Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
20 грудня, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Ірина Бекешкіна: «Це європейське покоління»

Євромайдан став революцією молодих, але не юнаків. За даними дослідження Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київського міського інституту соціології, оприлюдненими 10 грудня, середній вік майданівців – 36 років. При цьому від 15 до 29 років – 38%, а за 55 – 13%.
Матеріал друкованого видання
№ 50 (318)
від 12 грудня, 2013
Ірина Бекешкіна: «Це європейське покоління»

Ще один цікавий факт: до переговорів із владою були схильні 56% опитаних молодих людей, тоді як серед старших вікових груп цей показник становив лише 48% (опитування проводили 7–8 грудня. – Ред.) Виходить, що рушій революції – молодь – водночас є й провідником компромісу? Про ці та інші суперечливі й водночас взаємопо­в’язані риси сучасної української молоді Тиждень поговорив із директором Фонду імені Ілька Кучеріва Іриною Бекешкіною.

У. Т.: Яку рису нового покоління українців, що виходить сьогодні, зокрема, й на політичну арену, ви назвали б визначальною?

– Головна характеристика нового покоління українців – те, що воно вже не пострадянське. Тому що зовсім не радянське. Воно не має внутрішнього зв’язку з тією епохою, не асоціює себе з нею ні в позитивному, ні в негативному плані.

Звичайно, ці люди значно вільніші. Водночас, хоча й може видатися дивним, нове покоління дистанціюється від політики. Ми проводили дослідження активності громадян під час минулих виборів. Так ось, серед 18–30-річних найвища частка тих, хто взагалі не голосував, – аж 48%! Тоді як з-поміж людей, яким за 70 і яким часто вже просто важко ходити, таких лише 14%.

Читайте також: Протести в Україні. Народження нації?

Крім того, влітку ми проводили опитування про зацікавленість громадян політикою. Так ось, найменший інтерес до неї в молоді. З-поміж людей до 30 років аж 38% заявили, що зовсім не переймаються політикою. А «дуже цікавилися» лише 2%, тоді як серед найстаршої аудиторії таких 14%. Це, до речі, пояснює гасла перших днів Євромайдану – «Майдан без політиків».

У. Т.: Але ж саме молодь зазвичай робить революції, це загальносвітове правило, чи не так?

– Але ж для того, щоб робити революцію, не потрібно мати більшість. Необхідна активна меншість. А крім того, нинішній Майдан – це аж ніяк не тільки молодь. Найбільше її там було 1 грудня, після розгону Євромайдану 30 листопада. Я на власні очі бачила, як студенти йшли цілими вишами: КПІ, Могилянка…

У. Т.: Чому пізніше молоді поменшало? Тому що вона швидко запалюється, але й швидко «вигоряє»?

– Я поставила б запитання інакше: чому її виявилося так багато 1 грудня? Важливим стимулом був, зокрема, жорстокий розгін Євромайдану напередодні. Але не можна сказати, що загалом молодь не відіграє ролі в цих подіях. Якщо зважити саме на її аполітичність, про яку я вже казала, то вона ще дуже активна. І, схоже, влада не очікувала такої активності. Гадаю, керівництво не врахувало, що молоді люди, подобається це нам чи ні, знач­ною мірою зорієнтовані на виїзд.

У. Т.: Ви маєте на увазі еміграцію?

– Не обов’язково! Зорієнтована на те, щоб поїхати за кордон навчатися, попрацювати. Влада так старанно переконувала цю молодь, що Україна йде в Європу, що ми підпишемо Угоду про асоціацію і навчатися та працювати там стане легше, а згодом, можливо, з’явиться й безвізовий режим… І молодь покладала на це свої життєві плани. Адже в самій Україні, на жаль, зараз сформовано глуху ситуацію для самореалізації. Соціальні ліфти не працюють, всюди корупція, нагору проходять тільки «свої». Відтак молоді люди сподівалися на полегшення можливості реалізуватися за кордоном.
Це не просто припущення. Ми нещодавно проводили опитування, не лише серед студентів, а й поміж громадян узагалі, стосовно того, що найбільше не влаштовує українців у нашій вищій освіті. Так ось, претензій багато, але на першому місці те, що наші дипломи не визнаються у світі!

Читайте також :Вільнюський саміт на українських площах

І в таких умовах раптом виявляється, що Україна вже нікуди не йде. Такий «облом». Молодь цим обурилася – не в тому навіть сенсі, що в неї відібрали мрію, а в тому, що їй поламали плани на майбутнє.

І це ще одне, чим молоде покоління відрізняється від старших. Воно орієнтоване абсолютно проєвропейськи. У жовтні ми проводили опитування про вибір між Євросоюзом і Митним Союзом, то навіть на Сході, куди ми зарахували Донецьку, Луганську області та Крим, люди до 30 років нехай і з невеликою перевагою, але все ж таки виступають за ЄС. За МС – лише 38%. В інших регіонах різниця значно більша. Це європейське покоління. 


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про соціально-економічні передумови системних перетворень в Україні
    24 січня, Олександр Крамар
  • Народні депутати намагаються реформувати країну, хоча досі не спромоглися реформувати сам парламент.
    24 січня, Андрій Голуб
  • Персонажів цих дуже різних книжок об’єднує бажання, якщо не знайти коріння, то принаймні відшукати те, що прив’язує нас до минулого, утворює тяглість і допомагає сприймати смерть не як кінець, а як проміжний етап існування. Пошук себе через спробу зрозуміти іншого – вічна тема, тож від вторинності ці історії рятує лише оригінальність форми. Адже, будьмо чесними: зміст у літературі – справа другорядна.
    23 січня, Богдана Романцова
  • За підрахунками організаторів, учасниками Жіночого маршу стали понад 2,5 млн осіб у кількох сотнях маршів по всіх Сполучених Штатах Америки.
    23 січня, Ольга Ворожбит
  • Про напівзабуту історію масового знищення євреїв у Румунії та на підконт­рольних їй територіях у роки Другої світової війни, а також про європейську історичну пам’ять і причини того, чому частині сучасних румунських та молдовських політиків бракує сміливості визнати роль і місце своїх націй у Голокості, Тижню розповів швейцарський дипломат та історик Сімон Ґайссбюлер.
    22 січня, Ганна Трегуб
  • Як статус культурної столиці Європи змінює міську громаду: досвід Вроцлава
    22 січня, Анна Корбут
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено