Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
27 травня, 2013   ▪   Олександр Михельсон   ▪   Версія для друку

Фейки тижня: «броньовані кролики», ЛГБТ-міфологія та ігри у відставку російського консула

Тиждень.ua продовжує огляд «фейків», «тролінгу» та помилок, котрі стають «новинами» і зі швидкістю пожежі поширюються в пресі, інтернет-виданнях та соціальних мережах, перетворюючись для багатьох на «правду» в останній інстанції.
Фейки тижня: «броньовані кролики», ЛГБТ-міфологія та ігри у відставку російського консула

ДО КРОВІ НЕБИТІ «КРОЛИКИ»

Весь минулий тиждень у ЗМІ, блогосфері та соцмережах країни тривали дискусії навколо подій 18 травня: нападу активістів «Свободи» на БРДМ із відомим провокаторами-«кроликами», подальшої сутички опозиціонерів і так званих «спортсменів» з охорони провладного мітингу, необдуманої атаки одного зі «спортсменів» на журналістів.

В міру розпалу протистояння сторони звинуватили одна одну в підготовці справжнього теракту. За чутками, з БРДМ під час сутички довкола розлилась якась кількість пального. Тож з’явилася версія, що машину нібито збиралися підпалити просто посеред міста. тільки, за однією версією, цього хотіли «свободівці», а за іншою – самі провокатори, коли опиняться поближче до опозиційного мітингу.

Насправді ні тих, ні інших не готували на камікадзе. Але рівень дискусії характеризує рівень пристрастей.

Самим найманцям «політичного троля» Володимира Петрова, котрі сиділи в БРДМ, між тим, дісталось добре. На вулиці їх уже не чіпали (тим паче, захистила міліція), але ще в машині, котру натовп кілька разів добряче розгойдав і вибив скло, «кроликам» видалось непереливки. Це добре помітно на відео. На ньому (в кінці) також помітно, що провокатори, котрі невдало спробували висміяти Яценюка, намагались видати себе за УДАРівців – мінімум на одному вдягнена відповідна футболка.


 

Власне, одному з «кроликів» дісталось і до крові. Судячи з того, що після виходу з бронемашини їх не били, підробний УДАРівець чи хто він там був розсік собі обличчя під час розгойдування БРДМ. Треба сказати, що декотрі прибічники опозиції виявляли впевненість у тому, що кров – несправжня. Але фото кореспондента Тиждень.ua, здається, розставляє все на місця.

Дивіться також: Сутичка між свободівцями, учасниками "антифашистського мітингу" та "Беркуту"

«ПЕДОФІЛЬСКА» ЄВРОПОФОБІЯ

Ключовою ж темою різноманітних фейків цього тижня став ЛГБТ-рух, оскільки наприкінці травня секс-меншини в усьому світі проводять акції на захист своїх прав. Вдається це по-різному. В Москві, наприклад, учасників акції затримувала міліція. А в Ріо-де-Жанейро тисячі людей вийшли під християнськими гаслами на акцію проти гей-парадів.

Що до України, то задовго до самої акції в інтернет-спільнотах з’явилося чимало спроб змалювати тему якнайчорнішими фарбами, при цьому всіляко прив’язуючи її до теми європейських цінностей (котрі ні в чому іншому начебто не полягають). Причому тепер уже не йдеться про Європу як нібито пристанище суцільних геїв та лес бійок. Тепер «у моді» доводити, що європейський вибір – це обов’язкова педофілія. Вочевидь, набагато сильніший аргумент.

Так, понад два тижні небайдужі українці активно обговорювали інтерв’ю, дане ультраправій російській газеті «Завтра» Іриною Бергсет, росіянкою, котра ще кілька років тому виїхала до Норвегії та прийняла тамтешнє громадянство. Якщо вірити пані Бергсет, у Євросоюзі діє ціла індустрія з відбору дітей від батьків, аби залучити їх до педофілії. Усе це нібито відбувається за прямого сприяння держави. Саму ж Бергсет, коли вона здійняла галас, злі європейці пригрозили оголосити божевільною.

В російській пресі та соцмережах, між тим, пані Бергсет відома ще з кінця минулого року. Спочатку вона звинувачувала у сексуальному насильстві над своїм молодшим сином свого колишнього чоловіка, з котрим судилась за майно. Проте в норвезьких судах вона програла, і саме після цього й заговорила про «державну педофілію». Цікаво, що приблизно в цей же час спалахнув підтриманий на вищому рівні скандал довкола нібито регулярних убивств російських дітей американськими прийомними родинами.

Апофеозом став виступ Ірини Бергсет під час пікету посольства Фінляндії, організованого прокремлівськими рухами. Це феєричне відео приліпило полум’яній активістці прізвисько «костюм Путіна». Чому – дізнайтесь із першоджерела.

Росіянка Бергсет – не єдиний «авторитет» у даному питанні. Ось частина повідомлення у ЖЖ однієї з її однодумиць Анни Кисличенко (це повідомлення також багато перемощували останніми днями в українських мережах).

«Как долго сможет просуществовать общество, в котором права педофилов ставятся выше прав детей, а в понятие "права детей" входят такие категории как право на выбор пола и сексуальное поведение? Именно так теперь будет в толерантной Голландии, где признана законность прав партии педофилов. Гаагский суд признал неправомочность иска о запрете этой партии, направленного общественной организацией, занимающейся проблемами педофилии. <…> Узаконенная партия "Милосердие, свобода и разнообразие", объединяющая в своих рядах открытых педофилов, выступает с требованиями разрешить пропаганду сексуальных отношений с несовершеннолетними, снизить до 12 лет возраст подростков для вступления в сексуальные отношения со взрослыми, а также легализовать детское порно. Но не это насторожило пресловутый Гаагский суд, а то, что вышеупомянутая партия извращенцев использует сокращенное название "NVD", являющееся логотипом компании Haarlemer. Поэтому было вынесено решение изменить название партии на "PNVD". Серьезное принципиальное решение, ничего не скажеш».

Обійдімо стороною такі дрібниці, як різницю між звичайним муніципальним судом і знаменитим Гаазьким трибуналом, які авторка плутає. Цікавіші безапеляційні твердження про те, що в Нідерландах «буде так», як вона пише. Адже насправді все достоту навпаки.

В Україні повідомлення перепощували зараз, а з’явилось воно ще минулої осені – і на той час згадана партія була вже два з половиною роки розпущена. Понад те, «партія», заснована ще в 2006 році, ніколи не була допущена до жодних виборів просто тому, що ніколи не могла зібрати достатньо підписів «розбещених» голландців. І це при тому, що для участі в місцевих виборах їй потрібно було лише 30 (тридцять) автографів. Не допомогло трьом засновникам (і єдиним відомим членам «партії») й те, що, крім педофілії, вони виступали на захист тварин та за доступність наркотиків.

Навпаки: 82 % голландців під час соцопитування виступили за те, щоб уряд заборонив діяльність PNVD . Але уряд вирішив не змінювати закон про реєстрацію партій заради трьох фриків. І мав рацію: «партія» зникла сама собою. Як бачимо, «вірус толерастії», як висловлюються декотрі наші професійні борці з мораллю, не дуже-то вразив чи не найтолерантнішу з європейських країн. А от ті, хто затято перемощував повідомлення громадянки Кисличенко, могли б його і перевірити.

ВДАЛЕ ЗАПІЗНЕННЯ «СВОБОДИ»

Що ж до гей-параду в Києві, то він таки відбувся. Близько півсотні активістів трошки пройшлися проспектом Перемоги подалі від центру міста під охороною 500 (за офіційними даними) міліціонерів. Їх пікетували кілька груп загальною чисельністю до сотні осіб. У різні моменти окремі пікетувальники намагались атакувати колону, а також кидались на проїжджу частину. В результаті затримано 13 чоловік. Після цього гей-активісти поїхали геть на спеціально винайнятих автобусах.

Конспірологічна теорія, котру доводилось чути авторові цих рядків, полягала в тому, що влада недарма дозволила скандальний захід, хоча за потреби легко добивається заборони неугодних їй акцій. Мовляв, у високих кабінетах сподівалися, що представники ВО «Свобода», котрі давно погрожували перешкодити мітингу, влаштують бійку, і тим дадуть підстави для нових «приводів» у міліцію та нових розмов у телевізорі про «фашистську» сутність опозиції.

Але націоналісти на акцію… запізнились. Згідно з офіційною заявою партії, оскільки про час та місце акції заздалегідь відомо не було, «близько трьох сотень» її опонентів зібрались на Майдані Незалежності. Поки вони дізнались, де проходить гей-парад, та дістались туди, там вже лишилася сама міліція.

«Через небайдужість українців «гей-парад» так і не відбувся, що і було метою націоналістів», - процитувала прес-служба «Свободи» народного депутата Андрія Іллєнка. Хай там як, а запізнення виявилось дуже вдалим.

А от російська аудиторія наступного дня «дізналися», що геїв у Києві «розігнали» борці за єдину-неділиму. «Близько 30 представників секс-меншин зібрались під охороною «Беркута» та місцевих силових структур пройти вулицею, але зустріли відсіч кількох тисяч консервативно налаштованих, у більшості – православних юдей… В їхньому числі були й учасники Євразійського молодіжного форуму… котрі спеціально прибули до Києва для розгону гей-параду», - цитували російські видання голову Московського відділення Євразійського союзу молоді Андрія Коваленка   

Очевидна маячня про «тисячі» активістів явно належить до того ж розряду, що маячня про «тисячі українських найманців» на російсько-грузинській війні 2008 року. Утім, чимало росіян нинішній маячні повірять так само радо, як і тодішній.

Натомість цікавіше було б встановити, що ще за «Євразійський молодіжний форум» відбувався цими вихідними неподалік від Києва. І чому активіст ЄСМ, котра взагалі-то заборонена в Україні за наругу над державними символами, так вільно пересувається територією України з метою вчинення правопорушень. Та й після такого вчинення ні на що не скаржиться.

«НЕДОТОРКАННИЙ» КОНСУЛ

На початку тижня генеральний консул Росії в Криму Владімір Андрєєв в ефірі одного з місцевих телеканалів заявив, що фільм «Хайтарма», котрий розповідає про злочинну депортацію сталінським режимом кримськотатарського народу, перекручує історичну правду.

«Якби це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм», - роз’яснив «правильний» підхід генконсул. При цьому він наполягав, що це – офіційна позиція Росії.

Перший заступник голови меджлісу Рефат Чубаров у коментарях для преси нагадав, що злочини депортації офіційно визнано ще в СРСР, тож які тут можуть бути виправдання. Кримські татари висунули вимогу відкликати Андрєєва, а український МЗС офіційно «висловив надію», що заяви генконсула все-таик «не збігаються» з думкою Москви.

А далі почалась дивна інформаційна катавасія. МЗС РФ визнав заяви свого співробітника «некоректними», проте утримався від оприлюднення такої заяви на власному сайті. Наступного дня сам Андрєєв обізвав заяву МЗС «дурною» (!) і заявив про відставку . До сьогоднішнього дня, однак, про офіційне направлення заяви нічого не відомо. А між тим, російська громада Криму поспішно прийняла Андрєєва у свої почесні члени - чим, безумовно, неабияк «сприяла» міжнаціональному порозумінні на півострові.

Така ситуація дозволяє поставити цілу низку конспірологічних питань. Наприклад, наскільки «непокірливість» консула була узгоджена з МЗС. Або, навпаки, до якої міри російські національні організації, котрі часто сприймаються як «агенти Кремля», насправді самі маніпулюють Кремлем, натискаючи на больові точки імперської свідомості. А можливо, дипломат просто приглянув собі симпатичну ділянку з будиночком на Південному березі, і вирішив гучно піти на спочинок… Треба сподіватись, подальша кар’єра «любителя історичної правди» дасть усі відповіді.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено