Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи

Тривоги Абхазії

Поміж абхазців ставлення до Грузії різне: від ненависті до ностальгії за часами перебування в її складі
Тривоги Абхазії

«Ця природа від богів. Може, вони тут і народилися. Саме тому до нас і треба їхати», – рекламує свою рідну Абхазію пані Марія,уродженка Сухумі. Теплий субтропічний клімат, цитрусові, яким немає ліку, давня християнська історія, відсутність промисловості... Однак нині ця земля переживає не найкращі часи. 1992 року автономна республіка у складі Грузії проголосила незалежність, якої світ, щоправда, не визнав – за винятком Російської Федерації, далеких Нікарагуа, Науру та Венесуели (після обіцянки надання президентові Чавесу Росією парку тролейбусів із 50 одиниць). З одного боку, Сухумі орієнтується на Москву, а з другого – абхазці часто показують росіянам свій норов.

«Край душі»

Після прискіпливого огляду на російській митниці та нехлюйсько-здирницького – на абхазькому боці (обов’язковість страхування), ми опинилися в «краю душі». Використання рубля як офіційної валюти, абхазько-російські написи на державних установах, крамницях, помітна для зимового періоду кількість туристів із Росії, контролювання пропускних пунктів солдатами РФ, міліцейські патрулі під керівництвом її ж таки офіцерів вказували на значну залежність від сусіда.

Утім, гордим корінним жителям хотілося б самостійно управляти республікою (інакше для чого потрібна була війна проти Грузії за незалежність?). Але після проведеного в Абхазії часу розумієш, що господарі цієї землі не відчувають себе такими повною мірою. «До грузинів: очі прикриваємо. До росіян: не мають вони керувати тут. Неправильно це», – говорить наш провідник Федо.

Про збройний конфлікт (1992–1993 роки. – Ред.) не можуть забути. «Молюся, щоб такого не повторилося. У нас показують, що у вас війна в Україні може бути. Не допустіть цього», – каже медсестра із Сухумі. І справді, хоча війна закінчилася 18 років тому, все ще можна побачити сліди від куль, зруйновані й покинуті будинки, «забутий» залізничний вокзал. Поруч із шикарною резиденцією очільника республіки, біля якої нипають бездомні собаки, стоять колишні квартали грузинів, занедбані, наче бразильські фавели. Незрозуміло, чому б не реконструювати всього цього: нестача грошей?

Годі й казати про периферійні та нетуристичні міста на півдні Абхазії: Очамчиру, Ткварчал чи Галі… Мандруючи до останнього – дивувалися: навіть дороги як такої, м’яко кажучи, туди не було. У цій ситуації незайва обачність: остання маршрутка назад до Сухумі вирушає ще вдень, тож можна застрягнути в містечку на ніч, що й вийшло з нами.

Починаючи від міста Очамчири, їдеш під враженням, що твоя маршрутка помчала в поле: так званою дорогою бігають коні, корови, сунуть нечисленні машини із простреленим лобовим склом. Рух автотранспорту для цієї місцевості взагалі є рідкістю.

Як у джунглях

Кому потрібна була ця війна. Місто до бойових дій налічувало майже 80 тис. жителів, а зараз не дотягує до 10 тис. Гія з Галі підтверджує, що грузини з абхазцями нормально уживалися. А те, що сьогодні одні на одних злі – так це все штучно зроблено владою. «Масові погроми, депортації грузинів з Абхазії справді викликали в них відчуття великої образи. Це політика. А вона роз’єднує». Повертатися назад ті люди не наважуються. За словами місцевого жителя, їх може тут очікувати навіть фізична розправа. Хоча на тутешньому прапорі смуги зеленого та білого кольору якраз і означають мирне співіснування різних культур. Та саме терпимості бракує «душевному народові» щодо грузинів; останніх вважають людьми «другого сорту». Це підтверджує і масове перейменування вулиць, що сьогодні носять імена лише абхазців.

Утім, поміж громадян ставлення до Грузії різне: від повної ненависті до ностальгії за часами перебування в її складі. «Там закон діє. І всі його дотримуються. Усе по-європейському, а в нас – джунглі», – каже наш співрозмовник із Галі. Питання з переходом кордону також не врегульовані. Щоб потрапити в Грузію, місцеві запропонували нам скористатися «чорним ходом». «Веземо вас через ліс. Тільки потрібно, щоб там хтось зустрів. Але це буде нелегально». Якщо спіймають грузини – або штраф $2500, або 15 діб арешту.

Цікаво, що більшість південних абхазців позитивно відгукуються про діяльність Міхеіла Саакашвілі: «Спокійніше стало. Скажімо, раніше до лісу краще було не сунутися – аби не отримати кулю в головувід «партизанів».

Різниця між містами справді вражаюча: в Галі, наприклад, стоять будинки: в деяких вікнах тече життя, інші – покинуті. Улюблене місце зборів – магазин, де половина продуктів прострочена. Жодного кінотеатру, банку немає. Але люди виживають. Хто як: кожен має господарство, хтось торгує на ринках. Досить розгалужений і кримінал: наркотики, викрадення автомобілів, нелегальні перевезення з Грузії.

Сухумська сієста

Сухумі, мабуть, одне з найзеленіших міст світу. Рік тут складається, як жартують місцеві, із п’яти літніх та семи весняних місяців. Мабуть, тому жителі не люблять перепрацьовувати. Абхазька сієста може тривати дві години за пляшкою чачі або вина та дружньою розмовою.

Ви не побачите тут людей, які поспішають. Усе тихо й спокійно. Банки після новорічних свят відкрилися тільки всередині січня. Єдиним місцем скупчення люду є ринок. «Подивіться: там стоять кандидати наук. А що робити? – бідкається жителька Сухумі – Я працюю медсестрою, заробляю 1400 рублів ($50.Після 2008 року грузинський ларі в Абхазії був виведений з обігу;відбувся перехід на російську грошову одиницю. – Ред.). А жити ж треба. Без туристів у літній час не звела б кінців з кінцями. Добре, що їдуть». Соціально-економічна ситуація в республіці досить складна. Тож і працюють абхазці часто в Росії чи Грузії.

Основна галузь місцевої економіки – сільське господарство (вирощування мандаринів, магнолій та горіхів), плюс роздрібна торгівля й туризм. Для «незалежного»бюджету цього вочевидь замало. Тому горді, але залежні кавказці покладаються на «старшого брата», який їх поступово поглинає. Водночас економічну допомогу Росії можна побачити хіба що в новеньких тролейбусах, світлофорах, а також більш-менш пристойній нещодавно прокладеній         дорозі. Процес відбудови зруйнованих будівель практично не зрушив із мертвої точки – вигляд майже кожної вулиці нагадує про події початку 1990-х. Щоправда, під Олімпіаду-2014 у Сочі, для якої необхідне додаткове летовище, планують відбудувати аеропорт у Сухумі...

У цих краях зовсім відсутні банкомати. Немає поштового сполучення. Водії-абхазці правил дорожнього руху наче й не знають: дорогу треба перебігати, бо їздять тут швидко, не пропускаючи пішоходів.

Для екстремалів

Чи варто їхати на відпочинок до Абхазії? Усе залежить від того, чого ви очікуєте. Якщо бажаєте вигоди з allinclusive, басейну в п’ятизірковому готелі й повалятися на пляжі, то ці краї, мабуть, не для вас. Тут ви не зустрінете такого комфорту, як, скажімо, в Туреччині чи віднедавна у Грузії. Зате екстрим вам гарантовано.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.
    31 серпня, Роман Малко
  • Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
    31 серпня, Маріанна Кіяновська
  • Тиждень.ua поговорив із двома узбецькими правозахисницями Надєждою Атаєвою та Умідою Ніязовою про можливість зміни еліт в Узбекистані, наступників Іслама Карімова та роль Кремля у цьому виборі
    31 серпня, Ольга Ворожбит
  • Хронічні екологічні проблеми Маріуполя вийшли на гора якраз напередодні візиту президента до міста
    31 серпня, Дарина Феденко
  • В ухвалених парламентом Республіки Польща постановах (Постанова Сенату від 7 липня 2016 р. та Постанова Сейму від 22 липня 2016 р.) польські парламентарі продовжили односторонній перегляд спільної політичної оцінки польсько-українського конфлікту під час Другої Світової війни, яку було раніше погоджено в низці важливих українсько-польських документів, зокрема таких як:
    30 серпня,
  • Завдяки чому модернізують Збройні сили. На що здатні вітчизняні виробники
    30 серпня, Анатолій Шара
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено