Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
6 липня, 2013   ▪   Богдан Буткевич   ▪   Версія для друку

Жовті стрічки. Чому український інтернет перетворюється на канал суцільної розважальної інформації

Темпи зростання вітчизняної інтернет-аудиторії протягом 2009–2011-го наблизили Україну за цим показником до провідних позицій у Європі. Хоча серед українських користувачів все­світньої павутини переважає молодь (44% – до 29 років), збільшення аудиторії спостерігається у всіх вікових категоріях, за винятком тих, кому за 60.
Матеріал друкованого видання
№ 25 (293)
від 26 червня, 2013
Жовті стрічки. Чому український інтернет перетворюється на канал суцільної розважальної інформації

За даними компанії InMind, у І кварталі 2013-го в Україні зафіксовано 19,3 млн інтернет-користувачів віком від 15 років. Утім, паралельно зі зростанням кількості юзерів спостерігається тенденція до погіршення якості контенту через відповідні запити масової аудиторії. 

Стереотипи поведінки

«Серед інтелектуальних кіл в Україні спостерігається певна «сакралізація» інтернету, – вважає суспільствознавець Сергій Струтинський. – Мовляв, свобода вибору, брак цензури та необмежений доступ до інформації, які й справді поки що є в мережі, схилятимуть населення до критичного мислення. Тобто люди завдяки інтернету мають почати думати в широкому сенсі цього слова: приймати рішення, намагатися розбиратися в реальному стані речей, а не агітпропівських картинках та розважалівці, які ретранслюють українське телебачення та більшість друкованих ЗМІ».

Справді, ще три-чотири роки тому вітчизняна інтернет-аудиторія вирізнялася активністю та самостійністю в пошуку інформації, але нині ситуація стрімко змінюється. За статистикою провайдерів, новими юзерами передусім є мешканці маленьких провінційних міст та сіл, а також люди, яким за 40, до яких принади постійного доступу до мережі доходять тільки тепер. Соціологи та маркетологи вважають, що згадані категорії населення приносять у мережу свої усталені культурні смаки та стереотипи інформаційної поведінки, сформовані телебаченням і маскультом. На практиці це означає, що неофіти сприймають інтернет не як альтернативний канал інформації, а щонайбільше як комунікаційний майданчик чи просто ще один інструмент для розваг. Тобто дивляться гумористичні, кулінарні й талант-шоу, російські серіали, бавляться в ігри, сидять у соціальних мережах тощо, абсолютно не використовуючи всього потенціалу всесвітньої павутини. Це змушує інтернет-індустрію підлаштовуватися під смаки нової аудиторії, що призводить до вульгаризації мережі. 

Читайте також: VIPи стають жертвами інтернету

«За останні роки наші технології істотно змінилися, – стверджує Андрій К., менеджер із SEO (розкрутка сайтів) однієї з провідних компаній у галузі. – Звісно, таблоїдні прийоми працювали завжди, але зараз для просування платформ у мережі вони перетворилися на всезагальний принцип. Наприклад, банерна реклама навіть на поважних ресурсах, щоб бути успішною, стала повністю «жовтою». Доходить до того, що юридичні фірми в інтернеті просять мою компанію розкручувати їх з використанням заголовків на кшталт «Якась там зірка розлучається. Як вона відсудить гроші?». З одного боку, це спрощує моє завдання, навіть примітивізує його, а з іншого – то шлях у нікуди. Адже реально вся ця масова аудиторія дуже нетривка, мінлива і не бажає ні за що платити. Тоді як будь-якому мережевому ресурсу, особливо інформаційного характеру, потрібне ядро користувачів, котрі цікавляться якоюсь проблематикою, готові в перспективі платити за доступ до неї. На жаль, масовий український інтернет-юзер обмежений та абсолютно інертний. Він навіть не має якихось улюблених сайтів, окрім своїх акаунтів «Вконтакте» та «Одноклассниках», а в інтернет передусім заходить, щоб перевірити пошту, а потім із великих порталів на кшталт ukr.net клікнути на перше-ліпше «жовте» посилання».

Отже, сам по собі інтернет не здатний ні розширювати горизонти мислення людей, ні впливати на їхню культурно-інформаційну поведінку. Він є лише зручним засобом більш-менш відкритого доступу до певної інформації. Тож сподівання, що сам факт технічного підключення більшості українців до мережі може змінити їхню свідомість, доволі безпідставні. 

Інтертейментизація замість інтернетизації

Соціопсихологи вважають, що орієнтованість масової аудиторії на легкі, розважальні теми притаманна нестабільним суспільствам, де переважна частина населення не має гарантованих джерел доходів і перспектив розвитку, тому схильна до втечі від реальності, не намагається її осмислити. Утім, на думку Максима Саваневського, керуючого партнера цифрової агенції Plus One, це характерно не лише для українського соціуму, адже сучасна людина загалом не схильна напружуватися: «Осмислення політичних проблем потребує додаткових зусиль, а людина, стомившись після роботи, не хоче перенавантажувати себе, прагне емоцій. Тому не дивно, що в Україні нині відбувається «інтертейментизація» новин (від англ. entertainment – розваги). Важлива, суспільно значуща політична новина ставиться четвертою-п’ятою у випуску, а передуватимуть їй «смажені» сюжети про те, що десь потонула корова, хтось собі пальці відрубав, і це вже норма. Такий контент затребуваніший. Звісно, у цьому є елемент самоцензури чи цензури власника/редактора. Але якщо ви подивитеся найпопулярніші розділи та новини в інтернеті, то побачите, що перевагу віддають розвагам і скандалам».

Нині в українському сегменті мережі складається величезний інформаційний дисбаланс у бік інтертейменту. Й особливо відчутним він став саме в останні роки через величезний приплив некритичної аудиторії з відповідними запитами. Наоч­ним прикладом зацікавлень українців слугує топ-5 найпопулярніших сайтів, за даними компанії Gemius: Google.com, Mail.ru, Vk.com, Yandex.ua, Youtube.com. Тобто великі пошуковики або портали й соціальні мережі.

Читайте також: Наркотик епохи Google

За даними TNS, типовий український інтернет-кори­стувач – людина із середнім (44%) або вищим за середній (22%) доходом, що найчастіше заходить у мережу з дому (91%) зі стаціонарного комп’ютера. І ці цифри дають додатковий привід для песимізму. Вони демонструють, що ядро інтернет-аудиторії становить саме та частина населення, яку в Україні можна умовно назвати середнім класом, тобто люди, котрі в ідеалі мають критично оцінювати інформацію і розвивати власний світогляд. Утім, на них зарано вішати ярлик «втраченого покоління». Адже чимало експертів вважають, що з часом навіть розважально орієнтована частина аудиторії зможе розвиватися. Звісно, за умови якісного контенту інформаційних порталів.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Минулого тижня світові ЗМІ писали про передачу Україні права проводити фінал Ліги чемпіонів, мододих українських політиків та спростовували чутки про польських військових на Донбасі
    26 вересня, Ольга Ворожбит
  • Воно не прийме тебе, поки не полюбиш його першим, поки не звикнеш до його характеру, до його камерності й непоказного аристократизму. Замешкати тут — означає зголоситися на те, щоби про тебе тут усі все знали і ти так само все про всіх знав, прийняти неписане правило, що, зрештою, у людей не може бути аж надто багато секретів.
    26 вересня, Ярослава Тимощук
  • Французький політолог розповів Тижню про майбутнє переговорів щодо війни в Україні та перспективи геополітичних змін упродовж наступного року, а також поділився спогадами про власну поїздку на лінію фронту.
    26 вересня, Алла Лазарева
  • Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?
    25 вересня, The Economist
  • 8 вересня, у День звільнення Донбасу, в Макіївці сталася чергова подія, яка ще на енну кількість днів (років?) відсунула від нас перемогу в цій війні. Під перемогою я не маю на увазі українські танки на площі Лєніна в Донецьку з рознесеним вщент пам’ятником, як часто це уявляє собі наша патріотична більшість.
    25 вересня, Станіслав Васін
  • Політичні еліти цього регіону майже не змінюються протягом останніх 20 років і не сформували власного клану
    25 вересня, Богдан Буткевич
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено