Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
10 вересня, 2012   ▪   Ганна Трегуб   ▪   Версія для друку

Загублений півострів

Програючи своїм чорноморським сусідам, Крим може ще більше втратити в умовах зростання обсягів міжнародного туризму
Матеріал друкованого видання
№ 35 (252)
від 30 серпня, 2012
Загублений півострів

За оцінками експертів Всесвітньої організації туризму, цього року потік міжнародних подорожувальників зросте ще на 4%. Якщо таке станеться, то вперше в історії їх налічуватиметься на планеті понад 1 млрд. Скільки ж осіб із цієї кількості відвідають Крим?

Згідно з даними Міністерства курортів і туризму АРК, за перше півріччя 2012-го податкові надходження від підприємств рекреаційної галузі зросли на 21%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, – до 136,8 млн грн. Але це лише мінімальна частина тих доходів, які півострів міг би заробити, за правильного менеджменту й підвищення якості туристичного сервісу. Наприклад, Болгарію за січень – червень 2012 року відвідало 2,4 млн туристів, а отриманий від цього прибуток становив там €594,5 млн. Сьогодні АРК програє сусіднім Туреччині та Болгарії, а віднедавна ще й Грузії, яка за останні чотири роки почала стрімко розбудовувати свою туристич­но-рекреаційну інфраструктуру.

На конференції Всесвітньої організації туризму ООН грузинський президент Міхеїл Саакашвілі у травні 2012-го визначив саме цю галузь як пріоритетну й важливу для безпеки його країни. За планами Тбілісі, причорноморське містечко Анаклія в краї Самегрело – Земо-Сванеті вже перетворюється на один із найбільших туристичних і курортних центрів Чорноморського регіо­ну з міжнародним аеропортом, низкою сучасних готелів та міською інфраструктурою. Загальна вартість проекту становила $6 млрд. Значна частка суми припадає на закордонні інвестиції в Грузію. 2012 року також заплановано відновити за міжнародними стандартами грузинський бальнеологічний курорт Сулорі у Ванському районі. За словами експертів, 1 млн туристів створює 15 тис. нових робочих місць, а за 2011-й країну відвідали близько 4 млн мандрівників. Передбачено, що їхня кількість 2013 року сягне 5 млн.

Туреччина, до якої торік завітало 31,5 млн відпочивальників, дістала від туристичного бізнесу прибуток у $23 млрд. Анкара впевнена, що в майбутньому не лише узбережжя Середземного моря та Стамбул, а й ще кілька найпопулярніших осередків рекреації можуть стати джерелом прибутку для країни. У стратегії розвитку місцевого туризму до 2030 року район Караденізу, тобто Чорного моря, визначений пріоритетним. Воно й не дивно – територія має унікальне поєднання морських пляжів та гір, що не поступаються Альпам, а також історичні пам’ятки. Уже нині закордонні інвестиції у приватний сектор цієї країни зростають на $5 млрд щороку. Інвестори чітко знають, що Туреччина є популярним місцем відпочинку для гостей з усього світу і що їхні тамтешні вкладення гарантовано забезпечать прибуток.

На цьому тлі для українців та їхніх найближчих сусідів на півночі й сході Крим нині постає як альтернатива згаданим місцям лише з однієї причини: бо туди дешевше дістатись і не треба морочитися зі здобуттям віз. Проте вже ні для кого не секрет, що за рівнем сервісу й комфорту відпочинку півострів досі перебуває на рівні пізнього совка. За інформацією Міністерства курортів і туризму АРК, там щороку фіксують збільшення туристичного потоку на 7–10%. Але паралельно з цим у цілої низки санаторіїв відбувається спад або відсутність зростання кількості відпочивальників. Це свідчить про неефективність управлінського менеджменту й невміння надавати якісні та сучасні туристичні послуги.

Фахівці констатують гнітючу живучість сов­ка в Криму. За 20 років незалежності рекреаційний комплекс АРК так і не зміг освоїти міжнародних стандартів сервісу (шведський стіл, «усе включено», анімаційні програми, систему експрес-при­би­ран­ня житлових приміщень) тощо. Багато санаторіїв і пансіонатів – це облізлі пам’ятки більшовицької епохи з таким самим архаїчним обслуговуванням, які можуть привабити хіба що радянологів чи любителів стилю СРСР. Якісніший сервіс демонструють приватні міні-готелі й заклади харчування, але й вони далекі від іноземних конкурентів за якістю, хоча близькі за цінами. Те саме стосується інфраструктури приморських міст, зокрема стану пляжів, де годі й казати не лише про європейські стандарти, а навіть про звичайні санітар­но-гігієнічні норми. До цього додається проблема продуманої, зручної логістики: в Криму досі немає великих міжнародних аеропортів. Так, існує старе летовище в Сімферополі, однак відсутні повітряні рейси між столицею АРК та європейськими містами. Те саме стосується наземного й морського сполучення, яке зручним і комфортним назвати важко. Серйозними перепонами на шляху залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій у кримський туризм виступають непривабливий інвестиційний клімат, корумпованість чиновників та влади, непрозорість питань землевідведення.


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини
    19 серпня, The Economist
  • Лише кілька років тому на Шрі-Ланці припинилися бої. Ця країна-сад нарешті може спокійно жити й розвиватися, не думаючи про сепаратистів і теракти
    19 серпня, Ростислав Панічев
  • Я брала у відпустку дві книжки: синові збірку казок, а собі Франсуазу Саґан, настрої якої мені були близькі в юнацтві. Розгорнула книжку ще дорогою і зрозуміла, наскільки велика відстань між моїми хвилюваннями та життєвими сподіваннями в юнацтві й тепер…
    19 серпня, Вікторія Малишева
  • 14 серпня після тримісячного безвладдя в прифронтовому Торецьку нарешті з’явився керівник військово-цивільної адміністрації, яку було створено за наказом президента в травні 2017 року. Переселенець із Донецька, 30-річний Ярослав Руденко в перші дні при владі розповів, де шукатиме воду для міста, що потерпає від спраги, та чому залишає в команді кадри попереднього мера.
    18 серпня, Єлизавета Гончарова
  • Чому НАТО тривожать найбільші з часів холодної війни навчання Росії в Європі
    18 серпня, The Economist
  • В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю
    18 серпня, Станіслав Кульчицький
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2017 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено