Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
10 березня, 2011   ▪   Вадим Куликов   ▪   Версія для друку

Страхітливий симпатяга

Клубок Мумбаї розплутати неможливо, проте відшукати власну нитку реально
Матеріал друкованого видання
№ 9 (174)
від 4 березня, 2011
Страхітливий симпатяга
автора

На фото: Моторикші.
Найпопулярніший транспорт в Мумбаї – моторикша, триколісний моторолер з дахом. Він мобільний та дешевий. Дорожній рух у місті доволі жвавий, пішохідних переходів майже немає. Причому аварій небагато. Але до туристичної Колаби рикш не пускають, лише таксі

 
Тепле тропічне повітря Мумбаї огортає, тільки-но сходиш з трапа літака, й уже не відпускає. Знайомство з містом традиційно розпочинається з чорно-жовтого таксомотора. Таких автівок тут понад 40 тис. До того ж таксі в Індії – доволі демократичний вид транспорту, а за потреби можна орендувати машину на кілька днів.
 
Їзда нічним містом зачаровує. Мумбаї продовжує розростатися вгору, піднімаючи дедалі вище хмарочоси, в яких оселилися спільноти комп’ютерних геніїв, амбіційних ділків, креативних дизайнерів, талановитих режисерів та марнотратників життя. Широкі шляхи крутяться, піднімаючись на вели­­чезну висоту до новозведених шляхопроводів, під якими тече життя бідних кварталів. Старовинні кам’яні будівлі, залишки британської могутності, покриваються мохом. Дерева-ба­­ньяни, розпускаючи своє гілля, перетворюють невеликі вулички на джунглі. 
 
Завантаження Індією
 
Район Колаба – один із семи островів, на якому розвинувся 18-мільйонний мегаполіс. У Колабі дуже тихо. Бадьорий підліток, який спав просто неба, відрекомендувався як господар району. Він показує нерозрізненні в темряві двері кількох гест-хаузів і розповідає, чим кожен із них прикметний. В цій місцевості можна побачити гігантських летючих білок і здивуватися покинутій частині Південної Колаби, поблизу доків Сассун, де рибал­­ки жваво торгують своїм виловом. Неподалік простяглася абсолютно порожня вулиця, на якій сотні покинутих без нагляду автівок індійського ви­­робника-гіганта Tata припадають пилом.
 
Місцева визначна пам’ятка – Чхатрапаті Шиваджі – найбільш завантажений вокзал в Азії. Головну його будівлю, що має елементи вікторіанського, індійського й ісламського стилів, вважають найекстравагантнішою в Мумбаї. Навпроти – Музей принца Уельського, відкритий ще 1923 року, в якому зберігаються твори мистецтва Індії, давні буддійські ікони (танка) та реліквії індуїзму.
Неподалік – не менш цікаве місце, в якому розмістилися колекції сучасного індійського живопису, – Національна галерея сучасного мистецтва. В Мумбаї не треба багато часу, щоб забути про малоосвічену Індію й почати знайомитися з культурою країни, проте, щоб осягнути її глибини, не вистачить і кількох життів.
 
Клубно-музичне життя
 
З клубами в Мумбаї все гаразд. Вони розвиваються й перетворюються на ігровий майданчик для найвродливіших дівчат, майбутніх зірок Боллівуду та просто шукачів пригод, які страждають від безсоння. В Колабі ж заховалося кілька злачних місць, що розважають люд до самого ранку.
 
За кілька останніх років віддалена від центру вуличка Blue Frog у мумбайських модників почала асоціюватися не лише з великим і комфортним клубом, відкритим у приміщенні колишнього складу, а й зі студією звукозапису, а також незалежним лейблом, що видає танцювальну музику. В 2010 році у Blue Frog виступило чимало талановитої молоді. Наприклад, живий музичний проект із Делі Jalebee Cartel. Хоч він і сформувався під впливом хаус-музики, проте використовує окрім музично-ком­­п’ю­­тер­­ної техніки ще й гітару і барабани табла. Публіка клубу справляє яскраве враження, яке вже на вулиці перебиває контраст із реальною похмурою Індією та чергою таксомоторів, з вікон яких стирчать ноги сплячих водіїв.
 
Контраст Мумбаї – в його дикій енергії, яка часом затихає, щоб продемонструвати жах­­ливу спустошеність. Ранок розвіює нічну темряву, розкриваючи дивовижні кольори живого міста, не просто змінюючи настрій, а й перевертаючи дзеркало реальності.
 
КіплінҐ і пральні 
 
Просинаючись, Мумбаї освітлює вулицю за вулицею, пробуджуючи безпритульних. Вони влаштовують ранкові процедури біля найближчого вуличного крана з водою. Чистять зуби, якими одразу ж виблискують в усмішці, й складають плани на день. Десятки носіїв і вантажників перетворюються на сотні, забезпечуючи тисячі магазинів та крамничок товарами. З 18-мільйонного населення міста більшість мешкає в нетрях. А років за десять, за прогнозами демографів, мегаполіс має збільшитися ще на 10 млн.
 
Неподалік базару Кроуфорд голосно квокчуть кури, привезені в багаторівневих вантажівках. А біля різнокольорових полиць з крамом чекають на покупців продавці екзотичних фруктів. Будівля базару нагадує стилі фламандської та норманської архітектури. Барельєфи на його станах – ро­­бота Локвуда Кіплінґа, батька Редьярда, спів­­ця британського колоніалізму, коли ще Мумбаї називався Бомбеєм. За кілька кварталів на північ розкинувся Хор Базар, який у народі має назву Злодійського ринку. Тут вибудувані піраміди з автомобільних шин, продаються мотоцикли, вентилятори й одяг, а також дерев’яні скульптури богів, старовинні ножі, радіоприймачі та постери боллівудських фільмів 1960-х років. Заблукавши на вуличках ринку, який схожий на невелику анархічну державу, можна опинитися в його мусульманській частині, де впадає в око трохи відмінний одяг місцевих мешканців, хоча й усміхаються вони так само, де можна запросто познайомитися з юрбою дітлахів, котрі повертаються зі школи.
 
Неподалік залізничної станції Махалакшмі стоять знамениті пральні просто неба. Тут перуть білизну майже всіх готелів мегаполіса.
 
Богиня грошей
 
Наступний пункт призначен­­ня – храмовий комплекс богині Махалакшмі, іменем якої й названо весь цей район. Головний храм мегаполіса вибудуваний на березі моря наприкінці XVIII сторіччя. Щоб піднятися до нього, треба пройти неабиякий сходовий проліт, перед яким сидять бідарі, згодні за дріб’язок постерегти твої сандалі, позаяк у взутті вхід до храму заборонений.
 
Богиня Махалакшмі опікується і добробутом вірян. Напевно, тому в її храмі зазвичай багатолюдно, богині несуть пожертви: квіти та фрукти. Багато хто на місці намагається з’я­­сувати, коли ж наповниться його гаманець, прикладаючи до однієї зі стін храму монетку. Якщо вона приклеїлася хоч на кілька секунд, чекай на добрі звістки.
 
Калейдоскоп мультинаціонального міста, історії якого нашаровуються одна на одну, підкреслює мечеть Хаджі Алі, що стоїть неподалік, зведена у ХІХ сторіччі над могилою мусульманського святого, який помер дорогою до Мекки.
 
Повернення до Колаби виводить до Брами Індії, яка стала одним із головних символів міста. Монументальна арка, що стилістично нагадує ісламську архітектуру, зведена 1924 року, після того, як Індію відвідав англійський король Георг V. А ни­­ні вона є місцем для побачень та відправною точкою, зокрема на острів Елефанта, де на мандрівників очікує вирізьблений у камені Шива.
 
Де розважатися
Cafe Mondegar – бар, де завжди можна зустріти артистичну публіку та шукачів пригод. Стіни розмальовував художник зі штату Гоа.   
 
Blue Frog – нічний клуб із чудовою музичною політикою. Саме тут грають відомі європейські діджеї, а також популярні індійські гурти. Атмосфера піднесена.
 
Wankhede – найбільший стадіон для найпопулярнішого національного виду спорту – крикету.
  
Eros – великий кінотеатр, в якому демонструють лише боллівудські блокбастери. В Мумбаї налічуєть­­ся 100 кінотеатрів.
 
 
Варто побачити
Чхатрапаті Шиваджі – головний залізничний вокзал, збудований британцями. Поєднує елементи кількох архітектурних шкіл. На підпорах, баштах та стінах можна побачити безліч фігур левів, горгулій, мавп і півнів. Ці кам’яні джунглі внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.    
 
Дхобі Ґат – пральня, якій уже понад 130 років. Просто неба сотні дужих чоловіків вибивають, перуть і сушать різнокольорові плаття і простирадла. Загальна кількість невеличких басейнів для прання сягає 1026.
 
Музей принца Уельського – один із найкращих в Індії. В ньому міститься велика колекція старожитностей з долини ріки Інд, а також індуїстські та буддійські реліквії. 
Брама Індії – велична арка біля головної гавані Мумбаї. Неподалік від неї 1903 року відкрився найбільший та досі найдорожчий готель міста Taj Mahal Palace.
 
Каррі & чай 
 
Кухня Індії – одна з найдавніших та найвідоміших у світі. Вона навіть розмаїтіша за Камасутру. Візитною карткою країни є спеції та чай. Знаменита приправа каррі перетворює найбанальнішу страву на щось надзвичайне. До індійського чаю британці, котрі колонізували Індію, привчили весь світ.
 
Офіційно в місті налічується 40 тис. чорно-жовтих таксомоторів
 
Мешканці Мумбаї можуть не мати житла, але мають посмішки
 
Мистецьке життя міста ховається у двох десятках чудових галерей
 
Мумбаї подекуди нагадує старий Лондон
 
ЛЮДИ ПРАЦІ. Мумбайські вантажники за хвилину до початку важкого дня
 
Злодійський ринок.Цю назву мумбайський базар отримав ще за королеви Вікторії
 
ПАРАДОКС. Поруч з нетрями мешкає 60% індійських мільйонерів
 
 

Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено