Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 серпня, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Фейки до Дня Незалежності: найкрасивіший гімн і валюта на тлі неукраїнського ТБ

День Незалежності – безумовна головна подія минулого тижня – розділив інформаційний простір на дві нерівні частини. Більшу представляло телебачення. Програмна сітка основних телеканалів виглядала, як на таку дату, дивно.
Фейки до Дня Незалежності: найкрасивіший гімн і валюта на тлі неукраїнського ТБ

Так, «Інтер» у переддень свята навіщось вирішив з великою рекламою прокрутити дворічної давності документальну стрічку російського режисера Андрєя Кончаловского «Битва за Україну». Стрічка успішно підводила глядача (принаймні, необізнаного) до висновку: «касетний скандал» 2000 року та «Помаранчеву революцію» 2004-го влаштували США, аби відірвати Україну від навіки братньої Росії.

Канал ICTV крутив російську драму «Серпень. Восьмого» про російсько-грузинську війну (фільм не суто пропагандистський, на відміну від примітивної агітки на ту ж тему «Олімпіус інферно» - але, звичайно, з «правильними» акцентами) та російський же бойовик про афганську війну «9 рота».

Канал 1+1 вийшов зі становища «дотепно»: теж показав агітку-блокбастер, але не російський, а американський. Як неважко здогадатися, бойовик про боротьбу з інопланетянами приглянувся продюсерам за назву – «День незалежності».

На цьому тлі просто якимись інакодумцями виглядало керівництво молодшого брата «плюсів» - каналу 2+2, де показали «Залізну сотню», сучасну українську військову драму про повстанців з УПА. Але, звісно, «плюси-молодші» погоди не робили.

Можливо, засилля неукраїнського, м’яко кажучи, продукту на телебаченні частково вплинуло і на радикалізацію патріотів у соцмережах. Тим паче, соцмережі взагалі прийнято протиставляти «зомбоящику». Новини, обурливі для українців, в інтернеті в ці дні розліталися швидше, ніж будь-які інші. І не лише для українців, до речі: досить згадати величезний резонанс, викликаний неприпустимим висловлювання російського актора Алєксєя Паніна на адресу кримських татар

 Патріоти в інтернеті напередодні вдалися до парочки відвертих фейків. Хоча заради справедливості потрібно сказати, що їхні вигадки складали разючий контраст із реальними скандалами. Ці фейки були, скажімо так, миролюбні.

Тиждень.ua вже звертав увагу на сумнівність деяких пунктів у таких, наприклад, підбірках. Відколи це Києво-Могилянська Академія стала «найдавнішим навчальним закладом Східної Європи»? Чи, може, Прага та Краків, де університети закладені ще в XIV столітті, до Східної Європи вже не відносяться? Та й складену Пилипом Орликом «Конституцію прав і свобод Війська Запорізького», скажімо чесно, ніяк не випадає прирівнювати до Конституції США. Для Орлика слово «Конституція» мало зовсім інше значення, ніж для нас. А перші в світі документи з такою назвою, коли на те пішло, з’явилися взагалі в Стародавньому Римі.

Утім, це ще – «ексцес виконавця». Але були й відверті фальшивки. Скажімо, 23 серпня раніше маловідомий студентський сайт раптом повідомив, що ЮНЕСКО визнала український гімн «найкращим у світі». До речі, новина  сформульована цілком професійно, цитуємо: «До рейтингу увійшли національні гімни 193 країн. Гімн України здобув перше місце в загальному рейтингу. При цьому до уваги бралось 4 показники, по двох з них українських гімн отримав найвищий бал - милозвучність, гармонійне поєднання музичної та текстуальної частин. Високий бал також був за оригінальність музичного рішення та цілісність твору».

От тільки ніякий «Центр новин ООН», згаданий у фальшивці, нічого подібного не повідомляв. Понад те, автори «качки» про гімн послалися ще й на агентство «Інтерфакс-Україна», котре, природно, теж не повідомляло нічого подібного. Панове студенти, надалі затямте: це вже зовсім негарно…

До речі, подібна фальшивка вже блукала Інтернетом 5 років тому – тільки тоді «кращим став» індійський гімн . У цьому сенсі цікаво, що ідея вигадки про гімн один в один схожа на «качку» початку серпня: «Українська гривня визнана найкрасивішою валютою в світі».

В тій новині повідомлялося, що дизайн гривні визнаний найкращим у світі якимось засіданням якоїсь «естетичної комісії» якогось «Міжнародного фінансового банку в Швейцарії. Повідомлялось також, що гривня визнана кращою вже вдруге, а перший раз, мовляв, був… 5 років тому. Саме тоді, коли «кращим» нібито став індійський гімн. Автору цих рядків так і не вдалося знайти першоджерело «новини» про гривню. Ланцюжки посилань з різних ресурсів рано чи пізно ведуть у глухий кут – посилаються самі на себе або ж на відсутні сторінки.

Факт, однак, у тому, що ніякого «міжнародного фінансового банку» у Швейцарії, котрий нібито визнав дизайн гривні найкращою в світі (причому вже вдруге!), в природі не існує. Є International Finance Bank, але він знаходиться в Майамі і «естетичного вигляду» купюр не досліджує.

Що тут сказати? Фальшивки на підтримку національної ідеї – не винахід українців і навіть не винахід новітніх часів. У XVIII столітті шотландець Джеймс Макферсон власні талановиті обробки кельтськомовних народних пісень видав за збірку пісенних поем міфічного барда Оссіана, котрий нібито жив за півтори тисячі років до того. На початку XIX століття видатний чеський філолог і патріот Вацлав Ганка взяв найактивнішу участь у фальсифікації «Краледворського» та «Зеленогорського» рукописів, котрі нібито походили з найраніших періодів історії Чеської держави. Так звана «Велесова книга», котру нібито знайшов білогвардійський офіцер під час громадянської війни в Росії на початку ХХ століття, і котру однаково поважають деякі російські та українські націоналісти, теж відноситься до цього списку.

Ці фальшивки були виконані на найвищому рівні: написання подібних текстів потребувало великого часу й чималого таланту, а підробка носія і чорнил – серйозних технічних та хімічних знань. Звісно, це було не те, що запостити новину в інтернет.

І все ж усі фейки лишаються фейками.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • В Україні можна відшукати чимало цікавих туристичних місць, які зазвичай оминають традиційні довідники для мандрівників
    30 липня, Роман Малко
  • Що впливає на формування зовнішньої політики Грузії та її сприйняття вдома
    30 липня, Анна Корбут
  • Включення органів місцевого самоврядування у змагання з тарифного популізму дорого коштуватиме і жителям окремих міст, і країні загалом
    30 липня, Олександр Крамар
  • Нова британська прем’єрка активніше береться за бізнес
    30 липня, The Economist
  • Не знаю, наскільки це правильно з погляду психології, але вже деякий час прагну сприймати своє життя в Луганську як життя десь на екзотичних островах. Оскільки чимало читаю про Шрі-Ланку, прикладів у багатій уяві не бракує. Але хоч як притягуй за вуха реальність, вона ну аж ніяк не схожа на мій вибір та життя на диковинних островах.
    30 липня, Яна Вікторова
  • Дивовижна історія сина українських куркулів і грузинських «ворогів народу»
    29 липня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено