Спецтема: Внутрішні виклики
15 червняАвторські колонки
Чому нам не фіолетово
Добре, коли нашу країну відвідують люди з усього світу: чи то під час великих подій, чи то просто щодня у своїх бізнесових або туристичних цілях. За давньою українською традицією гостинності, намагаємося все підготувати якнайкраще, і за не менш давньою звичкою — переважно в останній момент. Тобто покращуємо імідж, як можемо, а не систематично, як хотілося б.
14 червняАвторські колонки
Посттравматичний синдром
Теоретики, які ділили Україну на дві частини — за мовною ознакою, за проросійськістю/проєвропейськістю, за стажем руйнівного радянського досвіду (мовляв, на захід від Збруча народ не такий зіпсований), — на мою думку, помилялися.
11 червняПолітика
Свобода не сваволя
Як проти українців використовують міф схильності до свавільності та чому таке важливе відчуття відповідальності перед своїми
10 червняСуспільство
2,5 хвилини на збори
Помаранчевий магазинчик і яскрава усмішка Наталії з віконечка вітрини. Поряд сквер, пошкоджена будівля пошти й траурний вінок біля стіни. У сумнозвісному районі Східний у Маріуполі на майданчиках бавляться діти, їздять маршрутки, люди йдуть у своїх справах. Від трагічних подій 2015 року практично не залишилося ознак.
8 червняАвторські колонки
Бути сильними
Війна крім болю й руйнування принесла багато змін. Деякі з них сьогодні є найбільшим зрушенням у суспільстві.
6 червняСуспільство
Прагматичний патерналізм. Як досвід і розрахунок відвертають українців від ліберальних реформ
Попри сильний суспільний запит, на зміни значна частина українців курс на ліберальні реформи не підтримує.
17 травняАвторські колонки
Почни із себе?
«Починайте із себе» — так зараз дуже модно казати, торкаючись будь-якої теми, що несподівано перетворюється на проблему. Як тут сперечатися: кого не дратують критикани, котрі тільки вказують, що треба робити іншим, і нічого не змінюють самі?!
11 травняСпецтеми
Внутрішні виклики
17 квітняФотогалерея
Хата-Майстерня — простір, що формує спільноту
Ще на початку 2014 року кілька ентузіастів із різних куточків України просто мріяли про спільне — свій простір у горах. А сьогодні тут, у карпатському селі Бабин, вирує життя: у старій гуцульській хаті 30-х років є 5 кімнат, які слугують хостелом, кімната для занять, санвузол і затишний гірський простір довкола. Тут можна скуштувати автентичні страви, приготовані місцевими мешканцями.
29 березняПолітика
Не створювати кумирів
Будь-яке суспільство схильне до створення кумирів, які вирішать всі проблеми, наведуть лад у політиці, економіці, розберуться з корупціонерами й розбудують сильну, потужну та незалежну державу.
28 березняАвторські колонки
Гудок
Колись перекладав англійською для тайванських виробників пластикового пакування — незабутні рябі торби, поліпропіленові мішки, - оце ось все. І виявилося, що серед виробників цієї шанованої продукції, якою Тайвань завалив увесь світ, в тому числі Велику сміттєву пляму на півночі Тихого океану, є представники двох шкіл, які користуються цілком відмінною термінологією.
27 березняІнфографіка
Громадянська пасивність
Хоча волонтерський рух і громадські активісти завоювали довіру більшості українців, однак кількість тих, хто особисто долучається до їхніх ініціатив, залишається невеликою
27 березняСуспільство
Громадянська пасивність
Хоча волонтерський рух і громадські активісти завоювали довіру більшості українців, однак кількість тих, хто особисто долучається до їхніх ініціатив, залишається невеликою
25 березняСуспільство
Не знищувати, а відроджувати
Донеччанин Максим Потапчук у ніч на 14 березня 2014 року лежав із розбитою головою в міській лікарні № 17, куди потрапив після кривавої бійні, на яку перетворився мирний мітинг у центрі міста. А в його будинку, що родина недавно придбала, уже шукали «укропа» та «зрадника Донбасу».
18 березняСуспільство
Морпіх і його щоденники
«Український мілітарний портал працює доволі давно. Але, попри тривалий час існування, у нас не було чіткої цілі.
17 березняІсторія
Старі імперські міфи проти нових українських
Міфоборець Євген Синиця проти міфотворця Михайла Грушевського
12 березняАвторські колонки
Зміни з голлівудською усмішкою
Реформи — річ як актуальна й важлива в українському суспільстві, так і вкрай спірна й конфліктна.
8 березняСуспільство
Просто «пробігти» тротуарами
Вона, сміючись, каже, що спізнюється, але вже біжить. Я вимикаю телефон й із сумом дивлюся на тротуар, яким вона повинна «бігти».
6 березняАвторські колонки
Про «тупий народ»
Щоближче до виборів, тим частіше ведуться розмови про «тупий народ», катастрофічно не готовий до демократії.
5 березняСуспільство
«В вигнанні дні течуть, як сльози...»
Вільний репортаж не зовсім вільної людини
2 березняАвторські колонки
Біполярне суспільство
Зараз у світовій спільноті, особливо зіркового масштабу, пішла мода зізнаватися у своїх хворобах, про які зазвичай не говорять, щоб не опинитися за колом, де написано «Нормальні». Але сьогодні це в тренді — сповістити на весь світ, що ти страждаєш якоюсь рідкісною фобією.
22 лютогоАвторські колонки
Дивіться, хто прийшов!
Я добре розумію, що таке узагальнення. Це умоглядна спекуляція (звісно, у філософському сенсі). Будь-яка абстракція уже спрощення, і використання слова «вони» без чіткого визначення меж об’єкта демонструє безпорадність, коли стикаєшся з конкретним «він» чи «вона».
10 лютогоАвторські колонки
Чому не модно говорити про війну
Баталії в українському суспільстві, звичайно, мають під собою актуальний привід, але є теми, які можна назвати традиційними. Наважуся припустити, що про них згадують, коли актуальних питань бракує. Те, що українців у світі всі забули й узагалі втомилися від нас, якраз один із таких універсальних шаблонів.
25 січняАвторські колонки
Лицар і невістка
Днями, шукаючи одну фотку, пірнув у свою сторінку у Facebook п’ятирічної давності. Потрібної не нарив, натомість натрапив на дві ілюстрації тогочасної атмосфери.
20 січняСуспільство
Оптимізм незадоволених
Незважаючи на негативні оцінки подій у державі, українці зберігають віру в краще та загалом відчувають себе щасливими людьми
18 січняАвторські колонки
Дзеркало української душі
Поки влада намагається організувати промоцію України на Заході, той успішно здійснює промоцію України в Україні. Ось вам свіженький приклад.
18 січняАвторські колонки
À la guerre comme à la guerre
Ми живемо у двох Українах одночасно. Одна виходить на Майдани, посилає своїх дітей на фронт, збирає гроші на бронежилети й прилади нічного бачення, намагається брати участь у місцевому самоврядуванні. Друга голосує гречкою, дає хабарі скрізь, де тільки можна, дружньо ненавидить владу всіх рівнів і слухає шансон.
4 січняСуспільство
Псевдолідер: вовк в овечій шкурі
За даними Центру Разумкова, більшість українців (73%) згодні або радше згодні з тим, що партії, які довгий час перебувають при владі, скомпрометували себе, а надія лише на нові політичні сили й нових лідерів. Щодо останніх, то в необхідності «свіжої крові» переконані також понад половина (55%) українців.
3 січняАвторські колонки
Пам’ятаючи про реванш
Судячи з того, як закінчується цей рік, 2018-й мине в запеклій боротьбі між «зрадофілами» та «порохоботами».
2 січняАвторські колонки
Незручні діалоги
У столиці я живу вже понад 20 років, але «кияни» — то все ж таки радше про моїх дітей, бо вони народилися тут і мають повне право називати це місто своїм.
31 грудня, 2017Авторські колонки
З вірою в дива
Помиляються, трагічно помиляються ті, хто каже, що в країні нічого не змінюється, а як змінюється, то не на краще.
27 грудня, 2017Авторські колонки
«Голосуй серцем»
…Бесіда, як годиться, почалася з дискусії стосовно сортів пива й дуже швидко перейшла до обговорення нинішньої влади та окремих сил, які до неї входять. І раптом колега поставив питання руба: а що ти зробив би, якби тобі довелося запускати політичну партію з нуля?
21 грудня, 2017Авторські колонки
Хлопчик, який кричав «Майдан!»
Дослухаючись до полум’яних промов, що останнім часом лунають у центрі Києва, я пригадую не лише п’єсу Подерв’янського «Данко», а й оповідку про хлопчика, який жартома кричав «Вовк!» і врешті дожартувався.
11 грудня, 2017Авторські колонки
Відстань: рівний до рівного
Залізничні пасажирські вагони нічних поїздів є певним символом нашої країни. Вони бувають різні – трансформери, плацкартні чи купейні, нові чи перефарбовані під нові, брудні чи дуже брудні. Але всі ці залізні тимчасові будиночки на колесах є майже єдиним інструментом сполучення різних регіонів країни.
7 грудня, 2017Суспільство
Деформовані зображення космополітичного телескопу: цивілізація, нація, держава, глобальна перспектива
Український народ змінюється постійно, і так буде вічно – доки земля крутиться навколо сонця; але, одночасно, в своїй глибокій сутності, попри усі зовнішні зміни, він залишається тим самим – яким був за Княжої України, за Козацької Держави, за УНР і боротьби героїв ОУН-УПА, таким він є нині, і буде завтра. Це діалектика життя, і її неможливо відмінити модною філософською концепцією, або волюнтаристським політичним актом. Україна вічна!
5 грудня, 2017Авторські колонки
Чи від щирого серця
Здається, слова про нові європейські цінності, зміни, що починаються з кожного, та корупцію, що вбиває, є не тільки невід’ємною частиною нашого суспільства, а й обов’язковою складовою риторики будь-якого політика.
18 листопада, 2017Суспільство
Вася Енерджайзер
На балконі нашого офісу Вася смачно затягується цигаркою, яку підкурює від іншої цигарки, і продовжує свій монолог у мій бік, але вже й не дивиться на мене: — Так, а ще мені треба, щоб ти начитав для радіо українські класні прислів’я, ще картинка, ще... — я вже й не слухаю. Усі його слова далі звучать як «бла-бла-бла», а в моїй голові народжується діалог для опонування.
10 листопада, 2017Авторські колонки
Л — логіка
Є давній і не дуже пристойний анекдот про те, що коли чоловік хильне чарочку, запалить цигарку, то його потяг до протилежної статі автоматично зростає, а якщо в тебе у кишені ні сірників, ні запальнички, то годі розраховувати на успіх у жінок. Такий-от кумедний приклад хибної логіки.
9 листопада, 2017Авторські колонки
Психоаналіз по-українськи
Морок розвіявся не для всіх. Чимало українців, і не лише підстаркуватих, які прожили в совітській системі більшу частину життя, а й зовсім молодих, які мають уривчасті казкові уявлення про попередній порядок, дозволяють собі ностальгію за «стабільністю» й «найсмачнішим у світі морозивом» — таких, якщо вірити соціології, серед нас понад третина.
9 листопада, 2017Авторські колонки
Філософський – дій!
Серед безмежної кількості постійних інтернет-дискусій на тему ступені занепаду всього навколо з коливанням між «погано», «дуже погано» та «все пропало», інколи просто життєво необхідно повернутись в реальне життя, де, як виявляється, не все вже так і погано. Пошук позитивних історій в офлайні — невеличке щеплення.
31 жовтня, 2017Суспільство
Об’єднання країни: заради, проти, всупереч
Чи бачать українці навколо себе теми, що спроможні згуртувати людей після війни, розмірковували представники різних професій, що живуть на Донеччині.
26 жовтня, 2017Суспільство
Чи готові українці до протестів
Уже можна констатувати, що жовтневі протести під Верховною Радою не були такими масовими та резонансними, як сподівалися організатори. Одним із небезпечних наслідків цього може стати хибне відчуття цілковитої безпеки та контролю над ситуацією, яке виникне у влади. Це навряд чи пішло б на користь і самому керівництву держави, і перед­усім суспільству.
20 жовтня, 2017Авторські колонки
Квінтесенція лицемірства
«Ви теж вважаєте, що я менш гідна людина, ніж, наприклад, Сашко? Бо в мене батько підприємець, а в нього мати прибиральниця, а тато алкаш» — це питання змусило замовчати завжди гомінких семикласників, що тільки прочитали вірш Роберта Бернса «Чесна бідність» на уроці зарубіжної літератури.
17 жовтня, 2017Авторські колонки
Чи прощати переможених
В сучасних українських реаліях навіть, на перший погляд, однозначні слова, інколи набувають дуже багато різних відтінків.
30 вересня, 2017Авторські колонки
Дрібний диявол
Глибинні відчуття Батьківщини, рідної землі, суспільства, до якого належиш, виникають не тільки з пафосних речей на кшталт «материнського молока», а й із дрібниць, що набувають важливості в особливі часи.
29 серпня, 2017Авторські колонки
Як тил вбиває не менше за війну
В ідеальному суспільстві таких історій не повинно було б бути. Під час нещодавньої поїздки до Рівного на весілля, довелося вкотре побачити як суспільство практично не толерує тих, кого покликали захищати від «руского міра». За святковим столом я відразу впізнав свого знайомого, одного з тих, кого завдяки незламності в боях за Донецький аеропорт називають «кіборгами».
15 серпня, 2017Авторські колонки
Людина-інституція
«Інституція», «інституційний», «інституційно», «інституційність» ― ми щодня не раз уживаємо в ­різних випадках ці слова, не надто усвідомлюючи їхнє значення. А також їхній вплив на наше позаінституційне життя, якщо таке життя взагалі існує в суспільстві.
9 серпня, 2017Культура
Оксана Забужко: «Українське суспільство сьогодні позбавлене орієнтирів»
Письменниця про незалежність як умову самопізнання, українсько-польський вузол, нереалізованість і страх
17 липня, 2017Суспільство
Поважати, а не жаліти. Історія одного повернення з війни
Ветеран АТО, один із перших учасників «Ігор героїв», Юрій Дмитренко про важке поранення, адаптацію, спорт і суспільну комунікацію
17 березня, 2017Суспільство
Українська мова в Україні: де вона, яка вона і скільки її?
Останнім часом активізувалися дискусії на тему мовного питання через появу законопроектів, які мали б відрегулювати мовну політику в Україні. За сумною традицією подібні дискусії, як правило, ведуться без врахування статистики, соціолінгвістичних досліджень та фахової філологічної оцінки. Хоча перед тим, як дискутувати на цю тему, було б непогано окреслити конкретні ареали мовного вжитку, відповісти на питання де і скільки в Україні україномовних і які в них особливості. Виважений ареальний підхід – це найкраща основа для продуманої мовної політики.
26 січня, 2017Авторські колонки
Роздуми над біометричним паспортом
«Нас 52 мільйони!» — під таким слоганом відбувалася перша промокампанія каналу «1+1» довгих 20 років тому. Нам хотілося підняти українцям дух, дати зрозуміти, що ми самодостатні, й це тоді сприймалося мало не як одкровення, хоча сама собою цифра не викликала сумніву.
12 січня, 2017Суспільство
І це лише початок
У масовій культурі доволі поширеним є вірування в сакральність новорічної ночі. Мовляв, як її проведеш, таким рік і буде. І доки середньостатистичний українець зустрічав 1 січня 2017-го відповідно до своїх уявлень про ідеальні 365 днів, у країні та світі відбувалися важливі події, які так-сяк, але дають змогу припустити, з чим нам доведеться зіткнутися наступного року.
2 січня, 2017Авторські колонки
Дзеркало на роздоріжжі
Майже три роки тому, у момент переходу від зневіри до нової надії, українці вирішили, що політична нація таки склалася раз і назавжди.
21 вересня, 2016Авторські колонки
Зацементована пам’ять
Останні півтора року українське суспільство лихоманить від деяких реформ пропагандистсько-ідеологічного характеру, названих декомунізацією.
6 червня, 2016Авторські колонки
Чи винна абетка?
В Україні ніколи не було і напевно не буде дефіциту дивних людей, невиправних баламутів, професійних диваків, що не перестають вбачати причини всіх бід України в якихось периферійних обставинах.
9 травня, 2016Суспільство
Фундамент майбутнього
Чому саме нині настав час створити Пантеон українських героїв і яким він мав би бути
21 квітня, 2016Політика
Контргра. Влада, активісти, реваншисти і Захід. Хто кого
Гральний бізнес в Україні вже кілька років під забороною, але азарту в нашому житті все одно не бракує. Ставки великі, шулерів достатньо, на Сході крутить свій револьверний барабан російська рулетка, а в Києві політичне казино працює цілодобово, без перерв та вихідних. Масштаб гри значно більший, ніж можна собі уявити.
25 лютого, 2016Суспільство
Білий шум
Я ще пам’ятаю ті часи, коли відбір на Євробачення й сам конкурс були головною темою фактично для всіх ЗМІ. Не сказати, щоб цього року тема пісенних змагань десь непомітно загубилася: Крим, Джамала, пам’ять про депортацію, вкотре «ображена Росія» — це всі ті маркери, до яких наші громадяни залишаються доволі чутливими. Хоча із самою чутливістю, схоже, щось не те: чи то ранній весняний авітаміноз, чи то втома від напруження в інформаційному полі. Українці починають рефлексувати з якихось дріб’язкових приводів, залишаючи поза увагою справді важливі речі. І винен у цьому шум, який наростає щодня звідусіль і стає тотальним. Кажучи по-науковому, білим.
7 лютого, 2016Суспільство
«Брудна» справа в чистих руках
Про природу аморальності влади та поліції
21 січня, 2016Суспільство
Вирватись із порочного кола
Сучасне українське суспільство одне з найуразливіших у світі до соціал-популізму. Однак мусить розірвати з ним, щоб мати шанс на краще майбутнє
1 січня, 2016Суспільство
Грандіозна імітація
Фантастичний сценарій докорінних змін
30 грудня, 2015Авторські колонки
Україна народилася заново
З’явилася нова нація. Ця велика подія для світової політики була передбачуваною, її обговорювало багато європейських політичних аналітиків та письменників, як східних, так і західних. Достатньо згадати Андрєя Піонтковского, Владіміра Сорокіна або Олександра Мотиля. Україна знову викарбувала своє ім’я на політичній мапі світу.
30 грудня, 2015Суспільство
З новим мемом!
Україна не є якоюсь супертехнологічною країною, але новітні засоби комунікації нам все ж не чужі. Усі сьогочасні тренди «варяться» в соцмережах, передовсім у Facebook. Так уже склалося, що саме там зустрічають­­ся якщо не людина з людиною, то акаунт з акаунтом: політика і громадського активіста, журналіста і міністра. І саме там народжуються меми, якими, здається, й розмовляє нині наше суспільство. Спробуємо поглянути на деякі з них із позиції їхньої ймовірної «живучості» в 2016-му.
26 грудня, 2015Авторські колонки
Поколінню барикад
Новий рік 2014-й пам’ятаєте? А «Ще не вмерла Україна» в один голос потужністю півмільйона горлянок на майдані Незалежності? А те, про що тоді мріяли й за що піднімали келихи з шампанським? А неймовірне свято єднання, яке переживала країна, вірячи в себе, у свою силу та перемогу? Перемогу добра над злом…
12 листопада, 2015Суспільство
Джованна Броджі-Беркофф: «Загальною рисою українського суспільства є брак прагматизму»
Професор Міланського університету україністка Джованна Броджі-Беркофф поділилася з Тижнем спостереженнями щодо того, як змінилися українці після Революції гідності.
10 жовтня, 2015Суспільство
Скидаючи чуже вбрання
Радянізований і зрусифікований колись регіон повертає собі українське обличчя. Багатонаціональність лише сприяє цьому
5 жовтня, 2015Історія
Де і як лікувалися селяни півтора століття тому
Якою була загальна, простонародна, медицина в дорадянському українському селі? Де лікувалися селяни? Що було в безкоштовному меню хворих? Який статус у тодішньому суспільстві мали медичні працівники і що можна було купити на їхню зарплату? З якими хворобами боролися тодішні лікарі?
9 липня, 2015Суспільство
За куркулізацію всієї країни!
Кожен українець у душі хлібороб. Так історично склало­­ся. Бо коли тисячоліттями щовесни сіяти і щоліта збира­­ти хліб, то, мабуть, земля стає не просто засобом прохарчування, а життєвим і світоглядним простором. «Садок вишневий коло ха­­ти» – це наше все. Це сенс життя українця – його альфа і омега, його мотиватор і мрія.
25 червня, 2015Авторські колонки
Бар’єр проти «Третього Риму»
Події, які розгортаються з моменту Революції гідності й донині, примушують українське суспільство нарешті конкретно для себе визначити, що формує його ідентичність і в якій поведінці та ставленні до різних явищ життя вона себе виявляє.
20 червня, 2015Суспільство
Виклик геронтократії
Видатний соціолог Оґюст Конт у своєму «Курсі позитивної філософії» колись зауважив, що темп суспіль­­них змін чітко залежить від швид­­кості ротації поколінь. Тобто що швидше молоді люди починають приймати рішення й стають відповідальними за долю суспільства, то більше шансів у такого соціуму на позитивні зміни.
1 червня, 2015Авторські колонки
Знайомство по горизонталі
Я досі так і не був у «Межигір’ї», якось не склалося. Коли друзі з Автомайдану їздили пікетувати замок тоді ще чинного Дракули, лежав на дивані («диванна сот­­ня») з температурою, а після того було, чесно кажучи, нецікаво: хіба я не бачив зразків їхнього смаку в інших місцях? Минулих вихідних друзі запрошували приєднатися. Повернулися задоволені: страуси, хонка, природне питання: «Ну й навіщо це одному?». І раптом як рефрен: «Яка ж гарна в нас країна!». Тільки заради цього висновку варто було їхати.
31 травня, 2015Суспільство
Ірина Бекешкіна: «Українці почали долати патерналістський комплекс»
Тиждень поспілкувався з директором Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» про зміни в суспільстві за останній рік, шанси на реванш старої влади та постколоніальні синдроми.
22 травня, 2015Політика
Коли ж прийдуть нові українці?
Незабаром святкуватимемо 24-ту річницю незалежності України. 24 роки – це більше, ніж половина шляху Мойсея пустелею, і вже так чи так треба підбивати не остаточні, але ґрунтовні підсумки.
3 травня, 2015Суспільство
Роковини в Одесі: притлумлена агресія
На роковини після пожежі у Будинку профспілок в Одесі очікували на сутички між проукраїнськими і проросійськими активістами. Втім, акція перших була не довготривалою, а за другими пильнували сотні міліціонерів.
29 квітня, 2015Авторські колонки
Самоствердження щурів за рахунок динозаврів
Повторити: Таке вже було. І не раз. На жаль, ці уроки українці проходили доволі часто, але засвоїти їх до кінця так і не зуміли. Можливо, не зуміли. Принаймні на це дуже сподіваються всілякі там нащадки Троцьких, Винниченків і інших творців історії, яких іноді нам підкидає лиха доля.
20 квітня, 2015Суспільство
Функціонери МОН пообіцяли, але не виконали
Розвиток національної спільноти великою мірою детермінований станом освіти та науки. Завдяки освітньому процесу й науковим здобуткам формується інтелектуальний потенціал нації, зростає економічний прогрес, посилюються обороноздатність і конкурентоспроможність держави. Наука, а особливо освіта, не лише здійснює вплив на соціум, а й виконує його запити. На сьогодні одним із пріо­ритетів для держави є проведення системних і якісних реформ у цій галузі з тим, щоб посісти гідне місце у світовій спільноті.
12 квітня, 2015Історія
Сини ображених батьків…*
До 1960-х років Україна залишалась аграрною країною, більшість її населення становили селяни. І за будь-якого політичного режиму селянство було фундаментом соціальної піраміди, маючи при цьому найменше прав
23 березня, 2015Суспільство
Наша Стіна. Тільки україноцентризм здатен захистити нас від утрати державності
Улітку 2014 року, в розпал російської збройної агресії проти України, урядом України було ухвалено рішення про створення системи фізичного захисту українського державного кордону, названої спочатку «Стіною», а пізніше «Європейським валом».
22 січня, 2015Світ
Майрбек Вачагаєв: «Державними нагородами найманців не нагороджують»
Про те, що криється за останньою голосною претензією кавказців на Донецьк, які воюють на російській стороні на Донбасі, те, що змусить їх піти з української території та ІДІЛ на Північному Кавказі як одну із головних загроз для Росії у 2015 році Тиждень поспілкувався із колишній постійний представник президента Чеченської Республіки Ічкерія Аслана Масхадова в Росії Майрбеком Вачагаєвим.
5 січня, 2015Авторські колонки
Питома вага
Як твердять соціологи, для того щоб зміни в країні стали невідворотними, не менше ніж 20% громадян мають брати активну участь у її суспільно-політичному житті. За даними тих-таки соціологів, у подіях на Майданах усієї країни прямо чи опосередковано брало участь від 10% до 15% українців.
3 січня, 2015Суспільство
2015-й: що ми напишемо на прапорі перемоги?
Унікальність сьогоднішньої ситуації для українського народу полягає в тому, що вперше за останні кілька століть ми не стоїмо перед необхідністю завойовувати свою свободу.
1 січня, 2015Суспільство
За новим календарем
Кожна революція запроваджує нове літочислення. Пам’ятаєте французьке: брюмер – фример – нівоз – плювіоз, другий рік Республіки (замість 1793/94)? Ну або відносно недавній перехід більшовиків на «новий стиль».
31 грудня, 2014Авторські колонки
Рік прозрінь
Почати з себе» – це не гасло, виявилося, що щось треба зробити! Нинішній рік став прозрінням для багатьох, слинтяї склали ручки і далі скиглили, сильні почали щось змінювати.
18 грудня, 2014Авторські колонки
Безпам’яття як український пріоритет?
Кілька років тому у Віденському університеті відбувся науковий семінар, присвячений темі музеалізації, матеріального історичного спадку та postmemory. Пріоритети політики пам’яті колись колоніальних та імперіалістичних держав (Австрії, Росії, Франції, Іспанії та ін.) полягають у намаганні динамізувати пам’ять про минувшину в сучасних контекстах. Такий підхід примушує нові покоління не лише заново усвідомлювати, трактувати й передавати в спадок власну історію, а в її контексті, опосередковано й чужу, як-от колишніх «периферій». В Австрії це спостерігається, скажімо, в підході до Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, який переважно обмежується австрійською перспективою.
17 листопада, 2014Суспільство
Олег Воловина: «Диверсифіковане суспільство стає ознакою нашого часу»
Директор Центру демографічних і соціоекономічних досліджень українців у США при Науковому Товаристві імені Шевченка в Нью-Йорку розповів у розмові із Тижнем про тенденції відтоку мізків з України, політику і досвід США стосовно свого людського капіталу та майбутнє Європи за умови збереження там нинішнього нульового природного приросту серед корінних європейців.
8 вересня, 2014Суспільство
Семен Глузман: «Страх ніхто й ніде не лікує»
Відомий правозахисник і психіатр Семен Глузман розповів Тижню про посттравматичний розлад, який уражає кожного учасника й очевидця бойових дій, та інші трав­­ми, яких нині зазнає українське суспільство.