Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
25 жовтня, 2013   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

На порозі епідемії. В Україні вже понад мільйон людей хворіють на гепатит С

За даними Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД, Україна посідає перше місце в Європі за темпами поширення гепатиту С, одного з найнебезпечніших вірусних захворювань у світі.
Матеріал друкованого видання
№ 42 (310)
від 17 жовтня, 2013
На порозі епідемії. В Україні вже понад мільйон людей хворіють на гепатит С

Близько 7% українців хворі на гепатит або є його носіями, а це понад мільйон осіб. За оцінками фахівців, концентрована стадія епідемії вірусного гепатиту С у нашій країні в розпалі. Це та стадія, коли смертельна хвороба виходить за межі груп ризику на кшталт наркозалежних і починає поширюватися на звичайних людей. Попри такі загрозливі тенденції, вітчизняний уряд не поспішає витрачати кошти на вирішення проблеми.

ЛАСКАВИЙ КІЛЕР 

«Гепатит В здебільшого протікає у гострій формі та має яскраво виражені симптоми. Із гепатитом С усе складніше, – каже Людмила Майстат, координатор Всеукраїнської кампанії «Вимагаємо лікування!» і менеджер з питань політики та адвокації Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні. – Найчастіше він виявляється під час випадкових клінічних досліджень, наприклад, обстеження донорів, вагітності або підготовки людини до планової операції. Усе залежить від того, на якій стадії хронічного гепатиту виявлено вірус і наскільки виражені зміни в структурі печінки. Власне, через пізнє діагностування вірус гепатиту С і називають «ласкавим» убивцею. Офіційної статистики поширення захворювання у нашій державі досі немає. У Міжнародний день боротьби з вірусними гепатитами в Україні у місцях відпочинку громадян ми тестували охочих на гепатит С. З використанням якісних швидких тестів було перевірено 1422 особи, з яких у 182 (12,9%) результат виявився позитивним. За даними тестувань у липні 2013-го, лідирують Дніпропетровська, Київська, Чернівецька та Сумська області». Також, за словами експертів, одним зі стабільно проблемних регіонів є Луганщина, яку відвідав Тиждень, щоб дослідити проблему гепатиту.

Читайте також: Людмила Майстат: «Українці хворіють на вірусні гепатити В, С у 10–15 разів частіше, аніж інші європейці»

«Досі не знайдено вакцини проти цієї страшної інфекції, – розповідає доктор медичних наук, професор Луганського медичного університету Леонід Пінський. – Річ у тому, що кожні 20–30 хвилин вірус змінює свою антигенну структуру – це так званий escape-ефект». Загалом відомо щонайменше шість основних генотипів вірусного гепатиту С і понад 50 підтипів. Тобто навіть правильне діагностування цієї хвороби – дорога (понад 2 тис. грн) і тривала процедура, не кажучи вже про курс лікування, який коштує від

$10 тис. і триває щонайменше рік. До того ж ніхто не дає гарантії одужання: у найкращому разі, якщо це перший, найбільш вивчений генотип вірусу і пацієнт має змогу використовувати найсучасніші медпрепарати, так званий пегільований інтерферон, його шанси на одужання сягають 70% (за умови доброго загального стану здоров’я). Хоча вірус назавжди лишиться в організмі й навіть щасливчик, який вилікувався, буде змушений двічі на рік перевірятись у лікаря до кінця життя. Якщо ж не лікувати гепатит, хворому зазвичай «відміряють» щонайбільше 10–15 років. Головна небезпека в тому, що гепатит С, на відміну від загальновідомого захворювання Боткіна (гепатит А) і гепатиту B, протікає майже непомітно, допоки не розпочнеться кінцева стадія, тобто людина роками нічого не відчуватиме й не знатиме про захворювання.

«Епідемія гепатиту С стає загальнонаціональною проблемою, бо заразитися може кожен, – каже Микола Шуліка, керівник проектів фонду «Крок до майбутнього» в Луганську. – Думаю, нинішня ситуація є наслідком наркобуму кінця 1990-х років, коли серйозно постала й проблема СНІДу. Найгірше, що, на відміну від останнього, немає жодної комплексної програми боротьби зі згаданим захворюванням. Понад те, держава робить усе для затягування процесу, бо це чималі кошти та потреба організації цілої системи з профілактики та боротьби із гепатитом».

ПОБУТОВА НЕБЕЗПЕКА

«Я заразився гепатитом, коли робив тату, – каже громадський діяч із Луганська Олексій Біда. – Це було ще 1998-го. На відміну від більшості людей із таким діагнозом, про захворювання дізнав­ся відносно швидко – потрапив до лікарні із загостренням через шість місяців. Уже понад 10 років живу з цим вірусом. Грошей на курс лікування в мене немає, тому просто п’ю підтримувальні препарати, не забуваю про дієту. Якщо в мене десь падає хоч краплинка крові, одразу попере­джаю про це оточуючих».

Ця розповідь – типова історія того, як цілком нормальна людина, не з групи ризику,  як-от насамперед ін’єкційні наркозалежні, може підхопити інфекцію і як надалі вона залишиться наодинці з невиліковною хворобою. Медики та експерти б’ють на сполох – гепатит С уже давно вийшов за межі пошесті серед неблагополучних людей із неблагополучних районів. «За статистикою, гепатитом  С у побутових умовах частіше інфікуються жінки, – констатує Ірина Єршова, головний інфекціоніст Луганської області. – За моїми спостереженнями, близько 33% хворих на гепатит становить медичний персонал, що постійно контактує з кров’ю (хірурги, акушери, лаборанти). Дуже високий відсоток заражених серед пацієнтів, які постійно мають справу з кров’ю, як-от онкогематологічні хворі. Є й ті, хто дістав вірус статевим шляхом, хоча ризик заразитися таким способом набагато менший. Вірус передається також від матері до дитини під час пологів».  

«В Україні мало уваги приділяють банальній, але дуже потрібній стерилізації інструментів, – продовжує доктор медичних наук, професор Леонід Пінський. – Якщо ви мали справу з тату або пірсингом, вам переливали кров, ви стриглися, робили манікюр чи педикюр у неперевіреній перукарні або салоні, ходили до стоматологічного кабінету, особливо в невелику приватну клініку, вам варто задуматися. Ніколи не соромтеся запитати про те, чи обробляли і як саме обробляли інструменти».

Не меншою проблемою є ставлення українців до цього захворювання та й свого здоров’я загалом. «Дуже багато хворих на гепатит просто не реєструються у відповідних медичних органах, – каже Ірина Єршова. – З одного боку, вони не знають, що це таке, вважаючи гепатит чимось на зразок Боткіна. А з іншого – більшість вбила собі в голову, що на нього можуть хворіти тільки маргінали. Тож особи, які дізналися про свій діагноз, нерідко одразу прирівнюють його до ганьби, про яку не можна сказати навіть рідним. Вони не розуміють, що своїм мовчанням не тільки шкодять собі, а й ризикують заразити інших. До того ж зараз у якихось розумників народилася ідея, щоб гепатитом займалися центри СНІДу. Це призведе до того, що згадана категорія хворих узагалі не приходитиме до нас».

Ситуацію ускладнює й те, що гепатит спричинює депресивний стан психіки. «11 місяців, доки тривав курс лікування, я був дуже агресивний, – пригадує Костянтин С., тренер громадського центру фонду «Крок до майбутнього» в Луганську. – Так вийшло, що колись через наркотики заразився одночасно і СНІДом, і гепатитом B, і гепатитом С. Я добре пам’ятаю стан, коли проходив курс лікування саме від С, – постійно пригнічений, суїцидальний настрій, який важко витерпіти без сторонньої допомоги та підтримки».

НЕ ПСУВАТИ СТАТИСТИКИ

Протягом двох останніх років громадські організації проводять широку кампанію з привертання уваги до проблеми епідемії гепатиту. У Луганській області було реалізовано інформаційно-аналітичний проект об’єднання «СТАН» «Жовта книга Луганщини», чимало акцій провів Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні. Після активізації ГО чиновники навіть пообіцяли виділити близько

34 млн грн на централізовані закупівлі препаратів проти гепатиту. Однак державну соціальну програму з протидії поширенню вірусних гепатитів і досі не затверджено, а ліки купують тільки для хворих дітей, та й то з великими «але».

«Нещодавно на офіційному сайті МОЗ з’явився лише проект держпрограми для громадського обговорення, який суттєво відрізняється від розробленого робочою експертною групою, – стверджує Людмила Майстат. – Він не містить ні актуальної статистики, ні бюджетних розрахунків. У ньому вилучено пункт про запровадження механізмів зниження ціни для закупівель із державного та обласних бюджетів. Брак конкуренції дасть змогу фармкомпаніям продавати необхідні препарати за завищеними цінами. Тільки наявність державної програми може змінити ситуацію, та й то якщо буде введено практику відкритих тендерів на закупівлю відповідних засобів, адже тоді держава буде змушена сприяти зниженню вартості лікування».

Утім, держава ніколи не була зацікавлена серйозно й системно займатися такою складною проблемою, як гепатит. Понад те, намагається її приховувати. За словами С., який працює патологоанатомом в одній із найбільших київських лікарень, він і всі його колеги дістали негласну вказівку від МОЗ за можливості не реєструвати смертельних випадків, зумовлених гепатитом С, пояснюючи причини смерті будь-чим іншим, «щоб статистику не псувати».

«Треба лобіювати введення державної програми з купівлі ліків, що будуть безплатними для хворих на гепатит, – вважає Ірина Єршова. – Інакше цю проблему просто не вирішити і є загроза дістати пандемію. Конче необхідним є також створення мережі гепатоцентрів у всіх областях, які профільно займатимуться вірусними гепатитами. Наразі ж є лише вісім таких закладів. Бракує профільних медиків, низькою є кваліфікація більшості лікарів, застаріли методи лікування. Варто нарешті зрозуміти, що гепатит – це загроза всім і кожному».


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Чому і як між собою пов’язані питання існування й легалізації приватних музейних колекцій та міжнародна репутація України
    28 серпня, Ганна Трегуб
  • Присутність американських солдатів на чужій землі стає дедалі контроверсійнішою
    28 серпня, The Economist
  • Заповітне право на свободу пересування по ЄС не таке надійне, як здається
    28 серпня, The Economist
  • Можливо, люди в мікрокраїнах Європи поводяться неідеально, але те ж саме можна сказати і про більших сусідів
    27 серпня, The Economist
  • Чим цікаві мислителі Кримського ханства сьогодні
    27 серпня, Михайло Якубович
  • Понад рік тому друзі написали: «Ми придумали, як допомогти! Від нас до вас жінка возить гуманітарку. Брати адресні пакети вона відмовляється, але ми включили тебе в загальний список отримувачів, головне прийти вчасно».
    27 серпня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено