Тиждень.ua
Новини Політика Економіка Світ Суспільство Культура Історія Подорожі Авто Спецтеми Війна Колонки Архів журнал «Український тиждень» Передплата Пошук Галерея Інфографіка Відео Прес-релізи Приватна урбаністика
1 серпня, 2012   ▪   Тетяна Адаменко   ▪   начальник відділу агрометеорології Українського гідрометцентру   ▪   Версія для друку

Без паніки: кліматичні зміни можуть виявитися корисними для сільського господарства

Однак вони також можуть загрожувати ймовірним опустелюванням частини української території
Матеріал друкованого видання
№ 29 (246)
від 19 липня, 2012
Без паніки: кліматичні зміни можуть виявитися корисними для сільського господарства

Зміна клімату і причини цього явища є надзвичайно актуальною темою для всіх галузей економіки, а для сільського господарства, можливо, найбільше. Достовірно встановлено, що середня температура повітря біля поверхні землі справді підвищується у всіх регіонах світу. Внаслідок чого в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, що супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів: посух і повеней, тайфунів і смерчів, градобоїв, зсувів тощо.

Читайте також Нова кліматична ера: глобальне потепління може мати для України як негативні, так і позитивні наслідки

Є думка, що це природні коливання клімату, тобто потепління зміниться похолоданням, і що потепління призупинилося. Так це чи ні, можна буде дізнатися лише років за 30–60. Суто наукові дискусії ввійшли у звичайне життя через збільшення кількості природних катаклізмів, які призводять до величезних економічних втрат і людських жертв. Нинішній економічний збиток від стихійних лих увосьмеро перевищує відповідний показник 60-х років XX століття. Крім прямого збитку, що завдають природні катаклізми, є ще є витрати різних галузей економіки, зокрема сільського господарства, на перебудову виробничих циклів у зв’язку зі зміною звичних кліматичних умов.

НЕЗВОРОТНІСТЬ

Відповідно до результатів досліджень кліматологів, за останні дві тисячі років спостерігалися три періоди потепління і три періоди похолодання, останнє з яких завершилося в І половині XIX століття. У ІІ половині XIX сторіччя температура повітря спочатку стабілізувалася, а наприкінці нього почалося потепління, яке до кінця XX сторіччя сягнуло 0,7–0,8°С.

Вважається, що на 90% голов­ним винуватцем глобального потепління є парниковий ефект, в основному за рахунок збільшення вмісту СО2, яке супроводжується підвищенням середньої температури повітря біля поверхні землі. Ніколи раніше не спостерігалося такої швидкої зміни середньої температури повітря. Підвищення на 0,7–0,8 °С у природі відбувається за тисячі років, натомість маємо відповідний показник за сто. Останні 20 років зміна середньої температури відбувалася ще стрімкіше.

На сьогодні світові експерти з питань зміни клімату вважають, що в середньому на планеті температура повітря біля поверхні землі до кінця XXI століття ще зросте на 2–4,5 °С. У січневому звіті комісії ООН «Перед обличчям кліматичних змін» за 2005 рік уперше був оприлюднений можливий критичний показник глобального потепління, після досягнення якого у світі розпочнуться швидкі, стрибкоподібні, незворотні зміни. Це підвищення середньосвітової температури повітря на два градуси за Цельсієм порівняно з 1750-м (початок промислової революції). Після цієї позначки клімат не зможе повернутися до звичного стану. При переході через критичну межу 2 °С пробудяться фізичні механізми, які призведуть до різкого посилення парникового ефекту. Почнуться незворотні зміни в атмосфері Землі та пов’язані з цим кліматичні катаклізми.

Тож варто переступити межу, як буде запущено ланцюгову реакцію, внаслідок якої кліматичну систему вже не вдасться повернути до попереднього стану. З 50-х років XVIII століття середня температура повітря біля поверхні землі вже підвищилася більш ніж на 1,2 °С, тож до фатальної межі залишилося зовсім небагато. Наявні сценарії (прогнози) зміни клімату побудовані на лінійній моделі й різняться лише глибиною та інтенсивністю зміни.

Наприклад, за одним із таких сценаріїв для Європи після 2025 року, у північній її частині спостерігається похолодання, дуже сильні дощі, почастішання штормових циклонів. Натомість у Центральній Європі погода стане дуже мінливою. Західна ж ризикує позбутися Гольфстріму, що спричинить похолодання у Великій Британії, Ірландії, Ісландії, Нідерландах, Бельгії, Скандинавських країнах, на європейській півночі Росії. Південні регіони Східної Європи та Середзем­номор’я очікують тривалі посушливі й дуже спекотні періоди. У Північній Європі й на Західному узбережжі США різко збільшиться кількість штормових циклонів. За рахунок танення вічної мерзлоти величезні території Сибіру і півночі Канади перетворяться на болота. У зимові місяці випадатиме менше опадів, виникнуть проблеми із запасами питної води. Снігу не буде навіть в Альпах, де почастішають зсуви та селі. Пов’язана з глобальним потеплінням зміна планетарної атмосферної циркуляції призведе до збільшення площ, охоплених посухами з 2% до 10% усієї суші. До 2050 року рівень Світового океану може підвищитися ще на 30–50 см, частково або повністю буде затоплено багато прибережних територій.

Читайте також: Для клімату гра скінчилась

Агропрогноз

Клімат України надзвичайно чутливий до зміни глобального клімату, і підвищення температури повітря на нашій території відбувається швидко. Так, починаючи з 1989 року в Україні спостерігається найбільш тривалий та майже безперервний період потепління (див. графік на стор. 26).

Головний показник глобального потепління – середня річна температура повітря. У 2007-му в Україні було зафіксовано найвищу середньорічну температуру повітря за весь час інструментальних спостережень за погодою. Вона перевищила норму на 2–3 °С по всій території країни.  Наприклад, норма в Одесі становить +10,7 °С, у столиці – +7,7 °С. Натомість 2007-го середня річна температура в Києві була +10,6 °С, тобто вище, ніж норма в Одесі, де цей показник сягнув узагалі +12, 5 °С, чого не було ніколи раніше.

Динаміка зміни щорічної температури повітря найбільш показова у відхиленнях від норми (див. «Відхилення середньої річної температури повітря від норми в різних агрокліматичних зонах України – Степ, Лісостеп, Полісся»).

Глобальне потепління насамперед виявляється в холодний період року. Зими стали значно теплішими і менш сніжними. Стабільний сніговий покрив, який би встановився в листопаді й пролежав до березня, для України стає рідкістю. Порівняно з 1961 роком тривалість зимового періоду зменшилася майже на місяць. Звичним явищем вже є січневі та лютневі дощі. Лише окремі зими, наприклад 1985, 1987, 1997 років, були надзвичайно холодними і безсніжними, тоді вимерзли озимі культури на значних площах. Окремо слід згадати зиму 2002–2003-го, катастрофічні наслідки якої для озимих культур (загинуло близько 70% посівів черед тривале залягання потужної льодяної кірки) також спричинені потеплінням.

Температура повітря в січні та лютому підвищилася найбільше – в середньому на 1,5–2,5 °С. Січень останніми роками аж ніяк не є найхолоднішим місяцем: досить часто спостерігається плюсова температура повітря. Зміна температури в літні місяці за 100-річний період менш значуща, однак з 2000-го з’явилася тенденція до її підвищення у липні та серпні, що загрожує збільшенням посушливих явищ.

Внаслідок зміни температурних показників холодного періоду весняні процеси дедалі частіше розпочинаються на два-три тижні раніше. Зафіксовано продовження періоду активної вегетації рослин на сім – десять днів. Теплозабезпечення вегетаційного періоду (кількість тепла, необхідного рослинам для створення урожаю) збільшилося на 70–100 °С.

В останні десятиліття по всій території України спостерігається деяке зменшення кількості опадів взимку, що негативно позначається на формуванні достатнього зволоження на весну.

До цього часу не зафіксовано зменшення річної кількості опадів, що переважно коливається в межах норми, котра становить 80–120%, однак 2007 року ця кількість виявилася вкрай низькою в Південно-Східному регіоні і центральних областях, недобір опадів сягав 25–40%, а місцями і 50%. Крім того, сума опадів не так важлива, як їхній розподіл, у характері якого спостерігається тенденція до збільшення кількості малоефективних дощів, злив (як нинішнього року), особливо на тлі високих температур повітря. Якщо місячна норма опадів випадає за один-два дні, або за півдоби, то сільськогосподарське виробництво вони не врятують, а, навпаки, можуть завдати значної шкоди.

В Україні відбувається зменшення зони достатнього зволоження ґрунту. Якщо раніше її межа пролягала по півдню Київської і Житомирської областей, то зараз ці регіони вже можна вважати зоною нестійкого зволоження, що означає поширення посух на північні регіони України.

Є припущення можливого опустелювання частини української території. Цей процес включає цілий комплекс чинників, серед яких зменшення кількості опадів є одним із найважливіших. Тому такі процеси виключати не можна, особливо в районах, де відбувається порушення екологічної рівноваги, наприклад вирубка зелених насаджень.

Дуже важливий для сільського господарства аспект, пов’язаний із потеплінням, можливе збільшення у півтора раза чи навіть удвічі чисельності основних комах-шкідників, для яких потепління клімату є благодатним для розмноження та поширення. Зона екологічного оптимуму різних видів шкідників поширюється на території, де раніше температурні умови для них були несприятливими.

На думку світових експертів, у майбутньому вплив зміни клімату на сільськогосподарське виробництво посилюватиметься. В Україні очікується подальше підвищення температури повітря, яке супроводжуватиметься чергуванням посушливих періодів з періодами нормального зволоження.

Збільшення тривалості вегетаційного періоду буде ефективним для сільського господарства північної частини України. Натомість у південних областях внаслідок підвищення середньорічної температури повітря на 1–2 °С посушливі явища можуть значно посилитися, зона нестійкого та недостатнього зволоження ґрунту пошириться в центральні та північні області. І це одна з найсерйозніших проблем впливу зміни клімату на виробництво зерна.

Читайте також Менш континентальний: в умовах потепління Україна наближається до морського типу клімату

Виконані в Українському гідрометцентрі дослідження щодо вирощування основних зернових культур (озимої пшениці та кукурудзи) з використанням кліматичних сценаріїв, трансформованих на періоди вегетації цих культур, і застосуванням динамічної моделі формування урожаю дали змогу кількісно оцінити реакцію рослин на зміну агрокліматичних умов вирощування.

Отримані результати свідчать, що очікувані погодні умови протягом найближчих 10–20 років будуть досить сприятливі для виробництва зерна в Україні. Для озимої пшениці можливе зміщення строків сівби на 20–40 днів та більш ефективне використання умов осінньої вегетації. Очікується подальше пом’якшення умов перезимівлі та зменшення періоду на 1,5–2 місяці. Відновлення вегетації озимої пшениці спостерігатиметься на місяць раніше, критичний період формування врожаю відбуватиметься за умов зниженого температурного фону, що може призвести до збільшення загальної продуктивності посівів на 20–40%.

Результати досліджень впливу потепління на продуктивність кукурудзи є доволі оптимістичними для цієї культури за рахунок більш ранніх строків сівби та збільшення ареалу вирощування до північних та західних областей завдяки зростанню теплозабезпечення цих територій. Навіть на Поліссі через 10-15 років теплозабезпечення вегетаційного періоду буде достатнім для визрівання середньопізніх і навіть пізньостиглих гібридів кукурудзи, потенційна врожайність яких вища, ніж ранніх і середньоранніх гібридів на 30–50%.

Для ранніх ярих зернових культур (ярий ячмінь, яра пшениця, овес) умови можуть погіршуватися за рахунок збільшення посушливості важливих періодів вегетації цієї групи культур, які відбуватимуться в умовах підвищеного, порівняно з нинішнім, температурного фону. За незмінних умов зволоження це може спричинити падіння врожайності ярих зернових внаслідок зменшення вегетаційного періоду і більш раннього дозрівання.

Зміна клімату призведе і до суттєвої зміни умов вирощування овочевих культур, які зумовлюють рівень їхньої врожайності. Межа степу значно просунеться на північ, опинившись у нинішній лісостеповій зоні. Внаслідок цього північна межа виробничого вирощування баклажанів, солодкого перцю і томатів відступить на північ, і в усіх зонах ці культури будуть забезпечені теплом. Через значне підвищення температури зменшиться територія агрокліматичних районів, сприятливих для вирощування картоплі, капусти й огірків. Значно зросте територія недостатнього зволоження, де потрібно буде відроджувати та розвивати зрошення.

Для сільського господарства в цілому наслідки потепління клімату будуть пов’язані з тим, що: активізується розкладання гумусу в ґрунтах; погіршиться зволоження ґрунту на півдні; підвищиться ефективність внесення добрив; строки сівби стануть більш ранніми, але збережеться загроза загибелі рослин через весняні заморозки; покращаться умови і зменшаться терміни збирання врожаю; покращаться умови перезимівлі сільськогосподарських культур і багаторічних трав, але не буде забезпечена повна яровизація; більш сприятливими стануть умови перезимівлі шкідників, збудників хвороб рослин, бур’янів; ефективним буде впровадження пізньостиглих сортів (гібридів), які використовують збільшені теплові ресурси; відновлення і розширення зрошення.

Економічно вигідним завдяки біокліматичному потенціалу, що зростає, буде заміна сучасних сортів зернових більш пізніми, фотосинтезуюча система яких працює довше, і продуктивність агроекосистем підвищиться.

Глобальне потепління може сприяти значному збільшенню можливостей аграрного сектора економіки за рахунок погодних і кліматичних умов. Але це можливо лише в разі кардинальної адаптації сільськогосподарського виробництва до нових кліматичних умов, синхронізованих з темпами їхньої зміни. В іншому випадку потепління клімату загрожує зростанням нестабільності сільгоспвиробництва. Для адаптації сільського господарства до мінливих умов погоди необхідні оцінка умов, які склалися, і моделювання агрокліматичних ресурсів на перспективу. Одним зі шляхів адаптації сільського господарства до зміни клімату, які не потребують додаткових витрат, є оптимізація розміщення сільськогосподарських культур, перегляд спеціалізації сільгоспвиробництва.

Читайте також: Про паралельне існування влади і фермерів


Матеріали за темою:

Реклама
Останні публікації згорнути
  • Недореформована пострадянська Україна забезпечила ідеальні умови для виникнення та відтворення тіньової економіки
    5 грудня, Олександр Крамар
  • Про переваги Hyundai Tucson 2016 року випуску
    5 грудня, Олександр Пархоменко
  • У розмові з Тижнем Девід Кровлі, професор Школи гуманітарних наук Королівського коледжу мистецтв у Лондоні, розповів про старі та нові медіа, постправду й андеграунд у країнах соцтабору.
    4 грудня, Ганна Трегуб
  • Відомий лозунг «Хліба і видовищ!» у «молодих державах» до кінця 2016-го повністю віджив себе. Тепер тут хочуть тільки хліба. Причому видовища, якими так славляться «народні республіки», вже викликають у вчорашніх глядачів лише блювотний рефлекс. Особливо цей рефлекс видно, коли «впарюють» успіхи «республіки».
    4 грудня, Станіслав Васін
  • Латвія з-поміж трьох країн Балтії має чи не найбільше зв’язків із Росією, через які остання може шукати канали впливу. Утім, ситуація поступово змінюється
    3 грудня, Ольга Ворожбит
  • Відкриттям екзопланет уже нікого не здивуєш. Наступний крок — спробувати їх зняти
    3 грудня, The Economist
Новини партнерів 24tv.ua
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.
 
©2007-2016 Тиждень.ua
Передрук або будь-яке інше комерційне використання сайту можливе лише з дозволу редакції.
RSS
Interfax

Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук чи наступне поширення iнформацiї, що мiстить посилання на "Iнтерфакс-Україна", суворо забороняється. Передрук, копіювання або відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "Українські Новини", в будь-якому вигляді суворо заборонено