Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
Всі матеріали, позначені тегом: приватна урбаністика
23 травняПриватна урбаністика
Я жила в багатьох містах: Збаражі, Тернополі, Львові, італійських Сан Паоло та Річчоне на узбережжі моря, але особивий затишок знайшла у Черкасах. І це не ейфорія першого місяця, а спокійно прожиті півтора року, коли точно можу сказати, що Черкаси таки люблю.
15 травняПриватна урбаністика
Після справді цікавої міської прогулянки можна відчути внутрішнє оновлення, приплив сил і творчий підйом. На позначення такого терапевтичного ефекту існує термін — містотерапія. Його вживають у контексті прогулянок Парижем, Прагою, Львовом, Одесою чи іншим прекрасним містом. Часто звучить він і в контексті Києва.
4 травняПриватна урбаністика
Панове, яку Одесу ви хочете побачити? Подейкують, що давня вже пішла, а тогочасні одесити вже виїхали чи померли. Справжня Одеса вже «котухіс под хвост» й існує лише в книжках та анекдотах: її міф законсервували і жваво продають кавалками наївному туристові.
11 квітняПриватна урбаністика
В село до татових батьків ми їздили приблизно раз на місяць. Я не надто полюбляв ці трохи віддалені місця, але тих сорок хвилин мандрівки нашим «Москвичем» справляли враження справжньої подорожі. Ми виїжджали з Хмельницького, і повз вікна автівки пробігали ліси та поля, проносилися села, луки, річки та ставки. Села пульсували власним життям: мукали корови, ґелґотали гуси, під парканами греблися кури... мить, і все це змінюється широченним – до обрію – золотавим полем.
31 березняПриватна урбаністика
Якби існувало додаткове життя – у якому не треба думати про кар’єрні перспективи чи оплату комунальних рахунків – його варто було би провести в Ужгороді. У цьому місті легко бути щасливим, нічого особливо не роблячи.
28 березняПриватна урбаністика
Моє свідоме життя почалося на проспекті Миру, у панельній дев’ятиповерхівці під номером 54, де з балкона на шостому поверсі було видно чи не всеньке місто, бо тоді ще свічки новобудов не затуляли ані острівця на Південному Бузі, ані дальніх околиць Ракового, де жила моя бабуся та які можна було розгледіти в дитячий бінокль.
23 березняПриватна урбаністика
Багато людей не захоплюються чарами Києва лише тому, що мало їх знають. Щодня вони проходять повз будинки та церкви й зовсім їх не помічають, бо біжать у справах, про щось собі міркують, щось собі планують... Але якби ці звичайні перехожі почали думати про місто як таке, все миттю змінилося б. Дивлячись на будинок, можна уявляти, як у ньому жилося людям колись, задовго до твого народження. Ти не просто зачарований вигином вулиці — ти одразу відчуваєш її ритм. Ти розглядаєш місто, а воно розглядає тебе.
20 березняПриватна урбаністика
Чудове місто Миргород! Яких у ньому немає будинків! І бляхою вкритих, і шифером, і ґонтою, і пласким бетонним перекриттям... Наліво вулиця, направо вулиця; де-не-де гарні паркани, ними в’ється хміль, соняшник виглядає своєю сонцеподібною головою, червоніє мак, ховаються товсті гарбузи... Розкіш! Коли пройдетеся пішки до майдану, то, певно, на деякий час зупинитеся помилуватися краєвидом площі: тут розкинулася калабаня, дивовижно велика калюжа! Єдина, яку вам доводилося коли-небудь бачити! Вона займає майже весь отой майдан...
16 березняПриватна урбаністика
Він посередині, на рівній віддалі від обох важливих для мене міст: майже 300 км на захід від Києва, стільки само — на схід від Львова, і незалежно від того, де живу, ось уже мало не півтора десятиліття я щомісяця сюди навідуюсь.
13 березняПриватна урбаністика
Хто тільки не називав Україну межею, точкою перетину між Сходом і Заходом. Але площа країни зовсім не скидається ані на межу, ані, тим більше, на точку.
10 березняПриватна урбаністика
Вона для нас — принаймні в думках — починається ще в Карлівці або десь одразу за нею. За мостом через річечку Вовчу, укріпленим з обох боків блокпостами, повертаємо вправо. Це та сама Карлівка, що її Баско з Да Вінчі, Безом та іншими з першої хвилі, які з Майдану через «Десну» пішли на фронт, визволяли ще влітку 2014-го.
7 березняПриватна урбаністика
Вісім років тому з квитком в одній руці і валізою на колесах в іншій я з повною впевненістю, що це назавжди, прощалася зі Львовом на вокзалі.
27 лютогоПриватна урбаністика
Я відкрив для себе Бучач уже тоді, коли добре знав Чортків. Ці два міста, далекі від великих урбаністичних центрів Галичини, дуже близькі між собою і мають подібну історію.
20 лютогоПриватна урбаністика
Міста, як і люди, зазнають тиску стереотипів, тільки от, на відміну від нас, вбирають їх і перетравлюють, не страждаючи. Ми ж вибудовуємо досконалі за структурою й виглядом очікування, щоби потім із розгону вгатитися в них – наче в ідеально чисті скляні двері, яких не видно. Іноді місто, яке обіцяє – чудова принадна проекція, ге? – продуктивну працю, вдалу відпустку чи романтичну подорож, стає місцем найбільшого болю. В'язницею. Містом пам'яті про власне безсилля.
16 лютогоПриватна урбаністика
Дорога-бетонка, чад заводів, старенькі трамваї, що ледве човгають, скрегіт товарних вагонів, літак на постаменті — я все це бачив колись давно у кіно.
13 лютогоПриватна урбаністика
Вечірні повернення. Втомлені лиця в метро, радісні втомлені лиця в метро, лиця зі зморшками, пальці з перснями – дорожчими та дешевшими. Випірнаєш назовні – й потрапляєш під дощ, який лупить бруківкою і асфальтом.
9 лютогоПриватна урбаністика
Красногорівка – це ще одна історія про владу та насильство, щедро декорована тілами як жертв, так і насильників. З десятками убитих мешканців просто у своїх городах, зруйнованих будівель шкіл та крамниць, покинутих хат, без газу та постійного електропостачання, це сіра і сира територія, яка тепер є нічим, і саме тому може бути чим завгодно.
25 січняПриватна урбаністика
У перший день по прибутті до Криму я запропонувала подрузі поїхати до Ґезлева. Ми завжди, не змовляючись, називали його тільки Ґезлевом – так, наче інших назв це місто не має, так, наче ще після першої анексії Криму (1783) цю назву не було русифіковано в Козлов і відібрано в міста на безвік. Подруга погодилась. Був серпень 2014 року.
13 січняПриватна урбаністика
Кременець — місто, де я виріс, де живу, місто, де жило кілька поколінь мого роду.
6 січняПриватна урбаністика
У моїй історії буде більше приватного, ніж урбаністики. Але з того, що я розкажу, однозначно проявиться і образ сучасного „міста в собі” – Житомира. І, звісно ж, не всім це сподобається.
20 грудня, 2016Приватна урбаністика
Полюбити це місто можна одного разу поїхавши з нього назавжди. А потім щоразу вертатися й бачити, як йому добре. Без тебе.
6 грудня, 2016Приватна урбаністика
Це місце невідь-чому завжди уявлялось мені краєм світу. Надто важкодоступним, щоб отак, просто захотівши, скоро до нього дістатися. Я не помилилась. П’ять годин від Одеси вибоїстими дорогами, коли підкидає й від цього нудить. Раз за життя можна, – кажу своєму супутникові, іноземцю. Раз за життя треба, – кажу собі, українці.
2 грудня, 2016Приватна урбаністика
Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
1 грудня, 2016Приватна урбаністика
Місто наче ріка, у воду якої не можна зайти двічі. Місто живе, змінюється, вдягається у стилі різних епох, гарнішає або спотворюється через хаотичну забудову. Щось із нового одягу личить місту, а щось – ні. Дедалі частіше чую, що Київ уже не той, що він утратив свій характер… Хай там як, до міста дитинства – до свого міста – завжди є шлях через хвіртку в серці.
29 листопада, 2016Приватна урбаністика
Спочатку мені подобалася його назва, Коломия – Коло Мия, така дуже конкретно-геометрична.
25 листопада, 2016Приватна урбаністика
Якщо приїхати сюди на початку вересня, то відчуєте цей запах. Запах яблук, що налилися соком по вінця і важко падають у мілкі калюжі, і креозоту – знаєте, така темна рідина, що нею обробляють залізничні шпали. Ну, може, звучить ніби якась отрута, але ви чули цей запах – густий, п’янкий.
21 листопада, 2016Приватна урбаністика
Буває, що місця, які вражали у дитинстві до холодних мурах на шкірі, в дорослому віці, наче дволикий Янус, раптово повертаються іншим своїм обличчям, до якого ти не звик. Харків мого дитинства і той Харків, де я мешкаю тепер, – це два різних міста. Перший я дуже любила за нечасті побачення, які завжди дарували відчуття свята з солодким післясмаком, другий – довго не могла сприйняти, прийняти і впустити до серця.
17 листопада, 2016Приватна урбаністика
Уперше Суми здалися мені сірими й невиразними. Неприбраний сніг, побиті тротуари, бездоріжжя пригнічували, а коротка вилазка у центр міста не дала чіткого уявлення про його естетичну та історичну цінність.
11 листопада, 2016Приватна урбаністика
Уперше я почув про Підкарпатську Україну дуже давно, більше тридцяти років тому, коли познайомився з Жужею, молодою мадяркою з Будапешта. Її дідусь і бабуся жили у цьому регіоні, який вона називала “Карпатолйо”, і вона все хотіла до них поїхати. Була там лише раз чи два, на той час потрапити сюди з Угорщини було майже неможливо. Що ж до мене, то я тоді також шукав слідів мого дідуся, який народився десь у Карпатах, але я не знав, де саме. Пообіцяв собі, що колись відвідаю цей регіон, віддалений від традиційних маршрутів.
8 листопада, 2016Приватна урбаністика
Напевно, все почалося значно раніше, але вважаймо, що віхою були Андруховичеві тексти. У “Перверзії” він писав про Венецію так, що уявлявся Львів, у “Дванадцяти обручах” він писав про антоничівський Львів, у “Таємниці” він писав про своє львівське студентство, кажучи, що завжди хотів “мати щоденний стосунок до тих стін”.
4 листопада, 2016Приватна урбаністика
На пляжі вони з’явилися непомітно. Поставали по одному, викривлюючи простір і, зрештою, змінюючи нас.
1 листопада, 2016Приватна урбаністика
Люблю Місто Лева. Обожнюю шарм, притаманний лише йому.
28 жовтня, 2016Приватна урбаністика
«Йду до гальонів» або «Йду подивлюся до москалів», — казали колись люди й вирушали через місток на Збручі до своїх сусідів з іншої імперії — Австро-Угорської або Російської.
24 жовтня, 2016Приватна урбаністика
Як показує досвід, стосунки можна мати не тільки з людьми. Стосунки з містами можуть розвинутися в не менш захопливий сюжет, зі своїми емоційними підйомами і спадами, розлуками й повертаннями. Ми непомітно проживаємо ці стосунки як паралельне життя у своїй свідомості, на тлі решти вагомих подій, і тільки зрідка оглядаємося, щоби спробувати збагнути: що ж це було в мене з тим містом: може, любов? Чи тільки нудний шлюб із розрахунку?
21 жовтня, 2016Приватна урбаністика
Як можна було, стонадцять разів ходячи у Львові вулицею Городоцькою, однією з найдовших, не відвідати того-таки Городка?
12 жовтня, 2016Приватна урбаністика
Літня жінка з охайною високою зачіскою виходить із під’їзду щоранку в той самий час. На неї вже чекають.
6 жовтня, 2016Приватна урбаністика
Цей, другий, бік Карпат завжди притягував мене, поляка. Що там лежить на схід від містечка Устшики-Дольне, котре на самому кордоні з Україною? Які вони, оті гори, що їх бачив із польських полонин? Десь довкола мене загадковим птахом кружляла легенда Гуцульщини. До мого краю доходили далекою луною розповіді про Олексу Довбуша. Дідусь при вогнищі подеколи співав сентиментальну пісню «Червоний пояс» — про гуцула, який не може жити в низинах.
3 жовтня, 2016Приватна урбаністика
Ну ось: я трохи почекала — і почалася осінь. І це добре, бо саме ця пора найбільше пасує моїм улюбленим місцям Тернополя. Вона увиразнює тріщини, патьоки, рани, синці, подряпини. Тепер пробираєшся містом, ніби це паноптикум образів стертих, побляклих, і вони чекають, аби їх пригріли та відживили.
26 вересня, 2016Приватна урбаністика
Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
9 вересня, 2016Приватна урбаністика
Таксист запитує, куди везти, і я щоразу відповідаю: «Доміки. Перший будинок».
5 вересня, 2016Приватна урбаністика
Одеса – мабуть, чи не найбільш міфологізоване місто на теренах колишнього СРСР.
1 вересня, 2016Приватна урбаністика
Це було друге з побачених мною невидимих міст. Перше було -- Королевець-Кеніґсберг (і все ще "Калининград"). Я відкрила для себе Королевець десь тоді ж, коли й Дніпрдзержинськ(нині Кам’янське), -- влітку 2009 року. Але зараз ітиметься про моє Мамаємісто.
1 вересня, 2016Приватна урбаністика
Розкошую влітку «посеред сільського дискурсу» на Десні. До столиці звідси — всього нічого, якихось 150 кілометрів. Але, як для планет Сонячної системи більше важить Сонце, аніж далекі гігантські зорі, – тут теж є ближчий, аніж столиця, центр притягання.
Читайте також
Президент Інституту досліджень міжнародної політики (Токіо) й колишній посол Японії у США поділився з Тижнем міркуваннями про зміни до Конституції своєї країни, про її відносини із сусідами та світовими гравцями, а також про архітектуру безпеки в Східній Азії.
24 травня, Анна Корбут,
18-го травня, Верховна Рада не змогла дати достатньо голосів за проект постанови РНБО, яким пропонувалося ввести санкції проти Віктора Януковича та його оточення. Проект постанови №5350 кілька разів ставили на голосування, однак він так і не зміг набрати потрібної кількості голосів. У підсумку в парламенті знайшлося лише 206 депутатів, які виявили бажання його підтримати.
24 травня, Денис Казанський,
Я жила в багатьох містах: Збаражі, Тернополі, Львові, італійських Сан Паоло та Річчоне на узбережжі моря, але особивий затишок знайшла у Черкасах. І це не ейфорія першого місяця, а спокійно прожиті півтора року, коли точно можу сказати, що Черкаси таки люблю.
23 травня, Ірина Ящук,
Світові ЗМІ: Попри "дуже високий" рівень терористичної загрози у Великій Британії, терористу вдалося пронести на концерт вибуховий пристрій
23 травня, ,
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено