Із неї відкривається чудова панорама столиці Данії.

Навряд чи кому в прогулянках Копенгагеном вдасться оминути й перлину місцевого роялізму – замок-палац Росенборг (1632 рік). Він завмер в оточенні невеликого парку й пишається своїм Музеєм данських королів із колекцією фамільних монарших коштовностей та чудовою художньою експозицією. Також кілька годин поспіль можна провести, не помітивши цього, в Новій Карлсберзькій гліптотеці – великому зібранні скульптур і камей.

Копенгагенські вулиці не схожі одна на одну, як і характери жителів головного міста Данії. Елегантні літні дами безконфліктно вживаються зі студентками в порваних джинсах, хіпі – з яйцеголовими япі.

Дівчина температурить

Будинок міської управи Копенгагена примітний оригінальним термометром. У гарну погоду там з’являється постать дівчини на велосипеді, а в негоду – з парасолькою в руках.

Хрістіанія

У Копенгагені від 1970-х років у окремому кварталі діє колонія хіпарів – вільне місто, «держава у державі» зі своїми неформальними законами, облаштована в колишніх військових казармах. Тут діє кілька арт-галерей та концертних зал. Є чимало крамничок, де крім екологічних продуктів, книжок, аудіодисків продають також марихуану, взагалі-то заборонену в Данії.

Варто побачити:

Амалієнборг – ансамбль королівської резиденції.

Музей кораблів вікінгів демонструє торговельні й бойові судна, підняті археологами з дна фіорду Роскілде. Туристів катають на їхніх сучасних копіях.

Нова Карлсберзька гліптотека – музей шедеврів скульптури та гліптики єгипетського, грецького, етруського й римського мистецтва, прекрасні роботи французьких художників та скульпторів, а також картини данського золотого віку. Є і просторий зимовий сад із сучасними статуями.

Статуя Русалоньки зображує відомий персонаж казки Андерсена. Її встановлено у воді поблизу берега, в морському порту. Один із символів Копенгагена. У багатьох містах Данії є її копії.

Мандрівникові на замітку

Зменшити витрати на дзвінки в роумінгу можна, скориставшись послугою TravelSiM. Вартість вихідних дзвінків із Данії – від $0,49 за хвилину. Новий внутрішньомережний тариф (для клубу користувачів ТревелСімки) дає змогу спілкуватися по $0,29 за хвилину між абонентами мережі TravelSіm у 74 країнах. Водночас немає абонплати й плати за з’єднання. Мінімальний стартпакет (із $5 на рахунку) обійдеться в $14. Пункти продажу є в усіх областях України.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Медична реформа для Донеччини справа не нова. Ще в 2012 році тут стартував пілотний проект, згідно з яким були розділені гілки медичної допомоги, сформовані центри первинної медицини, що стало пусковим механізмом для змін у сприйнятті лікування як процесу надання послуг.
    27 липня, Єлизавета Гончарова
  • Літо цього року видалося гарячим. Не через погоду, а через інтенсивні події довкола України на міжнародному рівні. Серед ключових цього тижня можна назвати такі: візит у країну спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера та телефонні переговори між лідерами «нормандської четвірки». Обидві події пов’язані одним питанням, однак мають різні підходи до вирішення українсько-російської кризи
    27 липня, Юрій Лапаєв
  • У жовтні 2015 року в університетах Південної Африки розпочалися масові протести через підвищення плати за навчання. Утім, це була не єдина причина студентських акцій. Тиждень попросив розповісти про це детальніше дослідницю Центру суспільних змін Університету Йоганнесбурга (ПАР), кандидатку соціологічних наук Анастасію Рябчук.
    27 липня, Ольга Ворожбит
  • Про що свідчать нещодавні інциденти між військовими США та КНР
    26 липня, Юрій Лапаєв
  • Дебати російського опозиційного політика Алєксєя Навального та колишнього лідера бойовиків ДНР Ігоря Стрєлкова (Гіркіна) були досить очікуваною подією не тільки в Росії, але і в Україні. Адже з одного боку в них брала участь людина, яка хвалилася, що особисто почала війну на Сході України, що забрала 11 тисяч життів. А з іншого - ліберальний політик, на якого орієнтується найбільш прогресивна частина російського суспільства і який називає себе майбутнім президентом Росії
    26 липня, Денис Казанський
  • У Печерському районному суді м. Києва досі розглядається справа за обвинуваченням у державній зраді полковника Івана Без`язикова, який торік вийшов з полону. Оскільки полковник не належить до «майданівців», або «добровольців», його справа немає такого широкого резонансу, як в інших випадках, коли йдеться про долі громадських активістів. Водночас, відбувається безпрецедентна у судовій практиці подія: судять полковника Збройних Сил України, який, перебуваючи у полоні, буцімто співпрацював з сепаратистами.
    25 липня, Ярослав Тинченко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено