Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
22 січня, 2013   ▪   Валерія Бурлакова   ▪   Версія для друку

Лід, милиці та пісні: кияни об'єднали береги Дніпра на честь Дня Соборності

У Києві близько -6ºС. Дніпро оповив холодний ранковий туман, у якому де-не-де майорять жовто-сині плями, – то кияни, кутаючись у державні прапори, прямують до моста Патона. На годиннику лише пів на восьму, вулиці вкриті льодом. Люди з сонною зосередженістю дивляться то під ноги, то в далечінь: чи прийшов сюди хтось іще у таку погоду?
Лід, милиці та пісні: кияни об'єднали береги Дніпра на честь Дня Соборності

Відповідь ствердна. «Я трохи вагався, – каже хлопець у шарфі збірної України. – Живу я далеко, у Вишневому, а вчора ввечері бачив стільки аварій на дорогах… Однак я був тут і торік, і позаторік. Це вже традиція. Добрих традицій порушувати не можна!»

З'єднання берегів Дніпра живим ланцюгом з нагоди Дня Соборності, чи Дня Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що датується 1919 роком, й справді давно стало традиційним заходом. Цьогоріч на міст Патона українці вийшли вже вшосте.

«Справді, минулого року людей було значно більше, – зауважує один із присутніх, розгортаючи довжелезну жовту стрічку. За задумом організаторів, саме з нею за кілька хвилин вирушать до середини Дніпра люди, що зібрались на правому березі річки, аби там з'єднати її з принесеним з лівого берега синім полотном. – Але це не привід засмучуватись. Це дуже легко пояснити: торік це ж не вівторок був, а неділя, вихідний день!»

Під барабанний бій люди рушають у дорогу. У багатьох українські прапори не лише накинуті на плечі, а й намальовані на щоках. Хтось із дівчат пов'язав жовто-сині стрічки на сумки, хтось вплів у коси. Відчайдушно сигналять, вітаючи натовп, водії машин. Люди радісно махають їм у відповідь.

Колони, що прямує з лівого берега, довго не видно. Втім, вона є. І так само, під барабанний дріб та під численними державними прапорами, прямує до середини моста синя «половинка» прапора. «Він на липучках, – заклопотано пояснює один із організаторів. – Зараз об'єднаємо Україну!»

Від об'єднання жовтого та блакитного, лівого та правого, чи то УНР та ЗУНР багатьох присутніх відволікає не менш важливий момент. Просто жвавою проїжджою частиною, трішечки менш слизькою, ніж пішохідна, до середини моста поспішає чоловік на милицях. На плечах у нього український стяг. Густа чорна борода ховає ледь помітну щиру усмішку. Хлопці допомагають йому перелізти через огорожу, аби приєднатись до інших. «Я не міг не прийти», – каже він, наче просить вибачення. Стає в ланцюг, зливаючись із натовпом. Сотні прапорів, усміхнені очі та притиснуті до сердець долоні, високі голоси численних молодих дівчат і огорнуті димкою куполи церков на правому березі. Зовсім неважливим здається те, що сьогодні людей трохи не вистачило для того, щоби справді взявшись за руки, об'єднати береги Дніпра. «Станем, браття, всі за волю, від Сяну до Дону…» – співають люди.

Захід, начебто, добіг кінця, проте люди співають і далі. «Червону руту не шукай вечорами…» – виводять, віддаляючись, жінки, котрі повертаються на лівий берег. «Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є…» – співають хлопці дорогою на правий. «Попереду Дорошенко! Веде своє військо, військо запорізьке, хорошенько…» – продовжують молоді дівчата навіть на автобусній зупинці. Повертаючись назад, люди не знімають з плечей прапори.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Як Адміністрація нового президента США працюватиме з американською розвідкою
    19 січня, Едвард Лукас
  • Як Україна відповідає на виклики, що постали у віртуальному просторі
    19 січня, Юрій Лапаєв
  • Оцінка першого півріччя Терези Мей при владі
    19 січня, The Economist
  • Велике потрясіння, яким стала для Донбасу війна, мало б виявитися точкою неповернення, моментом, коли старі еліти, причетні до розв’язання конфлікту, нарешті були б відсторонені від влади. Але, на жаль, відновлення через нарощування впливу проукраїнських партій не відбулося. Тобто деякі партії почуваються тут непогано, але чи є вони саме на Донбасі представниками українських інтересів — це ще те питання…
    19 січня, Єлизавета Гончарова
  • Суд у справі про вбивство людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, певно, чи не найвідоміший з усіх, що пов’язані з подіями Майдану. Втім, не раз висувалися претензії щодо часу, впродовж якого тривають засідання. Найвідоміша теза, яку озвучували представники «стурбованої громадськості», звучала так: «Чому за три роки немає вироку? Чому так довго?».
    19 січня, Станіслав Козлюк
  • Як обранці відкривали новий парламентський сезон
    17 січня, Роман Малко
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено