Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
3 лютого, 2011   ▪   Анна Полуденко   ▪   Версія для друку

Менше законів – більше зброї

Навіть масові вбивства не здатні змусити американців відмовитися від вільного володіння зброєю
Матеріал друкованого видання
№ 4 (169)
від 28 січня, 2011
Менше законів – більше зброї
Український аспект

Час від часу українські політики, громадські діячі та організації  закликають до узаконення володіння та носіння короткоствольної нарізної зброї в Україні. Основний їхній аргумент: зброя – це ефективний засіб самозахисту, а отже, фактор стримування злочинності. 

Як приклад зазвичай наводять країни з низьким рівнем злочинності на кшталт Швейцарії, де зброю має близько 27% населення.
 
Водночас показники злочинності в США, де на руках населення перебуває приблизно 260 млн одиниць зброї, значно перевищують аналогічні цифри в нашій країні (зброєю, переважно мисливською, володіє лише 1% українців) 


Стрілянина в американському місті Тусон, штат Арізона, де на початку січня загинуло шість осіб і ще 14 було поранено, спровокувала хвилю дискусій у суспільстві про право громадян США вільно володіти зброєю. Обмежень не буде, переконують експерти: американці надто високо цінують своє право володіти зброєю, а її продавці мають таке сильне лобі в уряді, що єдине, чого можна очікувати, – навпаки, подальшого спрощення законів про володіння зброєю. 

22-річний тусонець Джаред Лофнер мав психічні відхилення та вживав наркотики, його виключили з університету через підозру в шизофренії, але він зміг вільно купити напівавтоматичний пістолет. 7 січня 2011 року він залишив у своєму блозі повідомлення, в якому прощався з друзями, а наступного дня вчинив стрілянину в місцевому супермаркеті, де конгресмен Габріель Гріффордс проводила зустріч із виборцями. Політику вдалося вижити, але Гріффордс, як і ще 13 осіб, була поранена. Шістьом учасникам зустрічі пощастило менше. 

Цей випадок привернув увагу американського суспільства до питання, чи варто заборонити вільне володіння та носіння зброї. В контексті згадувалися подібні трагедії, які вже мали місце в країні. Найвідоміша з них сталася 1999 року в місті Колумбайн, штат Колорадо, де двоє старшокласників убили викладача та 12 учнів школи, у якій навчалися, ще 37 осіб поранили і врешті вчинили самогубство. 2007-го у Вірджинському політехнічному університеті студент улаштував масову стрілянину, в якій загинуло 32 особи. 

Запрограмована трагедія

«Попри всі дискусії, я не думаю, що американське суспільство вимагатиме істотних змін та обмежень законодавства про зброю. Сьогодні є багато інших важливих питань, які відсувають проблему обмеження права на зброю на задній план, як-от національна безпека, рівень безробіття, система охорони здоров’я, проблеми довкілля, – каже Роберт Шпітцер, професор політології Державного університету Нью-Йорк, автор книжки «Політика контролю за зброєю». – До того ж рівень злочинності зараз найнижчий за багато років, а якщо він невисокий, суспільство не вимагатиме змін законодавства про зброю». 

У США є два типи законів: загальнонаціональні, яких небагато, і закони кожного штату, які й визначають доступність зброї для громадян, пояснює Шпітцер. Законодавство, що регулює право володіння зброєю в більшості штатів, дослідник називає досить вільним, а в штаті Аризона воно має найменше обмежень. 
Доступність зброї – не головна причина трагедії, вважають американці. За результатами національного опитування, яке проводив дослідний інститут університету Квінніпіак, 9% респондентів вважають, що причиною трагедії є слабкий контроль доступу до зброї, 15% – що винні політики та високий градус їхньої риторики, а 23% у тому, що сталося, звинувачують систему охорони психічного здоров’я. Загалом 40% опитаних впевнені, що запобігти цьому та іншим подібним випадкам було неможливо. 

«Було б дивно, якби стрілянина в Аризоні не викликала жодної реакції в суспільстві, але це лише слабкий імпульс, який швидко затихне», – зазначає Пітер Браун, заступник директора дослідного інституту Університету Квінніпіак. Він пояснює, що прибічниками суворого кон­тролю за доступністю зброї найчастіше є мешканці великих міст, які не бачать великої потреби в тому, щоб мати при собі пістолет чи гвинтівку. Натомість консервативніші мешканці віддалених сіл розглядають зброю як свій законний засіб самозахисту чи просто корисний у господарстві інструмент, наприклад, для полювання.  

Політика диктує правила

Але під час прийняття рішень у гру вступають політичні інте­реси. Традиційними прибічниками ліберальнішого щодо зброї законодавства є республіканці, тоді як демократи обстоюють посилення конт­ролю. Але не цього разу. Готуючись до президентських виборів 2012 року, вони не так голосно говорять про це й навіть готові торгуватися за свою поступливість, щоб заручитися підтримкою виборців, які ще не визначилися зі своїми політичними симпатіями. 

«У палаті представників зараз більшість республіканців, які підтримують лібералізацію законів щодо володіння зброєю; вони дуже близькі до Національної стрілецької асоціації (НСА – організація, яка є найсильнішим лобі виробників та власників зброї в США), – каже Шпітцер. – НСА має такий великий вплив у Конгресі, що недавно деякі законодавчі норми стосовно доступу до зброї було навіть послаблено. Важливо й те, що багато хто з обраних демократів теж виступає за політику спрощення законодавства про зброю. Не думаю, що вони підтримуватимуть будь-які обмеження». 

Лобі НСА таке сильне, що навіть якби суспільство було б готове обмежити власне право володіти зброєю, то цього не станеться, адже «НСА не допустить посилення контролю, шансів потенційних змін майже немає», – вважає Джон Донох’ю, професор школи права Стенфордського університету. 

Експерти зазначають, що Барак Обама, який прагне бути обраним на другий термін, намагається уникати такої делікатної теми, як доступність зброї. Навіть під час ушанування пам’яті загиблих у Тусоні президент згадав про це дуже побіжно. Натомість закликав політиків припинити вдаватися до риторики, яка підігріває пристрасті в суспільстві. А ось у 2008-му, коли Обама ще тільки боровся за президентство, представники НСА казали, що він буде «найбільшим в історії Америки президентом – против­ником зброї». Коли він очолив країну, люди взялися купувати зброю, боячись, що Обама ускладнить процедуру її придбання. Проте цього так і не сталося. 
Якщо й обмежувати законодавство про зброю, то це потрібно робити поступово, переконаний Джон Лотт, політичний коментатор, автор книжки «Більше зброї – менше злочинів». «Є пропозиція видавати спеціальні ліцензії на носіння будь-якої зброї, такі як водійські права. Також багато досліджень доводять, що практика носити зброю приховано, замість того щоб усі її бачили, зменшує кількість злочинів. Конгресу варто було б спробувати скасувати нові постанови, які просуває адміністрація президента», – зауважує Лотт. 

А поки експерти міркують про те, чи можливі зміни в американському законодавстві про зброю, в штаті Аризона продаж зброї зріс майже вдвічі. І зовсім не тому, що люди хвилюються за власну безпеку. Мешканців штату, відомого своїми ліберальними законами стосовно купівлі зброї, турбує те, що держава може значно ускладнити цей процес. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
  • Чи варто змінювати Конституцію, порушуючи її, і чому нинішні інновації не доведуть до добра? Колишній генпрокурор, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін на прохання Тижня проаналізував новітній конституційний процес в Україні
    28 червня, Роман Малко
  • Чимало проблем, пов’язаних з українським Основним Законом, стали результатом спроб вибудувати його на ґрунті радянської конституційної спадщини, яка не відповідає новим реаліям
    27 червня, Олександр Крамар
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено