Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
12 грудня, 2013   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Заручники влади

У масових заворушеннях під час Євромайдану звинувачують випадкових людей. На думку правників, це робиться з метою залякування
Матеріал друкованого видання
№ 50 (318)
від 12 грудня, 2013
Заручники влади

Євромайдан, що триває понад два тижні, вже має своїх політичних в’язнів. Першими ста­­­­ли свободівці Олег Матяш і Віталій Благодарний. Обох хлопців, «винних» в участі у сутичках біля Кабміну 24 листопада, Печерський районний суд міста Києва ув’язнив на 60 діб.

Історія першого з них, юриста, інваліда третьої групи Олега Матяша, особливо цікава. Разом із кількома іншими активістами його затримали за кілька годин після подій на Інститутській. Потім відпустили. Утім, після інциденту Олег вирішив сам поскаржитися до правоохоронних органів на неправомірні дії «Беркута», знявши побої та діагностувавши струс мозку. В Печерському відділі міліції, куди юрист подавав заяву, його затримали. Дорогою до ІТТ побили. А потім уже в суді визнали «потенційно небезпечним для суспільства» й засудили до двох місяців арешту, незважаючи на те що нібито побитий Матяшем беркутівець підкреслив, що до лікарів не звертався і проблем зі здоров’ям не має. Вдома, у Львові, на «небезпечного» юриста чекає вагітна дружина Ірина.
Віталія Благодарного, однопартійця Олега Матяша, якому також дали два місяці, затримали в метро невідомі в цивільному одязі. З Печерського райвідділка, у якому міліціонери не встигли скласти навіть протокол, чоловіка фактично викрав «Беркут», дізнавшись, що пікетувати будівлю прямують побратими свободівця. Райвідділок терміново оточили більше ніж 20 автобусів із бійцями спецпідрозділу.

Активістам ВО «Свобода» не звикати до справ «із повітря» – їх уже десятки. Затримання Матяша та Благодарного могло б здатися черговим епізодом репресій влади проти націоналістів. Проте події Євромайдану доводять: тепер залякуватимуть не тільки свободівців.

Злочин проходити повз

1 грудня, за тиждень після першого опозиційного віча та подій під Кабміном, у Києві сталися сутички біля Адміністрації президента. Безпосередню участь у протистоянні з міліцією брали лише кілька сотень мітингувальників. Решта присутніх на Банковій – у тутешню «годину пік» їхня кількість сягала 2 тис. – просто спостерігала за подіями. Саме спостерігачів, зокрема й журналістів, влада вирішила зробити крайніми у справі.

«Винних» почали затримувати ще на Банковій. Розлючені бійці «Беркута» катували тих, хто не встиг утекти, фотографувалися, ставлячи ноги на голови непритомних людей, розбивали камери та голови журналістів, які намагалися знімати події біля АП.

Уже за два дні, 3 грудня, дев’ятьох постраждалих під Адміністрацією президента людей, нібито підозрюваних в організації масових заворушень, Шевченківський районний суд заарештував на два місяці. До лав головних провокаторів потрапили дніпропетровський журналіст і засновник газети «Лица» Валерій Гарагуц, айтішник Єгор Превір (струс мозку, черепно-мозкова травма, зламаний ніс, вивихнута щелепа), кіровоградський фотограф і волонтер Сергій Нужненко (закрита черепно-мозкова травма, рана на голові, забої та гематоми), торговий агент і батько трьох дітей Геннадій Черевко із Полтавщини (численні гематоми), колишній менеджер гурту «Океан Ельзи» Юрій Болотов (синці, гематоми), продавець одягу Ярослав Притуленко, викладач психології Микола Лазаревський (струс мозку, рвані рани, зламаний ніс, забої, гематоми), головний інженер Проектно-конструк­торського центру водоочисних технологій Олександр Остащен­­ко (переломи пальців, забій грудної клітки, струс мозку, гематоми), водій-далекобійник Владислав Загоровко (травма ока, розбита голова, перелом ребра, гематоми).

Суди над тими, хто опинився на Банковій того вечора та був жорстоко побитий «Беркутом», відбувались як під копірку. Всі ці люди винні в одному – вони опинилися не в тому місці й не в той час.
Віталій Загоровко – далекий від політики багатодітний батько, найменшій дитині якого зараз трохи більш як рік. 1 грудня він уперше вийшов на протест – побачив, як «Беркут» б’є дітлахів. Дружина Віталія нині в декретній відпустці. На суді в чоловіка вона знепритомніла.

У матеріалах, що розглядалися на суді Віталія Загоровка, не було нічого, що доводить його провину, переконана адвокат Євгенія Закревська, присутня під час розгляду справи як спостерігач. Показали тільки відео з місця подій. «Не було представлено інших підстав для обрання запобіжного заходу. У жодному з наданих свідчень опис Віталія не згадується. Ніхто зі свідків його не впізнав, – перелічує правниця. – Нібито є опис одного беркутівця, але його в протоколах допиту не було. У протоколі затримання зазначено, що в чоловіка були вилучені тільки паспорт, телефон і документи, які вказують, що він багатодітний батько. Коли попросили надати відео для впізнання, виявилося, що запису, на якому нібито точно впізнали Загоровка, немає і цим займатимуться потім».
Євгенія Закревська вважає, що підозри щодо причетності чоловіка до подій на Банковій необґрунтовані. «Якщо всі процеси схожі на цей, то вони затримували випадкових людей, – підкреслює адвокат. – Зовсім не агресивних. Ймовірно, щоб залякати протестувальників…»

Щодо журналіста Валерія Гарагуца, то, на відміну від Загоровка, знайшли «речові докази» його причетності до заворушень. Наприклад, за словами самого Валерія, слідчий у розмові з ним згадував, що його затримали «з коктейлем Молотова в руках». «Беркут» почав бити чоловіка в момент, коли він заливав перекисом водню розбитий ніс колеги, фотографа. Те, що пляшка з розчином та бинт і були «коктейлем Молотова», – єдине припущення засновника газети. Пацифіст і вегетаріанець Гарагуц шкодує тільки про одне: «що займався йогою замість бігу».

Виявився небезпечним злочинцем і Андрій Дзиндзя, журналіст, відомий усім автомобілістам країни активіст «Дорожнього контролю». «…З тих, хто вже давно спалив за собою всі мости. По-суті, «смертник» цієї революції, людина дії, готова боротися до кінця, але не відступати», – прокоментувала затримання Дзиндзі у власному блозі Тетяна Чорновол, маючи на увазі зовсім не кримінальні нахили Андрія, а його завзяту боротьбу зі злочинами правоохоронців та численні ініціативи на Євромайдані, зокрема організацію великого автопробігу на «Межигір’я». Взяти в ньому участь Андрій так і не зміг – йому та ще одному активістові ДК невідомі вдягли на голову мішки, закинули в автобус, побили. Це було не викрадення, а затримання. Адвоката Андрія Дзиндзі, який намагався потрапити до активіста, також відлупцювали. Не пускали до Дзинзді й нардепів.

Наступні два місяці журналіст, якого начебто бачили десь біля трактора на Банковій, проведе в СІЗО.

«Ці справи шиті не те що білими нитками, – констатує в розмові з Тижнем народний депутат від «Батьківщини» Володимир Ар’єв. – Вони взагалі не шиті… Справжніх винуватців не знайшли. Жодних фактів немає. Люди затримані не за порушення закону. Це заручники влади».

у лікарні під вартою

Поводяться з людьми відповідно. Так, ті з потерпілих, кого міліція не ризикнула забрати з лікарні через важкі травми, змогли зустрітися з адвокатами й побачити своїх близьких тільки після втручання парламентаріїв. Осіб, які перебувають під арештом, тримали і тримають у лікарні швидкої допомоги під вартою. «Ми добилися того, що до них усіх пустили адвокатів, рідних, дипломатів і незалежних лікарів», – зазначає народний депутат Леся Оробець.

Це вже чимало. «Головне, що живі», – фраза, яку дедалі частіше можна почути в сьогоднішніх реаліях. Це саме каже й Леся Оробець, згадуючи у розмові з Тижнем про інших жертв силовиків – зниклих безвісти, яких ще не так давно налічувалося понад 30 осіб (на сьогодні їх близько 10, однак повідомлення про нових надходять й у відносно «мирні» часи). «Коли зниклі повернулися додому або хоча б зв’язалися з рідними, нас про це повідомили. Утім, детально розповідати про події тієї ночі люди зазвичай відмовляються, і я поважаю їхнє рішення. Головне те, що вони живі й тепер у безпеці», – каже вона.

Гарант Конституції тим часом обіцяє звільнити в’язнів Євромайдану. «Люди, які не скоїли серйозних правопорушень, будуть звільнені. Ті, у кого є маленькі діти, й так далі», – будує він складний і не дуже логічний ланцюжок. Влада відпускає заручників – і добре. Але водночас визнає, імовірно, й нелегітимність українських судів, «завдяки» яким у нашій країні можна виявитися винним та потрапити в СІЗО, не скоївши серйозного правопорушення й діставши численні травми від озвірілого «Беркута». Чи то опинитися в лікарні під вартою та без права побачити адвоката. Але на війні як на війні – головне, що живі.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено