Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи
8 жовтня, 2012   ▪   Дмитро Губенко   ▪   Версія для друку

Девід Горсі: Нейтральні карикатури – це більше не типово для США

Карикатура, особливо політична, – жанр, який потроху відмирає в українських ЗМІ. Якщо раніше практично всі газети та журнали використовували сатиричні графічні замальовки, щоб викрити актуальні соціальні чи політичні проблеми, то сьогодні чимало видань узагалі відмовилися від них.
Матеріал друкованого видання
№ 40 (257)
від 4 жовтня, 2012
Девід Горсі: Нейтральні карикатури – це більше не типово для США
Фотогалерея: Політичні карикатури Девіда Горсі (зображень: 9)

Це передусім продиктовано специфікою нашого медіа-простору – кишенькові ЗМІ, боячись критикувати владу, вдаються до самоцензури і воліють не публікувати критичних ілюстрацій. У США теж спостерігається тенденція відмови від карикатури, щоправда, вона зумовлена суто ринковими причинами: чимало друкованих видань переходять в онлайн. Двічі лауреат Пулітцерівської премії Девід Горсі розповів Тижневі, як розвивається в цифрову добу карикатуристика у США.

У. Т.: Ваш розділ на сайті LATimes.com є одним із найпопулярніших. А чи популярна зараз узагалі карикатура в США? У радянські часи це був дуже поширений жанр в українських газетах, але тепер їх там з’являється дедалі менше.

– Можливо, у США не так усе погано, але ситуація схожа. На мою думку, карикатури популярні серед читачів, але не поміж редакторів. Я вважаю, це неправильно. Частково така ситуація спричинена тим, що стало менше газет. Деякі з них закрилися, інші скорочують штат. Інтернет забрав стільки реклами в друкованих видань! Колись у газетах працювало по одному-три карикатуристи, але це в минулому. Я належу до Асоціації американських редакційних карикатуристів, і кількість її членів за останні роки значно зменшилася. Спочатку вони засмутилися, але це змусило їх шукати нові, креативні рішення. Наприклад, Марк Фіоре із Сан-Франциско створює анімовані політичні карикатури. Раніше все було надто легко: малюєш у традиційному стилі одну карикатуру на день для редакційної сторінки, йдеш додому й отримуєш гонорар. Тепер треба більше. Деякі карикатуристи виходять з офісу чи дому і роблять графічні репортажі. Наприклад, мій товариш із Портленда створив серіал про безпритульних. То фактично репортаж у малюнках. Я ж до кожної карикатури пишу колонку. Мені подобається писати, але це також додає вартості. Що добре в цифровому світі – ви чітко знаєте, скільки людей подивилося карикатуру. Мої роботи є одним із найпопулярніших розділів сайта Los Angeles Times, зокрема, тому, що це карикатури! Люди їх люблять!

У. Т.: А що ви робите спершу: пишете текст чи малюєте карикатуру?

– По-різному. Залежить від того, що першим надихає. Що цікаво, тепер, коли в мене є текст, мені не потрібно багато пояснювати в карикатурі. Адже іноді вона містить забагато інформації. Тож тепер вона легша і зрозуміліша. Якщо люди заплутаються, вони завжди можуть прочитати колонку.

У. Т.: У цьогорічній президентській кампанії в США ви підтримуєте Барака Обаму і не приховуєте своїх політичних симпатій. Чи може так робити політичний карикатурист?

– Є карикатуристи, які намагаються бути збалансованими, нейтральними, але це більше не типово, особливо в США. Що таке карикатура? Це вираження мого світогляду, моєї думки. Якщо спробую підтримати іншу сторону, цьому все одно не повірять, тож у тому немає сенсу.

Я завжди намагався не підтримувати ту чи іншу партію. Якщо в якійсь із них є корупція чи інша проблема, то моє завдання – викрити це. Але в поточній політичній ситуації я настільки переконаний, що одна партія має кращу відповідь, ніж інша, що схиляюся підтримати саме її. Але не є її членом. Просто мій аналіз свідчить, що цей шлях кращий за інший.

У. Т.: Атакуючи певні явища або особистості, чи повинен карикатурист мати табу? Чи є вони у вас?

– У мене небагато табу. Не думаю, що намалював би Магомета! Якщо є делікатне питання – релігія, раса, етнічність, намагаюся чітко вказати, що маю на увазі особистість (а не групу. – Ред.). Це дуже важко зробити в карикатурах, оскільки всі вони символічні, вони є перебільшенням. Тому намагаюся бути настільки специфічним, наскільки це можливо. Але в інтернеті в мене більше свободи, і я можу тут робити обурливіші речі. Традиційно американські газети були сімейними, адже їхній зміст доступний дітям. Іноді це обмежувало карикатуриста. Інтернет дає більшу свободу.

У. Т.: Ситуація зі свободою преси в Україні дуже сумна. Що вимогли б порекомендувати нашим журналістам?

– Усі українці, а особливо люди в уряді, які вважають, що придушення медіа – це розумна ідея, мають поглянути на найуспішніші суспільства у світі: США, Британію, Францію, Австралію, Японію. Усі вони мають вільні ЗМІ. І хоча це дратує уряди й робить їхню роботу складнішою, вільніші суспільства успішніші. Що більше ідей циркулює в країні, то більше добрих речей станеться. Політики в Сполучених Штатах завжди незадоволені медіа. Але все ж навіть вони чітко усвідомлюють, що це працює.

В Україні ж кілька впливових осіб можуть вважати, що контрольовані медіа – це добре, але суспільство загалом іншої думки. Тому може статися щось на кшталт тихої революції людей, які вимагатимуть свободи слова та свободи преси, необмеженої дискусії щодо всіх суспільних проблем. 


Матеріали за темою:

--> --> -->
Реклама
Новини за темою
Останні публікації згорнути
  • Пострадянська автократія намагається перетворити чорне золото на модерність
    29 травня, The Economist
  • За перипетіями Великодня і травневих свят залишилася майже непоміченою одна не менш знакова подія, яку оминули увагою вітчизняні ЗМІ. 6 травня Арсєній Павлов, відомий більшості під позивним Моторола, лідер батальйону «Спарта», що стратив 15 наших бійців в аеропорту, отримав ключі від квартири в самісінькому центрі Донецька у висотній новобудові.
    29 травня, Станіслав Васін
  • Деякі західні оглядачі останнім часом порушують питання про те, чи є Туреччині місце в НАТО і чи надійний вона партнер для Альянсу. Скептики в країні (особливо наближені до влади) також аналізують вигоди від союзництва, яке триває десятки років, та обстоюють більш незалежний підхід до зовнішніх відносин. Утім, останні події показують: сторони потрібні одна одній у контексті масштабних глобальних викликів, щоб успішно пройти період неспокою.
    29 травня, Пінар Севінчлідір
  • Тиждень поспілкувався з головою Проектного Офісу Реформ Міністерства оборони про перспективи реформування оборонної сфери в співпраці із західними партнерами.
    28 травня, Богдан Буткевич
  • Позаблокова Фінляндія адаптує свою оборонну стратегію відповідно до вимог часу
    28 травня, Анатолій Шара
  • 14 травня у кварталі Сонячний у Луганську в приміщенні супермаркету «Абсолют», що працював ще кілька днів тому, відкрився великий і сяючий новими кольорами «Спар» із величезною вивіскою «7:00 — 22:00». Якщо брати мірки довоєнні, то хіба це подія? Так, відкриття чергового супермаркету у великому місті — майже буденне явище.
    28 травня, Яна Вікторова
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
работа Харьков оптимизатор любовный гороскоп на год Жеральдин Пайя http://avtosale.ua/
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено