Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
19 лютого, 2013   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Чорна діра: де криється головна причина українського бездоріжжя

Про те, що цьогоріч традиційне українське бездоріжжя сягнуло своєї межі, говорять всі водії. Чиновники називають астрономічні суми, необхідні для ремонту (читай: відкатів «своїм» фірмам)
Чорна діра: де криється головна причина українського бездоріжжя

«Аж ніяк не люта і не така вже й сніжна зима, схоже, стала політичним горем для влади. За консенсусною думкою водіїв, нині в державі практично немає нормальних автошляхів. Окрім «дороги життя» Сухолуччя – Конча-Заспа, всі шляхи між містами, а також проїжджі частини населених пунктів стали такими, як після тривалої обробки челябінськими метеоритами», – влучно зауважив у власному блозі громадський діяч Ігор Луценко.

Мало хто не погодиться з ним, позаяк про те, що цьогоріч традиційне українське бездоріжжя сягнуло своєї межі, говорять всі водії. Як це нерідко буває, першим помітним осередком гніву людей, які втомились щотижня ремонтувати автомобілі, став саме інтернет. Появу у Facebook спільноти з промовистою назвою «Я ненавиджу Укравтодор» помітив навіть прем'єр-міністр Микола Азаров. «Ненависть – это не созидающее чувство», – філософськи зауважив він.

 


Переглянути Карта ганьби Укравтодору на карті більшого розміру

Мапа  з сайту  ТВі

Незадоволені тим часом перемістилися з мережі на вулицю. 19 лютого українські автомобілісти вийшли протестувати до головного офісу Укравтодору. Учасники акції вимагали не лише ліквідувати недоліки дорожнього покриття, а і оприлюднити графіки виконання робіт і укладені з підприємствами договори, припинити практику відмови складання протоколів про ДТП у випадку пошкодження авто через стан доріг тощо. У випадку невиконання вимог активісти пообіцяли забезпечити масові позови до суду від постраждалих на розбитих дорогах. Символом акції «Я ненавиджу Укравтодор» стали покладені до дверей державної установи зіпсовані бампери, фари й шини.

Поки автомобілісти тягли до Укравтодору уламки своїх машин, офіційні особи оприлюднили дещо дивну статистику – «загальну площу ям» на українських автошляхах. За скромними підрахунками Міністерства інфраструктури, на сьогодні цей показник становить 1,4 млн м2. Очільник відомства Володимир Козак зізнався: зі 170 тис. км українських доріг лише 2,5 тис. км відповідають світовим стандартам. Прикметно, що до них вже не дотягують навіть дороги, що готували до Євро-2012, протяжність яких сягає щонайменше 5 тис. км.

Країні бракує асфальту

Будь-чому, навіть недовговічності «єврошляхів», влада знаходить пояснення. Нині з приводу жахливого стану українських доріг є кілька офіційних версій. Одна з них належить сину глави держави, на думку якого в усьому винен суворий український клімат, який раптово змінився і став таким, як у Сибіру. «Дороги, як-то кажуть, зійшли разом зі снігом, – на правах першого віце-президента Федерації автомобілістів України пояснив ситуацію Віктор Янукович-молодший. – На жаль, Україна перебуватиме в доволі жорстких кліматичних умовах, у різко континентальному кліматі…» Микола Азаров, крім «сибірських морозів», за традицією згадав ще й клятих «папєрєдніків», які «не зробили 1/10 того, що зроблено за останні три роки».

Водночас чиновники всіх рангів зізнались: вже сьогодні покращення очікувати не варто. Для цього бракує не лише грошей (у Київській міській адміністрації, приміром, наголосили, що виключно плановий поточний і капітальний ремонти столичних доріг коштують 20,1 млрд грн, а бюджет столиці становить лише 18 млрд грн), а й… асфальту. Зараз працюють 23 асфальтові заводи, розповів міністр інфраструктури, однак для проведення поточного (!) ремонту їх потрібно втричі більше. Вже незабаром «планується ввести ще в експлуатацію понад 90 асфальтових заводів, які вироблятимуть необхідну кількість асфальту, щоб здійснити поточний ремонт і прибрати ями», – сказав Володимир Козак.

Аварійний ямковий ремонт деінде вже розпочався. На нього, за словами посадовців, не вистачає ще й ремонтних бригад. Але розшукати одну з них Тиждень.ua все ж таки вдалося.

На столичному проспекті Перемоги юрбиться більше 10 працівників у помаранчевих жилетах та кілька людей у цивільному. Всі вони зібрались тут, щоби закопати яму розміром метр на метр. Безпосередньо в роботі участь беруть лише двоє. Решта розмовляють, курять тощо.

У розмові зізнаються: «Як платять – так і працюємо». Зарплату дорожнім робітникам нерідко затримують на кілька місяців. Однак вони все одно виходять працювати, але при цьому чоловіки не бачать сенсу у власній роботі. «За три – чотири тижні тут буде нова яма», – констатують хлопці.

Закопування грошей

Головна причина українського бездоріжжя – це аж ніяк не відсутність грошей на поточний ремонт чи зношеність старих доріг, а корупція. Левова частка збудованих до Євро-2012 начебто сучасних шляхів не витримала випробування зимою не через аномальність останньої, а через банальну «економію» на будівництві.

Реальну вартість зведення 1 км дороги в Україні, здається, достеменно не знає ніхто. «Кілометр звичайної автодороги на дві смуги коштуватиме 4–6 млн грн», – розповідав журналістам заступник керівника Служби автомобільних доріг на Львівщині Петро Шпитак. У самому Львові 2012 року озвучували ціну 10–18 млн грн/км залежно від її розміру та специфіки (із заміною інженерних комунікацій). Місцеві будівельники у відповідь обурювались: турецька фірма «дере» шалені гроші, вітчизняні спеціалісти зробили б усе дешевше. Укравтодор і Міністерство інфраструктури неодноразово називали зовсім іншу ціну: $5 млн за кілометр чотирисмугової дороги. А «може, й дорожче». Оперуючи такими цифрами, чиновники зазвичай переконують: у світі дороги коштують ще більше.

Навіть якщо брати це за чисту монету, слід зауважити, що в країнах Заходу чималу частину суми становить оплата праці людей. І все одно будівництво чотирисмугової Route 228 у американському штаті Вірджинія коштувало $3,66 млн/км, нова шведська Road 40 Dallebo – Hester обійшлася в $2,35 млн/км.

Переплачують в Україні не лише за саме будівництво та «відмиті» під час нього гроші. Тоді як європейські й американські дороги не потребують щорічного відновлення ледь не з нуля, в Україні щорічний ремонт – звична річ.

Постійна робота

Ремонт доріг – це не лише зайва можливість нагріти на цьому руки, а й постійна робота для «своїх» підрядників. Будівельникам невигідно будувати дорогу, яка не потребуватиме ремонту вже найближчим часом, адже тоді вони не отримають замовлення.

Чимало можна заробити й на «латанні» ям. Тим більше, що жодних гарантій якості доріг від підрядників (до яких нерідко мають стосунок політики, хоча б «місцевого розливу») ніхто не отримує. В результаті саме на ремонт старих автошляхів, а не на будівництво нових, витрачається левова частка бюджетних коштів.

Практика свідомого «недобудівництва» доволі поширена у сусідній Росії. Як свідчать експерти, сучасну геосинтетику під час будівництва шляхів у РФ нерідко кладуть лише для видимості – обабіч дороги. Так уже за три – чотири роки дорогу можна будувати знов, хоча при дотриманні технології вона мала б служити до 15 років.

В Україні за чималих цін ніхто не соромиться казати й про використання застарілих матеріалів. Екс-міністр інфраструктури Борис Колесніков неодноразово скаржився на погану якість матеріалів, що не відповідають світовим стандартам, зокрема на поганий вітчизняний бітум: «У підсумку все засновано на в'язкості. Якщо використовувати вітчизняний бітум із такою концентрацією в'язкості, у нас ніколи не буде доріг». Цікавий нюанс: у той самий час, не згадуючи про якість бітуму, заступник голови Автодору Євген Прусенко зізнався, що за вартістю бітуму ми вже майже зрівнялися з Європою.

У країні, де ціна неякісного бітуму відповідає ціні якісних європейських матеріалів, грошей бракуватиме завжди. «Просто їх крадуть, – пояснює нардеп Андрій Іллєнко. – В бюджеті є гроші на дороги: на це закладаються мільярди! І їх не вистачає на те, щоби принаймні тримати автошляхи у пристойному стані, на «трієчку». Насправді тих грошей, які є, достатньо, щоби підтримати нормальний стан доріг. Але нині навіть коли латають дороги, за кілька днів вони знову розбиті. Тому що латають «пластиліном», а не тим, на що виділені гроші».

Кримінальні так звані дорожні справи порушують постійно. Але вони непереконливі. Наприклад, за даними Генпрокуратури, протягом двох останніх років з 11 млрд грн на ремонт і будівництво нових доріг на тендерах вкрали 114 млн. У 2012 році в автодорожній сфері було порушено 37 кримінальних справ. Переважно дрібні, на кшталт закупівлі технічної солі за завищеними цінами. Погані автошляхи, а не дорога сіль, тим часом, залишаються однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод. Комусь вони коштують життя.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено