Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
11 жовтня, 2012   ▪   Олена Чекан   ▪   Версія для друку

Космос як передчуття. Учений-біолог Надія Адамчук-Чала вірить у свій шанс стати астронавтом

Химерна краса незвичних квітів. Інколи майже прозорі пелюстки, інколи насичені ніжною палітрою сірих кольорів. Насправді це бактерії, які можна побачити лише в найсучасніший трансмісійний електронний мікроскоп. Він дає величезну роздільну здатність, тобто збільшення у мільйони разів.
Космос як передчуття. Учений-біолог Надія Адамчук-Чала вірить у свій шанс стати астронавтом
Андрій Ломакін

Лабораторії, теплиці, поля

«Ми досліджуємо життя на нанорівні. День за днем розглядаю в об’єктиві, що твориться на українських ґрунтах. Дивуюся, як за тисячі років виникли в природі наші чорноземи – це вражає. Коли бачу маленькі часточки завбільшки1–2 нм, котрі й досі невідомо, як могли з’явитися, розумію, що людина вже ступила на територію Творця, – каже пані Надія і завмирає на хвилину. – Пам’ятаєте, на початку літа німецькі вчені були збентежені тим, що бактерія E.coliпризвела до тяжких захворювань людей. Чому сталася мутація, невідомо досі. E.coliдуже поширена у ґрунті, тож ми досліджуємо її на найновіших потужних мікроскопах…»

Лабораторія Інституту мікробіології та вірусології. Кімната велика, але забита приладами, шафами з реактивами, умивальниками з суперовими засобами миття, спеціальними витяжками, що можуть терміново знешкодити небезпечні для людини хімічні сполуки у вигляді пари. Є тут і банк мікроорганізмів – національна колекція, яку збирали десятки років. Зберігається в стерильних пробірках у холодильнику.

Співробітники інституту зазвичай працюють у своїх кабінетах. До лабораторії, одягнувши спеціальні халати й шапочки, приходять тільки для дослідів. Для біолога Надії Адамчук-Чалої чи не найважливіше – майбутнє підвищення врожаїв: азотофіксуючі бактерії, що переводять азот з повітря в ті форми, які засвоюють рослини.

«У нашому інституті хороші умови для виконання наукових програм: не треба думати, де дістати певні реактиви, прилади. Великі міжнародні проекти виконують учені різних країн, і оскільки в Україні сильні аналітика та експериментальна робота, нас запрошують. Та я бачу себе тільки тут, їхати кудись надовго не хочу», – відверто каже пані Надія і кличе до теплиці.

Там бачимо сою різних сортів, як просту, так і трансгенну, над котрою біолог зараз працює, обробляючи її різними бактеріями. Врожайність трансгенної значно більша, проте є і застороги: «Уважно досліджую, чи не зашкодить вона людині. Ті білки, які синтезуються завдяки генній інформації, можуть викликати певні алергічні реакції. Та оскільки на Землі вже 7 млрд мешканців, нагодувати людство без генетично модифікованих продуктів неможливо».

Довгі красиві ряди рослин, природне й штучне освітлення. Пані Надія пінцетом дістає плівочки біля соєвих стебел, щоб згодом роздивитися їх під мікроскопом, із захватом розповідає про свою роботу. Її мова насичена незрозумілими для нас термінами: «фотомембрана», «інокулянти азотфіксувальних бактерій» тощо. Сміємося разом. Домовляємося, що навесні поїдемо разом на дослідні поля, де вона досліджує сільськогосподарські культури, застосовуючи технології оптимізації їх розвитку. «Дуже важливо й цікаво піднімати врожайність, але, на жаль, ресурс на Землі досить вичерпний, бо людство невпинно зростає. Хочемо ми того чи ні, переселятися на інші планети доведеться», – підсумовує свій досвід пані науковець.

Космічна біологія

Дитинство подарувало Надії Адамчук-Чалій дві мрії. Перша – Космос, яким захоплювалися всі діти 1970-х років: пишалися радянськими космонавтами й американськими астронавтами. Друга – біологія. Дівчинка виросла в родині, де мама – шкільний учитель-біолог, батько – інженер-механік сільськогосподарської техніки, тож її оточувало все, що стосується праці над плеканням високих урожаїв. Потім – гурток мікробіології в Малій академії наук у Палаці піонерів, опісля – Київський національний педуніверситет імені Михайла Драгоманова. В той час і об’єдналися дві головні мрії. Кандидатську дисертацію юнка присвятила космічній біології, а у відділі клітинної біології рослин Інституту ботаніки НАНУ відчайдушно почала працювати над космічною програмою дослідження рослин.

«На той час у космосі провадили експерименти з провідними культурами майбутнього: соя – джерело білку, ріпак – сировина біопального, – розповідає пані Надія. – Я розуміла, що це робота не наукова, а швидше лаборантська: посадити, доглядати, знімати технічні виміри. Це в майбутньому вимагатимуть учених високого кваліфікаційного рівня. Але була згодна на все…»

У 1996 році виник проект спільного українсько-американського польоту – затвердили чотирьох наших співгромадян. Перша пара: Леонід Каденюк та В’ячеслав Мейтарчан, друга: Ярослав Пустовий і Надія Адамчук. Відібрали можливих астронавтів у Національному космічному агентстві України, всі мали бездоганні фізичні характеристики. Щоправда, на відміну від чоловіків у Надії не було ані стрибків із парашутом, ані нальоту годин пілотування в літаку, не мала вона й досвіду перебування в екстремальних умовах, однак сподівання було.

«До США я полетіла після наукової конференції в Бірмінгемі, у Великій Британії, де робила доповідь англійською, тож проблем із мовою не існувало. А от велике непорозуміння із психологом у мене виникло відразу, – згадує Надія. – Питають, чи палю. Кажу: «Ні». Далі – щодо алкоголю й наркотиків. Відповідаю: «Ні». І тут виявилося, якщо я не маю досвіду боротьби зі шкідливими звичками, учений-психолог вважає це негативом. В Америці зовсім інша система виховання, я не підпадала під ті стереотипи…»

Українським космонавтом став її колега Леонід Каденюк, насамперед тому, що був дорослою людиною, яка 20 років готувалася, аби стати капітаном космічного корабля. 19 листопада 1997 року в складі екіпажу він стартував із мису Канаверал на борту Columbia.

«Коли Каденюк полетів, в Україні виконували освітню програму «Вчителі та учні досліджують рослини в Космосі». Вони запилювали ріпак на Землі, а Леонід Костянтинович – на орбіті. Я була у складі групи українських учених на запуску, готувала Каденюку реактиви для фіксації рослин. Дуже переживала, що, не дай Боже, приземлення станеться на запасному аеродромі, а це втрата часу, тож зразки могли окислитися. Але все обійшлося: обробляли й космічні, й вирощені на Землі рослини. Порівнювали».

Велика родина

Сидимо в кабінеті пані Надії. Пригощає яблуками, сливами, грушами, виноградом. «Моє хобі – наша дачна ділянка. Фрукти звідти. Признаюся: як жінка, я маю сферу життя більш емоційну, ніж аналітичну. Хочу просто бути щасливаз родиною, з друзями. Мої діти ще дуже малі. Доньці 11 років, навчається в ліцеї міжнародних відносин. Синочку – п’ять, ходить у дитсадок, готується до школи. Брат, професор Монреальського університету в Канаді, займається точним землеробством. Наша діяльність дуже збігається: він – з інженерного боку, я – з мікробіологічного. Батько, на жаль, уже помер, а мама продовжує викладати біологію в школі…»

Після навчальної і тестової програми в НАСА минуло 15 років. Сьогодні Надія Адамчук-Чала вже й парашутист, і аквалангіст – має відповідні сертифікати, бо саме в США побачила потрібну підготовку для космонавта.

«Я і нині не втрачаю надії: маючи нормальний фізичний стан, у Космос можна потрапити в будь-якому віці. Важлива здатність організму швидко виходити з кожної стресової ситуації. Дуже допомагає мені в цьому мій чоловік: розробляє різні психологічні тренінги, він талановитий психофізіолог. А ще треба мати бездоганний імунітет. За будь-якої погоди обливаюся з джерел у Голосіївському парку. Родина також. А взимку, коли нема сильного вітру, навіть мої дітлахи бігають по снігу, плавають в ополонці…»

І головне: в межах сучасних українсько-американських програм пані Надія продовжує наукові експерименти. Мета – створення родючого шару ґрунту з порід, які можуть зустрітися на далеких планетах. Разом із колегами вивчає бактерії та синьо-зелені водорості для оранжерей на міжгалактичних станціях і кораблях.

«Зараз я можу запропонувати багато нових ідей, проектів для застосування в Космосі. До того ж ці дослідження, напрацювання важливі й для точного найсучаснішого землеробства», – веде далі вчений-біолог.

У межах докторської дисертації вона зробила наукову програму, за якою діти в Малій академії Києва вирощують рослини з насіння, отриманого в космосі, а це початок майбутніх дослідів для ґрунтів інших планет.

На прощання питаю кредо пані Надії. Відповідь: «Дуже погано, якщо нехтують людськими законами, але найстрашніше – нехтування законами природи. Людство може загинути».

Біографічна нота

Надія Адамчук-Чала, учений-біолог

1970 рік – народилась у Києві.

1992 рік – закінчила Київський Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова.

1996 рік – захистила ступінь кандидата біологічних наук, працюючи в Центральному ботанічному саду імені Миколи Гришка НАНУ.

1996 рік – співробітник відділу клітинної біології і анатомії рослин Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАНУ.

1996 рік – включена до складу групи космонавтів України для підготовки до польотів на кораблях системи SpaceShuttle. У США успішно пройшла всі тести.

2010 рік – докторант відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології та вірусології імені Данила Заболотного НАНУ

2003 рік – нагороджена премією президента України за роботу «Гравічутливість рослин на клітинному і молекулярному рівнях».

Заміжня від1999-го, дочка Єлизавета 2000-го, син Олександр – 2006 року народження


Матеріали за темою:

Теги
--> --> -->
Реклама
Останні публікації згорнути
  • Саміт лідерів країн-членів ЄС, що проходить 28-29 червня в Брюсселі, майже виключно присвячений потенційному виходу Британії з організації
    29 червня, Віталій Рибак
  • Тиждень звернувся до Асли Айдинташбаш, експерта Європейської ради з міжнародних відносинз проханням прокоментувати останні заяви турецького президента щодо Росії
    29 червня, Віталій Рибак
  • 16 січня 2015-го десантники 25-ої бригади отримали наказ здійснити марш зі свого місця розташування до південно-західної околиці Авдіївки (мікрорайон Хімік). Разом з десантниками в цей сектор висунулися й бригадні артилерійські підрозділи.
    28 червня, Анатолій Шара
  • Хто і як сьогодні змінює Конституцію України? Який зв’язок між цими нововведеннями та ключовими реформами в державі? Про це Тижню розповів експерт із конституційного та адміністративного права, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
    28 червня, Анна Корбут
  • Протягом тижня західні ЗМІ писали про візит Володимира Гройсмана до Берліну, значення Brexit для України, стабілізацію української економіки та переклад книги Олега Шинкаренка на англійську
    28 червня, Віталій Рибак
  • Багато блогерів та журналістів вже не раз робили аналіз справ «молодих, але невизнаних» республік. Хтось перевіряв бюджети, дехто слідкував за темпами виробництва на окупованих територіях. Інших цікавив політичний бомонд Донецьку чи Луганську.
    28 червня, Павло Василів
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено