Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
3 березня, 2013   ▪   Надія Баловсяк   ▪   Версія для друку

Наркотик епохи Google

Сучасна людина живе в час щонайлегшого доступу до інформації. Сьогодні дістати необхідні відомості можна практично за кілька натиснень мишею. До наших послуг і «Вікіпедія», і безліч інших ресурсів, які послужливо дадуть відповідь на необхідні запитання. Проте така інформаційна доступність породжує інші проблеми, на які наражаються наші сучасники.
Наркотик епохи Google

Наркотик інформаційного перевантаження

Життя людини в епоху інформаційного суспільства характеризується не лише простотою доступу до інформації. Однією з прикметних рис сьогодення є інформаційне перевантаження. Нині у світі нараховується близько 2 млрд телевізорів, 3 млрд радіоприймачів. Щорічно виходить друком 150 тис. журналів, 5 млрд наукових книг. Всесвітній книжковий фонд подвоюється кожні 10–15 років. Вчені визначили, що сучасна людина щодня споживає обсяг інформації, еквівалентний 174 газетам. Окрім того, наш сучасник самостійно створює стільки інформації, що її зміст відповідає шести газетам. При цьому обсяг відомостей, який споживає людина, щорічно зростає на 5%.

Також було підраховано, що мозок сучасної людини щодня оброблює у 160 тис. разів більше інформації, аніж мозок людини, яка жила в ХІХ столітті. А сукупне продукування відомостей людством збільшується швидше, ніж ємність носіїв для неї. Навряд чи нам загрожує інформаційне перенаселення, тобто ситуація, коли для зберігання створеної інформації бракуватиме місця, проте очевидно, що людство і окрема людина тоне у світі інформації.

наслідками життя в інформсуспільстві є депресії, імпульсивна поведінка, синдром хронічної втоми 

Звідки ми дістаємо ці інформаційні цунамі? До неконтрольованого отримання інформації з телевізорів та радіоприймачів, рекламних оголошень, якими обклеєні і наші міста, і наші під’їзди, додаються відомості, потрібні людям для їхньої професійної діяльності. Окрім того, люди самі заганяють себе у стан інформаційного перевантаження, коли під час відпочинку порпаються у справжніх інформаційних смітниках – читають соціальні мережі та розважальні сайти, час від часу різноманітні блоги. Ефективність такого відпочинку так само низька, як і вартість відомостей, представлених у соцмережах, де частка інформаційного шуму (відомостей, які не є корисними) значно перевищує частку корисної інформації. Проте активним користувачам соцмереж та й просто людям, які, так би мовити, відпочивають в інтернеті, досить важко позбавитися цієї звички, позаяк, підсівши на інформаційну голку, вони побоюються пропустити щось важливе і переглядають соцмережі та новинні сайти в будь-яку вільну хвилину.

Наслідки інформації всюди і завжди

Очевидними і найпомітнішими наслідками життя в інформсуспільстві є, за словами лікарів, депресії, імпульсивна поведінка, синдром хронічної втоми. Це пов’язане з тим, що люди не відпочивають від потоку інформації, який їх переслідує у вихідні і на відпочинку.

Особливо помітні проблеми, спричинені інформаційним перевантаженням, зауважують педагоги та вчені. Вони працюють з молодими людьми епохи Google, які навички пошуку літератури в бібліотеці та читання книжок поступово втрачають, набуваючи навичок пошуку інформації, переходу за гіперпосиланнями та роботи з електронними текстами. Тата Брабазон, професор одного з британських університетів, на основі власних досліджень дійшла висновку, що інтернет-сервіси позбавляють студентів здатності критично сприймати отримані дані.

Ще одне дослідження належить психологу Колумбійського університету Бетсі Сперроу, яка дійшла висновку, що в результаті інтернет-пошуку користувачі не запам’ятовували знайдених фактів, а намагались зафіксувати те, як вони були знайдені і на яких сайтах їх можна повторно відшукати.

Отже, наш сучасник втрачає здатність аналітично мислити, критично сприймати відомості та запам’ятовувати їх – все це є наслідком життя в епоху інформаційного перевантаження. Проте такі зміни є очевидними та об’єктивними. Давня людина вміла добре полювати і добувати собі їжу – внаслідок браку їжі ці навички набули статусу життєво необхідних. Коли їжі стало вдосталь, людина втратила вміння робити те, без чого вона б загинула в доісторичну епоху. За аналогією можна сказати, що люди, які жили в доінформаційну епоху, краще запам’ятовували і аналізували інформацію. Ми втрачаємо ці навички. Водночас ми не в змозі запам’ятати все, з чим маємо справу, тому висновок, якого дійшла Бетсі Сперроу щодо свого експерименту, описаного вище, звучить так: «Не думаю, що Google робить нас менш розумними, ми просто змінюємо спосіб запам’ятовування речей».

Як вийти із замкненого кола

Інформаційне перевантаження, в якому живе наш сучасник, є доволі небезпечним явищем ще й тому, що людина часто не усвідомлює проблеми, сприймаючи неконтрольоване поглинання інформаційного шуму за повсякденне, звичне явище, не відзначаючи при цьому, що її мозок постійно зайнятий перетравлюванням побаченого, почутого і прочитаного навколо. Ще однією проблемою є втрата навичок вдумливого читання – люди не читають, а переглядають інформацію по діагоналі, часто не намагаючись заглибитись у її суть. Як наслідок можуть постраждати вони ж самі, наприклад, коли на основі такого неуважного читання ухвалюють важливі рішення.

Вирватися з замкненого кола можна, спробувавши усвідомлено сприймати інформацію. Так само, як ми, міські жителі, виїжджаємо на природу, смажимо на вогні м’ясо і збираємо гриби, точнісінько так само варто іноді влаштовувати собі інформаційні канікули – день або дні, коли не читається інтернет, хіба що чудова художня книжка.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як одинаки-аматори створюють варті уваги колекції. Без меценатів і державної підтримки
    23 липня, Богдан Логвиненко
  • От що цього разу? Питаю я себе. Давай уже писати про першу «Червону руту». Давай! Про «Гадів», Чубая, Бурмаку... Про Миколайчука, врешті-решт, лисого, босого, у лєопардовій пов’язці... Про Чернівці 1989 року... Не цього разу. Може, наступного... Так само, у принципі, я думав, коли минулого разу сідав за комп. Тоді мене «відволікли» ВІА. Ансамблі. Вокально-інструментальні... Добре... А зараз шо?
    23 липня, Сергій Харинович
  • Спека! Шалена спека! На сонці за +40 °С, і це дуже відчутно. Розмови про відпочинок і море лунають повсюди: «Їдете? Куди? Як?».
    23 липня, Яна Вікторова
  • Система державної підтримки в Росії демонструє дива неефективності. Україна ще має шанс уникнути таких помилок
    23 липня, Катерина Барабаш
  • За понад як 20 років незалежності українці, попри задекларовану в Конституції соборність, все більше замикались по регіональним квартирам. Галичани дивилися на захід, жителі Донбасу на схід, кияни – на Туреччину, Єгипет і Тайланд. Радикально скоротилися внутрішні перельоти, повмирали малі аеропорти. Трансукраїнські потяги долали українські простори за десятки годин, а стан доріг ніяк не сприяв і автомобільному сполученню.
    22 липня, Вадим Войтик
  • Недбальство сепаратистів може спричинити масове отруєння ґрунтових вод і річки Кодема.
    22 липня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено