Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
Всі матеріали, позначені тегом: філософія
12 вересняАвторські колонки
Пліній Старший у «Природничій історії» повідає про неможливість з’ясування генези малярства. Втім таки подає власну версію: її виникненням пропонується вважати момент, коли лінією вперше була обведена людська тінь. Так постає ще один параметр об’ємного тіла — його проекція на площині. Тіньовий образ вловлює взірець, принаймні вказує на нього. Про подібні форми відображення міркує швейцарський мистецтвознавець Віктор Ієронім Стоїкіта в «Короткій історії тіні».
17 серпняАвторські колонки
Не раз помічено, як неприступні для декого речі, а до того ж ті, які не відповідають ординарним стереотипам, часто-густо спричиняють у багатьох людей таке роздратування чи обурення, що вони ладні, щонайменше, закарбувати їх як нісенітницю. Літературним подразником такого нерозуміння вже кілька століть є маркіз де Сад, якого або підносять до небес, або ж, навпаки, відчайдушно проклинають. Одні пнуться мало не дослівно сприйняти його твори, інші нарікають, мовляв, нащо взагалі таке писати. Безперечно, тексти де Сада — це передовсім небилиця, ще й провокація стосовно того, чи здужає людина таке «перетравити», чи не забракне їй інтелектуальних і мовних засобів, аби все це збагнути й висловити? Про збіжні речі пише у своїй розвідці Марсель Енафф.
9 серпняАвторські колонки
Думаю, що з будь-ким на якомусь етапі життя мала статися історія, коли вона чи він зненацька незчулися, бо негадано закінчилася та, для кого благодатна, а комусь навпаки немилосердна пора, котра неминуче повертатиметься до нас у сновидіннях або спогадах, і називатиметься дитинством. Філіп Ар’є, досліджуючи цю стадію людського життя, безперестанно спрямовує нас до несподіваних роздумувань.
31 липняАвторські колонки
Либонь мало хто підозрює, що такий витвір як символ володіє вагомою мірою динамічності. Певно так само декому не одразу спадає на думку, що символ є однією з універсальних фігур опосередкування вирішальних для людської життєдіяльності конструкцій, як-от, мова, психічна активність, ба навіть геть усі соціальні відносини.
25 липняАвторські колонки
Я запитав у своєї дванадцятилітньої доньки, чи нудьгує вона коли-небудь. Відповідь була кумедно-несподіваною, майже в стилі Аліси з Країни Див: у неї в запасі завжди є безліч тем, на які можна понудьгувати. До головних же ознак нудьги вона зараховує: розглядання нігтів і періодичне позирання на годинника
19 липняАвторські колонки
Твердження, що під найменуванням «порногламур» може приховуватися якийсь універсальний «стиль», нині либонь мало хто серйозно брав би до уваги. Втім, якщо кинути оком на минувшину та спробувати простежити роль чуттєвості й сексуальності в культурі та повсякденності, як це робить Жан-Марі К’юбільє, дещо неодмінно розвидниться.
17 липняАвторські колонки
Чимало з тих, хто таки береться за непросту справу визначення феномена культури, говорять, щонайменше, про кілька сотень її означень. Чи не заплутаєшся в такій палітрі формулювань? А може, взяти й облишити ті дефініції, адже мало не кожен має бодай інтуїтивне уявлення про неї? Та скільки ще потрібно «інститутів культури» чи «комітетів з питань духовності та культури», щоби більше ніколи вже не повертатися до цього питання?
30 червняАвторські колонки
Трапляється так, що слово «культура» настільки плутає людей, що дехто з них готовий її безугавно вшановувати, а інші, навпаки, воліли б позбутися всього з нею пов’язаного. Та чи хтось із них направду бодай спробував колись відслідкувати хоча б дещицю її відтінків?
28 червняАвторські колонки
Починати розмову про кітч годилося б з якогось каламбуру. Чимало «азбук виховання» наполягають на тому, що формування повноцінної людини починається замолоду. Та чи не нагадує тоді подібне «культивування» запроторення до такого собі культурного ґетто? Тому, перефразовуючи один розхожий вислів, скажемо: «Несмак потрібно виховувати з дитинства!»
20 червняАвторські колонки
Коли в Україні розпочалась кампанія з декомунізації, я пожартував у себе на сторінці Facebook приблизно так: «Тільки в нашій країні “Фройд” і “Фрейд” — це умовно тотожні імена на позначення тієї самої людини, а “Дніпропетровськ” і “Дніпропетровськ” — це імітовано різні назви одного міста».
9 червняНовини
Тема розмови: “Боротьба з корупцією: на західному фронті без перемін?”
8 червняАвторські колонки
Нижче я хочу поміркувати про роль персонального звертання. Не просто під час безпосередньої зустрічі з кимось, а радше при комунікації в умовах існування нових медій. Погодьмося, звичайні листи чи поштівки, які ми використовували безмаль не до кінця цього тисячоліття, зараз хоч і не витіснені цілковито, проте здаються вже справжніми раритетами.
7 червняНовини
Тема розмови: “Нові виклики західної демократії”.
7 червняАвторські колонки
Французький літератор Жорж Батай свого часу продемонстрував, що зло віддавна стало центральним сюжетом європейської літератури. Зрештою, його навряд чи можна було б назвати самостійною характеристикою, бо воно завжди стосується людини.
25 травняАвторські колонки
Спрадавна підмічено, що людський інтерес повсякчас пробуджується тоді, коли йдеться про якісь екзотичні виверти. Те, що випадає з шерегу звичності, нехай воно є навіть дурисвітством, таки збурює цікавість. Сама природа підживлює нас підхожим матеріалом. І щонайперше сновидіннями, які вирують парадоксами й віддавна виступають у ролі медіум-просторів, допроваджуючи нас у можливі світи.
23 травняАвторські колонки
Живеш від дедлайну до дедлайну. І почуваєшся відповідно. Дедлайнувато. Є дві гіпотези походження слова «дедлайн».
19 травняАвторські колонки
Іноді нам хочеться, щоб існувала бодай невеличка можливість реалізувати мало не всі наші прагнення. І тоді ми навіть готові видавати бажане за дійсне. Та часто сама культура подає нам приклади того, як і навіщо людина поривається в неможливе.
11 травняАвторські колонки
Арістотелю належить висловлювання, що серед усіх живих істот сміятися здатна лише людина. Втім, треба запитати: яка вона, людська посмішка, — злостива чи спричинена втіхою? Як можуть настільки полярні почування мати збіжний вияв? Та й узагалі сміх є суто позитивною чи також і негативною спроможністю виражати емоції? Що легше — глумитися чи радуватися з приводу чогось дивовижного?
20 квітняАвторські колонки
Чого чекатимеш від мислителя, який дошукував у філософії такого несподіваного вияву, як гіркі квиління, скрегіт зубовний чи бучний гамір? Але потрібні вони йому були не для суєтної чи шокуючої популярності. Адже він жив не за рахунок філософії, а заради неї.
14 квітняАвторські колонки
Щось таке невидиме має людина, якусь істину-таїну, що не дозволяє їй обернутися на керамічного боввана чи то глиняного бевзя.
10 квітняАвторські колонки
«Філософ, який не вступає в дискусію, схожий на боксера, який не б’ється на рингу». «Припинімо верзти трансцендентальну нісенітницю, адже все просто, як удар у щелепу». «Коли читаєш діалоги Сократа, часто вхоплюєш себе на думці, що дарма витрачаєш час». Всі ці висловлювання належать Людвіґу Вітґенштайну — одному з мислителів, які докорінно змінили філософію ХХ століття. Та про що нам може розказати його історія життя?
28 березняАвторські колонки
Думаю, що кожен уже неодноразово зміг переконатись: якщо красою можна милуватися вічно, то потворність усякчас змушує нас негайно відвертати погляд. Але чи завжди стається саме так?
23 березняАвторські колонки
Не знаючи чужого як своєї інакшості, ми ніколи не пізнаємо самих себе. Хоч би як ми підносили себе, збирали докупи всі ті доцентрові сили, що становлять осередок нашого Я, незнання власної периферії раз по раз таки даватиметься взнаки. Можливо, удавана чистота самості і є чи не найзвабливішим міфом?
27 лютогоАвторські колонки
Чи замислювалися ми колись над тим, від чого нам доводиться заклякати якнайбільше в світі: від жаху чи страху? Так-так, ці почуття аж ніяк не тотожні. Данець Сьорен Кєркеґор іще в позаминулому столітті наполягав на тому, що боїмося ми чогось конкретного (громовиці, собаки, лукавого супостата тощо), але жахаємося чогось завжди незрозумілого й невизначеного.
26 лютогоАвторські колонки
Жиль Дельоз і Фелікс Ґватарі у своїй відомій роботі з назвою-запитанням «Що таке філософія?» запропонували дещо несподівану відповідь. Вони стверджували, що філософія — це вміння винаходити концепти. Але що таке «концепт»? Чи не потрібно його перекладати як звичне для нас слово «поняття»?
16 лютогоАвторські колонки
Чому часом стається так, що годі позбутися думок філософа, який хотів до того ж бути тлумачений хибно? У чому привабливість його позиції? Можливо, у тому, що проблему культури він розглядає як загальну освітню трансформацію, що зачіпає природу людського мислення, а справу освіти покладає на окрему людину? Освіти, яка вимагає самопізнання, вчить стати самим собою. Шукати себе як щоразу когось Іншого. Змінювати себе, щоб уникати догматичних форм мислення. Такою і є програма саморозуміння, яку нам запропонував Ніцше.
29 грудня, 2016Авторські колонки
Завжди з подивом доводиться спостерігати за зменшенням зацікавленості до проблем культури та гуманітарних наук. Так, я знаю, це така загальносвітова тенденція: якщо треба на чомусь заощадити, то неодмінно на гуманітаристиці.
23 грудня, 2016Авторські колонки
Цей текст народився з промови лауреата премії Юрія Шевельова Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.
25 листопада, 2016Авторські колонки
На початку 2000-х я відвідував низку семінарів у Інституті філософії Польської академії наук. Поляки тоді тільки обговорювали свою можливість вступу до ЄС. Пам’ятаю виступ одного з лідерів «Солідарності» — Збіґнєва Буяка, котрий сказав, приблизно так: «ZczymidziemydoEuropy? Zwartościami!» («З чим ідемо до Європи? З цінностями!) В цьому висловлюванні цінності розумілися як неабиякий скарб, який мають тільки унікальні народи.
14 листопада, 2016Культура
Провідний сучасний французький історик філософії розповів Тижню про прямий зв’язок філософських ідей і політичних практик, потребу саморефлексії та звернення до глибин власної культури як базову засаду прийняття й розуміння інших, а також про місце інтелектуалів у культурі Європи.
27 жовтня, 2016Авторські колонки
Перекладач має не просто точно переказати текст оригіналу, а відтворити засобами мови перекладу горизонт сенсу первинного тексту.
27 вересня, 2016Авторські колонки
26 вересня виповнюється 127 років з дня народження німецького філософа Мартіна Гайдеґера. Цього ж дня народився відомий італійський християнський монах і місіонер — Франциск Ассизький. Перший і другий пов’язані з католицькою традицією. От тільки, якщо другий став святим подвижником, то з приводу першого й досі не вщухають інтелектуальні суперечки у зв’язку з подіями, що сталися в Німеччині в часи приходу до влади нацизму.
1 вересня, 2016Авторські колонки
Я знаю одну доволі успішну особу. Вона має науковий ступінь західного зразка й очолює міжнародну інституцію. Здавалося б, «жизнь удалась»! Однак ця особа, можливо несвідомо, весь час намагається порівнювати себе чи свою роботу з іншими людьми в своїй царині діяльност
15 жовтня, 2015Історія
Фрідріх Ніцше й досі дивує нас незвичними й незручними запитаннями —  він просто не міг бути філософом абстрактних ідей
25 січня, 2015Новини
У 2009 році завдяки зусиллям громадськості і наукової спільноти вдалося зупинити ініціативу міністра освіти і науки України Івана Вакарчука щодо ліквідації історії України у вишах.
16 листопада, 2014Історія
До 170-річчя від дня народження філософа
12 вересня, 2014Авторські колонки
Система утримання державного апарату в Україні побудована за радянсько-феодальною схемою, котра, втім, влаштовує кожну вітчизняну владу, хоч би якої ідеологічної орієнтації вона була
21 листопада, 2013Авторські колонки
Якщо хто не знає, то існує таке дивовижне міжнародне свято, встановлене ЮНЕСКО у 2002 році – Всесвітній день філософії.
29 березня, 2013Новини
Україні не минути розриву з російською культурою при дерадянизації. Таку думку висловив публіцист Юрій Макаров під час панельної дискусії «Дерадянізація: досвід Естонії і чому де радянізація вкрай необхідна для сучасної України», що відбулась у книгарні "Є".
23 лютого, 2013Новини
Існує чітка паралель між кризою сучасного західного суспільства та кризою християнства. Про це в інтерв’ю “Українському тижню» заявив французький філософ Поль Тібо.
13 січня, 2013Відео
Французький філософ Філіп де Лара під час зустрічі, що відбулась у книгарні «Є» 12 січня, прокоментував отримання російського громадянства французьким актором Жераром Депардьє.
10 січня, 2013Відео
Французький філософ Венсан Декомб розповів про суспільну відповідальність інтелектуалів на зустрічі, що відбулась у книгарні «Є» 9 січня.
29 серпня, 2012Історія
Філософ Іван Мірчук (18.06.1891–02.05.1961) нарікав на українців, які не знають і не бажають знати свою історію, і закидав їм байдужість до власної традиції та брак органічного зв’язку між минулим, сучасним і майбутнім
20 липня, 2012Історія
В’ячеслава Заїкина (1896–27.07.1941) в Харкові вважали інформатором царської охранки, у Варшаві – німецьким резидентом, у Львові – польським і радянським агентом, у Києві – фашистським істориком, а в Чернігові його розстріляли як антисовєтчика
1 липня, 2012Авторські колонки
«Після тривалої хвороби 20 липня помер дисидент та один із засновників українського самвидаву 1960-х…» - такі короткі повідомлення про смерть Василя Лісового промайнули в Інтернеті та вихлюпнулися на шпальти щоденних газет. Неправди в них немає, але ж чи можна говорити про правду? Принаймні, це тільки її незначна, можливо, навіть не головна частина
26 червня, 2012Історія
Для філософа і піаніста, галичанина Миколи Шлемкевича (27.01.1894–14.02.1966) «Червона калина», співана Січовими Стрільцями у Києві, була одним зі символів соборності українських земель
20 квітня, 2012Історія
Українського філософа Дмитра Чижевського (05.04.1894–18.04.1977) називали українським буржуазним націоналістом, радянським шпигуном, комуністом і навіть космополітом, натомість сам він себе вважав істориком духу
19 вересня, 2011Політика
Ленін та Сталін, Жданов і Суслов померли, але їхня справа в Україні живе та процвітає. І не де-небудь на задвірках, у поселеннях відставних політпрацівників, а в серці української столиці, і не на пожертви пролетаріату чи новітніх Сав Морозових, а за рахунок державного бюджету, тобто за кошти платників податків
3 травня, 2011Авторські колонки
Чеслав Мілош передбачив критичні дилеми європейської ідентичності й пам’яті, які постали відразу після розвалу Радянського Союзу.
31 березня, 2011Культура
Мистецтво пива починається там, де ніхто не прагне впитися
5 листопада, 2010ut.net.ua
Флоран Ґенар про спадщину Просвітництва, посттоталітарну демократію та зближення інтелектуалів різних країн Європи
24 вересня, 2010ut.net.ua
Ви­­но нагадує душі про її тілесне походження, а тілу – про його духовний сенс
1 квітня, 2010ut.net.ua
Французький філософ Мішель Онфре про релігію, опозиційність до влади, інтелектуальну спорідненість Європи з Україною та обстоювання ідентичності
10 липня, 2009ut.net.ua
Лідер однієї з чотирьох шкіл тибетського буддизму Г’ялва Кармапа розповів Тижню, як опинитися в раю, про розвиток релігій, а також про наше буття під кутом абсолюту і страждання на рівні нації
5 червня, 2009ut.net.ua
Сергій Кримський. Ранкові роздуми
12 вересня, 2008ut.net.ua
Проста гуцулка повторила духовний шлях Григорія Сковороди
27 червня, 2008ut.net.ua
Безансон належить до когорти тих західних інтелектуалів, які вчасно відкрили світові справжню природу комуністичного режиму та своїм внеском доклалися до його падіння
16 травня, 2008Авторські колонки
Тепер я частіше залишаюсь осторонь, мовчки спостерігаючи, як пристрасні фанати прориваються до своєї зірки
Читайте також
На запитання, чи змінилося щось у їхньому житті через оголошене перемир’я, мешканці маленького селища Піски, яке входить до складу горлівського Зайцевого, відповідають гіркою посмішкою. І перепитують: про яке саме з колись оголошених ідеться? Бо щодня вони відчувають різні відтінки цього дивного явища, якого насправді немає...
21 вересня, Єлизавета Гончарова,
Через несприйняття Трампом домовленостей Барака Обами з Тегераном світ може стати небезпечнішим
21 вересня, The Economist,
Жодна спроба навести лад в Україні сильною рукою не завершилася успіхом, однак у суспільстві й далі є запит на це
21 вересня, Андрій Голуб,
Тиждень обговорив із французьким дослідником інформаційних інтернет-війн перспективи відокремлення журналістики від пропаганди на правничому й політичному рівнях, механізми протидії дезінформації та можливості вбезпечення держав і громадян від інформаційної агресії.
21 вересня, Алла Лазарева,
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено