Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 липня, 2013   ▪   Мілан Лєліч   ▪   Врадіївка   ▪   Версія для друку

Страх і ненависть у Врадіївці. Чим живе селище у «мирні» дні

Напівсередньовічне містечко на Миколаївщині перетворилось на «обитель семи гріхів», концентроване зло в окремо взятому райцентрі.
Страх і ненависть у Врадіївці. Чим живе селище у «мирні» дні

Через тиждень після сумнозвісних подій у Врадіївці про них вже мало що нагадує. Відомий на всю країну райвідділок (котрий, до речі, стоїть на вулиці Героїв Врадіївщини) вже відремонтовано: висить нова табличка, стоять нові, добротні вікна та двері. Про недавній штурм нагадують хіба сліди від пляшки з запалювальною сумішшю на стіні, вибоїни на воротах та потріскане скло «дєжурки» всередині. Чорний вихід з будівлі, через який свого часу втік робити чорну справу капітан міліції Євген Дрижак, вже заварено.

Біля самої будівлі протестувальників вже давно немає. Хіба лише дядько середніх років, всівшись прямо під деревом, дудлить з пляшки міцне пиво. До візитів гостей зі столиці місцеві досі не звикли – тому насторожено дивляться на кількох прибулих до райвідділку опозиційних нардепів, журналістів зі столиці та облцентру і воліють обходити їх стороною.

Над Врадіївкою тяжіє атмосфера страху та безпросвітності. Після годинної мандрівки селищем автор може стверджувати, що подібну руїну бачив хіба що в деяких забитих і закинутих у лісі селах Чернігівщини та депресивних містах Донбасу.

Розбитими вулицями Врадіївки та околиць жіночки й діти женуть худобу, переважно стада корів – очевидно, виживає район лише завдяки цим тваринам. Чоловіків майже не видно. Окремі з них  вже по обіді п’яні настільки, що навіть не можуть пояснити, як куди  проїхати. Хати переважно занедбані, більш-менш доглянутих – мало, красивих та охайних не видно зовсім. Їздять місцеві на кінних підводах та розбитих «коритах» радянського автопрому. Біля пам’ятників «асвабадітєлям» пасуться кури.

Читайте також: Справа "врадіївських гвалтівників": четверо заарештованих, один відсторонений від посади та двоє звільнених

Напівсередньовічний уклад життя доповнюють розповіді місцевих про достоту феодальні звичаї місцевої «шляхти», котрі перетворили Врадіївку на втілення пекла на землі. Після зґвалтування Ірини Крашкової історії про врадіївський безпрєдєл почали з’являтися одна за одною: вбивство 15-літньої Аліни Поркул, самовбивства підозрюваних по цій справі, регулярні тортури затриманих в стінах райвідділку, побутове нахабство місцевих ментів («Пішли всі на**й звідси, під**аси, я бухать буду», - так ще зранку полюбляв розпочинати відпочинок у місцевих генделиках вище згадуваний Дрижак) тощо.

Коли автор цих рядків прибув до Врадіївки, назовні випливла ще одна історія. Місцевий активіст розповів, що неподалік райцентру, у селі Сирове (де й була зґвалтована Крашкова), було знайдено трупи двох неповнолітніх дівчат, вихованців місцевого  інтернату. Як виявилось, Врадіївкою вже не один рік ходили розповіді про знущання, які той же Дрижак з друзями чинили над інтернатівцями. Кривлячись від відрази, активіст оповідав подробиці: "Менти приїздили до інтернату компанією з кількох людей, «виписували» собі одну-двох дівчат (зокрема й тих, хто не сягнув ще статевої зрілості), гуртом їх ґвалтували. Двоє таких дівчат до інтернату начебто не повернулись, і ось їхні тіла нібито викопали неподалік Врадіївки".

Опозиційні депутати, а слідом за ними перелякана місцева міліція (кадровий склад якої оновили повністю), виїхали на пошуки. Після довгих блукань околицями райцентру стало зрозуміло, що інформація не підтвердилась. Маленька Врадіївка, де кожен знає кожного, залякана, об’єднана ненавистю до міліції – ідеальне місце для появи подібних чуток, а після історії з Іриною Крашковою тут можуть повірити у будь-що.

В ході розшуків активісти, нардепи та міліція начебто вийшли на чоловіка, від якого і пішла чутка про знайдені тіла. Батько чоловіка правоохоронців та депутатів до нього не хотів допускати. «Не чіпайте мого хлопця!» - кричав він, стоячи на подвір’ї з розчепіреними руками.

Бажання досягти справедливості у місцевих досі не перемогло страх. Отже, й сподіватися на подолання врадіївського клубка зла поки не варто.

P.S. В четвер увечері, як повідомили миколаївські ЗМІ, мешканців Врадіївки, котрі брали участь в акціях протесту, вже почали викликати на допити. Звісно, повісток ніхто не вручав. Маховик почав розкручуватись в інший бік.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
  • У Литві не говорять про м’яку силу Росії, говорять про пропаганду
    2 грудня, Костянтин Амелюшкін
  • Я дуже люблю свій Бахмут: він теплий та привітний, чистий, сучасний та по-провінційному компактний. У ньому дуже багато квітів і дитячих майданчиків, а влітку повітря стає тягучим, наче липовий мед… Але це дивне місто. Ніби приречене балансувати між тим і цим: у міжчассі, у просторі, між новим і старим, своїм і чужим.
    2 грудня, Єлизавета Гончарова
  • Тіньова економіка об’єднує неймовірно велику кількість і різноманітність видів діяльності
    2 грудня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено