Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
16 березня, 2013   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Над гніздом зозулі. Чому в українських психіатричних лікарнях не надають адекватної допомоги

Шизофренія, параноя, біполярний афективний розлад… Для щонайменше трьох зі ста українців це не абстрактні терміни, а слова, які вони бояться почути найбільше в житті. Чи вже винесений вирок. За останньою офіційною статистикою Міні­стерства охорони здоров’я, яка датується кінцем 2009 року, допомоги лікаря-психіатра потребували 1 млн 133 тис. (2,5%) українців.
Матеріал друкованого видання
№ 10 (278)
від 6 березня, 2013
Над гніздом зозулі. Чому в українських психіатричних лікарнях не надають адекватної допомоги

«Це кінець, – розмірковує один із хворих. Свій діагноз, на відміну від багатьох, він знає: F20, шизофренія. – Ті, хто каже, що все буде добре, що це лікується, що не треба панікувати, брешуть. Розвитку цієї хвороби не можна запобігти, її не зупинити і навіть не пригальмувати. Шизофренік – отже, приречений».

Про українські «жовті будинки» розповідають страшні речі. Як у в’язниці, позбавлені належної уваги персоналу хворі починають ділитися на групи: хтось крутий, хтось не дуже, а хтось готовий на все заради печива чи цигарки. Стусани, ляпаси і знущання стають нормою. Нерідко у відділеннях є не тільки тютюн, а й алкоголь і наркотики. Деінде нікого не здивуєш вошами чи коростою.

Психіатричні репресії в Україні наразі не мають політичного характеру. Зловживання натомість стосуються майнових питань

Але найстрашніше – навіть не атмосфера, у якій будь-хто може з’їхати з котушок. Жахає безнадія. Це не тільки відсутність поліпшення, а й можливість перетворення на «овоч». «Багато госпіталізацій, жодної надії, – коротко описує своє життя «завсідник» київської «Павловки». – Але навколо можна побачити людей, які страждають набагато більше. Я знав сімнадцятирічного хлопця, дуже чисту людину, він здав як особистість за три місяці. В умовах української безкоштовної психіатрії ніхто особливо не намагався його врятувати. І це в столиці, можна лише уявити, що відбувається в провінції».

Першопричина жахливого стану психіатричної допомоги банальна для українських реалій: недофінансування. «За такого бюджету, що виділяється на охорону здоров’я (3,4% ВВП, тоді як, за оцінками ВООЗ, має бути щонайменше 6%), у нас, на жаль, узагалі не може бути адекватної медичної допомоги. У Великій Британії, приміром, доба перебування у психіатричному стаціонарі обходиться державі в ₤600, у нас на день передбачено близько 17 грн на харчування і 4,5 грн – на медикаменти. Як можна нормально функціонувати в таких умовах?» – констатує Андрій Карачевський, практикуючий лікар-психіатр, викладач кафедри психіатрії та наркології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

 «Нелюдські умови в багатьох лікарнях, жахливий стан приміщень – чимало будівель зведено понад 100 років тому і десятиріччями не ремонтувалися, погане харчування», – перелічує реалії вітчизняної психіатрії клінічний психолог і психіатр Борис Херсонський. Про ліки годі й говорити – у клініці може не бути не тільки такої «розкоші», як реактиви для виявлення передозування тієї чи іншої фармакологічної речовини, а й найнеобхіднішого. Сучасних препаратів немає зовсім, хіба що їх купують родичі пацієнтів. «Медик змушений призначати лікування залежно не від того, наскільки людина хвора, а від того, чи може вона придбати дорогі препарати», – підкреслює пан Карачевський.

У наявності є здебільшого елементарні й на сьогодні застарілі засоби, «класика» радянської психіатрії, такі як аміназин і галоперидол (дисиденти СРСР включ­­но з медиками за професією повідомляли про використання галоперидолу в каральній медицині  для боротьби з інакодумцями). Це дуже жорсткі препарати, тоді як сучасніші ліки, приміром атипові нейролептики, діють м’які­­ше, збільшуючи шан­­си пацієнта на подальшу соціальну адаптацію. В Україні досі застосовують інсуліношокову, або інсулінокоматозну, терапію. Вигадану в 1933-му методику лікування шизофренії, що полягає у штучному викликанні коми введенням великих доз інсуліну, цивілізований світ забув майже 60 років тому. Забороняти її в Україні сенсу немає, вважають фахівці, краще витіснити за рахунок ефективніших засобів, однак поява останніх у державних клініках нині є абсолютно примарною.

«Покращити» ситуацію влада намагається доволі дивними методами. Наприклад, за останні роки кількість ліжко-місць у психіатричних установах була зменшена на 30%. Таким чином, госпіталізація перетворилася на «крайній захід». Водночас лікарі впевнені: місця у стаціонарі потрібні. Й не тільки для пацієнтів, яким показане стаціонарне лікування і які при цьому хочуть лікуватися, а й для випадків примусової госпіталізації, уникнути якої не можна у разі загрози самогубства й загрози життю та здоров’ю інших людей.

Читайте також: Ефект плацебо. Реформа вітчизняної екстреної меддопомоги нагадує швидкий ремонт «під євро» в умовах тотальної економії

До одвічної проблеми браку грошей додається не менш одвічний людський фактор. Як і в інших пострадянських країнах, в Україні спостерігається падіння кваліфікації медичного персоналу. Не в останню чергу це пояснюється тим, що лікарі втрачають інтерес до освіти, адже немає жодного зв’язку між тим, наскільки добре людина працює, та заробітною платою. Це виливається у брак знань, інформованості. «Виникає ставлення на кшталт «Як ви нам платите – так ми і працюємо», – констатує пан Карачевский. За таких умов у лікаря виникає ідея «підробити» на хабарах.

Деякі психіатри дозволяють собі більше, долучаючись до сумнівних махінацій. «На відміну від радянського періоду психіатричні репресії в Україні не мають політичного характеру (див. стор. 22), – каже Борис Херсонський. – Натомість зловживання стосуються майнових питань, здебільшого житла. Я знаю такі випадки, коли лікарі та нотаріуси вступають у змову з недобросовісними родичами хворого». Квартира одинокої людини може спокусити будь-кого. Президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман ситуацію з відбиранням майна у пацієнтів називає загрозливою епідемією. Водночас він підкреслює, що головні ролі в цьому відіграють не так психіатри, як правники та міліція. Однак без участі лікарів махінації провернути було б практично неможливо.

Порівняно з 2000 роком у 2010-му контингент інвалідів унаслідок психічних розладів збільшився на 18,7% і становив 593,8 на 100 тис. населення. Чимало з них намагаються виживати самостійно, не розраховуючи на допомогу держави. Усвідомлюючи симптоми хвороби, вчаться контролювати себе. Приміром, щосили намагаються пригнічувати голоси в голові, ігноруючи їхні «погані ідеї» та концентруючись на реальних звуках. Самостійно коригують дози ліків. Але навіть у найгірші часи чимало людей до лікарні повертатися не бажають. При цьому переказують одне одному «легенди» про закордонні клініки. Там, кажуть, із пацієнтами щодня спілкується лікар, нормально годують і добре ставляться до людей. Навіть ураховують їхні побажання в процесі лікування. «Коли я вперше побачив фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі», подумав, що це курорт», – проскакує в розмові.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Скільки регіональних осередків має кожна парламентська партія? В яких регіонах найбільше партійних представництв, та яка партія має найбільшу мережу? Відповіді на ці питання шукала Громадянська мережа ОПОРА. Аналіз ґрунтується на інформації, яка була надана на запит до Міністерства юстиції України щодо всіх зареєстрованих в Україні структурних осередків шести парламентських політичних партій, які мають свої фракції у Верховній Раді («Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Опозиційний блок», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»).
    30 травня,
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про політичну кар'єру Савченко, повернення викрадених активів, призначення Андерса Фог Расмуссена радником Порошенка та напади на журналістів в Україні
    30 травня, Віталій Рибак
  • У Франції є прошарок політиків, які демонструють якщо не прихильність до України, то бодай стійкість супроти московських впливів. Із ними можна й треба співпрацювати, принаймні ситуативно
    30 травня, Алла Лазарева
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено