Всі матеріали, позначені тегом: філософ
19 квітняАвторські колонки
Про зростання впливу моди як промовистого явища масової культури доводиться говорити, либонь, аж від модерних часів.
11 квітняАвторські колонки
Коли ми намагаємося з’ясувати місце певної філософській концепції в історії розвитку філософської думки, нам завжди важко віднайти чітке визначення того, яке історичне значення має ця концепція.
10 квітняАвторські колонки
Теза про те, що переважна більшість люду найчастіше обиратиме розважальне кіно, порівняно з мудруватими драматичними стрічками, очевидно, не викликатиме особливих оскаржень. А от куди тоді зарахувати фільми, де змішуються, сказати б, «високі» та «низькі» стилі, як-от соціальна сатира й «чорнуха», мистецький абсурдизм і «туалетний гумор»?
5 квітняАвторські колонки
Напевно, будь-кому з нас багато разів доводилося спостерігати за діями натовпу чи й просто бути його частиною (брати участь у політичній акції або флеш-мобі, уболівати на стадіоні за улюблену команду, переглядати в кінотеатрі фільм, ходити на концерти тощо). Але не всяк міг би відразу сказати, що означає належати до публіки.
19 березняАвторські колонки
Добірка невеличких шедеврів Валер’яна Поліщука «Козуб ягід» демонструє стилістику зухвалості, нетривіальності, суперечливості, наївності, ба навіть ступінь якогось архилюдського висловлювання, що його автор визначає як «уперте думання» або «планове думання». Воно й не дивно, позаяк: «бувають зі всякими розумними людьми такі глупі становища, що їм доводиться дуже важко думати».
17 березняАвторські колонки
Видатний філософ та історик ідей Лешек Колаковський, коли його запитали, як розставатися з молодістю, щоб мати найменше розчарувань, відповів: «Найпростіше на світі. Позбутися думки, що буття молодим має якусь особливу цінність, Якщо не думати, що молодість ― надзвичайне добро, ми не відчуваємо втрати, коли старіємо».
6 лютогоАвторські колонки
До того, що дехто часом схильний вдаватися до найкурйозніших учинків, не маючи на те очевидних причин, людина, здається, вже остаточно звикла.
29 січняАвторські колонки
Одним із характерних, хоча можливо й дещо дивних і не відразу помітних видів суперництва в суспільстві є поведінка відсторонення від будь-якої виробничої діяльності.
27 січняАвторські колонки
Середа, 17 січня Уже кілька днів надворі знову холодно, тож не дуже хочеться виходити з дому, тим паче що, вочевидь, немає такої потреби.
25 січняАвторські колонки
У середині ХІХ століття промислова система не переставала дивувати світ своїм потужним потенціалом.
22 січняАвторські колонки
Коли технологічні здобутки індустріальної цивілізації нарешті дали змогу людині вважати, що вона є всемогутньою, рівнобіжно постала зваба Великої Обіцянки розбудувати Земний Град Прогресу.
29 грудня, 2017Авторські колонки
Як ідеться в одній тривіальній приповідці: кожна людина живе заради щастя. Та новітній суспільний міф породжує вже дещо інше уявлення про щастя, що так чи інак спряжене з утопією цілеспрямованого, збалансованого й забезпеченого життя людства.
27 грудня, 2017Авторські колонки
Хоча це може звучати дещо неправдоподібно, та, очевидно, ні для кого не є великою таємницею, що тоталітарні режими, допоки при кормилі трималися їхні вожді, вкорінювалися міцно й надовго за суттєвої підтримки мас.
17 грудня, 2017Авторські колонки
Достоєвський є автором, якого мало не в усьому світі й дотепер почасти сприймають яко речника універсальних моральних цінностей. Одначе, сучасний французький філософ Рене Жирар старався розгадати цю популярність російського письменника, втім прийшов до дещо нежданих висновків.
15 грудня, 2017Авторські колонки
Існує знане висловлювання Миколи Гоголя про те, що він достоту так і не зміг визначитися, який саме аспект душі в ньому переважає: український (щоправда, письменник пише «хохлацкая душа») чи російський. Не дивно, що таке роздвоєння не могло не позначитися й на його творчості.
14 грудня, 2017Авторські колонки
Що більше ми думаємо про все, що було і буде, то більш бляклим стає для нас те, що є саме зараз. Фридрих Ніцше «Ранкова зоря»
10 грудня, 2017Авторські колонки
Повернення в Торонто позбавило мене улюбленої під час подорожей роботи: занурення в метафізику повсякденного життя місць, які я відвідав.
2 грудня, 2017Авторські колонки
Впродовж мало не всієї історії людства Чужий усякчас значився за об’єкт страху та ненависті. Проте ми не надто замислюємося над тим, що чужак існує і в нас самих, бо становить невловимий лик нашої тожсамості. Мабуть тому, лише розпізнавши чужинця в собі, ми таки перестанемо його ненавидіти, а либонь приймемо власну роздвоєну ідентичність, ба навіть цілий калейдоскоп ідентичностей. А тим часом, чужинця й надалі вважають тим, хто не є серед нас. Він усякчас нізвідки. Відтак, зрозуміти його вхитриться лише той, хто і сам почувається чужаком. «Чому ми самі собі чужі?», — запитує Юлія Кристева.
2 грудня, 2017Авторські колонки
Мало не від часів свого зародження філософія всякчас зосереджувалася на людині. Однак для її розуміння не останню роль відігравала тварина, котра становить своєрідну контр-модель людини. Іншими словами, є її двійником. Аристотель, хоч і називає тварин карликовими істотами, проте зазначає, що їх можна описувати за аналогію з людиною. Тож вивчати тварин означає не просто щось дізнатися про людину, а заразом і перевершувати її тварне буття.
28 листопада, 2017Авторські колонки
Людина завжди живе в певних межах.
27 листопада, 2017Авторські колонки
У нашому житті ми дізнаємося не лише про невідворотність міжособистісних стосунків. Недаремно ж Емманюель Левінас замість запропонованої Мартіном Бубером діади Я — Ти воліє говорити про Іншого рівночасно з явленням його Лику, Обличчя або Подоби.
16 листопада, 2017Авторські колонки
Гадаю, що багатьом із нас не раз доводилося чути популярний нині зворот «я вас почув(ла)». Не знаю, як для кого, а для мене він означає таке: «Я чую тільки себе». Та невже нам і справді затишно в цих деформованих стосунках «Я і Ти»?
7 листопада, 2017Авторські колонки
Людина всякчас має усвідомлювати, що, приєднавшись до маси, вона переступає межі своєї особистості. Проте чому люди безперестану збиваються в маси? Бо тільки там вони захищені від страху.
24 жовтня, 2017Авторські колонки
Як помічають дослідники, Григорій Сковорода був мислителем того типу, який в ідейному плані все змішував і все приймав. Тому його часто називають філософом без системи. Може саме через це в його творах часто зустрічаються протилежні думки. І висловлював він їх цілком свідомо. «Але що це за тип діалектичного мислення?» — запитує в своїй розвідці про Сковороду Дмитро Чижевський.
16 жовтня, 2017Авторські колонки
У 1930 році Хосе Ортеґа-і-Ґасет видає книжку під назвою «Бунт мас», яку складає з декількох підготовчих статей. У ній зафіксовано, сказати б, нову соціологічну реалію — «людина масова», котра запанувала в європейській історії з другої половини ХІХ століття. Ортеґа починає зі, здавалося б, неправдоподібного положення: «в суспільстві маси взяли повну владу».
15 жовтня, 2017Суспільство
Час креативних індустрій потребує популярних наукових знань, зокрема в соціогуманітарній сфері та філософії
9 жовтня, 2017Авторські колонки
Правило, правда, праведний, правий — ось заледве незначна вервечка слів на позначення добра та моральної чистоти.
3 жовтня, 2017Авторські колонки
Як тільки не вихитрюється людина в шуканні раювань, а неодмінно якось та вподобає собі новітні вигадані лакомини. Дослідник повсякденності Вольфґанґ Шивельбуш ретельно простежив історію цього пожадання.
27 вересня, 2017Авторські колонки
В нашій буденності ми часто не годні обійтися без дзеркал. Вони ніби призвичаїли нас позирати на себе збоку й дозволяють здійснювати з їх допомогою складні дії різного штибу. Нарешті, використовуючи їх, ми лицезріємо мало не всі закамарки яви, котрі донині були непомітними. І чи не найголовніше: люстро пробуджує в нас самосвідомість. З його появою світ, потойбіч і поцейбіч дзеркального плеса, вельми унаочнився, позаяк міркування про сутність і видимість отримує негадані ракурси. Тепер ми впевненіше повідаємо про схожість, ілюзорність або нескінченність. Сабін Мельшіор-Боне в «Історії дзеркала» пише про повабний досвід віддзеркалення.
25 вересня, 2017Авторські колонки
Чи знаємо ми що таке подарунок: ознака пошанування, спосіб розплатитися, можливість зробити дещо приязне з нагоди визначної події, церемоніал до дня подяки чи спроба продемонструвати особисту великодушність?
12 вересня, 2017Авторські колонки
Пліній Старший у «Природничій історії» повідає про неможливість з’ясування генези малярства. Втім таки подає власну версію: її виникненням пропонується вважати момент, коли лінією вперше була обведена людська тінь. Так постає ще один параметр об’ємного тіла — його проекція на площині. Тіньовий образ вловлює взірець, принаймні вказує на нього. Про подібні форми відображення міркує швейцарський мистецтвознавець Віктор Ієронім Стоїкіта в «Короткій історії тіні».
17 серпня, 2017Авторські колонки
Не раз помічено, як неприступні для декого речі, а до того ж ті, які не відповідають ординарним стереотипам, часто-густо спричиняють у багатьох людей таке роздратування чи обурення, що вони ладні, щонайменше, закарбувати їх як нісенітницю. Літературним подразником такого нерозуміння вже кілька століть є маркіз де Сад, якого або підносять до небес, або ж, навпаки, відчайдушно проклинають. Одні пнуться мало не дослівно сприйняти його твори, інші нарікають, мовляв, нащо взагалі таке писати. Безперечно, тексти де Сада — це передовсім небилиця, ще й провокація стосовно того, чи здужає людина таке «перетравити», чи не забракне їй інтелектуальних і мовних засобів, аби все це збагнути й висловити? Про збіжні речі пише у своїй розвідці Марсель Енафф.
9 серпня, 2017Авторські колонки
Думаю, що з будь-ким на якомусь етапі життя мала статися історія, коли вона чи він зненацька незчулися, бо негадано закінчилася та, для кого благодатна, а комусь навпаки немилосердна пора, котра неминуче повертатиметься до нас у сновидіннях або спогадах, і називатиметься дитинством. Філіп Ар’є, досліджуючи цю стадію людського життя, безперестанно спрямовує нас до несподіваних роздумувань.
31 липня, 2017Авторські колонки
Либонь мало хто підозрює, що такий витвір як символ володіє вагомою мірою динамічності. Певно так само декому не одразу спадає на думку, що символ є однією з універсальних фігур опосередкування вирішальних для людської життєдіяльності конструкцій, як-от, мова, психічна активність, ба навіть геть усі соціальні відносини.
25 липня, 2017Авторські колонки
Я запитав у своєї дванадцятилітньої доньки, чи нудьгує вона коли-небудь. Відповідь була кумедно-несподіваною, майже в стилі Аліси з Країни Див: у неї в запасі завжди є безліч тем, на які можна понудьгувати. До головних же ознак нудьги вона зараховує: розглядання нігтів і періодичне позирання на годинника
19 липня, 2017Авторські колонки
Твердження, що під найменуванням «порногламур» може приховуватися якийсь універсальний «стиль», нині либонь мало хто серйозно брав би до уваги. Втім, якщо кинути оком на минувшину та спробувати простежити роль чуттєвості й сексуальності в культурі та повсякденності, як це робить Жан-Марі К’юбільє, дещо неодмінно розвидниться.
17 липня, 2017Авторські колонки
Чимало з тих, хто таки береться за непросту справу визначення феномена культури, говорять, щонайменше, про кілька сотень її означень. Чи не заплутаєшся в такій палітрі формулювань? А може, взяти й облишити ті дефініції, адже мало не кожен має бодай інтуїтивне уявлення про неї? Та скільки ще потрібно «інститутів культури» чи «комітетів з питань духовності та культури», щоби більше ніколи вже не повертатися до цього питання?
30 червня, 2017Авторські колонки
Трапляється так, що слово «культура» настільки плутає людей, що дехто з них готовий її безугавно вшановувати, а інші, навпаки, воліли б позбутися всього з нею пов’язаного. Та чи хтось із них направду бодай спробував колись відслідкувати хоча б дещицю її відтінків?
28 червня, 2017Авторські колонки
Починати розмову про кітч годилося б з якогось каламбуру. Чимало «азбук виховання» наполягають на тому, що формування повноцінної людини починається замолоду. Та чи не нагадує тоді подібне «культивування» запроторення до такого собі культурного ґетто? Тому, перефразовуючи один розхожий вислів, скажемо: «Несмак потрібно виховувати з дитинства!»
26 червня, 2017Світ
Тиждень обговорив із французьким філософом Жаном-Клодом Казановою, які проблеми намагатиметься вирішити Емманюель Макрон у Франції та які глобальні виклики існують для Європи зараз.
20 червня, 2017Світ
Тиждень поговорив із французьким філософом і політологом Філіппом Рено про нові виклики для демократії, ілюзорність «кінця історії», моральні дилеми, що постали перед сучасними політиками, та потребу віднаходження балансу між власною обороною та інтегральним пацифізмом для західних демократій.
20 червня, 2017Авторські колонки
Коли в Україні розпочалась кампанія з декомунізації, я пожартував у себе на сторінці Facebook приблизно так: «Тільки в нашій країні “Фройд” і “Фрейд” — це умовно тотожні імена на позначення тієї самої людини, а “Дніпропетровськ” і “Дніпропетровськ” — це імітовано різні назви одного міста».
9 червня, 2017Новини
Тема розмови: “Боротьба з корупцією: на західному фронті без перемін?”
8 червня, 2017Авторські колонки
Нижче я хочу поміркувати про роль персонального звертання. Не просто під час безпосередньої зустрічі з кимось, а радше при комунікації в умовах існування нових медій. Погодьмося, звичайні листи чи поштівки, які ми використовували безмаль не до кінця цього тисячоліття, зараз хоч і не витіснені цілковито, проте здаються вже справжніми раритетами.
8 червня, 2017Новини
Тема розмови: "Сучасний стан та майбуття європейського проекту".
7 червня, 2017Новини
Тема розмови: “Нові виклики західної демократії”.
7 червня, 2017Авторські колонки
Французький літератор Жорж Батай свого часу продемонстрував, що зло віддавна стало центральним сюжетом європейської літератури. Зрештою, його навряд чи можна було б назвати самостійною характеристикою, бо воно завжди стосується людини.
25 травня, 2017Авторські колонки
Спрадавна підмічено, що людський інтерес повсякчас пробуджується тоді, коли йдеться про якісь екзотичні виверти. Те, що випадає з шерегу звичності, нехай воно є навіть дурисвітством, таки збурює цікавість. Сама природа підживлює нас підхожим матеріалом. І щонайперше сновидіннями, які вирують парадоксами й віддавна виступають у ролі медіум-просторів, допроваджуючи нас у можливі світи.
23 травня, 2017Авторські колонки
Живеш від дедлайну до дедлайну. І почуваєшся відповідно. Дедлайнувато. Є дві гіпотези походження слова «дедлайн».
19 травня, 2017Авторські колонки
Іноді нам хочеться, щоб існувала бодай невеличка можливість реалізувати мало не всі наші прагнення. І тоді ми навіть готові видавати бажане за дійсне. Та часто сама культура подає нам приклади того, як і навіщо людина поривається в неможливе.
11 травня, 2017Авторські колонки
Арістотелю належить висловлювання, що серед усіх живих істот сміятися здатна лише людина. Втім, треба запитати: яка вона, людська посмішка, — злостива чи спричинена втіхою? Як можуть настільки полярні почування мати збіжний вияв? Та й узагалі сміх є суто позитивною чи також і негативною спроможністю виражати емоції? Що легше — глумитися чи радуватися з приводу чогось дивовижного?
20 квітня, 2017Авторські колонки
Чого чекатимеш від мислителя, який дошукував у філософії такого несподіваного вияву, як гіркі квиління, скрегіт зубовний чи бучний гамір? Але потрібні вони йому були не для суєтної чи шокуючої популярності. Адже він жив не за рахунок філософії, а заради неї.
14 квітня, 2017Авторські колонки
Щось таке невидиме має людина, якусь істину-таїну, що не дозволяє їй обернутися на керамічного боввана чи то глиняного бевзя.
10 квітня, 2017Авторські колонки
«Філософ, який не вступає в дискусію, схожий на боксера, який не б’ється на рингу». «Припинімо верзти трансцендентальну нісенітницю, адже все просто, як удар у щелепу». «Коли читаєш діалоги Сократа, часто вхоплюєш себе на думці, що дарма витрачаєш час». Всі ці висловлювання належать Людвіґу Вітґенштайну — одному з мислителів, які докорінно змінили філософію ХХ століття. Та про що нам може розказати його історія життя?
28 березня, 2017Авторські колонки
Думаю, що кожен уже неодноразово зміг переконатись: якщо красою можна милуватися вічно, то потворність усякчас змушує нас негайно відвертати погляд. Але чи завжди стається саме так?
23 березня, 2017Авторські колонки
Не знаючи чужого як своєї інакшості, ми ніколи не пізнаємо самих себе. Хоч би як ми підносили себе, збирали докупи всі ті доцентрові сили, що становлять осередок нашого Я, незнання власної периферії раз по раз таки даватиметься взнаки. Можливо, удавана чистота самості і є чи не найзвабливішим міфом?
27 лютого, 2017Авторські колонки
Чи замислювалися ми колись над тим, від чого нам доводиться заклякати якнайбільше в світі: від жаху чи страху? Так-так, ці почуття аж ніяк не тотожні. Данець Сьорен Кєркеґор іще в позаминулому столітті наполягав на тому, що боїмося ми чогось конкретного (громовиці, собаки, лукавого супостата тощо), але жахаємося чогось завжди незрозумілого й невизначеного.
26 лютого, 2017Авторські колонки
Жиль Дельоз і Фелікс Ґватарі у своїй відомій роботі з назвою-запитанням «Що таке філософія?» запропонували дещо несподівану відповідь. Вони стверджували, що філософія — це вміння винаходити концепти. Але що таке «концепт»? Чи не потрібно його перекладати як звичне для нас слово «поняття»?
16 лютого, 2017Авторські колонки
Чому часом стається так, що годі позбутися думок філософа, який хотів до того ж бути тлумачений хибно? У чому привабливість його позиції? Можливо, у тому, що проблему культури він розглядає як загальну освітню трансформацію, що зачіпає природу людського мислення, а справу освіти покладає на окрему людину? Освіти, яка вимагає самопізнання, вчить стати самим собою. Шукати себе як щоразу когось Іншого. Змінювати себе, щоб уникати догматичних форм мислення. Такою і є програма саморозуміння, яку нам запропонував Ніцше.
29 грудня, 2016Авторські колонки
Завжди з подивом доводиться спостерігати за зменшенням зацікавленості до проблем культури та гуманітарних наук. Так, я знаю, це така загальносвітова тенденція: якщо треба на чомусь заощадити, то неодмінно на гуманітаристиці.
23 грудня, 2016Авторські колонки
Цей текст народився з промови лауреата премії Юрія Шевельова Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.
25 листопада, 2016Авторські колонки
На початку 2000-х я відвідував низку семінарів у Інституті філософії Польської академії наук. Поляки тоді тільки обговорювали свою можливість вступу до ЄС. Пам’ятаю виступ одного з лідерів «Солідарності» — Збіґнєва Буяка, котрий сказав, приблизно так: «ZczymidziemydoEuropy? Zwartościami!» («З чим ідемо до Європи? З цінностями!) В цьому висловлюванні цінності розумілися як неабиякий скарб, який мають тільки унікальні народи.
14 листопада, 2016Культура
Провідний сучасний французький історик філософії розповів Тижню про прямий зв’язок філософських ідей і політичних практик, потребу саморефлексії та звернення до глибин власної культури як базову засаду прийняття й розуміння інших, а також про місце інтелектуалів у культурі Європи.
27 жовтня, 2016Авторські колонки
Перекладач має не просто точно переказати текст оригіналу, а відтворити засобами мови перекладу горизонт сенсу первинного тексту.
27 вересня, 2016Авторські колонки
26 вересня виповнюється 127 років з дня народження німецького філософа Мартіна Гайдеґера. Цього ж дня народився відомий італійський християнський монах і місіонер — Франциск Ассизький. Перший і другий пов’язані з католицькою традицією. От тільки, якщо другий став святим подвижником, то з приводу першого й досі не вщухають інтелектуальні суперечки у зв’язку з подіями, що сталися в Німеччині в часи приходу до влади нацизму.
1 вересня, 2016Авторські колонки
Я знаю одну доволі успішну особу. Вона має науковий ступінь західного зразка й очолює міжнародну інституцію. Здавалося б, «жизнь удалась»! Однак ця особа, можливо несвідомо, весь час намагається порівнювати себе чи свою роботу з іншими людьми в своїй царині діяльност
29 жовтня, 2015Історія
За своє коротке життя Майк Йогансен устиг побувати в дуже багатьох іпостасях
15 жовтня, 2015Історія
Фрідріх Ніцше й досі дивує нас незвичними й незручними запитаннями —  він просто не міг бути філософом абстрактних ідей
25 січня, 2015Новини
У 2009 році завдяки зусиллям громадськості і наукової спільноти вдалося зупинити ініціативу міністра освіти і науки України Івана Вакарчука щодо ліквідації історії України у вишах.
16 листопада, 2014Історія
До 170-річчя від дня народження філософа
12 вересня, 2014Авторські колонки
Система утримання державного апарату в Україні побудована за радянсько-феодальною схемою, котра, втім, влаштовує кожну вітчизняну владу, хоч би якої ідеологічної орієнтації вона була
21 листопада, 2013Авторські колонки
Якщо хто не знає, то існує таке дивовижне міжнародне свято, встановлене ЮНЕСКО у 2002 році – Всесвітній день філософії.
29 березня, 2013Новини
Україні не минути розриву з російською культурою при дерадянизації. Таку думку висловив публіцист Юрій Макаров під час панельної дискусії «Дерадянізація: досвід Естонії і чому де радянізація вкрай необхідна для сучасної України», що відбулась у книгарні "Є".
23 лютого, 2013Новини
Існує чітка паралель між кризою сучасного західного суспільства та кризою християнства. Про це в інтерв’ю “Українському тижню» заявив французький філософ Поль Тібо.
13 січня, 2013Відео
Французький філософ Філіп де Лара розповів про враження від Помаранчевої революції та перспективи євроінтеграції України на зустрічі у книгарні «Є», що відбулась 12 січня.
13 січня, 2013Відео
Французький філософ Філіп де Лара під час зустрічі, що відбулась у книгарні «Є» 12 січня, прокоментував отримання російського громадянства французьким актором Жераром Депардьє.
10 січня, 2013Відео
Французький філософ Венсан Декомб розповів про суспільну відповідальність інтелектуалів на зустрічі, що відбулась у книгарні «Є» 9 січня.
29 серпня, 2012Історія
Філософ Іван Мірчук (18.06.1891–02.05.1961) нарікав на українців, які не знають і не бажають знати свою історію, і закидав їм байдужість до власної традиції та брак органічного зв’язку між минулим, сучасним і майбутнім
20 липня, 2012Історія
В’ячеслава Заїкина (1896–27.07.1941) в Харкові вважали інформатором царської охранки, у Варшаві – німецьким резидентом, у Львові – польським і радянським агентом, у Києві – фашистським істориком, а в Чернігові його розстріляли як антисовєтчика
1 липня, 2012Авторські колонки
«Після тривалої хвороби 20 липня помер дисидент та один із засновників українського самвидаву 1960-х…» - такі короткі повідомлення про смерть Василя Лісового промайнули в Інтернеті та вихлюпнулися на шпальти щоденних газет. Неправди в них немає, але ж чи можна говорити про правду? Принаймні, це тільки її незначна, можливо, навіть не головна частина
26 червня, 2012Історія
Для філософа і піаніста, галичанина Миколи Шлемкевича (27.01.1894–14.02.1966) «Червона калина», співана Січовими Стрільцями у Києві, була одним зі символів соборності українських земель
20 квітня, 2012Історія
Українського філософа Дмитра Чижевського (05.04.1894–18.04.1977) називали українським буржуазним націоналістом, радянським шпигуном, комуністом і навіть космополітом, натомість сам він себе вважав істориком духу
19 вересня, 2011Політика
Ленін та Сталін, Жданов і Суслов померли, але їхня справа в Україні живе та процвітає. І не де-небудь на задвірках, у поселеннях відставних політпрацівників, а в серці української столиці, і не на пожертви пролетаріату чи новітніх Сав Морозових, а за рахунок державного бюджету, тобто за кошти платників податків
3 травня, 2011Авторські колонки
Чеслав Мілош передбачив критичні дилеми європейської ідентичності й пам’яті, які постали відразу після розвалу Радянського Союзу.
31 березня, 2011Культура
Мистецтво пива починається там, де ніхто не прагне впитися
19 грудня, 2010ut.net.ua
Французький філософ П’єр Хасснер про український націоналізм, європейську безпеку та приреченість імперії в добу глобалізації
14 листопада, 2010ut.net.ua
Французький філософ Олів’є Ремо про філософію здорового глузду, парадокси космополітизму та взаємини інтелектуалів і влади
5 листопада, 2010ut.net.ua
Флоран Ґенар про спадщину Просвітництва, посттоталітарну демократію та зближення інтелектуалів різних країн Європи
24 вересня, 2010ut.net.ua
Ви­­но нагадує душі про її тілесне походження, а тілу – про його духовний сенс
2 липня, 2010ut.net.ua
Французький філософ Андре Ґлюксман про глобальну перманентну демократичну революцію та чому нафтовий емірат, що зветься «Росія», не хоче незалежності України
4 червня, 2010ut.net.ua
Філіп Рено про конституціоналізм, умови легітимності, пострадянські проблеми та застарілу демократію
1 квітня, 2010ut.net.ua
Французький філософ Мішель Онфре про релігію, опозиційність до влади, інтелектуальну спорідненість Європи з Україною та обстоювання ідентичності
10 липня, 2009ut.net.ua
Лідер однієї з чотирьох шкіл тибетського буддизму Г’ялва Кармапа розповів Тижню, як опинитися в раю, про розвиток релігій, а також про наше буття під кутом абсолюту і страждання на рівні нації
5 червня, 2009ut.net.ua
Сергій Кримський. Ранкові роздуми
26 грудня, 2008Авторські колонки
Рецепт оптимізму від Григорія Сковороди – «радіти малому»
26 вересня, 2008ut.net.ua
Безпритульний про сміття, життєву філософію та національний характер
12 вересня, 2008ut.net.ua
Проста гуцулка повторила духовний шлях Григорія Сковороди
27 червня, 2008ut.net.ua
Безансон належить до когорти тих західних інтелектуалів, які вчасно відкрили світові справжню природу комуністичного режиму та своїм внеском доклалися до його падіння
16 травня, 2008Авторські колонки
Тепер я частіше залишаюсь осторонь, мовчки спостерігаючи, як пристрасні фанати прориваються до своєї зірки