Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Світ у 2018 Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
4 липня, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

За межею терпіння. Врадіївський бунт може повторитись в інших регіонах

Несправедливість і безкарність можновладців штовхають українців до рішучих дій, які стають дедалі послідовнішими. Народний бунт у смт Врадіївка Миколаївської області – це лише чергова ланка в ланцюжку численних стихійних виступів громадян проти влади.
Матеріал друкованого видання
№ 27 (295)
від 4 липня, 2013
За межею терпіння. Врадіївський бунт може повторитись в інших регіонах

Врадіївці повстали з вимогою покарати двох міліціонерів, які жорстоко зґвалтували й побили місцеву мешканку, – під прикриттям високого начальства злочин намагалися приховати. Правоохоронці досить довго не видавали одного з учасників – капітана міліції Євгена Дрижака, що, як виявилося, був похресником керівника обласного управління МВС Валентина Парсенюка. Однак окрім вимог притягти до відповідальності винних люди згадали й про численні злочини місцевих правоохоронців. Кореспондент Тижня в натовпі біля райвідділу вислухав чимало страшних історій про закатованих, доведених ними до самогубства, про вибиті силою зізнання, моральний терор, який чинили нині вже затримані та інші місцеві «стражі порядку». Опозиційні депутати, які прибули до Врадіївки, закликали постраждалих від міліцейського свавілля та їхніх родичів писати заяви до прокуратури. Люди, які на мітингу голосно розповідали про жахіття, спочатку вагалися, але потім одне за одним пішли давати свідчення. Якщо прокуратура не почне гальмувати справи, а опозиційні парламентарії здійснюватимуть контроль над цими процесами, то врадіївський прецедент може спричинити цілий ланцюг розслідувань проти чималої кількості тамтешніх міліціонерів (загалом миколаївська міліція «прославилася» найбільшим відсотком закритих кримінальних проваджень у країні – 63,3%, що може свідчити про високий рівень корупції).

Натомість реакція нинішньої влади на бунт у Врадіївці, як і на інші локальні протести, виявилися очікуваною (якщо зважити на те, що вона ще ніколи не визнавала своїх очевидних помилок і не здавала «своїх»): залякати потенційних протестувальників, щоб відбити бажання виходити на вулицю. Наприклад, керівник МВС замість того, щоб принаймні вибачитися за своїх підлеглих, заявив, що «обрані форми протесту є неприпустимими». Міністерство внутрішніх справ уже відкрило кримінальне провадження за фактом заворушень і штурму райвідділу міліції у Врадіївці за ч. 4 ст. 296 ККУ (хуліганство, здійснене групою осіб) та ч. 1 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна). А 3 липня під надуманим приводом (заява дружини відстороненого начальника міліції) журналістів TBi, «1+1» та LB.ua було затримано у Врадіївці та доправлено до райвідділу...

Читайте також: Бунт у Врадіївці очима місцевих мешканців: «Люди у нас спокійні… У нас міліція неспокійна»

За останні три роки подібні до врадіївського бунти спалахували в різних регіонах. Загибель у відділку міліції студента Ігоря Індила в травні 2010-го збурила столичну громадськість і спричинила правозахисну кампанію з вимогою провести справедливе розслідування у цій справі. На Київщині односельці масово стали на захист Віталія Запорожця, який убив міліціонера, що тероризував місцевих мешканців. Миколаївські справи Оксани Макар та Олександри Попової також набули резонансу завдяки громадськості, яка змусила правоохоронні органи діяти оперативно, у межах закону й притягти до відповідальності ґвалтівників на значні (понад 10 років) терміни ув’язнення. У червні в Лисичанську Луганської області доведені до відчаю люди (масове безробіття через закриття містоутворювальних підприємств) двічі захоплювали зал засідань міськради (див. Тиждень, № 24/2013). На тій самій Миколаївщині селяни з агрофірми опозиційного політика Аркадія Корнацького зараз ведуть ледь не партизанську війну з рейдерами, яких підтримує місцева влада. 

З різних причин бунти повторюються з новою силою, а часом і в новій якості. У країні, де рівень довіри до органів влади критично низький (до 20% з урахуванням відповіді «частково довіряю», за даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи»), а до правоохоронців узагалі менш як 1%, високий градус протестних настроїв видається цілком закономірним. Показово, що народний гнів спалахує раптово, без якоїсь продуманої організації, що часом призводить до хвилі насильства, як це було у Врадіївці, коли місцеві мешканці намагалися взяти штурмом районний відділ міліції.

Соціологи вважають, що градус протестів може зростати. Голова правління Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна зазначає, що, за даними опитувань, на сьогодні відносно невелика кількість громадян готова брати участь в акціях протесту (цілковито готові 25,5% українців), але за певних умов здатні виявити неабияку організованість: «Люди не бачать, що зміниться від того, що вони виходитимуть на протести. Так вважали понад 50%. Третина опитаних боїться репресій. Але є точка, коли перестають боятися. Втрата страху прямо пропорційна кількості громадян, які вийшли на протест. Коли збереться все село, тоді вже ніхто не боїться».

Нині під час соціологічних опитувань українці називають погіршення матеріального становища як головну причину, що здатна змусити їх вийти на вулицю. І справді, бунти часто спалахують у бідних населених пунктах. Але їхні основні причини все ж криються зовсім в іншому. Між справою Віталія Запорожця, Ірини Крашкової (жертва врадіївських міліціо­нерів-ґвалтівників) та рейдерськими атаками на агрофірму Корнацького не так вже й багато спільного. Але в цих випадках у людей був один мотив до протесту – відновлення справедливості. Саме він свого часу й спричинив Помаранчеву революцію 2004 року – українці обурилися очевидними фальсифікаціями на виборах, тобто несправедливістю з боку влади.




Матеріали за темою:

1
Масовими акціями протесту— 55.1%
 
2
Системною роботою правозахисників— 2.99%
 
3
Масштабною переатестацією працівників МВС— 23.51%
 
4
Зробити діяльність МВС більш публічною— 14.8%
 
5
Підняти заробітну платню міліціонерам— 3.61%
 
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Дізнайтеся, скільки може коштувати ваша квартира – на DOM.RIA запрацював новий сервіс «Калькулятор вартості нерухомості».
    13 грудня,
  • Як український бізнес завойовує ринок ЄС
    13 грудня, Максим Віхров
  • У момент російської анексії Криму на півострові проживало понад 4 тисячі українських дітей-сиріт. Виїхати вдалося одиницям, решті ж Росія автоматично нав’язала своє громадянство. Україна не отримує жодної інформації про цих дітей і не має механізмів для повернення їх з окупації.
    13 грудня, Ганна Чабарай
  • Війни із незаконними забудовами в Одесі мають довгу історію. Однак, на відміну від інших міст, тут у них свої, регіональні нюанси.
    12 грудня, Станіслав Козлюк
  • Печерський райсуд відмовився обрати будь-який запобіжний захід екс-голові Одеської ОДА Міхеілу Саакашвілі.
    12 грудня, Андрій Голуб
  • Британські виборці забули, що мирна угода з Північною Ірландією ґрунтується, зокрема, на членстві обох сторін у ЄС
    12 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS

Матеріали, позначені як "Новини компаній" розміщуються на правах реклами. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено.