Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
30 грудня, 2010   ▪   Версія для друку

Кроки в майбутнє

Тиждень звернув увагу на винаходи останнього десятиріччя, які кардинально змінили або вже найближчим часом змінять стиль життя людства
Матеріал друкованого видання
№ 1 (166)
від 30 грудня, 2010
Кроки в майбутнє
Фотографія місяця

Приватні космічні подорожі

Першим космічним туристом вважають американця Денніса Тіто, який 2001 року злітав на Міжнародну космічну станцію, заплативши за це $20 млн. Відтоді на орбіті за посередництва компанії Space Adventures побували ще шестеро туристів, усі вони дісталися на МКС та повернулися на Землю російськими човниками «Союз». Кожен із них також виклав за це кругленьку суму та мусив пройти тривалий курс підготовки. Невдовзі, однак, можна буде побувати в космосі (тобто на висоті понад 100 км) всього-на-всього за $200 тис. Одразу кілька компаній працюють над проектами приватних космічних подорожей. Найближчою до успіху є Virgin Galactic ексцентричного британця Річарда Бренсона. У жовтні 2010 року компанія відкрила космодром Spaceport America, що в пустелі Мохаве, й уже в 2011-му планує розпочати комерційні суборбітальні польоти. 370 осіб вже зарезервували місця на космольоті Enterprise.

Серійні електромобілі

Як і передбачав Тиждень (№3/2010), у 2010-му на ринки розвинених країн вийшли масові серійні електромобілі. Зокрема, в грудні у США та Японії розпочалися продажі Nis­­san Leaf – компактного п’ятидвер­­ного хечбека вартістю $32 780. За даними виробника, на одній зарядці авто здатне проїхати 160 км, а повна зарядка батарей від мережі напругою 220 V триває 8 годин. Але справжнього прориву в електрифікації автопрому очікують уже наприкінці 2011-го, коли компанія Better Place запустить комерційні мережі станцій із заміни батарей для електромобілів у Данії та Австралії. Її демонстраційні станції вже діють в Ізраїлі та Японії.

Чарівні екрани

У громадському транспорті українських міст дедалі рідше можна побачити в пасажирів традиційні паперові книжки. Натомість більше людей читають з різноманітних електронних пристроїв – переваж­­но е-рідерів та багатофункціональних планшетних комп’ютерів. Планетарний вибух уваги до них спровокував iPad від компанії Apple, який цілком можна назвати революцією у світі ґаджетів. Загалом же за 2010 рік було продано 20 млн планшетників різних виробників. Експерти передбачають, що вже 2014-го ця цифра зросте удесятеро.

Електронні очі

Незрячі люди чекали на цю новину десятиліттями. Для багатьох і сьогодні може здатися фантастичним те, що вже 30 сліпих людей живуть з очними імплантатами Argus II, які дають їм змогу бачити зміни рівня освітлення та розпізнавати окремі об’єкти. Це означає, що вони можуть обходити перешкоди, знаходити двері та бачити автомобілі. Дехто з них навіть спроможний читати тексти, набрані великим шрифтом. Про повноцінне відновлення зору поки не йдеться, однак варто пригадати, що й перші слухові апарати були недосконалі. Argus II ще перебуває на етапі клінічних тестів, але розробники сподіваються, що вже 2011 року він надійде в продаж – спочатку через шпиталі Лондона, Манчестера, Парижа та Женеви – і коштуватиме $100 тис. Обіцяють, що з часом пристрій стане доступнішим і досконалішим.

Волога на Місяці

Воду в зразках місячного ґрунту вчені виявили ще 2008 року, але у мі­­зерних обсягах. Наприкінці 2009-го американський зонд LCROSS підтвердив цей факт: кригу було знайдено в кратері Кабеус у районі Південного полюса Місяця. У 2010-му радар Mini-SAR, встановлений на індійському місячному апараті Чандраян-1, зробив масштабніше відкриття: в районі Північного полюса супутника Землі було знайдено не менш ніж 600 тис. тонн води. Вона переважно залягає на дні понад 40 місячних кратерів у вигляді крижаних глиб. Це означає, що майбутні колоністи-земляни зможуть розраховувати на місцеві джерела води, а не доставляти її зі своєї рідної планети.

Інтелектуальні роботи

Робототехніку та штучний інтелект часто ототожнюють, хоча кожна з них є окремою науковою галуззю. Втім, вони перетинаються у сфері розробки інтелектуальних роботів. Минуле десятиліття принесло людству кілька проривів у цій сфері.  Зокрема, нові моделі робота ASIMO (вперше презентований компанією Honda 2000 року) розпізнають жести та знайомі обличчя людей. Toyota розробила роботів скрипаля та трубача, а створений в'єтнамською компанією TOSY робот ТОРІО грає у настільний теніс. Утім, основна комерційна мета досліджень усіх цих компаній — це робот-помічник, який міг би допомагати в повсякденних справах хворим чи старим людям. Не дивно, що найбільше у цьому зацікавлені компанії з Японії, населення якої стрімко старіє. Зважаючи на здобутки розробників, можна прогнозувати, що такий робот надійде в масовий продаж уже на початку нового десятиліття.

Синтетичне життя

Ні людина ще не спроможна кинути виклик Всевишньому, однак 2010 року науковець Крейг Вентер (відомий своєю участю в проекті розшифровки геному людини) наблизився впритул до створення штучної форми життя. Спільно з колегами він синтезував геном бактерії. який був уведений у клітину і виявився здатним до реплікації.Вентер переконаний, що це лише перший крок у створенні нових лабораторних організмів. Принаймні його компанія Synthetic GenomicsInc  вже активно працює над синтезом організмів, які будуть здатні виробляти біопаливо. Хтозна, можливо в майбутньому саме вони, а не корисні копалини чи навіть енергія сонця і вітру задовольнятимуть енергетичні потреби людства.




Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    4 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
  • Одним із місць відпочинку та дозвілля для луганчан до війни була мережа гіпермаркетів «Епіцентр». Хтось планував там ремонти, хтось шукав подарунки, а хтось просто релаксував: повільно пересувався від відділу до відділу, спираючись на візок. Там справді можна було вбити день і нічого не купити. Просто дивитися, тримати в руках, а потім залишати при собі обраний товар так, ніби він на якийсь час ставав власністю.
    3 грудня, Вікторія Малишева
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено