Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
7 березня, 2013   ▪   Джон Лукас   ▪   Версія для друку

Консюмеризм – добре це чи погано?

Поняття «консюмеризм» поєднує в собі дві складові: рух на захист споживачів від несправедливого поводження та філософію, яка розглядає придбання споживчих товарів тривалого користування як головну мету людського життя.
Матеріал друкованого видання
№ 7 (275)
від 14 лютого, 2013
Консюмеризм – добре це чи погано?

Споживчий рух виник у Великій Британії та Сполучених Штатах після Другої світової війни як відповідь на надто малу увагу до прав та інтересів споживачів. У післявоєнні часи акценти були зміщені на виготовлення, споживання вважалося марною витратою ресурсів; планові норми забезпечували населення необхідним, за що воно мало бути вдячним. Фактично людина перебувала в стані вимушеної невибагливості. Нормування і ставлення, яке воно породило, зберігалося у Британії ще довго після Другої світової. Як наслідок – виробники двигунів, наприклад, усіляко обходили закони, які захищали споживачів від придбання мотлоху.

Нині ситуація значно краща і ставлення до споживачів кардинально змінилося. Сьогодні у багатьох країнах персонал, який огризається до покупців, у далекому минулому, а сучасний споживач має змогу завдяки інтернету, споживацьким виданням і матеріалам у газетах робити власний виважений вибір, отримавши надійну інформацію.

Проте й у захисті інтересів споживачів можна зайти надто далеко. Виробники автомобілів, наприклад, пішли на поступки і впровадили річну гарантію на власну продукцію – мені ж запропонували наполягати на десятирічному гарантійному терміні: мовляв, купуючи транспортний засіб, мрієш про довгі роки безпроблемного користування.

Але то було б забагато. Насамперед в такому разі ми б знехтували правом споживача на помилку. Скажімо, якщо жінка вподобала сукню, попри те що крій не пасує її фігурі та віку і попри несумісність із кольорами черевичків та капелюшка, ми не можемо дозволяти собі порушувати кордони її особистої свободи, адже і поради продавця, і вмовляння друзів вона почула, але не дослухалась.

І це питання не лише прав: надмірна опіка так само суперечить довгостроковим інтересам споживача. Система правил не дозволяє хамуватим учасникам ринку шкодити клієнтам, але може не допустити до ринку й інших відповідальних надавачів послуг. Спостерігаємо тенденцію до появи залежності регулювальних органів від тих, кого їм належить регулювати. А збільшуючи кіль­кість вимог, регулятори створюють закритий для нових постачальників простір, в якому старі не боятимуться підвищувати ціни, позаяк переконані, що потенційні новачки не знатимуть правил або того, як їх виконати. Знаходження балансу тут залежить від конкретного випадку.

У медицині, де предметом ризику є життя і здоров’я пацієнта, ми принципово наголошуємо на запобіганні професійній некомпетентності. Але якщо заборонимо всім, хто не має диплома з дорогих курсів з охорони праці, лагодити електрообладнання, то можемо позбавити господарів можливості виконувати хатні роботи за ціною, яку ті можуть собі дозволити заплатити, а отже, вони намагатимуться відремонтувати електрообладнання самостійно, ризикуючи власним здоров’ям. Насп­­­равді надлишок захисту зменшує конкуренцію, а тому є шкідливим для споживача.

Споживацтво поширилося з економіки й на політику

Більшість людей працюють, щоби заробити на прожиття. Чимало з них упевнені, що єдиною метою роботи та й життя загалом є придбання різноманітних товарів. У такому сенсі консюмеризм викликає несприйняття у моралістів. Зреш­тою, не обов’яз­ково бути пуританином, щоби почуватися дискомфортно від того, що величезна кількість їжі, скажімо, на Заході, просто викидається на смітник, тоді як мільйони людей у країнах третього світу голодують. Консюмеризм часто визначають як форму грубого матеріалізму внаслідок хибного припущення, що матеріальні об’єкти становлять єдину сферу предметів, якими можна прагнути володіти.

Правда, що ми не можемо обійтися без їжі, але ж не самою їжею живемо. Придбаннями мож­­на й перенасититися. Після того як я купив по новому телевізору в кожну кімнату, перспектива заволодіти ще одним аж ніяк не приваб-лює. Замість того аби вкотре йти до магазину, можна відвідати концерт, виставу або кудись поїхати. В пошуку доброго життя можна витрачати гроші не лише на товари. Послуги, які ми отримуємо від інших, теж дають нам відчуття задоволення й радості.

Отримання задоволення – це діяльність, а пасивне сприйман­­ня на довго нас не захоплює. У виставах, які ми відвідуємо, ролі грають кращі за нас самих актори. Концерти, що їх слухаємо, зіграні значно вправнішими музикантами. Картини в галереях написані старими майстрами. І попри все це, ми все ж граємо в аматорських театрах, оркестрах чи хорах, малюємо картини власноруч. Коли робиш щось задля самого процесу, тоді найбільшою мірою є самим собою. Виявляючи особливі риси власної індивідуальності, знаходиш подібних собі. Разом ви формуєте соціальні групи, в яких минає ваше буття.

Як соціальні істоти, ми знаходимо гармонію у спільній діяльності, і як індивіди, кожен із яких усвідомлює власну ідентичність, ми іноді хочемо робити і щось суто особисте. Консюмеризм хибить там, де не враховує важливості індивідуалізованої людської діяльності.

Перевага економічного обмі­­ну, яка полягає в тому, що він здійснюється на основі обмеженої кількості спільних якостей, є водночас і обмеженням цінності цього обміну.

Завдяки ринку я можу мати шовк із Китаю, спеції зі Східної Індії, гуму з Малайї та манго з Південної Америки; грошовий обіг змінює стосунки між людь­­ми: замість інтимності, що є в родинах та у спілкуванні між друзями, дістаємо знеособ­лення й відчуженість.

Споживацтво поширилося з економіки й на політику. Чимало політиків зараз погоджуються з економічною теорією демократії, відповідно до якої політик торгує голосами, так само як фінансист – нафтовими ф’ючер­сами. Виборців підманюють і вмовляють будь-якими ефективними методами, так само як рекламодавці намагаються переконати споживачів розлучатися зі своїми грошима, щоб купити товар, за рек­ламу якого заплачено. Почнімо з того, що масові маніпуляції є доволі ефективними. Як зазначав Авраам Лінкольн, всіх людей можна дурити лише деякий час. Зокрема, довготерміновим наслідком такої ситуації стали втрата довіри та зростання прірви між політичною елітою і народом, якому вона покликана служити. Недовіра спричинює руйнацію. Це підриває основи всього суспільства. Ми не можемо співпрацювати, якщо не довіряємо один одному. Зрештою, нинішня криза на Заході зумовлена тим, що наші лідери говорять нам те, що, на їхню думку, ми хочемо почути, аби переобрати їх на наступних виборах, а не правду.

Що робити? І політики, і виборці мають відмовитися від спожи­­вацтва. Перші повинні бути готовими сказати народу непопулярну правду про ситуацію, в якій ми опинились, і запропонувати реальні альтернативи, з яких нам обирати. А другі мають перестати сприймати вибори як опитування про популярність або конкурси краси, визнавши неприємні боки нашої ситуації, й поглянути у вічі непривабливим альтернативам.


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено