Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
12 квітня, 2013   ▪   Євген Стратієвський   ▪   Версія для друку

7 цікавих фактів про християнську Донеччину

Донецький край має досить глибокі християнські традиції, які радянська влада так і не змогла остаточно витравити. «Пролетарський регіон» привертає увагу не тільки з точки зору культури, політики та спорту, але й в духовному плані теж. Про що й свідчить нижче представлена ​​добірка семи цікавих фактів про християнську Донеччину.
7 цікавих фактів про християнську Донеччину

Рідкісний акт солідарності та британська церква

Один священик Юзівської церкви, котрого цитує донецький історик Євген Ясенів на своєму авторському сайті (donjetsk.com), підкреслював, що перше населення Юзівки мало негативний вплив на сімейне та релігійне життя в наступні часи. Мовляв, спекулянти знаходили засоби, які пробуджували найбільш низинні інстинкти в робітників, чиї моральні стандарти й без того неможна було назвати високими. Але водночас заводчан тягнуло до храму… Наприклад, у 1883 році активно освоювався один з районів сучасного Донецька, та робітники, котрі вже встигли оселитися в цьому районі, переконливо попросили побудувати їм церкву. Були зібрані гроші, і це стало рідкісним актом солідарності. Наступного ж року в цьому районі – де, до речі, ймешкав Джон Хьюз – була зведена Британська церква Святого Георгія та Святого Давида.

«Даже коммунисты обнажив головы крестились»

На початку 20-х років минулого століття більшовики були серйозно стурбовані релігійним питанням на Донеччині. Це підтверджується контентом тодішньої регіональної газети «Диктатура труда». У 1923 році місцевий атеїстичний рупор опублікував фейлетон, уривок з якого приводить все той же історик Ясенов на власному сайті (тогочаснаорфографія та синтаксис збережені):

«... В последнее время в Юзовке и в ближайших окрестностях распространился нелепый слух, что на восточной стороне ночью появляется крест, причем многие будто бы кроме этого видели еще какие-то знаки: венец, метлу и т.п. чушь. Невежественные люди, преимущественно бабы, которым делать нечего, как чесать языки на базаре и в подворотнях, об'ясняют это «чудесное» явление тем, что близится война, конец коммунистам, светопредставление и т.д. Явление это будто бы настолько подействовало на тех, кто это видел, что даже коммунисты обнажив головы крестились (!) Такая чушь, в которую могут лишь верить немногие, не отряхнувшие с себя религиозного дурмана... Нужно жестче налегать на третий фронт – просвещение, и все эти чудеса, видения и обновления икон, крестов и вывесок (в Ростове и это было) полетят к дьяволу».

Свято-Преображенський кафедральний собор у Донецьку

Розкриваючи те, «як було насправді», більшовицькі пропагандисти пояснили вищеописане явище начебто звичайною загравою від сильного освітлення під час морозів…

Недоброзичливий сусід та відлуння цариці

У Святогорську по сусідству з відомою Свято-Успенської Лаврою досі стоїть величезний монумент більшовику та засновнику Донецько-Криворізької республіки Артему (Федір Сергєєв). Примітно, що пам'ятник встановлено на височині, яка називається Лисою горою – один з варіантів перекладу слова «Голгофа». У Святогірську Лавру більшовики прийшли грабувати та вбивати в 1918 році, після чого для неї настав довгий період запустіння й осквернення. Відродилася вона у 1992 році. До речі, до більшовиків Лавра вже закривалася в 1783 році за указом Катерини ІІ – монастирські села, землі й угіддя були відібрані до казни, поки монастир не був заново відновлений за указом Миколи І в 1844 році.

Святогірський монастирь

Тридцять три та сімдесят сім

За 33 радянських роки на Донбасі було закрито 108 православних парафій. У Донецькому обласному державному архіві, як повідомляє Донецька єпархія УПЦ МП, зберігаються документи про закриття храмів на території Донбасу з 1950 по 1983 роки. Називається це «довідкою про освоєння колишніх культових будівель в Донецькій області». За ці 33 роки з реєстрації було знято 108 релігійних об'єднань православних християн. Обґрунтування полягало в тому, що «використовувалися пристосовані для богослужбових цілей нетипові приміщення, які протягом тривалого часу не ремонтувалися та прийшли в технічно незадовільний стан». Таким чином було знесено 77 колишніх церковних приміщень.

Донецька церква євангельських християн-баптистів

Донеччина – протестантський оплоткраїни

Протестантські традиції Донеччини також ідуть своїми коренями в дореволюційний час. У кінці ХІХ століття недалеко від шахтарської столиці знаходилася садиба євангеліста барона Корфа, котрому вдалося знайти тут одновірців. До 1917 року протестантські громади були в Маріуполі, Єнакієвому, Авдіївці, Горлівці та інших містах області. Сьогодні ж, згідно з останніми даними Мінкульту про мережу церков і релігійних організацій в Україні, Донеччина є беззаперечним українським лідером за кількістю п’ятипротестантських громад, серед яких Українська Християнська Євангельська Церква, релігійні організації Церкви Христа та євангельських християн-баптистів.

Донецька РКЦ

Римо-католицька церков і рух «За життя»

По центральній донецькій вулиці Артема прямо навпроти однієї з баптистських церков стоїть римо-католицька церква. Вона зробила важливий внесок у біоетичне життя регіону, підтримавши й надавши майданчик у 1996 році регіональному центру світового руху Пролайф, який агітує за природні методи планування сім'ї. Завдяки спільній діяльності місцевої РКЦ і тутешніх пролайфовських активістів, солідна кількість подружніх пар – серед яких були й православні, й баптисти – дізналися й були навчені природним способам планування вагітності, які дозволяють не вдаватися до контрацептивівітим паче абортів.

Особливості регіональної УГКЦ

До донецького римо-католицького костелу на християнські свята часто ходить у гості пастир тутешніх греко-католиків отець Василь Пантелюк. Саме він придумав ідею ікони із зображенням Віктора Януковича, коли той займав посаду губернатора Донеччини. У 2007 році, відповідаючи на запитання журналістів про те, як нинішній президент опинився на цій іконі, тодішній глава УГКЦ Любомир Гузар заявив, що Віктора Федоровича ніхто до лику святих не зараховував. Просто в греко-католиків існує давня традиція – зображати на іконах не тільки святих, а ще й королів, князів або інших керівних персон. Водночас отець Василь Пантелюк є відомим в українському релігійному середовищі фахівцем з екзорцизму (вигнання з людини диявола). До нього ведуть своїх хворих родичів віряни не тільки з Донецької області, а й з інших регіонів країни. До речі, варто зауважити, що за тими ж даними Мінкульту,Донеччина займає досить високе шосте місце за кількістю греко-католицьких церков. У краї териконів їх більше, ніж, наприклад, у Вінниччині, Волині та Рівненській області.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • За якою траєкторією вже понад 25 років іде студентський рух у країнах колишнього СРСР
    23 липня, Арсеній Сітніков
  • Хіт-парад 12-2, «Червона рута» в Севастополі, касети-фірмачі та інші радощі середини 1990-х
    22 липня, Сергій Харинович
  • Погодьтеся, вести довгі розмови про систему правосуддя в невизнаній «республіці» доволі дивно. Які закони можуть бути на території цілковитого беззаконня та невизнаності? І саме це найбільша перешкода з усіх можливих. Можна запастися ліками, можна подбати про харчі, але як можна будувати життя там, де не дотримують законів?
    22 липня, Вікторія Малишева
  • Сильна кураторська команда готує в Америці нову виставку сучасного мистецтва, яку вже готові «авансом» порівнювати з німецькою Документою. Втім, із останньою цьогоріч не все так райдужно, як прогнозували на початку літа.
    21 липня, Олена Кухар
  • Молоду людину араби називають словом «шаб» або «шаба». Множина «шабаб» (молодь) вживається дуже часто і в літературній, і в розмовній мові, а також у різних діалектах: «шабаб хоче того», «шабаб протестує», «шабаб мігрує».
    21 липня, Михайло Якубович
  • Ще з часів Середньовіччя університети вважалися особливим середовищем, а ті, хто там навчався, нерідко конфліктували з містом. В Університеті Болоньї перший студентський рух виник ще в XIII столітті, більше ніж за 500 років до того, як схожа солідарність з’явилася в будь-якому іншому університеті. Звісно, у студентів тієї епохи вимоги були значно меркантильнішими, ніж у їхніх наступників у XX столітті, й стосувалися передусім власної безпеки. Тоді вони ще не прагнули впливати на викладачів чи міняти світ.
    21 липня, Ольга Ворожбит
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено