Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
7 вересня, 2013   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Партійна школа. Як вчителі стають адмінресурсом

Учителів використовують як адмінресурс, змушуючи ходити на провладні акції та насаджувати учням «політику партії»
Матеріал друкованого видання
№ 35 (303)
від 29 серпня, 2013
Партійна школа. Як вчителі стають адмінресурсом

Учителі в Україні, як і більшість бюджетників, – люди підневільні. Цю не хитру істину знову підтвердило нещодавнє скандальне засідання Київради, на яке освітян зігнали ще за кілька годин до початку буцімто під благородним приводом виділення муніципальних доплат до зарплат. Насправді ж педагоги забезпечували масовку, щоб легітимізувати в очах суспільства ручну міськраду, термін повноважень якої сплив іще 5 червня. Опозиція повідомила, що столичні вчителі дістали відповідну вказівку від КМДА. Освітян не тільки використовують у провладних акціях, а й змушують голосувати «як треба» та агітувати за Партію регіонів (про такі інциденти та наявність плану з кількості осіб, які мають віддати голос за ПР, повідомляли, зокрема, луцькі вчителі) чи навіть вступати до неї. На «примусово-добро­ві­ль­ний» вступ скаржились і педагоги Чернівецької області, і Тернопільської, і їхні колеги з Волині. Те, що вони під примусом поповнюють лави біло-бла­кит­них під загрозою звільнення на Харківщині, визнав (точніше, «не виключав») навіть голова тамтешньої обл­держ­адмі­ні­стра­ції Михайло Добкін.

Тиск на освітян посадовець пояснив кадровими проблемами в ПР і бажанням деяких партійців вислужитися перед своїм керівництвом. Утім, збільшенням кількості партійців та агітаторів справа не обмежується. Нерідко ідеологічні вказівки згори зачіпають і дітей, і шкільну програму. Тиждень спробував з’ясувати, які неофіційні «політичні» розпорядження дістають учителі в різних регіонах країни. Зачистка історії Одеса – місто, яке першим в Україні зробило «язик» регіональним одразу після ухвалення Закону «Про засади державної мовної політики», – залишається «впєрєді планєти всєй» і в інших аспектах. Так, незаконні вказівки, які в багатьох регіонах даються пошепки, тут не соромлячись озвучують уголос. Приміром, питання вилучення зі шкільних бібліотек матеріалів, які не відповідають гуманітарній політиці нинішньої влади, тут відкрито розглядали на березневій нараді управління освіти та науки Одеської міської ради. За словами вчителів, його керівник Зінаїда Цвірінько прямо наказала педагогам вилучити зі шкільних бібліотек усі матеріали (літературу, плакати, реферати тощо), які суперечать «політиці партії». Зокрема, треба було прибрати «всех Бандер и Шухевичей, которые остались от прошлой власти», як підкреслила пані Цвірінько. Висловивши думку про те, що деякі «незручні» теми досі є в шкільній програмі, педагоги дістали просту відповідь: «Те, кто составлял программу, тоже могли не досмотреть. Вы все тут умные люди, вы все сами понимаете…». Тим, хто «сам не розуміє», у місті традиційно допомагають. Як раніше писав Тиждень (див. № 37/2012), на початку навчального року батьків одеських першачків змушували писати заяви про перехід на російську мову навчання. Крім того, за рішенням місцевого управління освіти, російські класи в місцевих школах мають отримувати «опытные и известные учителя», що стимулюватиме батьків віддавати дітей саме до таких. Директорів шкіл, у яких немає згаданих класів (не набралися), звинувачують у «саботажі».

Читайте також: Київ стає полігоном для відпрацювання сценаріїв втримання влади

Портрети «вождя» Торік у Полтавській області звільнили директора Трудолюбівської середньої школи Анатолія Карбана. За його словами, він утратив посаду через суто політичні мотиви, адже відмовився повісити портрет Віктора Януковича, як того вимагали чиновники з райадміністрації. «Я їм пояснював, що, згідно з Конституцією, портрет президента не належить до державних символів. З цього все й почалося. Знайшли зачіпку, мене звинуватили в негараздах, які самі ж і породили, – пояснив колишній директор. – Мені закидали, що температура в класах восени знизилася до 10–12 градусів. Але райвно дозволило увімкнути опалення тільки з листопада. Звинувачували, що не звертався. А я ж робив це не раз, є й письмові заяви». У своєму прагненні вислужитися перед «центром» місцеві чиновники не зупиняються й донині. Нещодавно з вимогою «прикрасити» школи портретами Віктора Федоровича зіткнулися освітяни Херсонщини.

Як розповіла пресі на умовах анонімності місцева вчителька, педагогів усіх шкіл Каховки (у місті їх шість та одна гімназія) зобов’язали прикріпити зображення гаранта на вході до кожного загальноосвітнього навчального закладу та в кожному класі. Його, згідно з вказівкою керівництва, освітяни мали «роздрукувати або купити» та повісити в рамочці до 14 серпня. За словами вчительки, до скандального розпорядження вчителі прикрашали класи на власний розсуд. Портрет президента їм доречним не здавався, натомість скрізь мала місце українська символіка. Агітаційні уроки Сумнівів у тому, що більшість дітей, які після канікул побачать усміхненого гаранта, добре знатимуть, хто це, немає жодних. Адже Віктор Федорович, на відміну від «всех Бандер», давно присутній у шкільній програмі. Зокрема, у рідній області президента – Донецькій. Як засвідчують учителі, тамтешні школярі час від часу мають писати твори про Януковича та Ахметова. «Моя давня знайома розповіла мені дивовижну історію з життя. Її дитина перейшла в 2-й клас однієї зі шкіл Кіровського району Донецька, і 1 вересня відбудеться урок, присвячений видатним мешканцям Донбасу. Її доньці дістався Рінат Ахметов, – звітував про торішню ситуацію у своєму блозі координатор руху «Ми – європейці» Євген Іхельзон. – Інша дівчинка має розповідати про Януковича. Учителька категорично наполягає, щоб розповідь складалася лише з позитивних моментів».

Читайте також: Учителю, вас підставили

Прикметно, що випадок на Донеччині не поодинокий у спробі відновлення культу особи. Схожі історії траплялися і в інших регіонах. Так, на Сумщині під час обласного конкурсу творчих робіт діти мусили писати про здобутки сучасної української влади за останні роки. Як приклад учителі наводили дітям «звершення» місцевих регіоналів Єпіфанова та Чмиря. Вивчатимуть досягнення регіоналів і кримські школярі. Як нещодавно повідомила на засіданні Радміну АРК міністр освіти, науки, молоді та спорту Наталія Гончарова, уже у вересні, до початку нового навчального року, діти автономії «абсолютно безплатно» отримають щоденники з інформацією про успіхи соціальних ініціатив президента України. Ініціатором їх видання, а загальний тираж сягнув 180 тис. примірників, виступив кримський прем’єр Анатолій Могильов. Певна річ, під час агітації в українських школах діють подвійні стандарти.

Так, у лютому в Одесі громадським активістам не дозволили провести уроки, присвячені героям Крут. «Проведення таких агітаційних занять суспільно-політичними формуваннями в школах заборонено законом», – підкреслила заступниця начальника міського управління освіти Вікторія Іщенко. Утім, ці заборони не стосуються провладних ініціатив. Так, ще на початку каденції нинішнього президента МОН наказало підготувати уроки на тему «Україна для людей», які надавали школярам «унікальну можливість ознайомитися з основними положеннями програми Віктора Януковича». «Таке заняття сприятиме вихованню стійких громадянських позицій, розвиткові культури спілкування й здатності критично мислити, – було зазначено в наказі Міністерства освіти. – А те, що учні, батьки, громадськість зрозуміють основ­ні положення, завдання, окреслені програмою президента України «Україна для людей», стане запорукою адекватного сприйняття дійсності, консолідації українського народу, стабільної розбудови нашої держави». Вперед і з піснею Окремий «урок життя» учні отримують поза стінами навчального закладу, однак під пильним керівництвом педагогів і директорів шкіл. Це примусова участь у мітингах, радянських «святах» та інших заходах. Приміром, цього року запорізьким педагогам наказали відправити дітей на парад 9 травня для відзначення «Дня побєди». За автобус, який для цього найняли вчителі міської школи № 15, платити мали батьки учнів. За словами матері одного з них, обійшовся транспорт у 16 грн з особи.

А торішній День Незалежності сумські діти віком 12–13 років були змушені відзначати під прапорами ПР. Їх одягли в жилетки із символікою правлячої партії. Крім того, у тому-таки місті школярі разом із кадетами брали участь у нещодавніх «антифашистських» мітингах. Нерідко розважати публіку повинні самі діти. Так, у Черкасах того дня, коли мала проводитись опозиційна акція «Вставай, Україно!», міська влада запланувала концерт на Соборній площі в той самий час. У навчальні заклади міста зателефонували з обласного управління освіти з вимогою забезпечити виступи учнівських та студентських колективів на щойно змонтованій сцені, оточеній наметами Партії регіонів. «Якщо не співатимуть школярі – співатимуть художні керівники», – повідомили вчителям. «Підневільність» освітян-бюджетників лише на перший погляд здається тотальною, адже дехто спускає «політику партії» на гальмах. Так, одна з київських учительок, із якою поспілкувався Тиждень, переконує: розпорядження згори були завжди, але не кожна освітня установа поспішає їх виконувати. «Здебільшого все залежить від керівництва школи, – каже педагог. – Один директор може мріяти вислужитися перед владою, а інший уже не має великих амбіцій». Людський фактор ніхто не скасовував, тож «прислужувати» чи «саботувати» вказівки влади є вибором конкретної людини.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено