Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
20 січня, 2011   ▪   Дмитро Губенко   ▪   Версія для друку

Чарівна шухляда

10 років тому з’явився сайт, який змінив уявлення про інформацію та доступ до неї
Матеріал друкованого видання
№ 2 (167)
від 14 січня, 2011
Чарівна шухляда
Вікіпедія докорінно змінила життя школярів, студентів, мандрівників, письменників, референтів, жур-­­
налістів та інших – загалом тієї частини людства, яка потребує постійного і зручного доступу до найрізноманітнішої інформації. Поступово відходять у минуле багатотомники традиційних енциклопедій, багатогодинні походи в бібліотеки, колекціонування довідників та словників. Практично будь-який факт мож­­на знайти в одній із 17,6 млн статей, розміщених у Вікіпедії – універсальній багатомовній безплатній веб-енциклопедії. 


Історія успіху

Як і багато успішних проектів в історії людства, Вікіпедія починалася як побічний продукт іншої ідеї. У цьому випадку пріоритетною була інтернет-енци­кло­педія, Nupedia заснована у березні 2000 року. Вона теж безплатна, однак її статті мали писати відібрані експерти згідно з формальними правилами, що передбачали сім рівнів рецензування текстів. На чолі проекту стояли директор компанії-засновниці Bomis Джиммі Вейлз та головний редактор енциклопедії Ларрі Сенґер.

Разом вони розробили формулу успіху Вікіпедії. Вейлз вирішив зробити її відкритою для редагування будь-ким, а Сенґер запропонував використати для цього вікі – так називають сайти, які дають змогу користувачам змінювати зміст та програмне забезпечення для їх створення (гавайською мовою вікі означає «хуткий»). Розробники передбачали, що такий вікі-клон став би чудовим джерелом інформації для Nupedia, процес наповнення якої дуже загальмувався через складну процедуру рецензування. Отже, 15 січня 2001 року англомовну Вікіпедію було офіційно запущено. 

Розрахунок Вейлза та Сенґера був правильний: уже наприкінці 2001-го енциклопедія нараховувала приблизно 20 тис. статей і мала 18 мовних версій. Вікіпедія розвивалася так стрім­­ко, що Nupedia у вересні 2003-го вирішили просто закрити. 9 вересня 2007 року англомовна Вікіпедія подолала позначку 2 млн статей, ставши найбільшим довідником в історії людства. Проект зробився джерелом натхнення для численних імітацій, проте жодному з наслідувань так і не вдалося наблизитися в популярності до оригіналу.

Світ Вікіпедії

Реальних конкурентів у Вікіпедії справді немає. За даними дослідницької компанії Alexa, нині це сьомий найпопулярніший сайт у світі (в Україні – дев’ятий). Енциклопедія має 276 мовних версій (257 з них активні), на трьох із яких (англійській, німецькій та французькій) понад мільйон статей. Найбільша Вікіпедія – англомовна – містить понад 3,5 млн статей, вона ж отримує 54% загального трафіку веб-енциклопедії (наступна за популярністю – японська – лише 10%). Це також єдиний сайт із першої десятки найвідвідуваніших світових веб-ресурсів, яким керує громадська організація  Wikimedia Foundation.

Так само, як усі неприбуткові установи, фундація живе на пожертви та завдяки неоплачуваній праці тисяч волонтерів. Перший збір коштів Вікіпедія оголосила, щоб купити ноутбук для волонтера, який згодом став її першим директором з технічних питань. З роками потреби фундації зросли – тепер вона має понад 50 оплачуваних працівників та мусить підтримувати роботу сотень серверів. Наприкінці 2010 року Вікіпедія, вже вкотре провівши кампанію зі збору добровільних внесків, зібрала $16 млн – більше і за коротший термін, ніж будь-коли раніше. Середній розмір пожертви становив $22. Автор цієї статті теж зробив пожертву – вже вдруге. Енциклопедія отримує й більші гранти: наприклад, $2 млн на початку 2010 року від Google.

Утім, симпатикам та творцям Вікіпедії рано спочивати на лаврах. Спостерігачі зазначають, що темпи додавання нових статей значно сповільнилися. Причиною може бути те, що вже наявні статті описують більшість відомих людству фактів. Паралельно, однак, відбувається процес відпливу редакторів-добро­вольців, завдяки яким проект успішний. Критики наголошують, що Вікіпедія стає дедалі ексклюзивнішою: статті та прав­­ки нових редакторів змінюють чи скасовують частіше, ніж тексти елітної групи постійних редакторів. Це відлякує новачків, а отже, не сприяє появі нових статей.

Багатьох науковців обурює той факт, що будь-яка людина може анонімно виправити статтю, написану фахівцем. Не дивно, що чимало викладачів у різних країнах забороняють своїм студентам використовувати Вікіпедію, бо вважають її ненадійним джерелом інформації. Саме «антиелітаризм» проекту призвів 2002 року до розриву між Вейлзом та Сенґером, якого обурював брак поваги до експертів. За словами останнього, він не зміг змиритися з тим, що «в проекті була отруйна соціальна й політична атмосфера». Пішовши з Вікіпедії, Сенґер згодом створив Citizendium – веб-енциклопедію, яка взяла за основу англомовну Вікі, але без можливості анонімного редагування.

Вікіпедія.UA 

Україномовна Вікіпедія з’яви­лася 2004 року (з 2009-го нею опікується громадська організація «Вікімедіа Україна») і на сьогодні нараховує понад 254 тис. статей. За цим показником вона, звичайно, належить до своєрідного другого ешелону (16-те місце між фінською та чеською версіями), а от за темпами зростання відвіданих сторінок у листопаді 2010 року вийшла на перше місце у світі серед 50 найбільших мовних розділів Вікіпедії! У цьому місяці відвідувачі переглянули 29,1 млн статей, що на 64% більше, ніж у жовтні 2009-го. Українська Вікі є популярнішою за румунську, але менш популярною за в’єтна­м­ську.

Ця статистика свідчить, що українська Вікі є найпоширенішим та найбільшим енциклопедичним ресурсом українською мовою. Щоправда, наші співвітчизники поки що віддають перевагу російсько- та англійсько­мовним версіям веб-енцикло­педії. За статистични­­ми даними Wikimedia Foun­dation, у четвертому кварталі 2010 року українські користувачі інтернету переглянули у Вікіпедії 67,4% сторінок російською, 15,1% – анг­­лійською та рівно 15% – українською. Історія цих спостережень, однак, вказує на те, що частка переглядів російської Вікі в Україні зменшується, а української та англійської – зростає.

Ця втішна тенденція свідчить передусім про самовіддану працю українських вікіпедистів. Станом на 30 листопада минулого року 20 033 зареєстровані користувачі української Вікіпедії зробили принаймні одне редагування. Проте основний обсяг робіт із творення енциклопедії виконує порівняно невелика група ентузіастів. Навесні минулого року на одного активного користувача української Вікіпедії припадало 126 статей. Серед 20 найбільших мовних версій за цим показником українців випереджають тільки каталонці (131 стаття).
На вікі-серверах точаться справжні війни: представники різних націй намагаються підняти свою мовну версію якнайвище в рейтингах. Але це той випадок, коли суперництво є позитивним, адже його результатом є не руйнування, а поширення знань.

Найбільші мовні версії Вікіпедії 

(на 12 січня 2011 року):

Англійська – 3 526 798 статей
Німецька  – 1 174 620
Французька  – 1 054 784
Польська  – 765 732
Італійська  – 763 184
Японська  – 727 466
Іспанська  – 699 867
Португальська  – 666 400
Нідерландська  – 665 091
Російська  – 648 506
Шведська  – 382 847
Китайська  – 340 229
Каталонська  – 302 682
Норвезька  – 287 091
Фінська  – 259 544
Українська  – 254 011
Чеська  – 183 651
Угорська  –  – 180 875
Румунська  – 154 808
Турецька  – 153 625

Цей текст ліцензовано за Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License

Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Рік тому 23 травня було вбито командира бригади «Прізрак» так званої «ЛНР» Олексія Мозгового. Його машина спочатку була підірвана на керованому фугасі, а після - розстріляна з кулеметів. Офіційної версії загибелі досі немає, як і будь-яких результатів з боку псевдослідства «МДБ ЛНР». Відразу ж відповідальність за його смерть поспішили взяти на себе партизани загону «Тіні». І з того самого моменту не вщухають пристрасті навколо його смерті.
    24 травня, Павло Василів
  • 5 квітня 1918 року над міською думою Єлисавета, де тепер знаходиться Кіровоградська обласна держадміністрація, вперше замайорів синьо-жовтий або, як тоді називали, жовто-блакитний прапор.
    24 травня, Максим Сінченко
  • Швейцарський політолог, спеціаліст з державного адміністрування Андреас Ладнер в інтерв’ю для Тижня розповів про практики децентралізації та прямої демократії, їхній зв’язок та прямий вплив на ухвалення рішень в країні, а також взаємозалежність рівня життя з делегуванням владних і фінансових компетенцій від центрального на локальні рівні.
    24 травня, Ганна Трегуб
  • Пенсійні проблеми стосуються всіх, і не тільки пенсіонерів
    24 травня, Віталій Мельничук
  • Науковці знайшли спосіб спостерігати за трендами в еволюції людини
    24 травня, The Economist
  • Війна — поняття неймовірно багатобічне. У наш час ми маємо прекрасну нагоду спостерігати всю її різноманітність. Практично для кожного є очевидною війна на Донбасі з її матеріальними наслідками та нівеченням людських доль. Для багатьох безсумнівним є факт інформаційної війни. Але зовсім небагато наших громадян усвідомлюють наслідки, до яких вона призводить.
    24 травня, Любомир Шавалюк
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено