Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
16 листопада, 2013   ▪   Ольга Ворожбит   ▪   Версія для друку

Символічний футбол. Чого не помітили в боротьбі з українською історією на стадіонах

Після вересневого матчу Україна – Сан-Марино, на якому представники FARE зафіксували прояви расизму з боку вітчизняних уболівальників та нацистську символіку на трибунах «Арени Львів», основна дискусія розгорілася не так навколо саме цього факту, як із приводу внесення червоно-чорного прапора й портретів Степана Бандери та Романа Шухевича до посібника FARE з моніторингу образливих і дискримінаційних символів у європейському футболі.
Матеріал друкованого видання
№ 46 (314)
від 14 листопада, 2013
Символічний футбол. Чого не помітили в боротьбі з українською історією на стадіонах

 Це з’ясувалось одразу після виголошення вердикту FIFA за дисциплінарною справою у зв’язку з діями вболівальників на згаданому матчі (див. Тиждень, № 40/2013). Представники як FARE («Футбол проти расизму в Європі»), так і FIFA натомість наголошують, що не ці символи стали причиною суворого рішення щодо України, яке наразі відтерміновано на час проведення спеціального розслідування в цій справі. У коментарі Тижню, виконавчий директор FARE Піара Повер заявив, що в інцидентах, зафіксованих спостерігачами його організації «під час гри Україна – Сан-Марино у вересні, мали місце расистські вигуки, жести й неонацистські банери, зокрема мавпячі вигуки та жести, нацистські привітання, неонацистський банер «Good Night Left Side», штандарт СС «Галичина», футболка з неонацистським кодом «88», що означає «Heil Hitler».

Саме це, як наголошують представники FARE, стало причиною вкрай суворого рішення Міжнародної федерації футболу щодо України (дискваліфікація стадіону у Львові, проведення наступного домашнього матчу за участю вітчизняної збірної без глядачів тощо; згодом FIFA призупинила дію покарань на час розгляду апеляції). При цьому виконавчий директор організації наголосив, що FARE не має права будь-що рекомендувати FIFA, члени мережі можуть лише фіксувати певні дії фанів та повідомляти про них.

Читайте також: Бандера нон грата. Слід українських лівих у рішенні FIFA

Утім, трактування FARE червоно-чорного прапора, який активно використовували українські повстанці під час визвольної боротьби в середині ХХ століття, та портретів національних героїв Степана Бандери й Романа Шухевича як «образливих та дискримінаційних» (відповідно до назви посібника) не лише викликало неабиякий резонанс в Україні, а й уже має наслідки для українських уболівальників. Зокрема, 10 листопада в Донецьку під час матчу 16-го туру Прем’єр-ліги між донецьким «Металургом» та харківським «Металістом» місцева міліція затримала 34-річного харків’янина за використання червоно-чорного прапора. На нього склали адміністративний протокол за статтею «дрібне хуліганство». «На трибуні спортивної арени був зафіксований факт використання неонацистської символіки», – прокоментували правопорушення у ВЗГ ГУМВС України в Донецькій області.

На запитання Тижня щодо процесу формування посібника FARE й того, хто саме складає експертну групу, яка його впорядковує, виконавчий директор цієї організації Піара Повер відповів, що посібник готують експерти FARE на базі «всеохопного моніторингу расистської та дискримінаційної поведінки на стадіонах Європи». Він регулярно оновлюється, а теперішнє видання було підготовлене напередодні Євро-2012 зі спеціальним фокусом на Польщі та Україні як господарях першості. Однак Повер так і не назвав експертів, які формують цю групу.

Натомість лише порадив переглянути результати роботи членів мережі FARE, яка, вочевидь, і вплинула на оновлення посібника напередодні Євро-2012 (а саме в цьому його виданні з’явились українські символи), а також ознайомитися зі звітом «Hateful: monitoring racism, discrimination and hate crime in Ukrainian and Polish football 2009–2011». Проте в ньому Тиждень знайшов хіба що згадку про використання українськими вболівальниками портретів Степана Бандери та його прізвища в назві львівських ультрас із таким коментарем: «…контраверсійний лідер Організації українських націоналістів, який співпрацював із нацистами під час певного періоду війни». Щодо червоно-чорного прапора та портретів Романа Шухевича там не було ані слова. Про це знамено в одному з коментарів уже після заяви FIFA щодо дискваліфікації львівського стадіону згадав керівник польської організації «Ніколи Знову» Рафал Панковський. Саме вона курирує Східноєвропейський проект розвитку (Eastern European Development Project) FARE, який було засновано напередодні Євро-2012 для того, щоб розвивати свою діяльність у межах програми UEFA Respect Diversity під час європейської першості з футболу.

У коментарі виданню Global post Рафал Панковський заявив таке: «Люди можуть мати різні погляди на історію України, але показувати такі прапори на матчі проти Польщі – цілком вороже».

Читайте також: Найгучніші інциденти на українських футбольних стадіонах від початку 2013 року

Крім того, Піара Повер за­явив Тижню, що FARE ознайомлена із ситуацією стосовно суперечок навколо червоно-чорного прапора та його можливих інтерпретацій у сучасній Україні. «На базі свого моніторингу ми все-таки вважаємо, що вони можуть розцінюватися як ознака присутності праворадикалів на стадіонах. Це вимагає уваги через можливі дискримінаційні образи з боку тих, хто демонструє їх на трибунах. Символи чи прапори самі собою не є небезпечними, на відміну від повідомлення, яке передається через демонстрацію цих символів та контексту застосування», – наголосив Повер.

Нагадаємо: тільки-но після рішення FIFA покарати Україну почалося активне обговорення змісту посібника FARE, як він зник із сайта мережі (див. Тиждень, № 40/2013). Однак нещодавно знову з’явився там із коментарем організації щодо його тимчасової відсутності: «…через поширені спекуляції в українських медіа у зв’язку з походженням включених до нього символів». На сторінці, присвяченій Україні так само розміщені портрети Романа Шухевича, Степана Бандери та червоно-чорний прапор. А ще з’явився допис: «У зв’язку зі спекулюванням із боку українських медіа FARE наголошує, що організація зафіксувала кілька інцидентів під час відбіркового матчу чемпіонату світу-2014 Україна – Сан-Марино, в яких не фігурували червоно-чорний прапор та портрети Степана Бандери й Романа Шухевича», але далі: «Присутність на стадіонах червоно-чорних прапорів Організації українських націоналістів, яка діяла під час Другої світової війни, може розцінюватися як ознака праворадикальної присутності й указувати на можливі дискримінаційні зловживання з боку деяких фанатів, що показують ці символи на стадіоні».

Як виконавчий директор FARE Піара Повер, так і координатор її освітніх програм у Східній Європі Павло Клименко заявляють, що самі собою ці символи не є расистськими чи дискримінаційними. Однак наголошують, що поруч із ними частіше можна бачити інші прояви нетерпимості на стадіонах...

Расизм на українських стадіонах. Проблема № 1?

За дебатами навколо символів українського визвольного руху, включених до посібника FARE, якось на другий план відійшли інші важливі питання: чи справді загроза проявів расизму на українських футбольних аренах така серйозна, щоб викреслювати львівський стадіон із переліку господарів відбіркових матчів чемпіонату світу аж до 2018 року; чи буде покарано тих, хто вчинив свідоме порушення або ж провокацію на стадіоні у Львові.

Прояви расизму на українських стадіонах справді є. Зокрема, FARE за два останні роки зафіксувала 62 такі випадки. Втім, Україна аж ніяк не найпроблемніша в Європі за проявами расизму на футбольних матчах. Наприклад, за інформацією Павла Клименка, в Польщі за той самий період зафіксовано 130 такі інциденти.

Значно очевидніші прояви расизму й на стадіонах Росії, яка прийматиме фінальну частину чемпіонату світу 2018 року. Серед останніх прикладів – матч ЦСКА – «Манчестер-Сіті»: через поведінку московських фанів футболісти африканських збірних погрожують бойкотувати першість 2018-го в РФ. Гравець англійського клубу Яя Туре, який у 2003–2005 роках устиг пограти за донецький «Металург», заявив, що до поведінки російських ультрас далеко випадкам нетерпимості, які він бачив в Україні: «Ми стикалися з певними проявами расизму в Україні, але це могли бути одна, дві, три людини, але не групи, як тут».
На запитання Тижня, чи не є дискваліфікація львівського стадіону надто суворим заходом, Піара Повер відповів, що це може бути пов’язано з таким фактом: у травні як FIFA, так і UEFA ухвалили жорсткіші санкції та чіткіші процедури для протидії проявам расизму й дискримінації у футболі. «FIFA приймає рішення згідно з дисциплінарним кодексом, який містить необхідні положення, що чітко визначають санкції за кожне порушення», – пояснює виконавчий директор FARE.

Однак у багатьох футбольних експертів виникає логічне запитання: чому в такому разі дисциплінарний комітет FIFA днями лише наклав фінансові санкції (на 30 і 35 тис. швейцарських франків відповідно) на Грецію та Хорватію за прояви расизму серед уболівальників цих країн на нещодавніх домашніх матчах (11 жовтня) за участю їхніх збірних, не дискваліфікуючи стадіонів. Фани збірної Хорватії на матчі в Загребі з бельгійцями, зокрема, використовували нацистські вітання, а грецькі фанати на поєдинок в Афінах їхньої збірної зі Словаччиною пронесли на трибуни банери расистського характеру.
Багато хто вважає, що расисти на «Арені Львів» були провокаторами. Тож зараз, поки FIFA розглядає апеляцію України, необхідно знайти тих осіб, які насправді вчинили чи то свідоме порушення, чи то провокацію. 8 листопада нарешті відреагувала на львівські події Генеральна прокуратура: за результатами перевірки розпочато кримінальне провадження щодо дій уболівальників і начебто встановлено особи декого з підозрюваних. Однак важливо, аби їх було покарано за справжні порушення, а не за використання тих символів, які для більшості українців мають історичну цінність. Такі дії були б по-справжньому важливі для поліпшення поки що зіпсутого інцидентом іміджу України.

несподіваний поворот

Схоже, в цій історії особливу роль відіграв Сергій Стороженко, тепер уже колишній перший віце-президент Федерації футболу України: днями він написав заяву на звільнення. Офіційною причиною відставки називають проблеми зі здоров’ям, однак поінформовані джерела в ФФУ стверджують, що вона прямо пов’язана зі скандальним матчем Україна – Сан-Марино, що відбувся 6 вересня у Львові. За кілька днів до того, як Стороженко пішов із посади, сайт «Футбол 24» оприлюднив копію листа ФФУ за його підписом до дисциплінарного комітету FIFA. Документ датований 18 вересня 2013 року, тобто ще до винесення Міжнародною федерацією футболу санкцій проти України. У листі Стороженко просить FIFA «розглянути можливість виключення львівського стадіону з переліку спортивних споруд, де дозволено проведення міжнародних матчів». Деякі футбольні експерти після зливу цієї інформації зробили припущення, що могла мати місце своєрідна помста харківського ФК «Металіст» львів’янам за відсторонення клубу від участі в Лізі чемпіонів сезону 2013/14. Нагадаємо, що харків’ян покарали за договірний матч із львівськими «Карпатами» у 2008 році. Це визнав Арбітражний суд у Лозанні, а саму справу фактично ініціювало керівництво львівського клубу, вивівши на чисту воду кількох своїх спортсменів, яких нібито підкупили харків’яни. Своєю чергою, Стороженка дотепер називали головним захисником інтересів «Металіста» у ФФУ: він тривалий час працював заступником голови Харківської ОДА, очолював обласну федерацію футболу й був завзятим прихильником клубу Сергія Курченка.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено